Справа № 308/11466/19
Закарпатський апеляційний суд
09.08.2022 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Стана І. В., за участю представника Закарпатської митниці ДМС України Селеша О.Я., розглянувши клопотання про поновлення строку на оскарження судового рішення та апеляційну скаргу, які подав ОСОБА_1 ,
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 січня 2020 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , громадянин України, українець, із середньою спеціальною освітою, тимчасово не працюючий,
визнаний винним і на нього накладено адміністративне стягнення за ч. 6 ст. 481 МК України у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.
Згідно постанови, 01 жовтня 2019 року приблизно о 22 год 54 хв у зону митного контролю ділянки «в'їзд в Україну» митного посту „Ужгород” Закарпатської митниці ДФС заїхав легковий автомобіль марки “RENAULT” модель “VELSATIS”, реєстраційний номерний знак Словаччини “ НОМЕР_1 ”, номер кузова VIN: НОМЕР_2 , під керуванням громадянина України ОСОБА_1 , який прямував із Словаччини до України в особистих справах. Для проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 надав документи: паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_3 від 23.06.2018, реєстраційний документ на транспортний засіб. Під час здійснення митних формальностей було проведено аналітично-перевірочні заходи з використанням баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС ДФС України, внаслідок чого встановлено, що вантажний автомобіль, номер кузова : НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Cловаччини НОМЕР_5 , завезений 18.05.2017 громадянином України ОСОБА_1 через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 20 днів» і станом на 01.10.2019 транспортний засіб вивезеним за межі митної території України не значиться. У поясненні гр. України ОСОБА_1 зазначив, що вантажний автомобіль номер кузова : НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Cловаччини НОМЕР_5 , був увезений на митну територію України 18.05.2017 року через митний пост "Ужгород" Закарпатської митниці в режимі «тимчасове ввезення до 20 днів», про причини і про факт невивезення транспортного засобу за межі митної території України у встановлені митним органом строки йому нічого не відомо. Згідно з поясненням громадянина України ОСОБА_1 , до митного органу із заявою щодо продовження терміну перебування транспортного засобу на митній території України звернення не було, на довготривалому лікуванні в період з 18.05.2017 до 01.10.2019 не перебував, документи щодо ремонту транспортного засобу відсутні. 22.08.2019 набрали чинності зміни до статті 481 МК України, згідно із Законами України від 08.11.2018 №2612-VIII «Про внесення змін до Митного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо ввезення транспортних засобів на митну територію України» та від 16.05.2019 №2725-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про електронні довірчі послуги». Станом на 01.10.2019 термін перебування на митній території України транспортного засобу комерційного призначення - вантажного автомобіля номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Cловаччини НОМЕР_5 , перевищено більше ніж на тридцять діб. Таким чином, гр. України ОСОБА_1 перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу комерційного призначення - вантажного автомобіля номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Cловаччини НОМЕР_5 , більше ніж на тридцять діб.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконною. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні відомості про те, чи вживались органами ДФС України заходи для встановлення місцезнаходження транспортного засобу та можливої реєстрації транспортного засобу на території України, з огляду на те, що санкцією ч. 6 ст. 481 МК України передбачено накладення стягнення у виді штрафу або конфіскації транспортного засобу. Вказує і на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги пояснення апелянта, викладені в протоколі про порушення митних правил. Стверджує, що перевищив строк тимчасового ввезення транспортного засобу на митну територію України більше ніж на 30 діб із поважних причин, внаслідок повної втрати транспортного засобу з причин дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої автомобіль було пошкоджено. Окрім того, вважає, що оскільки автомобіль ним ввезено на митну територію України 18.05.2017 в режимі тимчасового ввезення і після сплину 20 денного терміну в термін більше 10 днів транспортний засіб за межі митної території України не вивезено, тому скоєні ним дії утворюють склад правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 481 МК України в редакції Закону, яка була чинна на час вчинення правопорушення, а тому підстав для кваліфікації скоєних ним дій за ч. 6 ст. 481 МК України (дана норма набула чинності 22.08.2019) немає. З огляду на наведене, вважає, що в його діях відсутній склад порушення митних правил. Також посилається на те, що копію оскаржуваної постанови отримав лише 17.02.2020, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження, постанову скасувати, ухвалити нову, якою провадження в справі закрити.
