29 липня 2022 року
м. Чернівці
справа № 725/168/22
провадження №22-ц/822/559/22
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Половінкіна Н. Ю.
суддів Височанської Н.К., Одинака О.О.
учасники справи:
позивач ОСОБА_1
відповідач ОСОБА_2
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 травня 2022 року, головуючий у першій інстанції Вольська-Тонієвич О.В.
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 у січні 2022 року звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.
Зазначала, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції 29 липня 2014 року актовим записом №1166, розірваний рішенням Першотравневого районного суду м.Чернвіці від 4 листопада 2021 року.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 квітня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000грн. щомісячно, починаючи з 25 лютого 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Дитина ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства, їй встановлений діагноз виражений гіперактивний розлад, що супроводжується розумовою відсталістю і стереотипними рухами, затримка мовного розвитку, стереотипії як наслідок метаболічної енцефалопатії на фоні порушення обміну речовин невідомого ґенезу, харчова непереносимість, вторинна лактозна недостатність, імунодефіцит ний стан, ацетонемічний синдром.
Дитина ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні дітей віком до 3-х років комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня» у періоди з 29 травня 2021 року по 17 червня 2021 року, з 21 червня 2021 року по 09 липня 2021 року, з 19 серпня 2021 року по 03 вересня 2021року, з 21 жовтня 2021 року по 09 листопада 2021 року.
ОСОБА_1 понесено витрати у зв'язку із перебуванням дитини ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні дітей віком до 3-х років комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня» в сумі 60173 грн. 16 коп.
Просила стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на дитину ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що викликані особливими обставинами (лікуванням) разово в сумі 30 086 грн. 13 коп.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 разові додаткові витрати на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в сумі 30 086 грн. 13 коп.
Вирішено питання судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Кутровська Н.М., в апеляційній скарзі просить рішенням Першотравневого районного м. Чернівці від 04 травня 2022 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину відмовити.
Узагальнені доводи осіб, які подали апеляційні скарги
Зазначає про сплату аліментів з грудня 2019 року щомісячно та надання матеріальної допомоги добровільно, чого не заперечувала ОСОБА_1 , сплату коштів за період з лютого по листопад 2021 року в сумі 140200 грн.
Висновки суду першої інстанції про перерахування ОСОБА_2 коштів з метою погашення боргу є помилковими, відносини між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за борговою розпискою не стосуються даного спору.
Посилається на повернення ОСОБА_1 боргу, що підтверджується копією запису у робочому блокноті від 27 серпня 2021 року та підписом ОСОБА_1 , після чого надсилання коштів для дитини.
Вказує на відсутність постійного місця роботи, наявність мінливого доходу, здійснення допомоги дитині за можливістю.
Вважає недоведеним досягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 домовленості про лікування дитини у такий спосіб.
ОСОБА_1 зловживає своїм процесуальним правом та вводить в оману щодо обставин надання ОСОБА_2 коштів з метою зарахування на банківську карту та подальшим перерахуванням ОСОБА_1 , не повернення боргу.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Мотивувальна частина
Позиція апеляційного суду
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає залишенню беї задоволення з наступних підстав.
Задовольняючи позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину, суд першої інстанції керувався положеннями ч.1 ст.180, ч.1 ст.185 СК України та дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дитину, що викликані особливими обставинами хворобою, у розмірі Ѕ частини 30086 грн. 13 коп.
На обґрунтування таких висновків судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 понесено витрати у зв'язку із перебуванням дитини ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні дітей віком до 3-х років комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня» з 29 травня 2021 року по 17 червня 2021 року, з 21 червня 2021 року по 09 липня 2021 року, з 19 серпня 2021 року по 03 вересня 2021року, з 21 жовтня 2021 року по 09 листопада 2021 року в сумі 60173 грн. 16 коп.
Водночас судом першої інстанції зазначено, що надані представником відповідача ОСОБА_5 квитанції не можуть підтвердити факт перерахування ОСОБА_2 на банківську карту ОСОБА_1 коштів на лікування дитини, у них відсутня відмітка про призначення платежу на лікування дитини чи придбання ліків, що не виключає сплату ОСОБА_2 коштів на виконання інших зобов'язань перед ОСОБА_1 (аліменти, боргові зобов'язання).
