Справа № 175/2013/22
Провадження № 1-кп/175/95/22
16 серпня 2022 року смт. Слобожанське
Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченої ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12021046440000009 від 04.03.2021 року, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Дніпропетровська, заміжньої, із середньо-технічною освітою, домогосподарки, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, -
Наприкінці 2020, початку 2021 року (більш точної дати кримінальним провадженням не встановлено), ОСОБА_5 в порушення вимог ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 95, ч. 1 ст. 96, ч. 1 ст. 116, ч. 3 ст. 125, ст. 126, ч. 1 ст. 152, ч. 1 ст. 153 Земельного Кодексу України, ч. 1 ст. 376 Цивільного Кодексу України, ч. 5 ст. 26, п. 1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 5 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року №466, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, самовільно, без належного оформлення права власності, права користування чи оренди на землю, та їх державної реєстрації, а також відповідних документів, які дають право виконувати будівельні роботи, самостійно здійснила самовільне будівництво одноповерхової будівлі з розмірами в плані 10 Х 7 м на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,0618 га, яка є частиною земельної ділянки державної власності площею 14,6623 га, кадастровий номер 1221411000:01:730:0002, з цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, що знаходиться на виїзді з м. Підгородне на перехресті вул. Партизанської та Робочої, по стороні руху в напрямку траси Т-04-0 Магдалинівка - Котовка.
Вказаними діями ОСОБА_5 спричинила державі збитки на суму 184325,30 грн., тобто завдала значної шкоди її законному володільцю.
Таким чином, ОСОБА_5 , своїми умисними діями вчинила самовільне будівництво будівель на самовільно зайнятій земельній ділянці, чим завдано значної шкоди її законному володільцю, тобто вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 197-1 КК України.
29.07.2022 року між прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , за участю захисника ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості.
Відповідно до вказаної угоди ОСОБА_5 беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Відповідно до Угоди про визнання винуватості від 29.07.2022 року сторони дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій ОСОБА_5 ..
В судовому засіданні прокурор, обвинувачена та її захисник просили суд затвердити зазначену угоду про визнання винуватості, обвинувачена беззастережно визнала свою вину.
Представник потерпілого Дніпропетровської обласної державної адміністрації ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердила, що нею була надана згода на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваною ОСОБА_5 ..
Розглядаючи питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.
Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
В даному випадку наявна письмова згода представника потерпілого ОСОБА_4 прокурору на укладення угоди про визнання винуватості.
Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачена ОСОБА_5 визнала себе винуватою, віднесено до категорії нетяжких злочинів.
В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, відповідно до ст.ст. 473, 476 КПК України, які роз'яснені обвинуваченій ОСОБА_5 ..
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_5 цілком розуміє положення ч.ч. 4, 5 ст. 474 КПК України, укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Обвинувачена ОСОБА_5 погоджується з призначенням узгодженого покарання.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій ОСОБА_5 є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченій судом не встановлено.
Відповідно до матеріалів, які характеризують особу, ОСОБА_5 має постійне місце проживання за яким характеризується добре, є домогосподаркою, заміжня, раніше до кримінальної відповідальності не притягувалася, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, відповідають загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України.
Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам КПК України та КК України, інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Враховуючи, що угода про визнання винуватості була укладена добровільно, вона відповідає закону і не порушує права, свободи, інтереси сторін та інших осіб, суд вважає, що її слід затвердити, призначивши узгоджену сторонами міру покарання, яка відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
За таких підстав, суд вважає доведеною винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України, та вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами Угоди про визнання винуватості покарання у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.
Стягнути з обвинуваченої ОСОБА_5 судові витрати.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Керуючись ст.ст. 374,468, 469, 473-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 29.07.2022 року про визнання винуватості, укладену між прокурором Слобожанської окружної прокуратури ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021046440000009 від 04.03.2021 року.
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 197-1 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн..
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави документально підтверджені судові витрати за проведену Дніпропетровським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України експертизи у розмірі - 28830 (двадцять вісім тисяч вісімсот тридцять) грн. 48 копійок.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом про відхилення апеляційної скарги.
Вирок на підставі угоди може бути оскаржений протягом тридцяти діб до Дніпровського апеляційного суду через Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Вирок, який набрав законної сили, обов'язковий для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
У разі невиконання угоди про примирення або про визнання винуватості потерпілий чи прокурор відповідно мають право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.
Головуючий суддя ОСОБА_1