Постанова від 12.08.2022 по справі 753/5548/22

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5548/22

провадження № 3/753/3031/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" серпня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Коляденко П.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце роботи не вказав, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину 2011 р.н., проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ААБ № 207688),

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 15.01.2022 року о 18 год. 40 хв., рухаючись по просп. М. Бажана, 38 у м. Києві, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, в порушення вимог п. 2.5 ПДР, відмовився у присутності двох свідків.

ОСОБА_1 в суді своєї провини не визнав, зазначивши, що протокол відносно нього складено безпідставно, оскільки транспортним засобом він не керував. Пояснив, що вони разом із дружиною їхали із роботи, коли посеред дороги зламався автомобіль, їм стали допомагати люди, відкотити його на узбіччя. Саме в цей час під'їхали працівники поліції, які стали кричати на нього та стверджувати, що він п'яний, при цьому нецензурно висловлювалися, в тому числі і в бік його дружини. Жодного огляду пройти йому не пропонувалося. Документи, без його дозволу, самостійно взяли в автомобілі коли доставляли його у райвідділ.

Свідок ОСОБА_2 , яка є дружиною ОСОБА_1 , в суді показала, що того дня вона знаходилася в автомобілі «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , в якості пасажира, вони з чоловіком поверталися з роботи. Під час руху у них зламався автомобіль, водії допомагали їм відкотити автомобіль до тротуару. В цей час під'їхала патрульна поліція, поліцейські стали грубо поводити себе. Пояснення з приводу того, що автомобіль зламався та вони саме викликають евакуатор, слухати не стали. На чоловіка відразу надягли кайданки, та нічого не пояснюючи, забрали до райвідділу по вул. Російській.

Захисник ОСОБА_1 - адвокат Кравченко О.М. просив провадження в справі закрити на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП. Звертав увагу суду на те, що жодного доказу на підтвердження факту відмови від проходження огляду його підзахисного належним чином не зафіксовано, оскільки відеозапис із нагрудної камери працівника поліції, на підтвердження, цього відсутній. Крім того в матеріалах містяться лише друковані пояснення свідків, в яких зазначена неправдива інформація щодо відмови від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою технічних засобів, при цьому відеозапис з нагрудної камери відсутній. Вважав, що дії працівників поліції в цілому були незаконними, оскільки протокол було складено не на місці інкримінованого правопорушення, а у приміщенні ТВП № 1 Дарницького УП ГУНП у м. Києві без реєстрації ОСОБА_1 в журналі обліку доставлених відвідувачів та запрошених, крім того було проведено незаконний обшук ОСОБА_1 , оскільки протокол затримання за ст. 208 КПК України не складався, ухвала з дозволом на проведення обшуку також відсутня, при цьому з моменту затримання останнього на нього мали розповсюджуватись приписи КПК України щодо проведення обшуку, також поліцейськими не враховано те, що автомобіль не міг рухатись внаслідок виходу з ладу трансмісії.

Вислухавши поясненна ОСОБА_1 та думку захисника - адвоката Кравченка О.М., дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Статтями 251, 280 КУпАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.

Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Відповідно до рапорту інспектора взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 полку № 2 (з обслуговування Лівого берега) УПП в м. Києві ДПП ст. лейтенанта поліції Третьякова А.О., ним, під час несення служби у складі екіпажу «Рубін 251», 15.01.2022 року о 18 год. 40 хв., отримано виклик «Порушення ПДР» за адресою: м. Київ, просп. М. Бажана, 38. Прибувши за вказаною адресою до них звернувся заявник - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який повідомив про те, що бачив як автомобіль «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , рухався з Південного мосту, в напрямку м. Борисполя, при цьому різко змінював напрямок руху по смугах, небезпечно маневрував, після чого здійснив зупинку під мостом, на зупинці громадського транспорту. Підійшовши до вищевказаного автомобіля побачив, що за кермом перебував громадянин з явними ознаками сильного алкогольного сп'яніння. На вимогу пред'явити документи, відмовився, назвався іншим прізвищем, поводив себе неадекватно. На підставі ст. 261 КУпАП даного громадянина було затримано та на підставі ст. 45 ЗУ «Про Національну поліцію» було застосовано спеціальний засіб - кайданки. В подальшому даного громадянина було доставлено до ТВП № 1 за адресою: м. Київ, вул. Ю. Литвинського, 34, для припинення правопорушення та встановлення особи правопорушника і складання відповідних документів. В присутності двох свідків громадянин, яким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у медичному закладі у лікаря-нарколога. Відносно гр. ОСОБА_1 було складено протоколи за ч. 1 ст. 130 КУпАП та ст. 261 КУпАП, а також винесено постанову серії БАБ № 023268 за ч. 3 ст. 122 КУпАП.

