Рішення від 04.05.2022 по справі 640/15519/20

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року м. Київ № 640/15519/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Олімп Фінанс Груп"

до відповідача 1 - Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), відповідача 2 - Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

прозобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп» (03110, м. Київ, вул. Преображенська, 23, оф. 21, код ЄДР: 38545471) до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 110, код ЄДР: 34967593), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, 11-А (код ЄДР: 37993783), в якому позивач просить суд:

1) зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), надіслати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подання про повернення позивачу грошових коштів у розмірі 46357,90 грн.;

2) стягнути з Державного бюджету України через Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві грошові кошти у розмірі 46357,90 грн.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач 04.12.2017 ГУ ДФС у м. Києві було винесено вимогу про сплату ТОВ «Олімп Фінанс Груп» боргу (недоїмки) № Ю-113820-17 на суму 46357,90 грн., на підставі якої Шевченківським РВДВС було відкрито виконавче провадження № 55559733, в рамках якого постановою від 22.06.2019 накладено арешт на кошти та все майно ТОВ «Олімп Фінанс Груп», на підставі якої з рахунків позивача було списано грошові кошти у розмірі 46357,90 грн. на користь ГУ ДФС у м. Києві.

При цьому, як зазначає позивач, рішенням суду від 15.11.2018 у справі № 826/5617/18 позов ТОВ «Олімп Фінанс Груп» задоволено та скасовано вимогу від 04.12.2017 № Ю-113820-17.

Позивач додає, що враховуючи факт скасування зазначеної вимоги, грошові кошти, які були списані з рахунків позивача йому не повернуті, у зв'язку з чим позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.

Позиція відповідача 1 - Шевченківського РВ ДВС.

У відзиві на позовну заяву відділ державної виконавчої служби просив відмовити у задоволені позовних вимог, оскільки стягнуті з рахунків кошти на виконання зазначеної вимоги були перераховані на рахунок ГУ ДФС у м. Києві.

Позиція відповідача 2 - ГУ ДКС України у м. Києві.

У відзиві на позовну заяву ГУ ДКСУ у м. Києві просило відмовити у задоволені позовних вимог, зважаючи на те, що 13.11.2018 Шевченківським РВ ДВС до казначейської служби було надано платіжні доручення на перерахування коштів за реквізитами податкової служби, які 13.11.2018 оплачені УДКС України у Шевченківському районі.

При цьому, як зазначає відповідач, пунктом 5 Порядку № 787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Що ж стосується коштів у розмірі 46 357,90 грн., то казначейська служба зазначила, що у відповідності до п. 6 Порядку зарахування в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково зазначених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 № 6, повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення, яка подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено відповідні кошти.

Відтак, відповідач 2 наголошує на безпідставності позовних вимог.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 14 липня 2020 року позовну заяву позивача залишено без руху та надано йому строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою судді Мамедовой Ю.Т. від 10.08.2020 відкрито провадження по справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Однак, 22.04.2022 розпорядженням керівника апарату суду № 116 справу № 640/15519/20 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ, у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді Мамедова Ю.Т.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вказаний адміністративний позов 22.04.2022 розподілено на суддю Кармазіна О.А.

Ухвалою від 25.04.2022 справу прийнято до розгляду суддею Кармазін О.А. та вирішено її розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) зі стадії розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що у справі наявні матеріали, докази, які є достатніми для розгляду справи по суті, справу розглянуто по суті за наявними у справі матеріалами.

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.12.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено вимогу про сплату ТОВ «Олімп Фінанс Груп» боргу (недоїмки) Ю-113820-17 від 04.12.2017 на суму 46357,90 грн.

На підставі зазначеної вище вимоги 18.01.2018 Шевченківським районним відділом ДВС міста Києва відкрито виконавче провадження № 55559733, в рамках якого, постановою від 22.06.2018 було накладено арешт на кошти та все майно ТОВ «Олімп Фінанс Груп».

Як зазначив позивач у позовній заяві, не погоджуючись з вимогою ГУ ДФС у м. Києві, у квітні 2018 року ТОВ «Олімп Фінанс Груп» звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві щодо нарахування ТОВ «Олімп Фінанс Груп» суми недоїмки, штрафу та пені та скасування вимоги.

