ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
04.08.2022Справа № 910/11642/21
За позовомКомпанії Баєр Інтелекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH)
до1) Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» 2) Міністерства охорони здоров'я України 3) Компанії «Цсянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД.» (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.)
прозахист порушеного права інтелектуальної власності
Суддя Підченко Ю.О.
Секретар судового засідання Лемішко Д.А.
Представники сторін:
від позивача: Кочін Г.І. - представник за довіреністю;
від відповідачів: не з'явилися.
У провадженні Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/11642/21 за позовом Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ до Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України", Міністерства охорони здоров'я України та Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" відповідно до якого позивач просить:
- визнати незаконною подачу Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021 заяви про реєстрацію лікарського засобу з торговою маркою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban");
- заборонити Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" подавати заяви про реєстрацію лікарського засобу з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban") під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ";
- заборонити Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" вводити в цивільний обіг на території України лікарський засіб з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban"), зокрема, шляхом його виробництва, використання, продажу під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ"
- заборонити Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" рекомендувати Міністерству охорони здоров'я України видати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021;
- заборонити Міністерству охорони здоров'я України приймати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що подання заяви на реєстрацію лікарського засобу, прийняття її до розгляду та подальший розгляд слід кваліфікувати як посягання на права позивача на винахід, гарантовані йому ст.ст. 424, 464 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 38 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2021 року відкрито провадження у справі № 910/11642/21, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 04.02.2022 та зупинено провадження у справі з метою належного повідомлення відповідача-3 про час та місце судового розгляду.
Відповідно до ухвали суду від 06.08.2021 заяву Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) про забезпечення позову задоволено частково та зупинено провадження у справі.
19.08.2021 до суду від відповідача-1 подано письмовий відзив на позов, а 25.08.2021 відзив надав і відповідач-2.
Позивач, у свою чергу, скористався своїм правом, передбаченим ст. 166 Господарського процесуального кодексу України та 28.08.2021 долучив до справі письмову відповідь на відзив.
Крім того, 16.09.2021 до суду від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду в частині вимог до Державного підприємства "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України".
04.10.2021 через загальний відділ діловодства суду від відповідача-1 подано заяву про розгляд справи в закритому судовому засіданні, а 06.10.2021 заявлено про відшкодування витрат, пов'язаних з наданням доказів у розмірі 1 935,21 грн.
Позивачем також 30.05.2022 надано письмову відповідь на відзив.
Ухвалою від 23.05.2022 призначено підготовче засідання у справі на 30.06.2022.
Суд задовольнив заяву відповідача-1 про закрите судове засідання, про що вказано у відповідній ухвалі суду.
Крім того, суд заслухав доводи учасників процесу стосовно заяви про залишення позову без розгляду в частині та вирішив вказану заяву задовольнити. За результатами розгляду винесено ухвалу.
З огляду на те, що в підготовчому провадженні здійснено дії передбачені ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, суд вирішив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті на 04.08.2022.
02.08.2022 до суду від позивача подано клопотання про приєднання до матеріалів справи висновку експерта та про визнання поважними причин неподання такого доказу до закінчення підготовчого провадження.
Відповідачі явку уповноважених представників у судове засідання 04.08.2022 не забезпечили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник позивача безпосередньо в судовому засіданні 04.08.2022 наполягав на задоволенні заявленого позову та надав усні пояснення по справі.
Крім того, суд заслухав доводи представника позивача стосовно поважності причин пропуску строку для долучення доказів та вирішив долучити до справи наданий висновок, керуючись положеннями ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України (далі також - ГПК України) у судовому засіданні 04.08.2022 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) (позивач) є власником патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" (далі також - винахід), який виданий на підставі заявки на державну реєстрацію № 2002076161 від 11.12.2000, дата набрання чинності патенту - 15.07.2005, що підтверджується наявними в матеріалах справи копією виписки з Державного реєстру України винаходів стосовно патенту на винахід № 73339.