При цьому вказана в рапорті інформація підтверджується і письмовими поясненнями ОСОБА_3 , який був безпосереднім очевидцем того, як 15.01.2022 року, за адресою: м. Київ, просп. М. Бажана (під естакадою ст. м. «Харківська»), водій, який представився працівникам поліції як ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував автомобілем марки «Volkswagen Passat», д.н.з. НОМЕР_1 , від початку Південного мосту, по просп. М. Бажана та зупинився за адресою: м. Київ, просп. М. Бажана, 38. При цьому водій під час руху створював аварійну ситуацію, постійно змінюючи смугу руху.

Також інформація, вказана в рапорті та письмових поясненнях свідка ОСОБА_3 , повністю узгоджується з поясненнями інспектора поліції Третьякова А.О., який будучи допитаним в судовому засіданні, та будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України суду показав, що на спецлінію «102» надійшов виклик, що автомобіль небезпечно маневрує. Вказаний автомобіль стояв з порушенням правил дорожнього руху, водій був за кермом та мав ознаки алкогольного сп'яніння. При встановленні особи спочатку назвався не тим прізвищем, відмовлявся надавати документи, що посвідчують особу, тому на місці оформлювати адміністративний матеріал можливості не було. Для встановлення особи даного громадянина, його було затримано, та в порядку ст. 34 Закону України «Про Національну поліцію» було проведено поверхневу перевірку водія та встановлено, що це ОСОБА_1 . Водієві було запропоновано пройти огляд за допомогою газоаналізатора та у лікаря-нарколога, проте ОСОБА_1 в присутності двох свідків від проходження огляду відмовився, мотивуючи тим, що транспортним засобом він не керував. З яких підстав ОСОБА_1 не було записано у відповідний журнал по прибуттю у ТВМ-1 пояснити не зміг, оскільки це входить до функції чергового. Свідки пропозиції проходження огляду були запрошені зі звичайних перехожих.

Аналогічні пояснення надав ОСОБА_4 - поліцейський УПП у м. Києві, який будучи попередженим про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України, суду показав, що під час патрулювання Дарницького району було отримано виклик по лінії «102», що по просп. М. Бажана водій виляє по дорозі, заявником було названо марку та номер автомобіля. Вказаний автомобіль вони виявили біля естакади. Під час спілкування із водієм вказаного автомобіля, у останнього було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, але він відмовився надавати документи, які посвідчують його особу, у зв'язку з чим вони із напарником - ОСОБА_5 прийняли рішення доставити чоловіка у ТВМ-1 для встановлення особи та пропозиції пройти відповідний огляд. Вказав, що прибувши на місце пригоди він зв'язався із заявником, останній під'їхав та надав пояснення. Пояснив, що після того як особу було встановлено та запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння, водій від проходження огляду як на місці так і у лікаря-нарколога відмовився. Поверхнева перевірка проводилась на підставі Закону України «Про Національну поліцію».

Будь-яких даних на підтвердження перевищення працівниками поліції ОСОБА_6 , ОСОБА_4 чи іншими працівниками поліції своїх службових повноважень чи будь-яких зловживань службовими обов'язками, в матеріалах справи не має та до суду не подано.

При цьому показання свідка ОСОБА_2 не можуть бути оцінені судом як належний доказ, так як між свідком і ОСОБА_1 існують подружні стосунки, тому вважаю, що дача показань на користь ОСОБА_1 обумовлена намаганням допомогти останньому ухилитися від накладення стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно зі ст. 2 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року N 1103, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.

