Єдиний унікальний № 946/3388/20
Провадження № 1-кп/946/324/22
Іменем України
19 серпня 2022 року м. Ізмаїл
Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у місті Ізмаїл Одеської області у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) за №12020160150000008, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с.Броска Ізмаїльського району Одеської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого:
05.02.2009 вироком Апеляційного суду Одеської області, зміненого ухвалою Верховного Суду України від 22.09.2009, за ч. 1 ст. 115 Кримінального кодексу України (далі - КК) до позбавлення волі на строк десять років, звільнений 27.06.2017 за відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК,
сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,
сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисниця ОСОБА_5 ,
інші учасники судового провадження: потерпіла ОСОБА_6 , представниця персоналу органу пробації ОСОБА_7 .
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
1.03.01.2020 у невстановлений час ОСОБА_3 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, достеменно знаючи, що керування транспортними засобами під впливом алкоголю заборонено, приступив до керування автомобілем «Ford Granada» реєстраційний номер НОМЕР_1 за відсутності посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги підп. «а» п. 2.9., підп. «а» п. 2.1. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (далі - ПДР).
У подальшому, о 00:50 годині, у темний час доби, водій ОСОБА_3 , керуючи технічно справним автомобілем «Ford Granada» реєстраційний номер НОМЕР_1 та побачивши наряд патрульної поліції, які почали вимагати зупинити керований ним автомобіль «Ford Granada», всупереч п. 2.1. ПДР не зупинив його, продовжив рух, розвинувши швидкість автомобіля до 80 - 90 км/год., чим перевищив максимально доступну для населеного пункту швидкість руху в 50 км/год., при цьому ОСОБА_3 рухався на вказаному автомобілі по горизонтальному, асфальтобетонному, сухому дорожньому покриттю по вул.Краснодонській в м. Ізмаїл Одеської області, на якій організований двосторонній рух та проїзна частина має по одній смузі руху в обох напрямках і освітлена міським електропостачанням, з боку вул. Чайковського в напрямку вул. Маяковського. Наближаючись зі вказаною швидкістю до буд. АДРЕСА_2 , під час руху водій ОСОБА_3 не був уважним, за дорожньою обстановкою та її зміною не слідкував, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не обрав безпечної швидкості руху керованого ним автомобіля та не врахував дорожню обстановку, чим грубо порушив вимоги п. 1.5., підп. «б» п. 2.3., п.п. 12.1., 12.2., 12.4. ПДР та виявив кримінально протиправну самовпевненість, тобто, передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, легковажно розраховував на їх відвернення, внаслідок чого допустив неконтрольований виїзд автомобіля вправо за межі проїзної частини, де біля вказаного будинку скоїв наїзд на придорожнє дерево.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від отриманих тілесних ушкоджень померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у медичному закладі.
2.Своїми діями ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 286 КК, оскільки він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілої.
Стаття (частина статті) КК, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
3.При визначенні частини статті Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_3 , суд враховує те, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху» №1231-IX від 16.02.2021 (далі - Закон №1231-IX), що набирав чинності з 17.03.2021, КК був доповнений новою статтею 286-1, ч. 3 якої встановлена кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило смерть потерпілого. При цьому кримінальна відповідальність за вказаною нормою порівняно з ч. 2 ст. 286 КК посилена, оскільки нею передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п'яти до десяти років.
4.Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Згідно ж ч. 2 ст. 5 КК, закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.
5.Отже, з урахуванням того, що Закон №1231-IX посилює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що спричинило смерть потерпілого, а також того, що кримінальне правопорушення було вчинене ОСОБА_3 , хоча і у стані алкогольного сп'яніння, але до набрання вказаним законом чинності, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 4, ч. 2 ст. 5 КК, суд вважає за необхідним при ухваленні вироку відносно ОСОБА_3 керуватися положеннями саме ч. 2 ст. 286 КК.
6.Крім того, суд, згідно ст. 337 КПК, діє виключно в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, згідно якому ОСОБА_3 було висунуто обвинувачення за ч. 2 ст. 286 КК, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.
7.Кримінальний кодекс України
«Стаття 286. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
1. Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження, -
…
2. Ті самі діяння, якщо вони спричинили смерть потерпілого або заподіяли тяжке тілесне ушкодження, -
караються позбавленням волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.»
