17 серпня 2022 р.Справа № 520/22616/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Катунова В.В.,
Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,
розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року по справі № 520/22616/21
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України
про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Харківській області, як відокремленого підрозділу ДПС України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації, зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене рішення суду Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 року апеляційна скарга була залишена без руху з підстав несплати судового збору у сумі 1362,00 грн. та надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали суду.
03.08.2022 року Головним управлінням ДПС у Харківській області, утвореним на підставі відокремленого підрозділу Державної податкової служби України подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на те, що у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні скаржник не має можливості своєчасно та в повному обсязі сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги через відсутність фінансування. Зазначає, що на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюється видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування.
Крім того, заявник зазначає, що судом допущено описку (помилку) щодо розміру суми судового збору, яка підлягає сплаті за подання апеляційної скарги у даній справі. Апелянт вважає, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі становить 4086 грн. 00 коп. (подання апеляційної скарги за 3 вимоги немайнового характеру).
Розглянувши подане клопотання, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2270 грн.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з приписами п.2 ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні до суду першої інстанції заявлено одну вимогу немайнового характеру, інші вимоги є похідними вимогами.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті при зверненні до суду першої інстанції з вимогою немайнового характеру, заявленою фізичною особою, становить 908,00 грн.
Враховуючи наведене, розмір ставки судового збору за подання даної апеляційної скарги на рішення суду складає 1362,00 грн (908,00 *150% ).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, законодавством чітко регламентовано право суду на звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати, а єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення сторони від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов'язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати належні і допустимі, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Проте, заявником не надано жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу відстрочення сплати судового збору.
Окрім того, за приписами ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Умови, за яких суд може, відстрочити, розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від його сплати та перелік суб'єктів, до яких таке звільнення застосовується, обумовлені ст. 8 Закону України "Про судовий збір".
Згідно з частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зважаючи на обставини справи, скаржник у цій ситуації не є суб'єктом, на якого поширюється дія статті 8 Закону України "Про судовий збір" про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, доказів на підтвердження неможливості сплати судового збору скаржник не подав.
Колегія суддів також зазначає, що подане клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб'єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
Суд також виходить з того, що саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв'язку із цим обставини, пов'язані небажанням сторони сплатити судовий збір, у тому числі, обставини, пов'язані з фінансуванням суб'єкта владних повноважень з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору.
Крім того, посилання скаржника на ухвалу Верховного Суду від 27.05.2022 по справі №520/19175/2020 колегія суддів вважає безпідставним, оскільки суд враховує правову позицію Верховного Суду викладену в ухвалі від 23.06.2022 року у справі №240/17733/21, яка прийнята пізніше.
Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб'єктом владних повноважень у зв'язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України станом на дату прийняття цієї ухвали не внесено.
За наведених обставин, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 року по справі № 520/22616/21 та відмовляє у його задоволенні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 133, ч. 3 ст. 243, ч. 2 ст. 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, про відстрочення сплати судового збору по справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 24.01.2022 по справі № 520/22616/21 - відмовити.
Продовжити Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 5 днів з моменту отримання копії даної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Катунов В.В.
Судді Ральченко І.М. Бершов Г.Є.