Заслухавши думку представника митного органу Селеша О. Я., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані у справі докази, апеляційний суд доходить висновку про те, що пропущений на апеляційне оскарження судового рішення строк підлягає поновленню, а доводи, викладені в апеляційній скарзі слід визнати слушними.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення продовжується за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника, адвоката Краснова Р. В., неявка яких, з огляду на положення ст. 294 КУпАП, не перешкоджає її розгляду. При цьому, береться до уваги те, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи; даних про поважність причин їхньої неявки до апеляційного суду на 09.08.2022 та заяви про відкладення розгляду справи на інший термін від них не надходило. При цьому береться до уваги те, що адвокат Краснов Р. В. брав участь у розгляді справи апеляційним судом 20.11.2020 та 06.05.2021, давав пояснення та заявляв клопотання.
Апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апелянта про те, що через поважні причини ОСОБА_1 та його захисник, адвокат Краснов Р. В., не змогли своєчасно подати апеляційну скаргу на судове рішення.
Так, з оскаржуваної постанови убачається, що у розгляді справи судом першої інстанції брав участь адвокат Краснов Р. В. Відповідно до змісту заяви адвоката Краснова Р. В. від 16.01.2020, останній просить видати йому копію постанови від 14.01.2020. Згідно з відомостями, які містяться на форзаці останньої сторінки матеріалів справи, копію судового рішення адвокат Краснов Р. В. отримав лише 12.02.2020. Зазначені обставини, на переконання апеляційного суду, перешкодили ОСОБА_1 та адвокату Краснову Р. В. своєчасно подати апеляційну скаргу на оскаржувану постанову, а тому, з метою недопущення порушення права ОСОБА_1 на доступ до правосуддя та захист, причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення визнаються поважними, у зв'язку із чим, клопотання про поновлення строку визнається обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, а відтак строк поновлюється.
При оцінці доводів апеляційної скарги про незаконність судового рішення апеляційний суд бере до уваги приписи таких нормативно-правових актів.
Так, згідно зі ст. ст. 245, 252 КУпАП та ст. 486 МК України, завданнями провадження у справі про порушення митних правил і обов'язками органу, який її розглядає, є своєчасне, всебічне, повне, і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точним дотриманням вимог закону.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, ст. 489 МК України при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає особа адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Окрім того, відповідно до ст. 489 МК України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил, у тому числі суд також зобов'язана з'ясувати: чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності.
Згідно з ч. 1 ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
У відповідності до вимог ст. 495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність або відсутність порушення митних правил, винуватість особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків, поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта, іншими документами.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винувата особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване судове рішення.
Дослідивши матеріали справи про порушення митних правил, апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду не дотримано у повному обсязі вимоги вказаних вище норм матеріального та процесуального права як при розгляді справи про порушення митних правил, протокол за скоєння яких складено щодо ОСОБА_1 за ч. 6 ст. 481 Митного Кодексу України, так і суддею місцевого суду при ухваленні судового рішення.
Так, з протоколу про порушення митних правил №4229/30500/19 від 01 жовтня 2019 року, убачається, що ОСОБА_1 18.05.2017 перевищив строк тимчасового ввезення на митну територію України транспортного засобу комерційного призначення - вантажного автомобіля номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , більше ніж на тридцять діб.
У своїх письмових поясненнях від 01.10.2019, ОСОБА_1 зазначив, що 18.05.2017 він дійсно заїхав на вантажному автомобілі, номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , на митну територію України в режимі «тимчасове ввезення до 20 днів» через митний пост «Ужгород» Закарпатської митниці ДФС. При цьому, вказав, що вантаж доставив до місця призначення, звідти поїхав на завантаження на експорт, згодом приїхав до міста Ужгорода, де, на території колишнього колгоспу, залишив вказаний автомобіль. Через сімейні обставини далі нікуди не виїжджав, про що повідомив директора фірми. (а. с. 6, 7).
Відповідно до обліку транспортних засобів у пунктах попуску для автомобільного сполучення та згідно з відомостями за даними Диспетчера ЗМК та Пасажирського пункту пропуску, на вантажному автомобілі номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , окрім ОСОБА_1 їздив і водій ОСОБА_2 - 02.05.2017, 09.05.2017, 12.05.2017, а також водій ОСОБА_3 - 23.04.2017 (а. с. 14- 18).
Суд першої інстанції, посилаючись в оскаржуваній постанові на вищенаведені докази на підтвердження вини ОСОБА_1 у порушенні ним митних правил за ч. 6 ст. 481 МК України, не дав належної оцінки доказам, безпідставно погодився з твердженням митного органу, та дійшов помилкового висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 6 ст. 481 МК України.
Водночас, на підставі долучених безпосередньо під час розгляду апеляційної скарги доказів, яким судом апеляційної інстанції надається перевага, та які досліджені і перевірені апеляційним судом на предмет належності, достатності та достовірності, апеляційний суд констатує, що матеріалами справи про порушення митних правил не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний умисел на порушення митних правил, передбачених митним законодавством України.
Так, при оцінці доводів апелянта про те, що місцевий суд при ухваленні судового рішення залишив поза увагою зміст пояснень ОСОБА_1 , апеляційний суд вказані твердження визнає слушними з огляду на таке. У письмових поясненнях апелянт зазначив, що вантажний автомобіль номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , після ввезення на митну територію України, був доставлений ОСОБА_1 на територію колишнього колгоспу в місті Ужгороді. Прибувши до цього місця, ОСОБА_1 повідомив директора фірми «Дік Транзит» ОСОБА_4 про те, що у зв'язку із сімейними обставинами він далі не їхатиме. Матеріалами справи підтверджується, що за вказівкою заступника директора «Дік Транзіт» ОСОБА_5 , подальше транспортування автомобіля здійснював інший водій - ОСОБА_6 .
Відповідно до відомостей обліку транспортних засобів у пунктах пропуску для автомобільного сполучення, вантажний автомобіль номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , прямував зі Словаччини до міста Луцьк (а. с. 16). З вищевказаного обліку також убачається, що окрім ОСОБА_1 , водіями цього транспортного засобу були ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 17). Тобто, матеріалами справи підтверджується, що не лише ОСОБА_1 , а й інші особи неодноразово в'їжджали на вантажному автомобілі номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , в режимі «тимчасове ввезення на 20 днів» на митну територію України.
Окрім цього, безпосередньо дослідивши витребувані за клопотанням сторони захисту докази, а саме матеріали справи про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно громадянина ОСОБА_6 , які, як убачається з відповіді т. в. о. начальника Ужгородського РВП ГУНП в Закарпатській області Шкирти А. на запит за вх. №47 а/3 адвоката Краснова Р. В., 19.07.2017 були скеровані до Ужгородського міськрайонного суду для прийняття законного рішення, апеляційний суд визнає слушними доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не зміг вивезти вантажний автомобіль номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 через поважні причини, а саме внаслідок повної втрати транспортного засобу у зв'язку з аварією.
Апеляційний суд, на підставі наявних у справі матеріалів адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, встановив, що водій ОСОБА_6 , який за вказівкою заступника директора «Дік Транзіт» здійснював транспортування автомобіля номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , з Ужгорода до міста Луцьк, 19.05.2017 вивантажив товар у Луцьку. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БР №025618 від 17.07.2027 та постанови про закриття кримінального провадження від 31.05.2017, на 192 км.+946 м. авт. М-19 (Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблечче), у с. Ужинець, Млинівського р-ну, Рівненської області, водій ОСОБА_6 , керуючи вантажним автомобілем номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , рухаючись у напрямку м. Дубно, зі сторони м. Луцьк, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечної швидкості для руху, виїхав на смугу зустрічного руху на з'їхав у кювет, унаслідок чого настала ДТП, у зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою автомобіль отримав пошкодження гальмівної системи, яка унаслідок дорожньо-транспортної пригоди знаходилась у стані повної відмови.
На переконання апеляційного суду, вказані пошкодження транспортного засобу перешкодили водію ОСОБА_1 вивезти автомобіль у встановлений законом строк.
Разом з тим, апеляційний суд враховує і те, що у випадку, якщо факт аварії чи дії непереборної сили має місце, особа, відповідальна за виконання вимог митного законодавства повинна звернутися до митниці, яка здійснює контроль за цими транспортними засобами з письмовою заявою, яка містить відомості, що надають можливість ідентифікувати такий транспортний засіб, а також інформацію про місце, обставини та наслідки аварії чи дії непереборної сили.
