Справа № 308/10563/22
18 серпня 2022 року м. Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
з участю прокурора - ОСОБА_3
з участю обвинуваченого - ОСОБА_4
з участю захисника - ОСОБА_5
розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке 10.08.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140160000123 по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Симонів, Гощанського р-ну, Рівненської обл., зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з середньо-спреціальною освітою, військовослужбовця військової служби за контрактом, на посаді - старшого механіка-водія 1 обслуги 1 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи ВОС НОМЕР_1 військової частини НОМЕР_2 , старшого солдата, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України., -
16.11.2020 року ОСОБА_4 призваний на військову службу ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В подальшому, наказом №229-рс від 16.11.2020 командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) старшого солдата ОСОБА_4 зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 , поставлено на всі види забезпечення, та з того ж дня останній приступив до виконання службових обов'язків за посадою старшого механіка-водія 1 обслуги 1 самохідного артилерійського взводу 1 самохідної артилерійської батареї самохідного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи ВОС 739791 військової частини НОМЕР_2 , солдата.
Згідно з ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ст. 1 Закону України «Про оборону України», особливий період- це період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудований період після закінчення воєнних дій.
Отже, з моменту оголошення рішення про мобілізацію в Україні настає особливий період.
У відповідності до Указу Президента України від 17.03.2014 року «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» № 303/2014 від
17.03.2014 року в Україні оголошено часткову мобілізацію, з огляду на що з
17.03.2014 року по теперішній час в Україні діють умови особливого періоду.
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України
«Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зобов'язують кожного військовослужбовця захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
Під час проходження військової служби, у відповідності до ст.ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України старший солдат ОСОБА_4 зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, не допускати негідних вчинків, точно й вчасно виконувати покладені на нього обов'язки.
Натомість, старший солдат ОСОБА_4 діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Так, старший солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом військової частини НОМЕР_2 , під час дії особливого періоду, у порушення вищевказаних нормативно-правових актів, через особисту недисциплінованість, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування та начальників, яким підпорядкований за службою, 11.01.2022 самовільно залишив розташування військової частини НОМЕР_2 та був відсутній на військовій службі по 10.08.2022, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 407 КК України, тобто самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10.08.2022 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 та призначити останньому визначену в угоді міру покарання.
Обвинувачений у підготовчому судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, визнав, та надав суду згоду на затвердження угоди про визнання винуватості, вказавши, що він повністю розуміє свої права та характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди, а також наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 473 КПК України та ч.4 ст. 474 КПК України, які йому роз'яснені судом.
Захисник підтримав позицію обвинуваченого.
Заслухавши сторони, дослідивши зміст угоди стосовно свідомої добровільної узгодженості сторонами її істотних умов, кримінальне правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним, він розуміє права, визначені п. п. 1, 4 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, угода не суперечить вимогам КК та КПК України, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості.
Згідно з п. 1 ч. 4 ст.469КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Дане кримінальне правопорушення є тяжким злочином.
Подана на розгляд суду угода відповідає вимогам кримінального процесуального закону, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Із змісту угоди слідує, що прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо всіх істотних обставин даного кримінального провадження, обвинувачений у повному обсязі обвинувачення беззастережно визнає свою винуватість у вчиненому діянні.
Також, сторонами визначено узгоджене ними покарання за ч.4 ст. 407 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, звільнивши ОСОБА_4 від відбуття покарання з випробуванням терміном на підставі ст. 75 КК України, поклавши на нього обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, зміст обвинуваченому, яких роз'яснено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена і його дії кваліфіковано за ч. 4 ст. 407 КК України, а саме самовільне залишення військової частини, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, вчинене військовослужбовцем (крім строкової служби).
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 судом не встановлено.
Виходячи з вищенаведеного, враховуючи конкретні обставини справи, особу винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також вимоги ч. 2 ст. 65 КК України, відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення, попередження нових злочинів, та враховуючи вимоги ч. 2 ст. 50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, суд приходить до переконання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речові докази по справі відсутні.
Судові витрати по справі відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314,369,370,373,374,376,473,475 КПК України, суд,-
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 10 серпня 2022 року між прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Західного регіону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140160000123 від 10.08.2022 року.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 1 (один) рік, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, а саме:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Відповідно до ч. 4 ст. 76 КК України покласти нагляд за засудженим ОСОБА_4 на уповноважений орган з питань пробації за місцем його проживання.
Запобіжний захід ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не обирався.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.
Оскарження вироку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорення встановлених досудовим розслідуванням обставин не допускається.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ч.4 ст.394 КПК України до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку суду після його проголошення негайно вручити прокурору, обвинуваченому та його захиснику.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду: ОСОБА_1