Також судом першої інстанції враховано, що ОСОБА_2 є здоровою та працездатною особою, на утриманні інших дітей, непрацездатних осіб не має.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судове рішення наведеним нормам відповідає.
Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду м.Чернвіці від 4 листопада 2021 року розірвано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований у відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Чернівецького міського управління юстиції 29 липня 2014 року актовим записом №1166.
ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є батьками ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 28 квітня 2020 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2000грн. щомісячно, починаючи з 25 лютого 2020 року до досягнення дитиною повноліття.
Дитина ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства, їй встановлений діагноз виражений гіперактивний розлад, що супроводжується розумовою відсталістю і стереотипними рухами, затримка мовного розвитку, стереотипії як наслідок метаболічної енцефалопатії на фоні порушення обміну речовин невідомого ґенезу, харчова непереносимість, вторинна лактозна недостатність, імунодефіцит ний стан, ацетонемічний синдром.
Згідно із випискою із медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-210101/3421, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-210101/4066, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-210101/5804, випискою із медичної карти стаціонарного хворого №ІХ-210101/7588 дитина ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні дітей віком до 3-х років комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня» у періоди з 29 травня 2021 року по 17 червня 2021 року, з 21 червня 2021 року по 09 липня 2021 року, з 19 серпня 2021 року по 03 вересня 2021року, з 21 жовтня 2021 року по 09 листопада 2021 року.
Відповідно до приєднаних до матеріалів справи квитанцій ОСОБА_1 понесено витрати у зв'язку із перебуванням дитини ОСОБА_3 перебувала на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні дітей віком до 3-х років комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня» в сумі 60173 грн. 16 коп.
ОСОБА_2 вчинено розписку 1 січня 2021 року, за якою отримав в борг від ОСОБА_1 5000 доларів США, що еквівалентно 138500 грн., зобов'язався повернути до 1 січня 2023 року без відсотків.
Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права при прийнятті постанови
Відповідно до частини першої статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Частинами першою-третьою статті 181 СК України передбачено, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними; за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі; за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
На підставі частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
За змістом ч.3 ст.185 СК України розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
У абзаці першому пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 звернуто увагу судів на те, що до передбаченої ст. 185 СК участі в додаткових витратах на утримання дитини, викликаних особливими обставинами (розвитком її здібностей, хворобою, каліцтвом тощо), можна притягати лише батьків. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
Аналіз відповідних норм закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Дане положення стосується особливих обставин, приблизний перелік яких надається зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті).
Наявність таких особливих обставини підлягає доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватись відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо). При стягнення коштів на додаткові витрати, які повинні бути понесені у майбутньому, суду необхідно надати розрахунок або обґрунтування необхідності майбутніх витрат.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 13 вересня 2017 року у справі № 6-1489цс17, до особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат, у тому числі у зв'язку з розвитком певних її здібностей. Визначення таких особливих обставин відноситься до компетенції суду, і вони є індивідуальними в кожному конкретному випадку. Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, суди повинні враховувати, в якій мірі кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У випадку, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково. Наявність таких додаткових витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги про їх стягнення. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини. У цих випадках ідеться про фактично зазнані або передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 понесено витрати у зв'язку із перебуванням дитини ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні дітей віком до 3-х років комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня» з 29 травня 2021 року по 17 червня 2021 року, з 21 червня 2021 року по 09 липня 2021 року, з 19 серпня 2021 року по 03 вересня 2021року, з 21 жовтня 2021 року по 09 листопада 2021 року в сумі 60173 грн. 16 коп.
Такі витрати на дитину, викликані особливими обставинами хворобою дитини.
Не заслуговують на увагу посилання ОСОБА_2 в апеляційній скарзі на недоведеність досягнення ОСОБА_4 та ОСОБА_1 домовленості про лікування дитини у такий спосіб.
З матеріалів справи вбачається, що дитина ОСОБА_3 є інвалідом з дитинства, їй встановлений діагноз виражений гіперактивний розлад, що супроводжується розумовою відсталістю і стереотипними рухами, затримка мовного розвитку, стереотипії як наслідок метаболічної енцефалопатії на фоні порушення обміну речовин невідомого ґенезу, харчова непереносимість, вторинна лактозна недостатність, імунодефіцит ний стан, ацетонемічний синдром.