При цьому згідно п. 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови.

За наведених обставин вважаю, що у працівників поліції були наявні передбачені законом підстави для проведення відповідного огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, про що працівник поліції і зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення

Також, положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

Як вбачається з даних протоколу про адміністративне правопорушення, свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 своїми підписами підтвердили, що ОСОБА_1 в їх присутності відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального приладу Drager Alcotest та у медичному закладі (лікаря-нарколога).

Також, в своїх поясненнях, долучених до матеріалів справи, вказані свідки зазначили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального приладу Drager Alcotest та у медичному закладі (лікаря-нарколога).

При цьому доводи сторони захисту про недопустимість письмових пояснень свідків у зв'язку з тим, що не можуть бути залученими в якості свідків поліцейські або особи щодо неупередженості яких є сумніви, є надуманими.

При цьому будь - яких застережень щодо форми надання пояснень свідками Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 не містить, крім того будь-яких зауважень до викладеного змісту пояснень свідки не мали, що засвідчили своїми підписами.

З урахуванням залучення двох свідків при пропозиції пройти огляд на стан сп'яніння, відсутність відеозапису сама по собі не свідчить про недотримання працівниками поліції вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП.

Також є безпідставними твердження сторони захисту про проведення обшуку ОСОБА_1 , оскільки доказів, на підтвердження цього, до суду надано не було. Натомість працівники поліції пояснили, що ними навіть не проводився особистий огляд і огляд речей на підставі положень ст. 264 КУпАП, а тим більше обшук особи , при цьому була проведена поверхнева перевірка згідно ст. 34 Закону України «Про національну поліцію» перед тим, як ОСОБА_1 було доставлено до ТВМ-1. Також не відповідають положенням ні норм КПК України, ні норм КУпАП твердження сторони захисту про розповсюдження положень ст. 208 КПК України при затриманні особи в рамках процедури адміністративного затримання.

Крім того, як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 роз'яснені його права, передбачені, ст. 63 Конституції ст. 268 КУпАП, і будь-яких зауважень щодо не роз'яснення даних положень останнім не заявлялось та у протоколі не зазначалось. Суттєвих порушень, які би вказували на недопустимість доказів у даній справі, а також могли вплинути на висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, не встановлено.

Відповідно до ч. 1 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 р. № 1395, водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Відсутність даних щодо відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом само по собі не свідчить про відсутність його вини у вчиненні інкримінованого правопорушення. Крім того, автомобіль було евакуйовано, що було підтверджено як ОСОБА_1 , так і допитаними в судовому засіданні свідками.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність передбачена також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.

Таким чином, відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, є порушенням вимог п. 2.5 ПДР та утворює самостійний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суттєвих порушень, які би вказували на недопустимість доказів у даній справі, а також могли вплинути на висновок щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, не встановлено.

Сукупність викладених доказів, що були ретельно досліджені в ході судового розгляду, дають безсумнівні підстави зробити висновок про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджена в повному обсязі за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а позиція щодо невизнання вини є обраною стратегією захисту з метою уникнути відповідальності за скоєне.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, приходжу до висновку, що необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами.

Крім того, відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, 130 ч. 1, 283-285 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керувати транспортними засобами строком 1 рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 496,20 грн.

Строк позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів обчислювати з дня винесення постанови про позбавлення цього права, у разі ухилення від здачі документа, що посвідчує право керування транспортними засобами - з моменту примусового вилучення такого документу.

Роз'яснити, що в разі несплати штрафу в п'ятнадцятиденний строк з дня вручення постанови правопорушнику, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.

Крім того, роз'яснити, що після закінчення призначеного строку позбавлення спеціального права, вилучене посвідчення водія повертається після успішного складання іспитів на право керування транспортним засобом.

Постанова судді пред'являється до примусового виконання протягом трьох місяців з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва.

Суддя

Попередній документ
105799342
Наступний документ
105799344
Інформація про рішення:
№ рішення: 105799343
№ справи: 753/5548/22
Дата рішення: 12.08.2022
Дата публікації: 23.08.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Дарницький районний суд міста Києва
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції