Подільський районний суд міста Києва
Справа № 758/6704/22
16 серпня 2022 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022105070000885, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, про арешт майна, -
встановив:
12.08.2022 прокурор Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні №12022105070000885, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, про арешт майна, яким є автомобіль марки «BMW» моделі «Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію цього транспортного засобу серії НОМЕР_2 , із встановленням заборони їх використання та відчуження.
Клопотання обґрунтоване тим, що вказаний транспортний засіб та свідоцтво про його реєстрацію є предметами вчинення злочину та можуть містити на собі сліди його вчинення, а тому з метою забезпечення збереження вказаного майна, а також з метою проведення трасологічної та криміналістичної експертиз у кримінальному провадженні, наявні підстави для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна.
У судове засідання прокурор не з'явився, подав до суду заяву, у якій просив розглянути клопотання за його відсутності.
Фактичний володілець майна, щодо якого подане клопотання, ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, про розгляд клопотання повідомлявся у встановленому порядку.
Відповідно до ч.1 ст. 172 КПК України неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання, а тому, з урахуванням встановлених вище обставин, слідчий суддя вважає за можливе проводити розгляд клопотання без їх участі.
Дослідивши клопотання та додані до нього документи, слідчий суддя вважає клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадках, передбачених пунктами 1-2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу та підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України відповідно.
Згідно із ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається із клопотання та доданих до нього документів, відділом дізнання Подільського УП ГУНП у місті Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12022105070000885, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України,
Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні здійснює Подільська окружна прокуратура міста Києва.
Досудове розслідування розпочато по факту того, що 10.08.2022 приблизно о 16 год. 40 хв. на вулиці Новокостянтинівській, 1 у м. Києві було виявлено автомобіль чорного кольору марки «BMW» моделі «Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під час перевірки документів якого працівниками поліції було встановлено імовірні ознаки підробки свідоцтва про реєстрацію вказаного транспортного засобу серії НОМЕР_2 .
Із пояснень ОСОБА_4 встановлено, що вказаний транспортний засіб перебуває у його користуванні.
Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що з 26.01.2012 вказаний автомобіль знаходиться у розшуку як викрадений за номерним знаком RTRM127 «Італія».
Згідно із свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 він належить ОСОБА_5 .
Таким чином, наведене вище свідчить про те, що вказаний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу є предметами вчинення кримінального правопорушення та на них збереглись сліди вчинення кримінального правопорушення, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, автомобіль є необхідним для виконання трасологічної експертизи, а свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу - для виконання криміналістичної експертизи, що мають важливе значення для встановлення істини у кримінальному провадженні, у зв'язку з чим слідчий суддя має достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Крім того, також є достатні підстави вважати, що таке майно відповідає критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України, що є належною правовою підставою для арешту вказаного майна.
З огляду на положення ч.ч. 1, 2, 3 ст. 170 КПК України майно, яке відповідає критеріям, визначеним у p:/ ІНФОРМАЦІЯ_2 " title="Кримінальний процесуальний кодекс України; нормативно-правовий акт № 4651-VI від 13.04.2012">ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
У відповідності до ч.2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, зокрема, враховує правову підставу для арешту майна , можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні , розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що прокурором, у відповідності до ч.2 ст. 171 КПК України, доведено необхідність накладення арешту на вказане майно, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу, наведений у клопотанні автомобіль відповідно до постанови слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, клопотання прокурора за змістом, формою, строком подання відповідає вимогам КПК України.
При цьому, на думку слідчого судді, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання зникнення чи відчуження майна.
На підставі наведеного, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження автомобіля марки «BMW» моделі «Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які перебувають у фактичному володінні ОСОБА_4 , а також збереження речових доказів слідчий суддя вважає вірним застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який суттєво не позначиться на інтересах власника та користувачів такого майна, а також інтересах інших осіб, із встановленням заборони розпоряджатись (вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, його реєстрацію або перереєстрацію) та користуватись вказаним майном, з метою забезпечення можливості органам досудового розслідування провести необхідний комплекс розшукових, слідчих та процесуальних дій для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 170, 173, 175, 370 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання прокурора Подільської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12022105070000885, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10.08.2022 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, про арешт майна задовольнити.
Накласти арешт на автомобіль марки «BMW» моделі «Х5», д.н.з. НОМЕР_1 , та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , які перебувають у фактичному володінні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із встановленням заборони використання та відчуження вказаного майна.
Ухвала про арешт майна, у відповідності до вимог ст. 175 КПК України, виконується негайно слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що згідно із частин 1-2 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Cлідчий суддя Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_1