м. Київ
16 серпня 2022 року
справа № 440/6607/20
адміністративне провадження № К/990/21589/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Ханової Р. Ф.
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області
на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року
у справі №440/6607/20
за позовом Селянського (фермерського) господарства «Хортиця»
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
15 серпня 2022 року до Верховного Суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №440/6607/20, предметом спору у якій є
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року, за результатами розгляду справи в загальному провадженні та залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року, позов задоволено.
При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 328 КАС України передбачено право на касаційне оскарження.
Частиною першою статті 328 КАС України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Стаття 330 КАС України містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України.
Звертаючись із касаційною скаргою, податковий орган, як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує, що судами попередніх інстанцій було невірно застосовано норми матеріального права за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах. Крім того, податковий орган вказує на виняткове значення справи та посилається на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Разом із цим, податковий орган не вказує, яку саме норму матеріального права судами попередніх інстанцій було порушено, а також не наводить обґрунтування у чому полягає помилка судів при застосуванні норм права та як, на думку скаржника, відповідні норми повинні застосовуватися, що в свою чергу не узгоджується із підставами касаційного оскарження, передбаченим пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Суд звертає увагу на те, що у випадку посилання скаржником на пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу касаційного оскарження, останньому необхідно зазначити конкретну норму права, щодо застосування якої у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та, як на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Щодо посилання, як на підставу для касаційного оскарження на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, Суд зазначає, що ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах розглянутих за правилами спрощеного провадження крім випадків зазначених у підпунктах «а», «б», «в» та «г» цієї статті.
З огляду на те, що вказана справа була розглянута в порядку загального позовного провадження, тому посилання податкового органу на пункт 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження, є необґрунтованою.
З поданої втретє касаційної скарги вбачається, що усі доводи скарги побудовані на тлумаченні норм права, цитуванні норм податкового законодавства й незгоди із наданою судами попередніх інстанцій правовою оцінкою встановленим обставинам і дослідженим доказам, що не узгоджується із визначеною ним підставою для касаційного оскарження судових рішень - пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Загальне посилання на ухвалення судом апеляційної інстанцій рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Також слід зауважити, що з урахуванням внесених до КАС України змін, які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Полтавській області підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд, -
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 1 квітня 2021 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2021 року у справі №440/6607/20 за позовом Селянського (фермерського) господарства «Хортиця» до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути заявнику.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи, скаржнику - копію даної ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Роз'яснити заявнику касаційної скарги, що її повернення не позбавляє права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Р. Ф. Ханова