ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/2536/22
провадження № 2/753/4129/22
"10" серпня 2022 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О.,
учасники справи:
позивач -ОСОБА_1 ,
представники позивача - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа на на стороні позивача - ОСОБА_4 ,
відповідач - ОСОБА_5 ,
вимоги позивача: про визнання іпотеки припиненою,
розглянув заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,
У лютому 2022 р. ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5 (далі також - відповідач) про визнання припиненою іпотеки нерухомого майна, а саме: нежитлового приміщення № 152, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2554598880000), яка виникла на підставі договору іпотеки, що був укладений 16.05.2006 за реєстровим № 2422 між іпотекодавцем ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» та іпотекодержателем АКБ «Форум».
Позов мотивований тим, щоу 2016 р. було припинено (ліквідовано) іпотекодавця ТОВ «Агробудпереробка ЛТД», у зв'язку з чим основне зобов'язання та зобов'язання, що забезпечувало його виконання, припинилися.
Ухвалою від 23.02.2022 суд відкрив провадження за цим позовом та призначив справу до розгляду в порядку загального позовного провадження в підготовче засідання.
На стадії підготовчого провадження позивач доповнив позов вимогами про визнання припиненою іпотеки ще щодо шести об'єктів нерухомого майна, розташованих за вищевказаною адресою: а саме: нежитлового приміщення № 150 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2554603980000); нежитлового приміщення № 151 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553846480000); нежитлового приміщення № 152 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2554598880000); нежитлового приміщення № 153 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553833280000); нежитлового приміщення № 154 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553854480000); нежитлового приміщення № 155 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553862980000); нежитлового приміщення № 156 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553859680000).
Протокольною ухвалою від 12.05.2022 суд прийняв до розгляду заяву позивача про зміну предмета позову.
03.08.2022 позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просив накласти арешт на спірні об'єкти нерухомого майна та зупинити стягнення заборгованості за договором іпотеки від 16.05.2006 № 2422.
На обґрунтування заяви послався на наявність у відповідача ОСОБА_5 як іпотекодержателя спірного майна можливості звернути стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, зокрема, шляхом його продажу іншим особам, що може істотно ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист його прав.
Згідно з нормою частини 1 статті 153 ЦПК України суд розглянув заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи та за результатами вивчення матеріалів справи дійшов до таких висновків.
За приписами статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутись до суду.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 02.12.2006 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» при розгляді заяви про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Відповідно до статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належить або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору, зупиненням продажу арештованого майна, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа тощо.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вивченням матеріалів справи установлено, що 26.04.2006 між АКБ «Форум» (банком) та ТОВ «Агробудпереробка ЛТД» (позичальником) було укладено кредитний договір № 111/06/00-KL (далі - кредитний договір)
В подальшому сторони кредитного договору уклали низку додаткових угод до нього.
З метою забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором 16.05.2006 між його сторонами укладено нотаріально посвідчений договір іпотеки, зареєстрований у реєстрі за № 2422, відповідно до умов якого позичальник передав банку в іпотеку нерухоме майно - нежитлові приміщення № 150, 151, 152, 153, 154, 155, 156, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 .
Дослідженням змісту договору іпотеки установлено, що він містить застереження про позасудове задоволення вимог іпотекодержателя (стаття 6), згідно з яким таке задоволення може здійснюватись у спосіб, передбачений статтями 37, 38 Закону України «Про іпотеку» (шляхом передачі права власності на предмет іпотеки іпотекодержателю та продажу предмета іпотеки іпотекодержателем від свого імені).
Відомості про іпотеку та про обтяження предмета іпотеки були зареєстровані у Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.
У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу боргових зобов'язань (про заміну кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги) від 12.06.2007 право вимоги за кредитним договором та договором іпотеки перейшло до ВАТ КБ «Національний стандарт».
29.12.2007 ВАТ КБ «Національний стандарт» уклало з ОСОБА_5 договір про заміну кредитора у зобов'язанні, відповідно до умов якого останній набув право вимоги за кредитним договором.
На умовах, передбачених договором про відступлення права за іпотечним договором від 22.05.2008, запис у реєстрі за № 381, до ОСОБА_5 перейшло і право вимоги за договором іпотеки, у зв'язку з чим до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено відомості про нього як іпотекодержателя та обтяжувача.
На підставі рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27.05.2010 позивач та його дружина (третя особа ОСОБА_4 ) набули у спільну власність (в рівних частках) спірні об'єкти нежитлової нерухомості та зареєстрували своє право власності у встановленому законом порядку.
З огляду на вищенаведене, суд знайшов достатніми та обґрунтованими доводи заяви щодо існування ризику вчинення відповідачем ОСОБА_5 дій щодо відчуження предмета іпотеки на користь третіх осіб від свого імені у позасудовому порядку, що може істотно ускладнити виконання рішення суду у разі задоволення позову.
Зважаючи на підстави і предмет позову та ураховуючи, що спірні об'єкти нежитлової нерухомості не є власністю відповідача, суд дійшов до переконання, що належним і достатнім інструментом забезпечення ефективності судового захисту порушеного права буде заборона іпотекодержателю ОСОБА_5 вчиняти правочини, спрямовані на продаж предмета іпотеки (спірних об'єктів житлової нерухомості), та заборона органам державної реєстрації прав на нерухоме майно здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього.
Оскільки позивач має зареєстроване в установленому порядку місце проживання в Україні та порушує питання про захист свого права на майно, яке належить йому на праві власності, а застосовувані судом у даній справі заходи забезпечення позову направлені виключно на збереження існуючого статус-кво між сторонами до ухвалення судового рішення та не несуть будь-яких потенціальних збитків для відповідача, підстав для застосування зустрічного забезпечення суд не вбачає.
Керуючись статтями 149, 150, 153, 154 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_1 ) про забезпечення позову задовольнити частково.
Заборонити іпотедержателю ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_4 , рнокпп НОМЕР_2 ) вчиняти правочини, спрямовані на продаж від власного імені предмета іпотеки - об'єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
?нежитлового приміщення № 150 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2554603980000);
?нежитлового приміщення № 151 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553846480000);
?нежитлового приміщення № 152 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2554598880000), (спірних об'єктів житлової нерухомості);
?нежитлового приміщення № 153 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553833280000);
?нежитлового приміщення № 154 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553854480000);
?нежитлового приміщення № 155 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553862980000);
?нежитлового приміщення № 156 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553859680000).
Заборонити органам державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі особам, які виконують функції державного реєстратора, здійснювати будь-які реєстраційні дії об'єктів нежитлової нерухомості, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , а саме:
?нежитлового приміщення № 150 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2554603980000);
?нежитлового приміщення № 151 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553846480000);
?нежитлового приміщення № 152 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2554598880000), (спірних об'єктів житлової нерухомості);
?нежитлового приміщення № 153 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553833280000);
?нежитлового приміщення № 154 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553854480000);
?нежитлового приміщення № 155 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553862980000);
?нежитлового приміщення № 156 (реєстраційний номер об'єкта нерухомості: 2553859680000).
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, однак може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно з пп. 15.5 п. 15 частини першої Перехідних положень Розділу XIII ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Підтвердження виконання ухвали направити на адресу суду (м. Київ, вул. Кошиця, 5-А, судді Трусовій Т.О., справа № 753/2536/22).
Суддя:
Ухвала підписана 12.08.2022.