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
8.Обставини вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення встановлені судом шляхом дослідження сукупності доказів, обсяг дослідження яких був визначений з урахуванням думок учасників судового провадження в порядку, передбаченому ст. 349 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), у відповідності до засад кримінального провадження, передбачених ст. ст. 22, 26 КПК, таких як диспозитивність, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
9.Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду повністю визнав себе винним в обсязі пред'явленого йому обвинувачення та щиро розкаялася в його вчиненні, не піддавши сумніву обставини, викладені в обвинувальному акті, зокрема, порушення ним правил безпеки дорожнього руху, які він допустив, та наслідки, що настали внаслідок цього, у виді смерті потерпілої ОСОБА_8 , але при цьому зазначив, що внаслідок отриманої при дорожньо-транспортній пригоді (далі - ДТП) травми голови обставини самої ДТП він не пам'ятає. Одразу після ДТП він потрапив до лікарні, вісім діб перебував у реанімації в лікарні в м. Одеса в комі, а коли прийшов у свідомість, його матір розповіла про ДТП, а також про те, що ОСОБА_8 померла в лікарні на п'яту добу, не приходячи у свідомість, через тяжку травму голови. Зі слів матері йому також відомо, що він приїхав до неї перед Новим роком, який вони святкували разом з близькими, але цього він не пам'ятає, та не заперечував, що міг вживати спиртні напої. Із загиблою ОСОБА_8 у нього були дружні стосунки, інколи вони зустрічалися, але як вона опинилася з ним в автомобілі в день події він не має уяви, крім того, йому невідомо куди саме вони прямували, а також він не пам'ятає, що за ними була погоня працівниками поліції. Автомобіль він придбав у свого знайомого, певний час займався його ремонтом, при цьому інколи виїжджав на автомобілі у місто, не маючи посвідчення водія, та коли сідав за кермо, розумів, що порушує правила дорожнього руху. Посвідчення водія на ім'я ОСОБА_9 він знайшов, про що викладав оголошення в соціальну мережу, хотів його повернути, однак господар не знайшовся. Він розуміє, що саме внаслідок його дій загинула людина, у міру своїх можливостей він вживав заходи щодо відшкодування завданої шкоди та намагався допомогти родині загиблої. На даний час він одружений, у 2022 році у нього народилася власна дитина, в його сім'ї на утриманні знаходяться ще двоє неповнолітніх дітей його дружини від попереднього шлюбу, він також є інвалідом ІІІ групи, на одне око повністю втратив зір, на друге бачить тільки на 35%, у зв'язку з чим потребує операції. Тому просив суд не позбавляти його волі та надати йому можливість виправитися з випробуванням.
10.Крім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчинені кримінального правопорушення, його вина повністю підтверджується сукупністю досліджених під час судового розгляду доказами, оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
11.Так, потерпіла ОСОБА_6 під час судового розгляду пояснила, що знала ОСОБА_3 , оскільки її діти перебували з ним в дружніх стосунках. 02.01.2020 її донька - ОСОБА_8 - поїхала в м.Ізмаїл до своєї сестри. Про дорожньо-транспортну пригоду їй стало відомо від старшої доньки, яка зателефонувала та повідомила, що сестра потрапила в лікарню. Їй відомо, що того дня ОСОБА_3 разом з ОСОБА_8 поїхали в магазин за чаєм чи цукром. У тому, що сталося вона не звинувачує ОСОБА_3 , бо розуміє, що донька сама сіла в автомобіль, вона не бажає йому зла. Крім того, ОСОБА_3 пропонував їй допомогу, але вона відмовилася, оскільки знала, що у нього є діти.
12.Підставою для внесення відомостей 03.01.2020 до ЄРДР за №12020160150000008 (а.п. 55) та початку досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні стало повідомлення 03.01.2020 о 00:58 годині зі служби 102 про те, що 03.01.2020 о 00:58 годині за адресою: м. Ізмаїл Одеської області (далі - м.Ізмаїл), вул. Краснодонська, буд. 29, автомобіль «Ford Granada» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_3 здійснив наїзд на дерево, з ним також знаходився пасажир - ОСОБА_8 , яку доставили у лікарню з відкритою черепно-мозковою травмою, та яка у подальшому ІНФОРМАЦІЯ_3 від отриманих травм померла в лікарні, що підтверджується рапортами інспектора чергової частини Ізмаїльського ВП ГУНП в Одеській області (а.п. 56 - 59).
13.Причина смерті ОСОБА_8 , а також характер та ступінь тяжкості тілесних ушкоджень були встановлені шляхом проведення судово-медичної експертизи відповідно до даних висновку № 4/16-2020 від 05.03.2020. Зокрема, дані висновку експертизи вказують на те, що тілесні ушкодження розглядаються як єдиний комплекс та виникли у результаті дорожньо-транспортної пригоди внаслідок зіткнення з фіксованим об'єктом. Смерть ОСОБА_8 знаходиться в прямому причинному зв'язку з відкритою черепно-мозковою травмою у формі вогнищевих крововиливів та периваскулярних геморрагіях, субарахноїдальних крововиливів в м'яких мозкових оболонках великих півкуль, субдурального крововиливу; лінійного перелому кісток лівої лобно-тім'яної області, крововиливів у м'яких тканинах лобно-тім'яної області; забійних ран обличчя, синців на верхній та нижній повіці лівого та правого ока, що супроводжувалося геморагічним розм'якшенням речовини мозку та призвело до набряку головного мозку деструктивного типу, розм'якшення речовини мозку. На тілі загиблої ОСОБА_8 слідів та пошкоджень, характерних для наїзду, переїзду, волочіння не знайдено (а.п. 84 - 87).
14.Під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, який здійснювався у похмуру погоду, без опадів, від вул. Чайковського до вул. Маяковського в м. Ізмаїл, згідно відповідного протоколу від 03.01.2020 та додатків до нього у виді фототаблиці та схеми, зафіксовані обстановка та сліди після того, як ОСОБА_3 на автомобілі марки «Ford Granada» номерний знак НОМЕР_1 здійснив наїзд на придорожнє дерево. Так, оглядом встановлено, що у вказаному автомобілі виявлені такі зовнішні пошкодження: деформація лівої центральної бокової частини з придорожнім деревом та вигнання кузову у його центр; деформація у зв'язку з порятунком життя осіб з автомобіля працівниками ДСНС та застосування механічних приладів ними. Також на місці виявлені сліди бурого кольору у вигляді плями овальної форми на передньому водійському та пасажирському сидіннях. На проїжджій частині виявлені об'ємні сліди кочення автомобіля «Ford Granada» номерний знак НОМЕР_1 довжиною 3 м шириною 20 см (а. п. 60 - 79).
15.Крім того, обставини ДТП вбачаються з виданого поліцейським відеозапису з відеореєстратора службового автомобіля, що був переглянутий безпосередньо під час судового засідання (а.п. 99 - 100). Так, з вказаного відеозапису вбачається, що 03.01.2020 о 00:49 годині водій автомобіля «Ford» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині вулиці в порушення ПДР не виконав вимогу поліцейських зупинитися шляхом увімкнення проблискових маячків червоного та синього кольорів на службовому автомобілі, виконуючи при цьому різні маневри, водій вказаного автомобіля намагався втекти, не слідкував за дорожньою обстановкою та о 00:51 годині здійснив наїзд на калюжу, внаслідок чого втратив керування автомобілем та виїхав на праве узбіччя і здійснив наїзд на придорожнє дерево. Ці ж обставини вбачаються з протоколу огляду вказаного відеозапису від 24.03.2020 (а.п. 103 - 108).