Молекула "ривароксабану" захищена чинним патентом України № 73339 у першому незалежному пункті формули винаходу, а також заявлена у п. 7 формули винаходу.
Винахід за патентом України № 73339 використовується позивачем та пов'язаними з ним особами при виробництві та продажу лікарського засобу "Ксарелто", діючою речовиною якого є "ривароксабан".
08.12.2020 Державним підприємством "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" було прийнято до розгляду подану Компанією «Цсянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД.» (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) заяву про державну реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "Ривароксабан" (діюча речовина "rivaroxaban"), що підтверджується Переліком реєстраційних форм, що були подані на державну реєстрацію в період з 07.12.2020 по 11.12.2020, який міститься у відкритому доступі на офіційному веб-сайті ДЕЦ.
25.02.2021 представником позивача направлено лист-вимогу на адресу відповідачів про порушення прав інтелектуальної власності Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH).
Листом-відповіддю відповідача-1 вих. № 14/112/Б від 17.03.2021 представника Компанії Баєр Інтеллекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) повідомлено про те, що лікарський засіб "Ривороксабан" виробництва Компанії «Цсянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД.» (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) знято з розгляду.
Пізніше, позивачу стало відомо, що 29.03.2021 ДЕЦ було прийнято до розгляду заяву відповідача-3 про реєстрацію лікарського засобу з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban"), що підтверджується Переліком реєстраційних форм, поданих на реєстрацію в період з 29.03.2021 по 02.04.2021, який міститься у відкритому доступі на офіційному веб-сайті ДЕЦ.
З метою отримання повної інформації щодо заявленого до реєстрації лікарського засобу представником позивача направлено адвокатський запит на адресу ДЕЦ та МОЗ щодо надання копій заяви та реєстраційних матеріалів на лікарський засіб.
Відповідно до листа № 14/152/Б від 23.04.2021 позивачу було відмовлено в наданні запитуваних документів з огляду на їх конфіденційний статус.
Обґрунтовуючи свої вимоги при зверненні з позовом до суду, позивач зазначив, що діючою речовиною лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", який був поданий на реєстрацію, є сполука, тотожна з композицією, яка захищена патентом України № 73339 (формула "ривароксабану").
Позивач вказав, що у випадку складання висновку щодо державної реєстрації лікарського засобу "ТАМЕНАЛ", Міністерство охорони здоров'я України зареєструє даний лікарський засіб, а відповідач-3 отримає право застосовувати його на території України, тоді як реєстрація вказаного лікарського засобу без дозволу позивача є порушенням його прав інтелектуальної власності на винахід за патентом України № 73339, на захист яких позивач і звернувся з даним позовом до суду з відповідними вимогами (з урахуванням того, що позов в частині вимог про заборону Державному підприємству "Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України" рекомендувати Міністерству охорони здоров'я України видати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021 залишено без розгляду).
Заперечуючи проти заявленого позову відповідач-2 посилався, зокрема, на таке:
- станом на 18.08.2021 висновок ДП "Державний експертний центр МОЗ України" за результатами експертизи реєстраційних матеріалів "ТАМЕНАЛ" діюча речовина "Ривароксабан" з рекомендаціями до його державної реєстрації до МОЗ не надходив;
- належних і допустимих доказів існування обставин, з якими положення чинного законодавства України, в тому числі Закону України "Про лікарські засоби", що пов'язують можливість визнання недійсними ще не створені накази МОЗ України про реєстрацію лікарських засобів позивачем не наведено;
- Міністерство діє на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбаченим Конституцією, Законом України "Про лікарські засоби", та відповідними Порядками.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 18-рп/2004 від 01.12.2004 р. під охоронюваними законом інтересами необхідно розуміти прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам. Отже, охоронюваний законом інтерес є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони.
Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд України в постанові від 21 жовтня 2015 року у справі №3-649гс15.
