18 серпня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/7933/21 пров. № А/857/9851/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Заверухи О.Б.,
суддів Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бучацької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,-
суддя (судді) в суді першої інстанції - Подлісна І.М.,
час ухвалення рішення - не зазначено,
місце ухвалення рішення - м. Тернопіль,
дата складання повного тексту рішення - не зазначено,
15 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Бучацької міської ради, третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в якому просила: визнати протиправними дії Бучацької міської ради Тернопільської області щодо відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки кадастровий номер 6121284000601:001:0293, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Новопетликівської сільської ради Чортківського (Бучацького) району Тернопільської області за межами населеного пункту та переданні земельної ділянки у власність; зобов'язати Бучацьку міську раду Тернопільської області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність кадастровий номер 6121284000601:001:0293, площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства на території Новопетликівської сільської ради Чортківського (Бучацького) району Тернопільської області за межами населеного пункту та передати земельну ділянку у власність.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року позовну заяву залишено без розгляду.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що повторна неявка представника позивача в судове засідання розцінюється як втрата у позивача процесуального інтересу до розгляду та вирішення справи. Оскільки представник позивача повторно не прибув в судове засідання без поважних причин, причини неприбуття представника позивача в судові засідання, зазначені в клопотаннях про відкладення розгляду справи є неповажними, тому, відповідно до пункту 4 частини першої статті 240 КАС України, позовну заяву залишено без розгляду.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, прийнятою з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає, що її представник повідомляв суд у клопотанні про відкладення розгляду справи про причини неявки у судове засідання. Вказує, що участь у іншому судовому засіданні представника позивача не може вважатись неповажною причиною неявки у судове засідання. Звертає увагу на те, що провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, в матеріалах справи знаходиться власноруч написана позивачем заява із проханням розглядати справу без її участі, яка зареєстрована у суді 21 лютого 2022 року.
У разі відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, оскільки справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів (п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити повністю з наступних підстав.
Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку про повторну неявку представника позивача в судове засідання без поважних причин.
Однак, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 55 КАС України, сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Частиною першою статті 205 КАС України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з пунктом 2 частини третьої ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника), незалежно від причин неявки.
Згідно із частиною п'ятою статті 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.
До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.
Відповідно до пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.
З вищенаведених процесуальних норм слідує, що залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених частиною п'ятою статті 205, пункту четвертого частини першої статті 240 КАС України, можливе виключно за наявності сукупності таких умов: належне повідомлення позивача про дату, час і місце судового засідання; відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності; неявка позивача в судове засідання (підготовче засідання) без поважних причин або неповідомлення ним про причини такої неявки; неможливість розгляду справи по суті за відсутності позивача, а також відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 19 вересня 2019 року по справі № 826/10538/17.
Із матеріалів справи слідує, що ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач скористався правом на подання відзиву на позовну заяву, який надійшов на адресу суду із відповідними письмовими доказами 08 грудня 2021 року. У відзиві відповідач просив здійснювати розгляд справи у відсутності його представника (а.с.71).
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області подав пояснення по справі, також просив здійснювати розгляд справи без участі його представника (а.с.86).
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 12 січня 2022 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання на 31 січня 2022 року о 10:15 год.
21 лютого 2022 року на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій просила справу за її позовом розглядати без її участі (а.с.98).
Ухвалами суду від 31 січня 2022 року, від 22 лютого 2022 року, від 04 травня 2022 року, від 24 травня 2022 року розгляд справи відкладався, зокрема,за заявами представника позивача від 22 лютого 2022 року, 04 травня 2022 року, 24 травня 2022 року про відкладення розгляду справи.
07 червня 2022 року представником позивача адвокатом Пасічником А.З. вчетверте подано клопотання про відкладення розгляду справи, через його зайнятість у цей день в інших судових засіданнях у Бучацькому районному суді.
Колегією суддів встановлено, що підставою для залишення позовної заяви без розгляду була повторна неявка представника позивача адвоката Пасічника А.З. в судове засідання за відсутності поважних причин неприбуття в судове засідання.
