ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
22 квітня 2022 року м. Київ № 640/6449/22
Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Чудак О.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
установив:
ОСОБА_1 через свого представника звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Державної міграційної служби України, в якій просить:
визнати протиправним та скасувати наказ Державної міграційної служби України від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 27.02.2014;
зобов'язати Державну міграційну службу України проінформувати Адміністрацію Державної прикордонної служби України, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ України та Національний банк України про визнання протиправним та скасування наказу Державної міграційної служби України від 30.08.2016 №218 в частині визнання недійсним (анулювання) бланку паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 27.04.2014;
зобов'язати Державну міграційну службу України вилучити на ресурсі ДМС України https://nd/dmsu.gov.ua/, у розділі перевірки недійсних документів, інформацію, що "Документ: Паспорт громадянина України серія НОМЕР_1 визнано недійсним".
Визначаючись щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі суд керується приписами частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), якими передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Так, частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до частин першої-другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як встановлено з позовної заяви, позивач оскаржує наказ, прийнятий 30.08.2016 №218, тобто, шестимісячний строку звернення до суду з даними позовними вимогами закінчився 01.03.2017, в той час як з даною позовною заявою позивач звернувся до суду 23.02.2022.
Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду визначений Кодексом адміністративного судочинства України
Представником позивача зазначено, що нею, ОСОБА_3 до Державної міграційної служби України було направлено адвокатський запит від 24.12.2021 про надання відомостей щодо паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 . У відповідь на цей запит, листом №6.1-12079/3.1-21 від 30.12.2021 Державна міграційна служба повідомила, що у зв'язку з тимчасовою окупацією Автономної Республіки Крим, а також окремих районів, міст та селищ Донецької та Луганської областей, ураховуючи статті 7 Закону України «Про основи національної безпеки України», визнано недійсними (анульованими), зокрема бланк паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 .
Щодо строку звернення до адміністративного суду, то представник позивача зазначає, що про прийняття оскаржуваного наказу позивачу стало відомо 06.01.2022 з листа ДМС №6.1-12079/3.1-21 від 30.12.2021.
Щодо вищевказаного твердження, суд зазначає наступне.
При вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття «дізнався» та «повинен був дізнатись».
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
Однак, у позовній заяві ОСОБА_1 жодним чином не зазначено коли та за яких обставин сам позивач дізнався про порушення своїх прав (про анулювання бланку його паспорту). Вказано лише, що адвокат звернулася в його інтересах із запитом. При цьому, у позові не обґрунтовано чому представник позивача звернулась до Державної міграційної служби України із адвокатським запитом про надання відомостей щодо паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 та паспорта громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 саме 24.12.2021.
Тобто, пройшло понад п'ять років від анулювання бланку паспорта позивача до початку його активних дій для захисту свої прав.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини у справі KARAKUTSYA v. UKRAINE (заява №18986/06) від 16.02.2017 року (набуло статусу остаточного 16.05.2017 року) суд неодноразово визначав, що це є обов'язок зацікавленої сторони виявляти особливу уважність, дбаючи про свої інтереси, та вживати необхідних заходів для отримання інформації про рух своєї справи (див. між іншого, Teuschler v. Germany (dec.), no. 47636/99, 4 жовтня 2001 року; Sukhorubchenko v. Russia, no. 69315/01, § 48, 10 February 2005; Gurzhyy v. Ukraine (dec.), no. 326/03, 1 квітня 2008 року; and Muscat, цит.вище, § 44) (п. 53).
Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 248, 256 КАС України, суддя
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної міграційної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з моменту отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків шляхом подання до суду:
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням підстав для його поновлення та наданням доказів поважності причин пропуску такого строку.
Ухвала відповідно до частини другої статті 256 КАС України набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Чудак