10 серпня 2022 року м. Чернівці
справа № 718/3003/21
Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Владичан А. І.
суддів: Литвинюк І.М., Перепелюк І.Б.
секретар Петранюк Ю.Т.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області про зміну черговості права на спадкування, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, на рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2022 року (головуючий у 1-й інстанції Мізюк В.М.),-
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про зміну черговості права на спадкування.
В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що вона є племінницею ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті ОСОБА_3 у Кіцманській державній нотаріальній конторі було відкрито спадкову справу. За життя ОСОБА_3 заповіту не склала. Спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_3 є: спадкоємцями п'ятої черги за законом ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також спадкоємець другої черги, ОСОБА_5 , який помер у 2021 році. При цьому спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є його син - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Зазначала, що з моменту відкриття спадкової справи, вищевказані спадкоємці не прийняли спадкове майно після смерті ОСОБА_3 , оскільки на початку 2020 року вона звернулась до Кіцманського районного суду Чернівецької області із позовом про усунення права від спадкування та одночасно за ухвалою суду забезпечила свій позов, щодо заборони державному нотаріусу видавати свідоцтва на спірне спадкове майно.
Провадження 22ц/822/579/22
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області залишеним без змін постановою Чернівецького апеляційного суду було відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , оскільки належним відповідачем у даному спорі повинен бути ОСОБА_5 , так як він був спадкоємцем другої черги, проте станом на 2021 рік останній помер.
При цьому їй стало відомо, що рідний син ОСОБА_5 - ОСОБА_2 звернувся до Кіцманської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті батька. Враховуючи, що рішенням суду не було усунуто ОСОБА_5 від спадкування, то його рідний син набуває усіх прав та обов'язків свого батька, в тому числі щодо права на спадкування після смерті ОСОБА_3 ..
Посилалася на те, що ОСОБА_3 , внаслідок хвороби та втрати чоловіка у 2014 році втратила можливість самостійно пересуватись та потребувала постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою №427 від 03.07.2020 року. Допомогу тітці надавала виключно вона та члени її сім'ї, оскільки між родиною існувала усна домовленість про те, що ОСОБА_5 , який за життя не цікавився та не провідував померлу та ОСОБА_4 , яка постійно перебувала за кордоном, не претендують ні на яке майно ОСОБА_3 , та не здійснюють ніяких дій щодо її утримання, а вона в свою чергу зобов'язувалась доглядати за останньою, і як наслідок отримати право на все спадкове майно.
Крім того, ОСОБА_5 за життя ОСОБА_3 склав заяву про відмову від спадщини на користь рідних, яка міститься в матеріалах спадкової справи, проте внаслідок певних обставин відмовився від даної заяви, написавши нову.
Зазначала, що вона розуміючи, що всі родичі знали та не претендували на майно померлої, виявляючи почуття любові до рідної та усвідомлюючи про усну домовленість почала доглядати за тіткою та допомагати їй у всіх потребах, а саме готувати їжу, прати одяг, прибирати по господарству, купувати їжу та медикаменти, спілкуватись та постійно доглядати. Після смерті здійснила за власні кошти поховання та доглядала за майном померлої, ніхто з родичів ОСОБА_3 не допомагав та не відвідував, всі фінансові витрати вона несла особисто.
Посилаючись на норми права та практику Верховного Суду, просила змінити черговість одержання права на спадкування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , після смерті ОСОБА_3 з п'ятої черги спадкування за законом на другу чергу спадкування.
Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2022 року позовні вимоги задоволені в повному обсязі.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, подав апеляційну скаргу, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення норм матеріального і процесуального права.
Апеляційна скарга мотивована тим, що обставини справи на які здійснено посилання у судовому рішенні не повністю відповідають фактичним обставинам справи, зокрема в тому, що такий догляд був постійний та систематичний. Поховання здійснювали абсолютно інші особи, зокрема ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , а також Чернівецький рибкомбінат, тому у матеріалах справи відсутні прямі докази, які свідчать що позивачка надавала відповідну повну та систематичну допомогу покійній.
Посилається на те, що поданий позов не обґрунтований, побудований на домислах та припущеннях і спрямований на усуненні його від права на спадкування. Якщо покійна бажала би передати належне їй майно позивачці, у зв'язку із опікою з її сторони, то були би вчинені відповідні юридично значимі дії чи складені відповідні документи за життя покійної.
Зазначає, що за життя з ОСОБА_3 вони підтримували хороші і теплі відносини і по можливості спілкувалися та зустрічалися, незважаючи на те, що він проживає окремо, йому достеменно відомо про те, що позивачка проживала за іншою адресою, працювала, та не мала можливості здійснювати постійний догляд за покійною.
Зважаючи на докази, які містяться в матеріалах справи, то спадкодавець не перебувала у безпорадному стані та не потребувала стороннього догляду та опіки. Більше того, покійна жодного разу не зверталася та не просила його надати будь-яку додаткову допомогу на утримання чи лікування, навіть якщо він і бажав надавати таку системну допомогу, то у нього була відсутня така можливість через не повідомлення його про такі обставини.