Проаналізувавши вищевказані законодавчі норми та обставини справи, суд апеляційної інстанції зазначає, що лише у випадку повторної неявки належним чином повідомленого позивача, який не повідомив суд про причини своєї неявки і від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
З матеріалів справи слідує, що позивач був належно повідомлений про проведення судового засідання 07 червня 2022 року через свого представника адвоката Пасічника А.З., що підтверджується телефонограмою, яка знаходиться в матеріалах справи. Про обізнаність позивача про день та час розгляду справи свідчить клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи призначеної на 07 червня 2022 року.
Як вже було зазначено вище, ухвалами суду від 31 січня 2022 року, від 22 лютого 2022 року, від 04 травня 2022 року, від 24 травня 2022 року розгляд справи відкладався, представником позивача 22 лютого 2022 року, 04 травня 2022 року, 24 травня 2022 року подавались клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю у інших судових засіданнях.
Зазначене дає можливість дійти висновку, що клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в інших судових засіданнях визнавались судом поважним, оскільки розгляд справи відкладався на іншу дату та відсутні висновки суду про визнання причин неявки позивача без поважних причин.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що 21 лютого 2022 року на адресу Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 , у якій просила справу за її позовом розглядати без її участі (а.с.98).
Також, відповідача та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, у відзиві на позовну заяву та поясненнях просили здійснювати розгляд справи без участі їх представників.
Враховуючи те, що судом першої інстанції відкладалося судове засідання у справі за клопотаннями представника позивача, тобто аналогічні причини його неявки визнавались судом поважними, колегія суддів вважає, що не прибувши у судове засідання 07 червня 2022 року представник позивача не допустив неявку у судове засідання без поважних причин, оскільки повідомив суд про причини неявки, що є недостатнім для залишення позовної заяви без розгляду на підставі пункту 4 частини першої статті 240 КАС України.
Крім того, у даному випадку відсутні також інші обов'язкові підстави для застосування вказаної норми: відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності, а також відсутність вимоги відповідача щодо розгляду справи по суті на підставі наявних у ній доказів, адже у матеріалах справи наявні заяви про розгляд справи без участі від обох сторін.
З огляду на викладені вище обставини, колегія суддів приходить до висновку, що залишення судом першої інстанції адміністративного позову без розгляду з підстав повторної неявки представника позивача без поважних причин є безпідставним.
Окрім вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що положення коментованих вище статей КАС України не передбачають автоматичного застосування наслідків неявки позивача, які ними передбачені, а лише покликані надати суду можливість в разі зловживань з боку позивача своїми процесуальними правами урегулювати публічний спір, який ним розглядається шляхом постановлення відповідної ухвали. Такі зловживання своїми правами з боку позивача та його представника відсутні, а матеріалами справи не підтверджується, що позивач втратив інтерес до заявленого ним позову. Зокрема, з матеріалів справи слідує, що позивач подала заяву про розгляд справи без її участі, а представник позивача подавав заяви про відкладення розгляду справи у зв'язку із зайнятістю в інших судових справах, що свідчить про зацікавленість у розгляді справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки зазначеним обставинам, а тому дійшов передчасного висновку про залишення позовної заяви без розгляду з підстав повторної неявки представника позивача до суду без поважних причин, чим порушив його право на розгляд справи в адміністративному суді, гарантоване статтею 5 КАС України.
Відповідно до вимог частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Право на захист у суді своїх прав і свобод є конституційною гарантією, яка забезпечується реальною можливістю усякій заінтересованій особі звернутися до суду у встановленому законом порядку про захист прав, свобод та інтересів та можливістю обирати спосіб захисту, використовуючи при цьому всі дозволені законодавством інструменти та засоби.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з пунктом першим статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, порушив норми процесуального права, а тому ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду слід скасувати та направити справу для продовження її розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 243, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 червня 2022 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі № 500/7933/21 - скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги.
Головуючий суддя О. Б. Заверуха
судді А. Р. Курилець
М. П. Кушнерик
Повне судове рішення складено 18 серпня 2022 року.