Оскільки позов стосовно реєстрації спірного лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ" обґрунтовано порушенням прав інтелектуальної власності позивача на винахід за патентом України № 73339, суд доходить висновку, що позивач належними та допустимими доказами довів існування у нього інтересу щодо предмету спору, а отже і наявність підстав для звернення до суду з даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з використанням у господарській діяльності та охороною прав інтелектуальної власності, регулюються Господарським кодексом України та іншими законами.
До відносин, пов'язаних з використанням у господарській діяльності прав інтелектуальної власності, застосовуються положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України та іншими законами (ч. 2 ст. 154 ГК України).
Частиною 1 ст. 418 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) визначено, що право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений Цивільним кодексом України та іншим законом.
Право інтелектуальної власності є непорушним відповідно до ч. 3 ст. 418 ЦК України. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у здійсненні, крім випадків, передбачених законом.
До об'єктів права інтелектуальної власності, відповідно до ч. 1 ст. 155 ГК України та ч. 1 ст. 420 ЦК України, зокрема, належать винаходи.
Відповідно до ст. 459 ЦК України, винахід вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим, має винахідницький рівень і придатний для промислового використання. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина тощо) або процес у будь-якій сфері технології. Законом можуть бути встановлені продукти та процеси, які не є придатними для набуття права інтелектуальної власності на них відповідно до цієї статті.
Набуття права інтелектуальної власності на винахід і корисну модель засвідчується патентом. Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі. (ст.462 ЦК України).
Частиною 2 ст. 6 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" передбачено, що об'єктом винаходу, правова охорона якому надається згідно з цим Законом, може бути продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослини і тварини тощо), процес (спосіб).
Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів.
Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях (абз. 4, 5 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй (абз. 8 ч. 2 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу (корисної моделі), у тому числі забороняти таке використання, крім випадків, якщо таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі) (ч. 5 ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі").
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу власника патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати власнику патенту заподіяні збитки.
Оскільки позивач є власником патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ", то в силу приписів ст. 424, 464 Цивільного кодексу України, ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" йому належать виключні права на виготовлення та реалізацію продуктів з використанням речовин та способу, які є об'єктами винаходу за вказаним патентом, та права перешкоджати неправомірному використанню винаходу.
Суд також відзначає, що використання в цивільному обороті лікарських засобів на території України можливе лише після проведення їх державної реєстрації. Державна реєстрація лікарських засобів виступає тим юридичним фактом, на підставі якого вони вводяться у цивільний оборот на території України.
Так, відповідно до ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби" лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.
Державна реєстрація лікарських засобів проводиться на підставі заяви, поданої до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я.
У заяві про державну реєстрацію лікарського засобу зазначаються: назва та адреса виробника; адреса його місцезнаходження та виробничих потужностей; назва лікарського засобу і його торговельна назва; назва діючої речовини (латинською мовою); синоніми; форма випуску; повний склад лікарського засобу; показання та протипоказання; дозування; умови відпуску; способи застосування; термін та умови зберігання; інформація про упаковку; дані щодо реєстрації лікарського засобу в інших країнах, у тому числі назва країни, номер і дата реєстрації.
Документи, що додаються до заяви, визначені ч. 4 ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби".
За результатами розгляду зазначених матеріалів центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у строк, що не перевищує десяти робочих днів, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації лікарського засобу, як це встановлено частиною 5 статті 9 Закону України "Про лікарські засоби".
Відповідно до пункту 2 Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, від 26.05.2005 № 376 "Про затвердження Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарських засобів і розмірів збору за їх державну реєстрацію (перереєстрацію)" (далі - Порядок № 376) державна реєстрація лікарського засобу здійснюється МОЗ на підставі заяви та результатів експертизи реєстраційних матеріалів на такий засіб, проведеної Державним експертним центром МОЗ (далі - Центр) у визначеному МОЗ порядку.
