Справа № 758/6748/22
3/758/3474/22
Категорія 270
Київ
17 серпня 2022 року
Суддя Подільського районного суду м. Києва Бузунко О.А., розглянувши матеріали, що надійшли від Головного Управління Держпродспоживслужби в місті Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Туркменістану, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 166-22 КУпАП,
ОСОБА_1 05 серпня 2022 року близько о 12 годині 38 хвилин за адресою: Київ, Контрактова площа, 4 перебуваючи на торгівельному місці - МАФі, з реалізації шаурми, допустив обіг непридатних харчових продуктів, а саме: обіг шаурми, які містять сторонні речовини та/або предмети, пошкоджені в інший спосіб та/або зіпсовані в результаті мікробних факторів, а саме: холодильне та обладнення, поверхні, що контактують з харчовими продуктами не продезінфіковані, дезінфекційні засоби відсутні; не забезпечено розміщення харчових продуктів таким чином, щоб максимально знизити ризик їх забруднення (частково продукти харчування зберігаються без холодильного обладнення, при температурі +20°С); відсутнє належне гігієнічне зберігання відходів (сміттєві баки розташовані біля харчових продуктів без кришок). Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2 ч. 2 ст. 37, п.п. 1,5 ч. 2 ст. 20, п.п. 4, 6, 8 ч. 1 ст. 43 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», тобто, адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 166-22 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав в повному обсязі та підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 та ст. 245 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин кожної справи, правильного і справедливого її вирішення.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна чи необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 251 КУпАП визначає, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
На підставі ст. 280 КУпАП судом було встановлено обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, а саме факт вчинення адміністративного правопорушення, винуватість особи у його вчиненні.
Винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 166-22 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів.
Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення, враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставини, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, судом не встановлено.
Вирішуючи питання про вид стягнення, суд вважає за необхідне з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень, застосувати до ОСОБА_2 стягнення у виді штрафу, оскільки вважає, що такий вид стягнення сформує у нього звичку законослухняної поведінки.
При постановленні рішення у справі, суд вдався до детальної оцінки зібраних доказів з метою прийняття справедливого і обґрунтованого рішення та з метою виключення будь-якого роду сумнівів ОСОБА_1 щодо незаконності прийнятого рішення, оскільки протиправні дії повинні мати наслідком відповідальність, установлену законом. За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має суддею розглядатись у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення. Оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд врахував, що для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Отже, в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
У відповідності з положеннями ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори» від 22.12.1993, міжнародні договори, згода на обов'язковість яких дана Верховною Радою України, є часткою національного законодавства України. Також передбачається, що якщо міжнародним договором встановлені інші права, ніж ті, які передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України. Тобто, в такому випадку міжнародно-правові норми мають пріоритетне значення.
За наведених вище обставин суд дійшов беззаперечного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 166-22 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 підлягають стягненню грошові кошти в розмірі 496 грн. 20 коп. судового збору в дохід держави.
Керуючись ст. 33, 40-1, 166-22 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 166-22 КУпАП, та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що в грошовому еквіваленті становить 510 (п'ятсот десять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у сумі 496 грн. 20 коп.
Згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби і у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 (три) місяці.
Суддя Олена БУЗУНКО