Дата документу 16.08.2022 Справа № 554/2060/22
Провадження № 1-кс/554/7622/2022
16 серпня 2022 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , представника скаржника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві скаргу адвокатського об'єднання «ЛЮКО» в особі адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру ,-
25.07.2022 року до слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 на повідомлення про підозру, в якому останній просив суд скасувати повідомлення про підозру від 06.04.2022 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 22022170000000036 від 22.03.2022 р. та зобов'язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №22022170000000036 від 22.03.2022 р. вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей щодо повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 336 КК України від 06.04.2022 р.
Як на підставу звернення до суду зі скаргою посилається на відсутність фактичних підстав (достатність доказів) для підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України через відсутність у матеріалах провадження даних про те, що ОСОБА_5 викликався за повісткою про призов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку. Також зазначав про порушення процедури вручення повідомлення про підозру, так повідомлення про підозру від 06.04.2022 ОСОБА_5 вручалась через іншу особу, а саме його батька, ОСОБА_6 , при чому останній не проживає зі своїм сином ОСОБА_5 однією сім'єю, мешкає у іншому місті. Отже у цій ситуації вручення повістки та повідомлення про підозру ОСОБА_6 замість ОСОБА_5 навіть не дивлячись на родинні зв'язки між ними, не могло забезпечити мету, із якою пов'язує вручення повідомлення адресату через інших суб'єктів, а саме - інформування адресата, який тимчасово відсутній за місцем проживання. Таким чином, повідомлення про підозру ОСОБА_5 є безпідставним, тобто таким, що здійснено без наявності достатніх доказів для цього, що забезпечують стандарти «обґрунтованість підозри» та незаконним, оскільки здійснено з грубим порушенням процесуального порядку вручення повідомлення про підозру.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_4 підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити з підстав наведених у ньому.
Прокурор в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував.
Заслухавши доводи сторін судового розгляду, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, матеріали кримінального провадження № 22022170000000036, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Так, відповідно до п. 10 ч.1 ст.303 КПК України, підозрюваним, його захисником чи законним представником може бути оскаржено повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом.
Як убачається з матеріалів скарги, слідчим СУ ГУНП в Полтавській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 22022170000000036 від 22.03.2022, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Керівником Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_7 06.04.2022 року було складено повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.336 КК України, у кримінальному провадженні №22022170000000036 від 22.03.2022 року.
Підозрою є обґрунтоване припущення слідчого та/або прокурора про вчинення особою кримінального правопорушення. Право підозрюваного «знати, у вчинені якого кримінального правопорушення його підозрюють», що визначено пунктом 1 частини третьої статті 42 КПК України, кореспондує обов'язок сторони обвинувачення довести це до його відома, повідомити про наявність підозри та роз'яснити її зміст.
Відповідно до положень ст. 277 КПК України повідомлення має містити такі відомості: 1) прізвище та посаду слідчого, прокурора, який здійснює повідомлення; 2) анкетні відомості особи (прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство), яка повідомляється про підозру; 3) найменування (номер) кримінального провадження, у межах якого здійснюється повідомлення; 4) зміст підозри; 5) правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 6) стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, у тому числі зазначення часу, місця його вчинення, а також інших суттєвих обставин, відомих на момент повідомлення про підозру; 7) права підозрюваного; 8) підпис слідчого, прокурора, який здійснив повідомлення.
Згідно з положеннями ст.278 КПК України - Письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Письмове повідомлення про підозру затриманій особі вручається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту її затримання. У разі якщо особі не вручено повідомлення про підозру після двадцяти чотирьох годин з моменту затримання, така особа підлягає негайному звільненню. Дата та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність невідкладно вносяться слідчим, прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Відповідно до с.111 КПК України - повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію. Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
З матеріалів клопотання вбачається, що підпис самого ОСОБА_5 про вручення останньому повідомлення про підозру відсутній, замість його підпису міститься рукописний текст: повідомлення про підозру було вручено ОСОБА_6 , батьку ОСОБА_5 , 06.04.22 від отримання ОСОБА_6 відмовився в присутності двох свідків.
Так згідно копії паспорта ОСОБА_6 місце реєстрації останнього є АДРЕСА_1 .
Згідно копії паспорта ОСОБА_5 місце реєстрації останнього АДРЕСА_2 .
ОСОБА_5 за інформацією органів слідства фактично мешкає із дружиною та двома дітьми у АДРЕСА_3 .
В разі неможливості вручення особисто, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи /глава 11 КПК України ст.ст.135, 136 КПК України/, тобто шляхом: надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телефонограмою /ч.1 ст.135 КПК України/; у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи/ч.2 ст.135 КПК України/. Відповідно до ч.1 ст.136 КПК України - належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом.
Відповідно до ч.2 ст. 3 Сімейного кодексу України сім'єю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.
Отже будь-яких правових підстав для вручення повідомлення по підозру ОСОБА_5 через ОСОБА_6 не існувало, оскільки останній не проживав сім'єю та фактично не мешкав з ОСОБА_5 .
Отже, слідчому судді не надано доказів належного виконання слідчим вимог ст.278 КПК України щодо вручення ОСОБА_5 повідомлення про підозру.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Суд при постановлені ухвали, керується при цьому висновками ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom», де зазначено, що «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення» та така кількість доказів на даний час у вказаних матеріалах наведена.
Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Murray v. the United Kingdom» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У ст. 336 КК України ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період вбачається, що кримінально-караним є ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період. Об'єктивна сторона цього злочину полягає у тому, що військовозобов'язаний (резервіст) ухиляється від призову в специфічній обстановці - під час мобілізації в особливий період. Так як об'єктивна сторона будь-якого посягання характеризує його зовнішню форму вираження, саме завдяки встановленню її ознак можливо доводити вагомість доказів причетності особи до певної події, відповідно.
Згідно з п 10 ст.1 Закону України « Про військовий обов'язок і військову слубжу» громадянин України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: - прибувати за викликом….
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах ( мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підримки), або у строки визначені командирами військових частин.
Таким чином, для залучення військовозобов'язаного до військової служби під час мобілізації, йому має бути вручена повістка про виклик, у зв'язку з чим з'являється обов'язок прибути у визначений у повістці час до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку.
Згідно повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України, датованого 06.04.2022 р. відсутні відомості про вручення останньому повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Так само і у матеріалах провадження, наданих стороною обвинувачення для ознайомлення, таких даних немає, так само і у матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтована підозра» - це наявність фактів чи відомостей, які б задовольнили об'єктивного спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила правопорушення. При цьому, на думку ЄСПЛ, термін «обґрунтованість» також означає поріг, який підозра повинна подолати, щоб задовольнити об'єктивного спостерігача щодо ймовірності звинувачення.
Фактична підстава підозри за ст. 336 КК України, яка б відповідала критеріям «обгрунтованості підозри» яка висунута особі поза розумних сумнівів, не може існувати за відсутності у матеріалах провадження даних про те, що ОСОБА_5 викликався за повісткою про призив до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем військового обліку.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 93, 110, 216, 276 278, 303, 306, 307, 309, 376, 532 КПК України, слідчий суддя,-
Скаргу адвокатського об'єднання «ЛЮКО» в особі адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_5 про скасування повідомлення про підозру - задовольнити.
Скасувати повідомлення про підозру від 06.04.2022 ОСОБА_5 у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 22022170000000036 від 22.03.2022 р.
Зобов'язати слідчого, прокурора у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №22022170000000036 від 22.03.2022 р. вчинити дії щодо виключення з ЄРДР відомостей щодо повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 366 КК України від 06.04.2022 р.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали проголошено 18.08.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1