Вказує на те, що беручи до уваги докази, які надані суду на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, поданий позов не підкріплений належними та допустимим доказами, ґрунтується на припущеннях та суперечливих фактах, тому у задоволенні їх слід відмовити.
Просить скасувати рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2022 року та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі за безпідставністю.
У відзиві на апеляційну скаргу, ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Морозова О.В. повідомляє суду, що оскаржуване рішення підтримує в повному обсязі та вважає його винесеним із дотриманням норм матеріального та процесуального права, з вимогами апеляційної скарги не погоджується повністю, вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не узгоджуються з вимогами закону.
Зазначає, що акт Неполоківецької селищної ради від 02.07.2020 року прямо вказує, що протягом цілого року та не одноразово ОСОБА_1 та члени її родини перебували поруч біля ОСОБА_3 , даний акт містить посилання про надану допомогу з боку позивача, не за певний період часу, або конкретну подію, а описує круглорічну допомогу у різні пори року, що свідчить про систематичність наданої допомоги та факт її отримання від визначеного кола осіб.
Вказує, що з урахуванням порядності та довіряючи членам родини, не будучи юридично обізнаною, не ставила питання написання заповіту або укладення договору, так як такі дії зумовили б настання додаткових витрат. Щодо перебування спадкодавця у безпорадному стані то зазначає про поважний вік померлої, що з часу надання їй допомоги їй було 76 років і до дня смерті 81 рік, вона часто хворіла, що підтверджується як показами свідків так і медичною документацією.
Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін. Вирішити питання розподілу судових витрат на правничу допомогу.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, тобто ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин, тощо.
Зазначеним нормам рішення суду першої інстанції не відповідає в повному обсязі.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог, та зазначав, що в даному випадку всі наведені юридичні факти мають своє місце, оскільки ОСОБА_1 здійснювала опіку над померлою, матеріально забезпечувала останню, здійснювала догляд за нею та надавала допомогу у приготуванні їжі, прибиранні будинку та інше.
Однак, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 1216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).
Згідно зі статтею 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Частиною першою статті 1220 ЦК України передбачено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно до частини першої статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
Згідно з частиною другою статті 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (стаття 1262 ЦК України).
Черговість одержання права на спадкування може бути змінена шляхом договору між спадкоємцями, які прийняли спадщину (частина перша статті 1259 ЦК України), або на підставі рішення суду (частина друга статті 1259 ЦК України).
Зокрема, частиною другою статті 1259 ЦК України встановлено, що фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.135).
Згідно копії витягу про реєстрацію в Спадкову реєстрі заведено спадкову справу після смерті ОСОБА_3 , за № 59392450 від 12.02.2020 року (а. с. 10).
Згідно довідки № 95 від 11.02.2022 року, яка видана виконкомом Неполоковецької селищної ради Кіцманського району Чернівецької області про те, що померла ОСОБА_3 , 1938 року народження проживала і була зареєстрована в АДРЕСА_1 з 1988 року по день смерті ІНФОРМАЦІЯ_6 . Спадкоємців першої черги за законом не має. Спадкоємцями другої черги за законом є: брат - ОСОБА_5 , 1935 року народження, спадкоємців третьої і четвертої черги за законом не має. Спадкоємцями п'ятої черги за законом є: племінниця - ОСОБА_1 та племінниця ОСОБА_4 . Інших спадкоємців передбачених законом не має (а.с.61).
ОСОБА_5 , як спадкоємець другої черги після смерті ОСОБА_3 , помер ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.73).
Спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 є його син ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
На підставі акта обстеження, складеного депутатом селищної ради, виконкомом селищної ради підтверджує те, що ОСОБА_1 - племінниця громадянки ОСОБА_3 дійсно протягом 2014-2019 року здійснювала догляд та надавала допомогу громадянці ОСОБА_3 у веденні господарства, а саме: у посадці та збиранні сільськогосподарських культур, в зимовий період - розчищення снігу та опалення будинку твердим паливом. Також, ОСОБА_1 та члени її сім'ї допомагали у лікуванні хворої тітки - приносили їжу, возили її на періодичні медичні обстеження в районні та обласні лікарні, забезпечувала ліками. Всі витрати на поховання тітки ОСОБА_3 взяла на себе її племінниця ОСОБА_1 , інші родичі померлої фінансової участі у похованні не брали.(а.с.11)
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 посилалася на те, що внаслідок хвороби та втрати чоловіка у 2014 році покійна ОСОБА_3 , втратила можливість самостійно пересуватись та потребувала постійного стороннього догляду, і таку допомогу тітці надавала виключно вона та члени її сім'ї, вона здійснювала опіку над нею, матеріально забезпечувала тітку, надавала всю необхідну допомогу, що дає її право на зміну черговості одержання права на спадкування.
На спростування заявлених вимог, колегія суддів зазначає наступне.
Судовий порядок зміни черговості застосовується на підставі задоволення позову спадкоємця наступних черг до спадкоємців тієї черги, які безпосередньо закликаються до спадкування. Право на пред'явлення позову про зміну черговості спадкування мають лише спадкоємці за законом.