16.Обставини ДТП, а також про те, що за кермом автомобіля «Ford» реєстраційний номер НОМЕР_1 перебував саме обвинувачений ОСОБА_3 також підтвердили допитані під час судового розгляду свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які пояснили, що 02.01.2020 о 20:00 годині вони заступили на службу в екіпаж патрульної поліції разом з ОСОБА_12 . Приблизно о 00:00 - 01:00 годині 03.01.2020 при несенні служби, рухаючись на службовому автомобілі по вул. Шевченка в м. Ізмаїл, вони побачили, як по вул. Рєпіна з боку вул. І. Франка в бік вул. Шевченка автомобіль «Ford» зеленого кольору рухався з порушенням правил дорожнього руху, а саме їхав по зустрічній смузі для руху. Побачивши їх службовий автомобіль, водій різко змінив напрямок руху свого автомобіля, не зупинявся на вимогу та продовжив рух по вул. Шевченка. Біля заправки «Авіас» він різко повернув праворуч та через заправку виїхав на вул. Краснодонську, повернувши ліворуч. Кожного разу при повороті водій збільшував швидкість руху. При цьому вони рухались позаду нього нього на відстані близько 50 - 100 м. з увімкненими проблисковими маячками червоного та синього кольору, на які водій був зобов'язаний зупинись. На одному з перехресть була велика примерзла калюжа, при наїзді на неї зі швидкістю приблизно 70 - 90 км/год., водій автомобіля «Ford» не впорався з керуванням та допустив виїзд на праве узбіччя і наїхав на придорожнє дерево. У результаті зіткнення автомобіль отримав механічні пошкодження. Коли вони підійшли до автомобіля, то побачили, що за його кермом перебував обвинувачений ОСОБА_3 , який не міг самостійно вийти з автомобіля, оскільки у нього були зажаті ноги, він весь час перебував у свідомості та кричав. У салоні автомобіля справа на передньому пасажирському сидінні була дівчина у непритомному стані. Після цього вони відразу ж викликали швидку допомогу та працівників ДСНС, які і витягли обвинуваченого з автомобіля за допомогою спецзасобів. Свідок ОСОБА_10 також зазначив, що він допомагав витягати з автомобіля дівчину та згодом обвинуваченого, він перебував біля нього та він відчув з порожнини його рота різкий запах алкоголю.
17.За даними висновку експерта №76-А від 03.02.2020, рульове керування, гальмова система та ходова частина автомобіля «Ford» номерний знак НОМЕР_1 , на момент виникнення події цієї пригоди знаходилися в працездатному стані, дозволяли водію контролювати, змінювати напрямок та характер руху керованого ним автомобіля (а.п. 90 - 95).
18.А згідно даним висновку експерта № 312-А від 22.04.2020, водій автомобіля «Ford» повинен був діяти відповідно до вимог п.п. 12.1, 12.2 та 12.4 ПДР (а.п. 111 - 114).
19.Окрім показань самого обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що він допускає, що вживав алкоголь перед тим як сісти за кермо автомобіля, а також показань свідка ОСОБА_10 про те, що він чув від обвинуваченого ОСОБА_3 різкий запах алкоголю, про те, що обвинувачений ОСОБА_3 безпосередньо перед ДТП керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння також свідчить результат токсикологічного дослідження №61 від 10.01.2020 попередньо взятої у ОСОБА_3 при надходженні в Ізмаїльську міську лікарню крові, в якій виявлений етанол у концентрації 1,124 ‰ (а.п. 168). З урахуванням показань обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що після ДТП він вісім діб перебував у реанімації в лікарні в м. Одеса в комі, то у суду не виникає сумнівів достовірності зазначеного результату токсикологічного дослідження.
20.При цьому суд враховує висновок Верховного Суду, що викладений у його постанові від 01.12.2021 у справі №672/1402/17, згідно якому норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей 84, 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків, з огляду на що, визнання висновку експерта недопустимим доказом, не є процесуальною перешкодою до визначення ознак стану алкогольного сп'яніння як обставини, що обтяжує покарання, у разі встановлення цієї обставини за результатами оцінки всієї сукупності доказів щодо встановлення такого стану.
21.У зв'язку з цим сукупність доказів, а саме показань обвинуваченого ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_10 та даних результату токсикологічного дослідження дають підстави суду зробити висновок, що обвинувачений ОСОБА_3 у момент ДТП керував автомобілем у стані алкогольного сп'яніння.
22.Відповідно до п. 1.5. ПДР, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
23.Відповідно до підп. «а» п. 2.1. ПДР, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
24.Згідно підп. «б» п. 2.3. ПДР, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
25.Відповідно ж до підп. «а» п. 2.4. ПДР, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих правил, а також пред'явити для перевірки документи, зазначені в п. 2.1. ПДР.
26.Крім того, відповідно до п. 3.2. ПДР, у разі наближення транспортного засобу з увімкненими проблисковими маячками синього і червоного або лише червоного кольору, водії інших транспортних засобів зобов'язані зупинитися біля правого краю проїзної частини (на правому узбіччі).
27.Згідно ж підп. «а» п. 2.9. ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння чи перебуваючи під впливом наркотичних або токсичних речовин.
28.Відповідно до п. 12.2. ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
29.А згідно п. 12.4. ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.