Згідно з п. 3 Порядку № 376 у заяві про державну реєстрацію лікарського засобу, яку подає до МОЗ юридична або фізична особа, що несе відповідальність за якість, безпечність та ефективність лікарського засобу (далі - заявник), зазначаються найменування та адреса заявника, юридична адреса та адреса місця провадження діяльності виробника лікарського засобу, назва лікарського засобу, його торговельна назва, назва діючої речовини, синоніми, форма випуску, повний склад лікарського засобу, показання до застосування та протипоказання, дозування, умови відпуску, способи застосування, строк та умови зберігання, інформація про упаковку, дані щодо реєстрації лікарського засобу в інших країнах.
Відповідно до абз. 1 п. 5 Порядку № 376, Центр готує вмотивовані висновки щодо ефективності, безпеки та якості лікарського засобу за результатами експертизи реєстраційних матеріалів або висновки, передбачені абзацами другим - шостим пункту 2 цього Порядку, і рекомендує здійснити державну реєстрацію відповідного лікарського засобу або відмовити в ній.
За приписами абз. 2 п. 5 Порядку № 376, На підставі поданої заявником заяви, висновків та рекомендацій Центру МОЗ приймає протягом десяти робочих днів (щодо лікарського засобу, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу та застосовується на території таких країн чи держав - членів Європейського Союзу) або протягом семи робочих днів (щодо лікарського засобу, який підлягає закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, на виконання угоди щодо закупівлі між МОЗ та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі), або протягом п'яти робочих днів (щодо лікарського засобу, який закуповується особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я) рішення про реєстрацію лікарського засобу чи про відмову в такій реєстрації.
Рішення про відмову в державній реєстрації лікарського засобу приймається, якщо не підтверджуються висновки щодо його ефективності та безпечності. Також, у державній реєстрації може бути відмовлено у разі, коли внаслідок такої реєстрації будуть порушені захищені патентом чинні майнові права інтелектуальної власності, в тому числі при виробництві, використанні, продажу лікарських засобів (ст. 9 Закону України "Про лікарські засоби").
Водночас, відповідно до пп. 24 п. 1 розділу ІІ Порядку проведення експертизи реєстраційних матеріалів на лікарські засоби, що подаються на державну реєстрацію (перереєстрацію), а також експертизи матеріалів про внесення змін до реєстраційних матеріалів протягом дії реєстраційного посвідчення, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 26.08.2005 № 426 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2005 за № 1069/11349 (далі - Порядок № 426) визначено, що заявник (власник реєстраційного посвідчення) (далі - заявник) - юридична або фізична особа, яка є відповідальною за ефективність, якість та безпеку лікарського засобу в порядку, визначеному чинним законодавством, та має ресурси для здійснення фармаконагляду в Україні, а також є відповідальною за достовірність інформації, що міститься у наданих нею реєстраційних матеріалах.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про лікарські засоби", лікарський засіб - будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), що має властивості та призначена для лікування або профілактики захворювань у людей, чи будь-яка речовина або комбінація речовин (одного або декількох АФІ та допоміжних речовин), яка може бути призначена для запобігання вагітності, відновлення, корекції чи зміни фізіологічних функцій у людини шляхом здійснення фармакологічної, імунологічної або метаболічної дії або для встановлення медичного діагнозу;
До лікарських засобів належать:
- АФІ, продукція "in bulk"; готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти); гомеопатичні засоби; засоби, які використовуються для виявлення збудників хвороб, а також боротьби із збудниками хвороб або паразитами; лікарські косметичні засоби та лікарські домішки до харчових продуктів;
- готові лікарські засоби (лікарські препарати, ліки, медикаменти) - дозовані лікарські засоби у вигляді та стані, в якому їх застосовують, що пройшли всі стадії виробництва (виготовлення), включаючи остаточне пакування;
- активний фармацевтичний інгредієнт (лікарська речовина, діюча речовина, субстанція) (далі - АФІ або діюча речовина) - будь-яка речовина чи суміш речовин, що призначена для використання у виробництві лікарського засобу і під час цього використання стає його активним інгредієнтом. Такі речовини мають фармакологічну чи іншу безпосередню дію на організм людини, у складі готових форм лікарських засобів їх застосовують для лікування, діагностики чи профілактики захворювання, для зміни стану, структур або фізіологічних функцій організму, для догляду, обробки та полегшення симптомів;
- допоміжна речовина (ексципієнт) - будь-яка речовина лікарської форми, яка не є АФІ або готовим лікарським засобом та відповідно не здійснює фармакологічної, імунологічної або діагностичної дії, входить до лікарського засобу та необхідна для його виробництва (виготовлення), зберігання та/або застосування.
