Справа №295/7576/22
Категорія 94
1-кп/295/949/22
19.08.2022 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира
в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового
засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальне провадження № 12022060410000283 від 21.06.2022 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Березівка Житомирського району та області, громадяниина України, розлученого, має малолітню дитину, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,-
за ст. 186 ч.4 КК України,
з участю:
прокурора ОСОБА_4
потерпілої ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
12.06.2022 близько 15 год. ОСОБА_3 , перебував у дерев'яній альтанці, що розташована у кварталі № 19 відділу № 29 ДП "Коростенський лісгосп" Березівського лісництва, поблизу Війського містечка № 115 в с. Березівка Березівської ОТГ, Житомирського району та області, де побачив на столі сумку, належну ОСОБА_5 , та у нього виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення грошових коштів, що знаходились в ній.
Реалізуючи свій злочинний умисел, в цей же день, час, місці та за вказаних обставин, ОСОБА_6 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, достовірно знаючи, що в Україні введено воєнний стан, а також розуміючи, що за його діями спостерігають інші особи, які знаходяться в альтанці, зі столу відкрито викрав жіночу шкіряну сумку, що належить ОСОБА_5 .
В цей час малолітня донька ОСОБА_5 - ОСОБА_7 , побачивши, як ОСОБА_3 заволодів сумкою матері, побігла за останнім та намагался забрати вказану сумку, однак ОСОБА_3 своїх дій не припинив, відкрив сумку та зсередини відкрито викрав грошові кошти в сумі 2000 грн., які належить ОСОБА_5 , після чого відпустив сумку.
В подальшому, ОСОБА_3 , утримуючи викрадене майно при собі, місце скоєння злочину залишив, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріальну шкоду на суму 2000 грн.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення та цивільний позов визнав повністю і показав, що товаришем був запрошений до альтанки, де була потерпіла, разом відпочивали, а потім побачив сумку потерпілої, вирішив викрасти гроші, при цьому розумів, що його дії бачать всі оточуючі. Донька потерпілої намагалася його наздогнати і забрати сумку, а він забравши гроші з сумки, викинув її. Щиро розкаюється у вчиненому, попросив вибачення у потерпілої, просить суворо не карати.
У зв'язку з не оспорюванням обвинуваченим фактичних обставин за згодою учасників процесу, ухвалою суду було визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Виходячи з наведеного, суд вважає вину обвинуваченого доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ст. 186 ч.4 КК України, які виразилися у відкритому викраденні чужого майна (грабіж), вчиненого в умовах воєнного стан.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання - ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, який згідно з ч.5 ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину. Ці обставини суд визнає такими, що пом'якшують його покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
При цьому суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, характеризується позитивно, критично ставиться до вчиненого. Також судом враховується думка потерпілої щодо призначення не суворого покарання.
У зв'язку з наявністю декількох вище зазначених обставин, що пом'якшують покарання, з урахуванням особи винного, його поведінку після вчинення кримінального правопорушення, відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд на підставі ч.1 ст. 69 КК України призначає обвинуваченому основне покарання, нижче від найжичної межі, встановленої санкцією ст. 186 ч.4 КК України, із застосуванням положень ст.ст. 75,76 КК України, оскільки вказане покарання буде для обвинуваченого необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов потерпілої підлягає до задоволення, оскільки його розмір ніким не оспорюється.
Процесуальні витрати та речові докази у провадженні відсутні.
Підстав для обрання запобіжного заходу не вбачається.
Керуючись ст. ст. 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.4 КК України і призначити йому покарання за цим законом, із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді- 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75,76 КК України звільнити обвинуваченого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки: повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; періодично з'являтися на реєстрацію в уповноважений орган з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 2000 (дві тисячі) грн. на відшкодування майново шкоди.
Вирок може бути оскаржений до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м. Житомира протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку. Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1