30.Таким чином, аналіз вищезазначених доказів дає підстави суду зробити висновок, що кожний доказ є допустимим, достовірним та належним. У сукупності усі вищезазначені докази є взаємопов'язаними та достатніми для висновку про те, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння без посвідчення воді, порушив п. 1.5., підп. «а» п. 2.1., підп. «б» п. 2.3., підп. «а» п. 2.4., підп. «а» п. 2.9., п. 12.2., п. 12.4. ПДР, оскільки він не був уважним, за дорожньою обстановкою та її зміною не слідкував, заходів, що виключають виникнення та розвиток аварійної ситуації не вжив, при відсутності будь-яких перешкод технічного або іншого характеру своєчасно не обрав безпечної швидкості руху керованого ним автомобіля та не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого допустив неконтрольований виїзд автомобіля вправо за межі проїзної частини, де скоїв наїзд на придорожнє дерево.
31.Зазначені порушення вимог ПДР ОСОБА_3 призвели до наїзду автомобіля під його керуванням на придорожнє дерево, від чого пасажирка ОСОБА_8 отримала тілесні ушкодження, які стали причиною її подальшої смерті. На думку суду, ці суспільно небезпечні наслідки у виді смерті потерпілої перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку саме з порушеннями ПДР, які допустив обвинувачений ОСОБА_3 . Отже, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_3 поза розумним сумнівом у вчинені ним кримінального правопорушення, та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
32.До обставин, які відповідно до ст. 66 КК пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд відносить щире каяття. Суд також враховує те, що ОСОБА_3 намагався вжити заходів щодо відшкодування шкоди потерпілій (матері загиблої), яка від цього добровільно відмовилася.
33.До обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання ОСОБА_3 , суд відносить вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння. При цьому суд враховує висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі №682/956/17, згідно якому керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, хоча і становить порушення вимог підп. «а» п. 2.9 ПДР, однак само по собі не може виступати прямою безпосередньою причиною настання ДТП та її наслідків у вигляді заподіяння потерпілому (потерпілим) тілесних ушкоджень або смерті. Стан сп'яніння не охоплюється об'єктивною стороною (не є кваліфікуючою ознакою) злочину, передбаченого ст. 286 КК, і при призначенні покарання особі може враховуватись як обставина, що обтяжує покарання згідно з п. 13 ч. 2 ст. 67 КК.
Стороною обвинувачення не зазначено в обвинувальному акті про наявність інших обставин, які відповідно до ст. 67 КК обтяжують покарання, та які відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 91, ч. 1 ст. 92 КПК підлягають доказуванню саме прокурором.
Мотиви призначення покарання
34.При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд у відповідності до ст.ст. 65 - 67 КК враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
35.Згідно ст.ст. 3, 27 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має невід'ємне право на життя. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.
36.Як зазначено в ч. 2 ст. 50 КК, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
37.За формальною класифікацією, передбаченою ст. 12 КК, в залежності від санкції статі обвинувачений ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин.
38.Водночас, як обставина, що має враховуватися судом при призначенні покарання, ступінь тяжкості злочину є оціночною ознакою, яка визначає межі судової дискреції.
39.Суд враховує те, що склад вчиненого ОСОБА_3 злочину відноситься до кваліфікованого, тобто до складу злочину з обтяжуючими обставинами. І хоча обвинувачений ОСОБА_3 вчинив необережний злочин, але він є тяжким та внаслідок нього настала смерть людини. Також злочин був вчинений ОСОБА_3 за обставин грубого порушення ним ПДР при втечі від службового автомобіля патрульної поліції, не виконуючи законні вимоги про зупинку автомобіля, що значно підвищує ступінь суспільної небезпеки вчиненого ОСОБА_3 злочину.
40.Щодо особи винного, то ОСОБА_3 раніше судимий за вчинення умисного особливо тяжкого злочину проти жаття особи, а саме за ч. 1 ст. 115 КК (а.п. 116 - 128), за місцем проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв'язки, одружений (а.п. 132), має на утриманні малолітню дитину 2022 року народження (а.п. 172), а також в його сім'ї виховуються інші діти його дружини від попереднього шлюбу. ОСОБА_3 є інвалідом ІІІ групи внаслідок отриманих травм при ДТП (а.п. 174), у зв'язку з чим потребує реабілітації (а.п. 173).