Як зазначає позивач, лікарський засіб під торговою назвою "ТАМЕНАЛ" містить в собі сполуку "ривароксабан", захищену патентом позивача № 73339 на винахід, яка є активною діючою речовиною лікарського засобу "Ксарелто".
Оскільки патент надає його володільцю виключне майнове право перешкоджати використанню винаходу, у тому числі забороняти таке використання, до предмету доказування у справі входять обставини щодо того, чи використано у лікарському засобі під торговою назвою "ТАМЕНАЛ" винахід за патентом №73339, володільцем якого є позивач.
Позивачем було подано до суду висновок експерта № 121-01 за результатами проведення судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності, підготовлений для використання у справі № 910/11642/21, складений 26.07.2022 судовим експертом Петренком Сергієм Анатолійовичем (далі - Висновок експерта).
У Висновку експерта встановлено:
- в лікарському засобі з торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданому на реєстрацію Компанією «Цсянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД.» (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) використана кожна ознака винаходу "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ" за патентом України № 73339, що включена до першого незалежного пункту формули за патентом України № 73339.
Здійснивши аналіз формули винаходу за патентом України № 73339 судовим експертом встановлено:
- незалежний пункт 1 та залежні від нього пункти 2-7 містять ознаки (структурна формула, значення та взаємне розташування радикалів), якими охарактеризовано речовину у вигляді хімічних сполук - заміщених оксазолідинонів;
- незалежний пункт 8 містить ознаки (наявність дій; умови їх виконання (використання речовин), якими охарактеризовано спосіб одержання заміщених оксазолідинонів;
- незалежний пункт 9 містить ознаки (якісний склад (інгредієнти), якими охарактеризовано речовину у вигляді композиції, як лікарський засіб;
- незалежний пункт 10 та залежні від нього пункти 11-14 містять ознаки (наявність дій, умови їх виконання (використання речовин), якими охарактеризовано способи застосування хімічних сполук - заміщених оксазолідинонів;
- незалежний пункт 15 містить ознаки (наявність дій, умови їх виконання (використання речовин), якими охарактеризовано спосіб запобігання згортанню крові in vitro.
Як зазначив експерт, відповідно до інформації з Опису до патенту України на винахід № 73339, технічним результатом зазначеного винаходу є отримання нових речовин, оксазолідинонових похідних: для більш ефективної профілактики та/чи терапії тромбоемболічних захворювань, способів їхнього одержання, а також їхнього застосування в якості активних речовин в лікарських засобах. Причому, поняття "Тромбоемболічні захворювання" у змісті даного винаходу стосуються в першу чергу таких важких захворювань, як інфаркт міокарда, стенокардія, (включаючи приступи стенокардії), реокклюзії і ре стенози після ангіопластичних операцій чи аорто коронарного шунтування, інсульт, переміжні ішемічні приступи, захворювання, зв'язані з закупоркою периферичних артерій, емболії легень чи глибокі венозні тромбози;
- як антикоагулянтів, які з підвищеної селективністю інгібують фактор згортання крові Ха.
При цьому експертом встановлено, що відповідно до наданих на дослідження матеріалів лікарський засіб "ТАМЕНАЛ" представлений у вигляді порошку (субстанції) для фармацевтичного застосування. Субстанція містить від 98% до 102% ривароксабану в перерахунку на суху речовину. Тобто, ривароксабан є АФІ (активним фармацевтичним інгредієнтом) лікарського засобу "ТАМЕНАЛ".
За змістом ст. 98 ГПК України, висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ст. 101 ГПК України, учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права та обов'язки, що і експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.
Висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні (ст. 104 ГПК України).
Оцінюючи Висновок експерта, суд вважає, що зазначений висновок містить відповіді на порушені питання, які є обґрунтованими та такими, що узгоджуються з іншими матеріалами справи. У той же час, Висновок експерта складений атестованим судовим експертом Петренком С.А., який, як зазначено у висновку, обізнаний про кримінальну відповідальність за ст. 384 Кримінального кодексу України.
Таким чином, Висновок експерта приймається судом як належний та допустимий доказ.
Статтею 431 Цивільного кодексу України встановлено, що порушення права інтелектуальної власності, в тому числі невизнання цього права чи посягання на нього, тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Відповідно до ст. 28 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй.
Як встановлено судом, у Висновку експерта останній дійшов висновку, що у лікарському засобі "ТАМЕНАЛ" використано кожну ознаку винаходу за патентом України № 73339, що включена до першого незалежного пункту формули за патентом України № 73339.
Відповідно до п. 7.2. Правил складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених Наказом Міністерства освіти і науки України 22.01.2001 N 22 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 лютого 2001 за N 173/5364, формула винаходу (корисної моделі) може бути одноланковою чи багатоланковою і включати відповідно один або декілька пунктів. Одноланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) сукупністю суттєвих ознак, які не мають розвитку чи уточнення щодо окремих випадків його виконання або використання. Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для характеристики одного винаходу (корисної моделі) з розвитком і(або) уточненням сукупності його (її) ознак стосовно деяких випадків виконання і використання винаходу (корисної моделі) або для характеристики групи винаходів.
Багатоланкова формула, що характеризує один винахід (корисну модель), має один незалежний пункт і наступний (наступні) за ним залежний (залежні) пункт (пункти). Багатоланкова формула, що характеризує групу винаходів, має декілька незалежних пунктів, кожний з яких характеризує один з винаходів групи. При цьому кожний з винаходів групи може бути охарактеризований із залученням залежних пунктів, підпорядкованих відповідному незалежному пункту.
Наведене дає підстави для висновку, що у разі реєстрації винаходу (одного винаходу), його формула матиме лише один незалежний пункт та у разі необхідності один чи декілька залежних пунктів.
У тому ж випадку, коли багатоланкова формула винаходу за патентом має не один, а декілька незалежних пунктів, мова йде про реєстрацію групи винаходів, кожен незалежний пункт формули якої характеризує один з винаходів групи.
Так, патент №73339, який належить позивачу, фактично захищає групу винаходів "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЯ ЗГОРТАННЮ КРОВІ", які охарактеризовані 10 незалежними пунктами формули, кожен з яких розкриває один з винаходів групи.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що в поданому на реєстрацію лікарському засобі "ТАМЕНАЛ" використано кожну ознаку, включену до першого незалежного пункту формули винаходу за патентом № 73339. При цьому судом враховано, що кожен незалежний пункт формули винаходу за патентом № 73339 сам по собі характеризує один з винаходів, що входять до групи винаходів за вказаним патентом.
За змістом ст. 16 та 432 Цивільного кодексу України, способами захисту прав інтелектуальної власності є, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
Відповідно до ст. 34 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", будь-яке посягання на права, передбачені статтею 28 цього Закону, вважається порушенням прав володільця патенту, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України. На вимогу володільця патенту таке порушення повинно бути припинено, а порушник зобов'язаний відшкодувати володільцю патенту заподіяні збитки.
Враховуючи викладене, позовні вимоги в частині визнання незаконною подачу Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021 заяви про реєстрацію лікарського засобу з торговою маркою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban"); заборони Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) (діюча речовина "rivaroxaban") під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ" та заборони вводити в цивільний обіг на території України лікарський засіб з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban"), зокрема, шляхом його виробництва, використання, продажу під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача про заборону Міністерству охорони здоров'я України приймати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) 29.03.2021. суд відзначає наступне.