У матеріалах справи відсутні докази неправильного обрання стаціонарного лікування дитини ОСОБА_3 у неврологічному відділенні дітей віком до 3-х років комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня», необхідності лікування у іншому закладі.
Не можна погодитися з доводами ОСОБА_2 , на які є посилання в апеляційній скарзі, про відсутність підстав для стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткових витрат на дитину у зв'язку із здійсненням ОСОБА_2 оплати ОСОБА_1 за період з лютого 2021 року по листопад 2021 року грошових коштів в сумі 140200 грн.
У матеріалах справи відсутні докази здійснення ОСОБА_2 оплати витрат, понесених у зв'язку із перебуванням дитини ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні дітей віком до 3-х років комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня» з 29 травня 2021 року по 17 червня 2021 року, з 21 червня 2021 року по 09 липня 2021 року, з 19 серпня 2021 року по 03 вересня 2021року, з 21 жовтня 2021 року по 09 листопада 2021 року.
На підставі ч.1 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
За змістом ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із положеннями частини першої, четвертої, п'ятої, шостої ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язку із доведення відповідних обставин необхідними доказами, такий учасник несе ризик відповідних наслідків, зокрема, відмови у задоволенні позовних вимог, у зв'язку із їх недоведеністю, або задоволення позовних вимог у випадку ненадання відповідачем доказів на спростування обставин, зазначених у позові.
ОСОБА_2 , посилаючись в апеляційній скарзі на здійснення оплати ОСОБА_1 за період з лютого 2021 року по листопад 2021 року грошових коштів в сумі 140200 грн., не зазначає про надання коштів на витрати, пов'язані із лікуванням дитини.
Натомість, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі вказує про повернення ОСОБА_1 позики 27 серпня 2021 року та надсилання коштів для дитини після виконання зобов'язання з повернення позики.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 вчинено розписку 1 січня 2021 року, за якою отримав в борг від ОСОБА_1 5000 доларів США, що еквівалентно 138500 грн., зобов'язався повернути до 1 січня 2023 року без відсотків.
Отже, твердження ОСОБА_2 про здійснення оплати ОСОБА_1 за період з лютого 2021 року по листопад 2021 року грошових коштів в сумі 140200 грн., фактично зводяться до повернення ОСОБА_1 позики в сумі 5000 доларів США, що еквівалентно 138500 грн.
З огляду на те, що самим ОСОБА_2 не зазначається сума, надана ОСОБА_1 на утримання дитини, в тому числі на витрати, пов'язані із лікуванням, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що надані представником відповідача ОСОБА_5 квитанції не можуть підтвердити факт перерахування ОСОБА_2 на банківську карту ОСОБА_1 коштів на лікування дитини за відсутності відмітки про призначення платежу, що не виключає сплату ОСОБА_2 коштів на виконання інших зобов'язань перед ОСОБА_1 (аліментів, боргових зобов'язань).
У матеріалах справи відсутні докази розміру мінливого доходу ОСОБА_2
ОСОБА_2 в апеляційній скарзі посилається на перебування за межами України з січня 2022 року.
Отже, відсутні підстави для висновку, що матеріальне становище батька ОСОБА_2 не дозволяє забезпечити компенсацію Ѕ частини додаткових витрат.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про обов'язок ОСОБА_2 сплатити додаткові витрати, понесені у зв'язку із перебуванням дитини ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні у неврологічному відділенні дітей віком до 3-х років комунальної медичної установи «Міська дитяча клінічна лікарня» з 29 травня 2021 року по 17 червня 2021 року, з 21 червня 2021 року по 09 липня 2021 року, з 19 серпня 2021 року по 03 вересня 2021року, з 21 жовтня 2021 року по 09 листопада 2021 року в сумі 30086 грн. 13 коп.
Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на наведене рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 травня 2022 року ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Тому рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 травня 2022 року підлягає залишенню без змін.
Керуючись п.1 ч.1 ст.374, ч.1 ст.375 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 04 травня 2022 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення
Дата складання повного судового рішення 1 серпня 2022 року.
Головуючий Н.Ю. Половінкіна
Судді Н.К. Височанська
О.О. Одинак