Справа № 161/11138/22
Провадження № 2/161/3710/22
про відмову звільнення від сплати судового збору
та залишення без руху позовної заяви
18 серпня 2022 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Філюк Т.М., розглянувши клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановила:
16 серпня 2022 року до Луцького міськрайонного суду Волинської області надійшла позовна заява позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
До позовної заяви позивач долучив клопотання про звільнення від сплати судового збору в даній справі. Заяву обґрунтовує тим, що перебуває у статусі військовослужбовця, що підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_1 , виданого Луцьким об'єднаним міським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки 29 квітня 2022 року. Крім цього, предметом позову є захист його сімейних прав, а саме, права на розірвання шлюбу.
По відношенню до поданого позивачем клопотання слід зазначити наступне.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави».
Відповідно до ч. ч. 1,3 ст. 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Статтею 8 Закону України «Про судовий збір» передбачано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сімї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Фактичний аналіз змісту вищевказаних законодавчих норм свідчить про те, що процесуальна можливість звільнення від сплати судового збору, належить до дискреційних повноважень суду, а тому немає імперативного характеру.
Згідно п.12 ч.1 ст.5 Закону України ''Про судовий збір'від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків
Відповідно до вимог п.13 ч.1ст.5 Закону України ''Про судовий збір'від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Згідно з ч.1 ст. 2 Закону України ''Про військовий обов'язок і військову службу'' військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Зміст заявленої позивачем вимоги свідчить, що вона не пов'язана з виконанням позивачем військових обов'язків та не стосується його службових обов'язків.
Крім того, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту''.
Відповідно до ст.4 Закону України ''Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту'' до ветеранів війни належать: учасники бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни, учасники війни.
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогою, подібною до тієї, з якою звернувся позивач у цій справі.
Тому, оскільки позивач звернувся до суду з позовною вимогою про розірвання шлюбу, яка не пов'язана із виконанням ним військового обов'язку та, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання позову про розірвання шлюбу підлягає сплаті. Наведене відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020р. (справа № 640/7310/19) та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.10.2019р. (справа № 9901/311/19).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 не надав обгрунтованих мотивів для звільнення його від сплати судового збору та не надано доказів на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за звернення до суду із позовною заявою про розірвання шлюбу.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Разом з цим, позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням вимог ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України ( далі - ЦПК України).
Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплат и судового збору відповідно до закону.
Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року (зі змінами та доповненнями).
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за позовну заяву про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За положеннями частини першої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 992.40 грн.
(Реквізити сплати судового збору - Отримувач коштів: ГУК у Волин.обл/ м.Луцьк/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38009371;Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA538999980313101206000003550; Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Луцький міськрайонний суд Волинської області (назва суду, де розглядається справа).
Частиною першою статті 185 ЦПК України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Вищевказані недоліки позовної заяви унеможливлюють відкриття провадження по справі та позивачу необхідно усунути недоліки, шляхом подання квитанції про сплату судового збору.
З врахуванням викладеного та відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - слід залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, ст.5,8, ЗУ «про судовий збір», суддя, -
В задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає, зазначені в ухвалі недоліки, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя
Луцького міськрайонного суду Т.М.Філюк