Відповідно до частин першої статті 9 Закону України "Про лікарські засоби" лікарські засоби допускаються до застосування в Україні після їх державної реєстрації, крім випадків, передбачених цим Законом.
Статтею 41 Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) передбачено, що її Члени повинні гарантувати, що процедури щодо захисту прав інтелектуальної власності, як визначено в цій Частині, передбачаються їхнім законодавством з тим, щоб дозволити ефективні заходи проти будь-якої дії, що порушує права інтелектуальної власності, яка підлягає під цю Угоду, включаючи термінові заходи, спрямовані на запобігання порушень та заходи, що стримують від подальших порушень. Ці процедури повинні застосовуватися таким чином, щоб уникнути створення бар'єрів для законної торгівлі та забезпечити гарантії проти їх зловживань.
Введення в цивільний оборот на території України лікарських засобів можливе лише після проведення їх державної реєстрації.
Згідно із пунктом 2 Порядку № 376 державну реєстрацію лікарського засобу здійснює МОЗ.
Таким чином, єдиною підставою для отримання реєстраційного посвідчення на лікарський засіб та можливості реалізації лікарського засобу на території України є реєстрація лікарського засобу.
Чинним законодавством України не передбачений обов'язок МОЗ перевіряти лікарські засоби, що подаються на реєстрацію в Україні, на предмет дотримання прав інтелектуальної власності інших учасників цивільного обороту, в тому числі, інших виробників лікарських засобів, зокрема щодо винаходу.
Разом з тим, власники об'єктів інтелектуальної власності мають право в судовому порядку оскаржувати рішення про державну реєстрацію лікарських засобів, які призводять до порушення прав інтелектуальної власності.
Оскільки матеріалами справи підтверджено, що поданий на реєстрацію лікарський засіб "ТАМЕНАЛ" порушує право інтелектуальної власності позивача як власника патенту України № 73339, доводи позивача стосовно необхідності заборони відповідачу-2 приймати рішення про реєстрацію спірного лікарського засобу є обґрунтованими.
Частиною 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Вирішуючи спір по суті, господарський суд має встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, для захисту якого звернувся позивач, тобто, встановити чи є особа, за позовом якої порушено провадження у справі, належним позивачем. При цьому, відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність такого права обумовлює виникнення у інших осіб відповідного обов'язку перед особою, якій таке право належить, і яка може вимагати виконання такого обов'язку (вчинити певні дії) від зобов'язаних осіб. Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення прав і відповідно приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з'ясувати, чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто, таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі №905/1926/16, від 30.01.2019 у справі №569/17272/15-ц, від 04.06.2019 у справі № 916/3156/17.
Відповідно до частини першої статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням (частина друга статті 4 ГПК України).
Відповідно до Порядку №376 на підставі поданої заявником заяви, висновків та рекомендацій Центру МОЗ приймає протягом десяти робочих днів (щодо лікарського засобу, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу та застосовується на території таких країн чи держав - членів Європейського Союзу) або протягом семи робочих днів (щодо лікарського засобу, який підлягає закупівлі за результатами закупівельної процедури, проведеної спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі, на виконання угоди щодо закупівлі між МОЗ та відповідною спеціалізованою організацією, яка здійснює закупівлі), або протягом п'яти робочих днів (щодо лікарського засобу, який закуповується особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров'я) рішення про реєстрацію лікарського засобу чи про відмову в такій реєстрації.
Наказом МОЗ про державну реєстрацію лікарського засобу затверджуються методи контролю його якості, інструкція про застосування лікарського засобу (інструкція для медичного застосування), а також присвоюється реєстраційний номер, який вноситься до Державного реєстру лікарських засобів та міжвідомчої бази даних про зареєстровані в Україні лікарські засоби. До Державного реєстру вноситься інформація щодо можливості рекламування лікарського засобу, а також дані про попередню реєстрацію, перереєстрацію чи скасування реєстрації лікарського засобу та про реєстрацію лікарського засобу в Сполучених Штатах Америки, Швейцарській Конфедерації, Японії, Австралії, Канаді, а також державах - членах Європейського Союзу, якщо такий лікарський засіб пройшов державну реєстрацію як лікарський засіб, який зареєстрований компетентним органом Сполучених Штатів Америки, Швейцарської Конфедерації, Японії, Австралії, Канади, за централізованою процедурою компетентним органом Європейського Союзу та застосовується на території таких країн чи держав - членів Європейського Союзу, у тому числі назва країни реєстрації і органу реєстрації та дата реєстрації.