Однак, на виконання постанови Шевченківського районного відділу ДВС міста Києва від 22.06.2018, зазначені грошові кошти було списано в рамках виконавчого провадження № 55559733 на користь ГУ ДФС у м. Києві (платіжне доручення від 30.10.2018).

09.11.2018 виконавче провадження № 55559733 закінчене у зв'язку з фактичним його виконанням у повному обсязі.

Разом з тим, 15.11.2018 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/5617/18 позов ТОВ «Олімп Фінанс Груп» задоволено, визнано протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві щодо нарахування суми недоїмки, штрафу, пені зі сплати єдиного соціального внеску за період з 23.04.2014 по 14.05.2015, з 21.01.2015 по 27.10.2017 та скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04.12.2017 № Ю-113820-17, від 12.01.2018 № Ю-113820-17, від 02.02.2018 № Ю-113820-17, від 05.03.2018 №Ю-113820-17, у зв'язку з чим, позивач зазначає, що грошові кошти, які було списано з рахунків підприємства Шевченківським районним відділом ДВС міста Києва на користь ГУ ДФС України в рамках виконавчого провадження № 55559733 підлягають поверненню ТОВ «Олімп Фінанс Груп».

Як зазначив позивач у позовній заяві, ТОВ «Олімп Фінанс Груп» неодноразово зверталося до ГУ ДФС у м. Києві із заявами про повернення сплачених коштів відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», проте, отримувало відмови, оскільки кошти були перераховані саме до Шевченківського районного відділу ДВС міста Києва на рахунок № 37311001000396, МФО 820172, код ЄДР: 34967593, банк одержувача ДКСУ м. Київ.

28.10.2019 ТОВ «Олімп Фінанс Груп» на адресу Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ ГТУЮ у місті Києві направлено заяву № 28/10-19, в якій заявник просив надіслати на адресу ГУ ДКС України в місті Києві подання про повернення ТОВ «Олімп Фінанс Груп» коштів у розмірі 46357,90 грн. та повернути вказані кошти.

Однак, як зазначив позивач у позовній заяві, вказана заява залишена без реагування з боку відповідача-1, сплачені кошти не повернуті.

Відтак, вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до положень статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Частиною 2 статті 6 Закону № 2464-VI передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 2464-VI порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

За змістом частин 5 та 7 статті 9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування; єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч. 13 ст. 9 Закону № 2464-VI суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Статтею 12 Закону № 2464-VI визначено завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зокрема, відповідно частини 1 статті 12 вказаного Закону завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.

Згідно з пунктами 2 та 3 частини 2 статті 12 Закону № 2464-VI центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску та здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Так, відповідно до статей 9 та 11 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» розроблено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 року № 6 (далі - Порядок № 6).

Вказаний Порядок № 6 визначає процедуру зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) або повернення платникам, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску.

Відповідно до п. 3 Порядку № 6 надміру сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону); помилково сплачені суми єдиного внеску - суми коштів, які на певну дату зараховані на невідповідний рахунок 3719 та/або сплачені з рахунку неналежного Платника; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 «Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування», відкриті в органах Державної казначейської служби України.

Пунктами 4-7 Порядку № 6 встановлено, що у випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов'язань Платника з цього платежу.

Повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов'язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 6 повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів (податкового органу), на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

У випадку, передбаченому підпунктом 3 пункту 5 цього Порядку, заява подається до органу доходів і зборів за місцем обліку помилково сплачених Коштів у довільній формі із зазначенням суми та напряму повернення.

Помилково сплачені суми у випадках, передбачених підпунктами 3 та 4 пункту 5 цього Порядку, підлягають поверненню з урахуванням положень статті 43 Податкового кодексу України та пункту 12 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

У відповідності до частини 2 статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу 2 Порядку № 43 казначейське обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету здійснюється органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів (далі - органи Казначейства) відповідно до законодавства. У процесі казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету органи Казначейства, зокрема,: відкривають бюджетні рахунки для зарахування надходжень у національній валюті в головних управліннях Казначейства в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства) та Державній казначейській службі України (далі - Казначейство України) для зарахування до державного бюджету доходів та інших надходжень (далі - платежі); формують розрахункові документи і здійснюють повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету; здійснюють безспірне списання коштів державного бюджету на підставі виконавчого документа у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 5 Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

Подання складає орган, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку (п. 8 Порядку № 787).

