Справа № 752/5767/22 Головуючий у І інстанції Мазур Ю.Ю.
Провадження № 33/824/1818/2022 Доповідач у ІІ інстанції Дрига А.М.
15 серпня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Дрига А.М., за участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Луценка В.П., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік, зі стягненням судового збору на користь держави, -
Відповідно до постанови судді, ОСОБА_1 13 квітня 2022 року о 19 год. 20 хв. в м.Київ по вул. Ак.Заболотного, 3 керував автомобілем «Opel Vectra», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. У встановленому законом порядку пройшов тест на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Драгер», результат якого показав 1.14 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9 (а) ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження в справі закрити у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Свої апеляційні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що йому не було надано примірник акту, який складається у разі встановлення стану сп'яніння, огляд відбувався без залучення свідків, що є прямим порушенням норм чинного законодавства України. Також апелянт вказує, що матеріали справи та сам протокол про адміністративне правопорушення не містять будь-яких доказів відсторонення його від керування автомобілем та передачі цього автомобіля для керування іншій особі. Крім того, в протоколі також містяться помилки, зокрема в графі «тимчасово вилучені документи» - нічого не зазначено про вилучення посвідчення водія, що на думку апелянта є ще одним порушенням законодавства.
ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, клопотань про відкладення розгляду справи від нього не надходило. Захисник Луценко В.П. не заперечував проти розгляду справи без участі ОСОБА_1 , у зв'язку з чим суд вважає за можливе провести апеляційний розгляд у відсутність ОСОБА_1 .
Заслухавши думку захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Луценка В.П., який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши матеріали адміністративного провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Перевіркою матеріалів справи встановлено, що судом першої інстанції дані вимоги закону у повній мірі було дотримано.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Зокрема, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується фактичними даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №212488від 13 квітня 2022 року (а.с.1), який ОСОБА_1 підписав без жодних зауважень; роздруківці з приладу «Драгер» №296 з результатом 1,14 проміле (а.с.2); акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с.3); відеозаписі з нагрудної камери поліцейського №472029, який був долучений до протоколу про адміністративне правопорушення (а.с.4).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності відсутні.
При апеляційному розгляді було досліджено відеозапис з нагрудної камери поліцейського, долучений до протоколу про адміністративне правопорушення. З вказаного відеозапису вбачається факт добровільного проходження ОСОБА_1 тесту на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейським за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, результат якого становить 1,14 проміле.
Також з вищевказаного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 не висловлював своєї незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що огляд на стан сп'яніння відбувався без залучення свідків, що, на думку апелянта, є прямим порушенням норм чинного законодавства України, є безпідставними з огляду на те, що у відповідності до вимог ч.2 ст. 266 КУпАП огляд проводиться у присутності двох свідків у разі неможливості застосування поліцейським технічних засобів відеозапису. Оскільки працівниками поліції під час проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння було застосовано технічні засоби відеозапису, виходячи із змісту вищевказаної норми присутність двох свідків при такому огляді не є обов'язковою.
Твердження апелянта про те, що йому не було надано примірник акту, який складається у разі встановлення стану сп'яніння, не впливають на законність прийнятого судом рішення. А крім того, у відповідності до п.10 Розділу ІІ Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів було долучено поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо ОСОБА_1 .
Що стосується доводів апелянта про те, що протоколі також містяться помилки, зокрема в графі «тимчасово вилучені документи» - нічого не зазначено про вилучення посвідчення водія, то вони є безпідставними з огляду на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення в графі «тимчасово вилучені документи» - зазначено про вилучення П/В ВКМ №050109, а також міститься особистий підпис ОСОБА_1 .
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що матеріали справи не містять будь-яких доказів відсторонення його від керування автомобілем та передачі цього автомобіля для керування іншій особі жодним чином не спростовують вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.9 (а) Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки не мають правового значення в контексті законності і обґрунтованості постанови суду першої інстанції.
Оцінюючи сукупність наявних в справі доказів апеляційний суд дійшов висновку, що твердження ОСОБА_1 з приводу відсутності в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як і не встановлено істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст.23, 33 КУпАП, окрім того санкцією ч.1 ст.130 КУпАП не передбачено альтернативних видів стягнення.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
З урахуванням викладеного, постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 17 червня 2022 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 щодо її скасування - без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргуОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову суддіГолосіївського районного суду Київської області від 17 червня 2022 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя А.М. Дрига