Таким чином, оскільки позивач довів порушення свого права зокрема стосовно обставин подання відповідачем-3 на реєстрацію лікарського засобу, що порушує права інтелектуальної власності позивача, суд вважає за можливе у даному випадку з метою відновлення порушеного права позивача застосувати ефективний спосіб захисту, а саме заборонити Міністерству охорони здоров'я України приймати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) 29.03.2021.
Іншими словами, питання стосовно реєстрації чи нереєстрації лікарського засобу з огляду на положення Порядку №376 вирішується шляхом прийняття рішення МОЗ про реєстрацію лікарського засобу чи про відмову в такій реєстрації, тоді-як відповідне рішення фактично оформлюється відповідним наказом, з огляду на що суд вважає, що належним, достатнім та ефективним є вказаний вище спосіб захисту порушених прав позивача.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Водночас, ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, зокрема, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Враховуючи наведені приписи ч. 4, 9 ст. 129 ГПК України та задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати по сплаті судового збору та на проведення експертизи покладаються на відповідача-3.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 101, 104, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288, 316 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Компанії Баєр Інтелекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) задовольнити.
2. Визнати незаконною подачу Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" 29.03.2021 заяви про реєстрацію лікарського засобу з торговою маркою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban").
3. Заборонити Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) (Цзянсі Фенгксін Індустріал Парк, Фенгксін, Цзянсі, Китай, 330700) подавати заяви про реєстрацію лікарського засобу з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban") під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ".
4. Заборонити Компанії "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) (Цзянсі Фенгксін Індустріал Парк, Фенгксін, Цзянсі, Китай, 330700) вводити в цивільний обіг на території України лікарський засіб з торговою назвою "ТАМЕНАЛ" (діюча речовина "rivaroxaban"), зокрема, шляхом його виробництва, використання, продажу під час дії патенту України № 73339 на винахід "ЗАМІЩЕНІ ОКСАЗОЛІДИНОНИ І ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ЗАПОБІГАННЮ КРОВІ".
5. Заборонити Міністерству охорони здоров'я України (01021, м. Київ, вул. Грушевського, 7; код ЄДРПОУ 00012925) приймати рішення про реєстрацію лікарського засобу під торговою назвою "ТАМЕНАЛ", поданого на реєстрацію Компанією "Цзянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД" (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) 29.03.2021.
6. Стягнути з Компанії «Цсянсі Сінерджі Фармасьютікалз Ко.ЛТД.» (Jiangxi Synergy Pharmaceutikal Co.) (Цзянсі Фенгксін Індустріал Парк, Фенгксін, Цзянсі, Китай, 330700) на користь Компанії Баєр Інтелекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) (вул. Альфреда-Нобеля, 10, 40789, Монхайм, Німеччина, 40789) витрати зі сплати судового збору в розмірі 9 080,00 грн та витрати на проведення експертизи в розмірі 30 000,00 грн.
7. Стягнути з Компанії Баєр Інтелекчуел Проперті ГмбХ (Bayer Intellectual Property GmbH) (вул. Альфреда-Нобеля, 10, 40789, Монхайм, Німеччина, 40789) на користь Державного підприємства «Державний експертний центр Міністерства охорони здоров'я України» (03057, м. Київ, вул. Антона Цедіка, 14; код ЄДРПОУ 20015794) витрати, пов'язані з наданням доказів у розмірі 1 935,21 грн.
8. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, то строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.08.2022 року.
Суддя Ю.О.Підченко