Апеляційний суд, дослідивши матеріали справи, констатує, що з жодними заявами, які би підтверджували дії обставин непереборної сили, аварії або протиправних дій третіх осіб, на момент складання протоколу, до митного органу надано не було, тобто ані власник власник транспортного засобу, ані будь-яка інша особа не зверталась до митного органу з відповідною заявою, крім того відсутні відомості і про те, що ОСОБА_1 було відомо про факт аварії вищевказаного автомобіля, яка мала місце 19.05.2017 за участі водія ОСОБА_6 . При цьому, суд апеляційної інстанції бере до уваги і те, що матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 не є власником вказаного транспортного засобу - вантажного автомобіля номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , а був тільки водієм при переміщенні товару зі Словаччини в Україну, тобто вантажний автомобіль ОСОБА_1 не належить, відомостей про те, що він ним після 17.05.2017 керував, - у матеріалах справи немає. При цьому, апеляційний суд бере до уваги пояснення ОСОБА_1 , надаючи їм перевагу, про те, що, прибувши на територію колишнього колгоспу в м. Ужгород, у зв'язку з поважними причинами - сімейними обставинами, повідомив директора фірми «Дік Транзит» ОСОБА_4 про неможливість доставити товар на транспортному засобі до м. Луцьк, за вказівкою останнього його було замінено на водія ОСОБА_6 за безпосередньої участі якого мала місце дорожньо-транспортна пригода. Між тим матеріали справи про порушення митних правил не містять пояснень ОСОБА_6 з обставин переміщення ним товару з м. Ужгород до м. Луцьк та з обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Постановою слідчого СВ Млинівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області від 31.05.2017 закрито кримінальне провадження за обставинами дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.05.2017 о 12 годині на 192 км.+946 м. авт. М-19 (Доманово - Ковель - Чернівці - Тереблечче), у с. Ужинець, Млинівського р-ну, Рівненської області, за участі автомобіля номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , - підтверджується факт дорожньо-транспортної пригоди.
Протоколом огляду місця події від 19.05.2017 підтверджується факт доставки після ДТП автомобіля на штрафмайданчик Млинівського ВП Дубенського ВП ГУНП в Рівненській області.
Відповідно до постанови судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 09 серпня 2017 року ОСОБА_6 , визнаний винним і на нього накладено адміністративне стягнення за ст. 124 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень, за фактом вказаної вище дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 19.05.2017.
Із пояснень свідка ОСОБА_2 , які містяться у справі про адміністративне правопорушення, вбачається, що такі є аналогічними до пояснень ОСОБА_1 у частині передачі доручення водію ОСОБА_6 на доставку товару із м. Ужгород до м. Луцьк на автомобілі номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 .
За таких обставин, доводи апеляційної скарги про невинуватість ОСОБА_1 у порушенні митних правил, оскільки підставою для невивезення транспортного засобу у встановлений законом строк є форс-мажорні обставини, а саме - ДТП за участі вантажного автомобіля номер кузова: НОМЕР_4 , державний реєстраційний номерний знак Словаччини НОМЕР_5 , що унеможливило виїзд за межі митної території України, - апеляційний суд визнає обґрунтованими, оскільки вони повністю підтверджені належними й достовірними доказами.
Отже, при апеляційному розгляді справи та прийнятті судового рішення, апеляційний суд, врахувавши положення Конституції України, КУпАП та МК України, у тому числі про те, що тягар доведення обґрунтованості висновків, викладених у протоколі про порушення митних правил, покладається на митні органи, посадові особи яких проводили перевірку та склали протокол, а також принципи диспозитивності та змагальності, не перешкоджав учасникам судового розгляду в наданні ними доказів, можливостях доведення переконливості висунутих ними аргументів.
Положеннями ст. ст. 486, 495 МК України визначено, що обов'язок доказування у митній справі покладається на органи доходів і зборів (митних органів).
У відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Тому, апеляційний суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні, передбаченого ч. 6 ст. 481 МК України порушенні митних правил, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а представником митного органу не заявлялось клопотань про направлення матеріалів справи до митного органу для проведення додаткової перевірки, і що можливості збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_1 вичерпані, у зв'язку з чим, апеляційна скарга, доводи якої знайшли своє підтвердження, та є слушними, підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Приймаючи судове рішення, апеляційний суд бере до уваги і приписи ст. 62 Конституції України, відповідно до яких, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Враховуючи викладене, апеляційний суд доходить висновку, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні митних правил за ч. 6 ст. 481 МК України наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а тому, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 527-530 МК України, ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження судового рішення.
Апеляційну скаргу, яку подав ОСОБА_1 , задовольнити.
Постанову судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 січня 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі про порушення митних правил, передбачене ч. 6 ст. 481 МК України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Іван СТАН