Підставами для задоволення такого позову є сукупність таких юридичних фактів, встановлених у судовому порядку: 1) здійснення опіки над спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг (спілкування, поради та консультації, поздоровлення зі святами); 2) матеріальне забезпечення спадкодавця; 3) надання будь-якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, - прибирання приміщення, приготування їжі, ремонт квартири; 4) тривалий час здійснення дій, визначених у пунктах 1 - 3; 5) безпорадний стан спадкодавця, тобто такий стан, під час якого особа неспроможна самостійно забезпечувати свої потреби, викликаний похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом. Для задоволення позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 27 травня 2020 року у справі № 755/8930/18 (провадження № 61-14692св19) та від 26 вересня 2019 року у справі № 521/6358/17 (провадження № 61-11757св19).
Обов'язковими умовами для задоволення такого позову необхідна наявність всіх п'яти вищезазначених обставин.
Для правильного застосування положень ч.2 ст.1259 ЦК України необхідно встановити чи відповідний спадкоємець протягом тривалого часу опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві, який перебував у безпорадному стані.
До відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №755/14155/16-ц.
Згідно роз'яснень, які містяться у п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» - безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Безпорадний стан можливо та необхідно доказувати відповідними доказами, у тому числі записами в медичних документах.
Належними доказами, які підтверджують безпорадний стан, є відповідні медичні (лікарські) документи, висновки судово-медичних експертів.
Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
На позивача покладається обов'язок доведення наявності у сукупності обставин, з якими закон пов'язує право зміни черговості на спадкування: здійснення опіки над спадкодавцем, матеріальне забезпечення спадкодавця та будь-якої іншої допомоги, яка має матеріалізоване вираження, тривалий час здійснення вказаних дій, безпорадний стан спадкодавця.
У матеріалах справи наявні копії медичних документів про звернення ОСОБА_3 до лікарів за медичною допомогою, результати УЗД досліджень, однак наявність таких доказів не свідчать про безпорадність стану спадкодавця, що є однією із умов, які дають підстави для задоволення позову та надання позивачу права на спадкування разом із спадкоємцем іншої черги за законом.
Разом з тим, у жодному із вказаних медичних документів не зазначено, що після виписки з лікарні ОСОБА_3 перебувала у безпорадному стані у зв'язку із яким вона неспроможна була самостійно забезпечувати свої потреби, та потребувала стороннього догляду, що є однією із п'яти обставин зазначених у статті 1259 ЦК України.
Пояснення допитаних судом свідків також не підтверджують тривалої безпорадності ОСОБА_3 внаслідок перенесених нею захворювань.
При таких обставинах колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги, що докази на підтвердження того, що ОСОБА_3 тривалий час перебувала у безпорадному стані та потребувала постійної сторонньої допомоги, у матеріалах справи відсутні.
Тобто позивачем не доведено наявність зазначених вище юридичних фактів у їх сукупності, що є його процесуальним обов'язком у силу статті 12, 81 ЦПК України.
Одним з основних принципів цивільного судочинства є змагальність сторін (стаття 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України на сторін покладено обов'язок довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 про те, що вона тривалий час опікувалась спадкодавцем та надавала допомогу, не може бути достатньою обставиною для зміни черговості спадкування в розумінні частини другої статті 1259 ЦК України, без установлення сукупності усіх юридичних фактів, обумовлених даною нормою, зокрема щодо факту перебування спадкодавця у безпорадному стані.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскільки одночасне настання наведених вище обставин і доведеності зазначених фактів у їх сукупності не підтверджено відповідними доказами, тому позивач ОСОБА_1 , як спадкоємець п'ятої черги не може спадкувати належне ОСОБА_3 майно разом із спадкоємцем другої черги ОСОБА_2 , який є відповідачем у справі, оскільки для задоволення таких позовних вимог необхідна наявність всіх п'яти обставин зазначених у ч.2 ст.1259 ЦК України.
У зв'язку із вищевикладеним, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про відсутність підстав для зміни черговості спадкування ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 ..
Доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції про доведеність позовних вимог ОСОБА_1 і дають підстави для висновку, що судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.
Оскільки суд першої інстанції надав неналежну юридичну оцінку обставинам справи, ухвалив оскаржуване рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Стосовно судових витрат, понесених відповідачем під час розгляду справи, слід зазначити наступне.
За правилами п.п.«в» п.4 ч.1 ст.382ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справу на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
У зв'язку із задоволенням апеляційної скарги з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати понесені апелянтом по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги, тому з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1362 гривні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними. Залежно від характеру рішення. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, №63566/00№23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ст.ст. 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 , від імені якого діє адвокат Кутровська Наталія Михайлівна, задовольнити.
Рішення Кіцманського районного суду Чернівецької області від 04 травня 2022 року скасувати.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог: Кіцманська державна нотаріальна контора Чернівецької області про зміну черговості права на спадкування, відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений ним судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 1362 гривні.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.
Повний текст постанови складений 17 серпня 2022 року
Головуючий А.І. Владичан
Судді: І.М. Литвинюк
І.Б. Перепелюк