41.Відповідно до медичних довідок, ОСОБА_3 на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває.
42.Згідно абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК, ухвалюючи вирок, суд також приймає до відома і досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого ОСОБА_3 , згідно якій ризики вчинення повторного кримінального правопорушення та небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб оцінюються як високі. Органом пробації зроблений висновок про те, що виправлення ОСОБА_3 без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства, у тому числі для окремих осіб.
43.Таким чином, враховуючи вимоги закону України про кримінальну відповідальність та передбачені цим законом санкцій, обставини вчинення ОСОБА_3 тяжкого злочину, за яких він, маючи незняту та непогашену судимість за вчинення особливо тяжкого злочину проти життя людини, грубо порушив ПДР внаслідок небезпечного маневрування при втечі від службового автомобіля патрульної поліції, не виконуючі законні вимоги поліцейських про зупинку транспортного засобу, невідворотні наслідки, що настали від вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 тяжкого злочину у виді смерті людини, а також високих ризиків вчинення ним повторного кримінального правопорушення та його небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, наявність у нього обставин, що пом'якшують покарання, а саме щирого каяття та намагань вжити заходів щодо відшкодування шкоди, натомість наявність обставини, що обтяжують його покарання, а саме вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння, з урахуванням відомостей про особу обвинуваченого, незважаючи на те, що, згідно заяві, у потерпілої ОСОБА_6 немає претензій до нього, суд дійшов висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, можливо лише за умов ізоляції обвинуваченого від суспільства. У зв'язку з цим обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі у середніх межах санкції, оскільки тільки таке покарання досягне мети його застосування. При цьому, з урахуванням наведених обставин, невідворотних наслідків, що настали у виді смерті потерпілої, суд не вбачає підстав для застосування положень як ст. 69, так і ст. 75 КК.
44.Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 не отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами, то йому не може бути призначене додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленої у його постанові від 22.01.2019 у справі № 708/40/18.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку
45.Судом встановлено, що ОСОБА_3 у даному кримінальному провадженні не затримувався та під вартою не тримався. Клопотань про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили від сторони обвинувачення не надійшло. Разом з тим, з набранням вироком законної сили ОСОБА_3 підлягає затриманню та взяттю під варту.
46.У силу ч. 2 ст. 124 КПК з обвинуваченого ОСОБА_3 мають бути стягнуті на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів для проведення судових автотехнічних експертиз №76-А від 03.02.2020 у сумі 1 413,09 грн та №312-А від 22.04.2020 у сумі 1 961,14 грн, а всього у сумі 3 374,23 грн.
47.Згідно ч. 4 ст. 174 КПК, з набранням вироком законної сили слід скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.01.2020 арешт на вилучений 03.01.2020 в ході огляду місця ДТП автомобіль «Ford Granada» номерний знак НОМЕР_1 з його поміщенням на спецмайданчик № 11 ГУНП в Одеській області, та в силу п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК його слід повернути законному володільцю - ОСОБА_3 .
Керуючись ст. ст. 369 - 371, 373 - 375 КПК, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років без позбавленням права керувати транспортними засобами.
2.З набранням вироком законної сили, з метою його виконання ОСОБА_3 затримати та взяти під варту.
3.Строк основного покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі обчислювати з моменту його фактичного затримання та взяття під варту.
4.Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на залучення експертів для проведення судових експертиз у сумі 3 374,23 грн (три тисячі триста сімдесят чотири гривні 23 копійки).
5.З набранням вироком законної сили скасувати накладений на підставі ухвали слідчого судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.01.2020 арешт, та вилучений 03.01.2020 в ході огляду місця ДТП автомобіль «Ford Granada» номерний знак НОМЕР_1 повернути законному володільцю - ОСОБА_3 .
6.Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
7.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
8.Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді, а обвинуваченому та прокурору вручити копію вироку негайно після його проголошення.
9.Під час судового провадження судом застосовувалися Правила організації ефективного кримінального судочинства, які введені в дію рішенням Ради суддів України № 14 від 28.02.2020, з якими можна ознайомитись на сайті Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області за посиланням: https://iz.od.court.gov.ua/sud1510/, у розділі «Громадянам», вкладка «Проект «Суд, громадяни, суспільство, держава: співпраця заради змін», а також у секретаря судового засідання.
Ізмаїльського міськрайонного суду ОСОБА_1