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 № 236 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) Державна фіскальна служба України (ДФС, наразі - ДПС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

Згідно з підпунктами 4-7, 11-14, 21, 33, 41, 49 пункту 4 постанови № 236 ДФС відповідно до покладених на неї завдань:

здійснює адміністрування податків і зборів, митних та інших платежів, єдиного внеску в порядку, встановленому законом, забезпечує контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою їх нарахування та сплати до бюджету і відповідних позабюджетних фондів;

контролює своєчасність подання платниками податків та єдиного внеску передбаченої законом звітності, своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків і зборів, єдиного внеску, митних та інших платежів;

здійснює контроль за дотриманням податкового і митного законодавства, законодавства щодо трансфертного ціноутворення, законодавства щодо адміністрування єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого законом покладено на ДФС;

здійснює облік платників податків та єдиного внеску, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням;

здійснює застосування адміністративного арешту (арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх рахунках у банках, фінансових санкцій до платників єдиного внеску;

здійснює погашення податкового боргу платників податків, а також стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску з платників єдиного внеску;

організовує роботу та здійснює контроль за проведенням роботи з відстрочення, розстрочення та реструктуризації грошових зобов'язань та/або податкового боргу, а також недоїмки із сплати єдиного внеску; приймає рішення про розстрочення та відстрочення грошових зобов'язань та/або податкового боргу та повідомляє Мінфіну про прийняті рішення про розстрочення або відстрочення грошових зобов'язань платників податків чи податкового боргу на строк, що виходить за межі одного бюджетного періоду та/або більше бюджетних років; організовує в межах повноважень, передбачених законом, списання безнадійного податкового боргу та недоїмки із сплати єдиного внеску;

ініціює застосування до платників податків та платників єдиного внеску судових процедур банкрутства;

готує пропозиції щодо прогнозу доходів бюджетів і надходжень єдиного внеску з урахуванням прогнозу макроекономічних показників і тенденцій розвитку світової економіки;

надає консультації відповідно до Податкового та Митного кодексів України, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску;

проводить аналіз надходження податків і зборів, інших платежів, визначених Податковим та Митним кодексами України, Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", вивчає вплив макроекономічних показників і змін законодавства на надходження податків, інших платежів, розробляє пропозиції щодо збільшення їх обсягу та зменшення втрат бюджету;

складає звітність щодо стану розрахунків платників податків із бюджетом та сплати єдиного внеску, а також інших показників роботи за напрямами діяльності ДФС.

Отже, враховуючи викладені норми, суд зазначає, що збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску та контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску забезпечує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну податкову політику, відповідно до покладених на нього завдань (на момент виникнення спірних правовідносин ДФС України; на даний час - ДПС України).

Разом з тим, відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення № 215 казначейство України відповідно до покладених завдань здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Тобто, саме за поданням податкового органу, надісланого до органу Казначейства України здійснюється повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, у тому числі ЄСВ, а не за поданням виконавчої служби, яка у даному випадку є лише структурою у ланцюгу дій щодо забезпечення стягнення та перерахування сум ЄСВ до бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2017 Головним управлінням ДФС у м. Києві винесено вимогу про сплату ТОВ «Олімп Фінанс Груп» боргу (недоїмки) Ю-113820-17 від 04.12.2017 на суму 46357,90 грн.

18.01.2018 Шевченківським районним відділом ДВС міста Києва на підставі зазначеної вище вимоги відкрито виконавче провадження № 55559733, в рамках якого, постановою від 22.06.2018 накладено арешт на кошти та все майно ТОВ «Олімп Фінанс Груп».

Постановою від 02.02.2018 Шевченківським районним відділом ДВС міста Києва про арешт коштів боржника накладено арешт на всі грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках ТОВ «Олімп Фінанс Груп».

Відповідно до платіжної вимоги від 22.06.2018 № 55559733/34 (том 1 а.с. 79) грошові кошти у розмірі 51 243,69 грн., у т.ч. 46357,90 грн. були стягнуті з ТОВ «Олімп Фінанс Груп» на рахунок Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві. При цьому, призначенням платежу зазначено: «Примусове списання коштів на підставі ст. 1071 ЦК України та згідно з ст.ст. 18, 27, 52, 56 Закону України «Про виконавче провадження», на підставі вимоги Головного управління ДФС у м. Києві № 113820-17 від 04.12.2017 про стягнення з ТОВ «Олімп Фінанс Груп» на користь ГУ ДФС у м. Києві залишок заборгованості у розмірі 51243,69 грн.».

В той же час, платіжним дорученням від 09.11.2018 № 18159 (том 1 а.с. 117) Шевченківський ВДВС у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції м. Київ здійснило перерахування коштів у розмірі 46 657,90 грн. до бюджету (на рахунок ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві. Призначення платежу: *;147;38545471; В/Д № 113820-17 борг ЄСВ стягнутий з ТОВ «Олімп ФІнанс Груп» згідно ВП № 55559733/34 без ПДВ; ; ;», яке оплачено Державною казначейською службою України 13.11.2018.

Таким чином, суд звертає увагу заявника на те, що починаючи з 13.11.2018 грошові кошти у розмірі 46 357,90 грн. були перераховані державною казначейською службою на рахунок податкового органу (до бюджету).

Разом з тим, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2018 у справі № 826/5617/18 позов ТОВ «Олімп Фінанс Груп» задоволено та скасовано, зокрема вимогу Головного управління ДФС у м. Києві № 113820-17 від 04.12.2017 про стягнення з ТОВ «Олімп Фінанс Груп» на користь ГУ ДФС у м. Києві ЄСВ у розмірі 46 357,90 грн.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.04.2019 у справі № 826/5617/18 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.11.2018,- відмовлено

Тобто, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.11.2018 у справі № 826/5617/18 набрало законної сили 03.04.2019, а відтак зважаючи на перерахування 13.11.2018 стягнутих з ТОВ «Олімп Фінанс Груп» коштів на рахунок податкового органу та беручи до уваги те, що збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску та контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску забезпечує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, зокрема, державну податкову політику, відповідно до покладених на нього завдань, то починаючи з 03.04.2019 позивач мав право звернутися саме до податкового органу із заявою для підготовки та надіслання до органів казначейської служби подання про повернення помилково або надміру сплачених коштів з ЄСВ у розмірі 46 357,90 грн.

При цьому, у випадку протиправної відмови податкового органу у формуванні такого подання, позивач має право оскаржити до суду таку відмову податкового органу, а не дії виконавчої служби, яка виконувала покладені на неї функції відповідно до чинного рішення про стягнення боргу.

Між тим, у даному випадку така відмова саме податкового органу не є предметом оскарження у даній справі.

Звернення позивача із заявою від 28.10.2019 до Шевченківського РВ ДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві з вимогою підготування подання та надіслання його до органів казначейства є помилковим, оскільки, як вже було зазначено вище, відповідно до пункту 5 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, тоді як згідно з пунктами 2 та 3 частини 2 статті 12 Закону № 2464-VI центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску та здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 2 ст. 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У той же час, відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов'язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідачів.

Так, підсумовуючи, слід повторитися, позивач просить зобов'язати сформувати подання той орган (виконавчу службу), який не виконує цих функцій у спірних відносинах, які у свою чергу виконуються податковою службою, до якої позов не заявлявся.

Більш того, поверненню коштів з бюджету (позивач просить стягнути суми ЄСВ з бюджету) здійснюється за поданням контролюючого органу, а не безпосередньо судом, який (суд) за наявних обставин не може перебирати на себе функції податкового органу щодо формування подання та казначейської служби - щодо виконання такого подання. При цьому, задоволення однієї з наведених вимог, виключає задоволення іншої вимоги (взаємовиключні вимоги).

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з'ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Олімп Фінанс Груп» (місцезнаходження: 03110, м. Київ, вул. Преображенська, 23, оф. 21, код ЄДР: 38545471) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Зважаючи на затвердження Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21, апеляційні скарги в електронній формі подаються безпосередньо до апеляційного суду.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 59 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін

Попередній документ
105805336
Наступний документ
105805338
Інформація про рішення:
№ рішення: 105805337
№ справи: 640/15519/20
Дата рішення: 04.05.2022
Дата публікації: 22.08.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Окружний адміністративний суд міста Києва
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо примусового виконання судових рішень і рішень інших органів