02.08.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/340/22
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,
секретар судового засідання за дорученням судді - помічник судді Павлюк У. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська
в інтересах держави в особі Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАПА",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 ,
про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у сумі 152 953, 68 грн,
за участю
прокурора Журавльової Н.Є.,
представниці позивача Бойчук І.І.,
представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ звернувся з позовом в інтересах держави в особі Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "АНАПА" про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, у сумі 152 953, 68 грн.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Суд відповідно до приписів ст. 252 ГПК України ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін та призначив розгляд справи по суті на 23.06.2022 (ухвала про відкриття провадження від 25.05.2022).
2.2. Згідно з ухвалою від 25.05.2025 суд залучив до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_1 .
2.3. Згідно з ч. 2 ст. 216 ГПК України в судовому засіданні щодо розгляду справи по суті 23.06.2022 оголошувалась перерва до 13.07.2022 з наступним оголошенням перерви до 02.08.2022
2.4. Розгляд заяв (клопотань) учасників справи.
2.4.1. Клопотання від 12.07.2022 №09.50-70-3109 ВИХ-22 (вх.№8610/22 від 13.07.2022) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ подав клопотання від 12.07.2022 №09.50-70-3109 ВИХ-22 (вх.№8610/22 від 13.07.2022) про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, враховуючи складності доказування у цій справі.
Відповідно до ст. 12 ГПК України суд відмов в задоволені вказаного клопотання, оскільки норми ГПК України не передбачають можливості за вказаних обставин переходити до розгляду малозначних справ за правилами загального позовного провадження
2.4.2. Клопотання від 12.07.2022 №09.50-70-3107 ВИХ-22 (вх.№9315/22 від 13.07.2022) про витребування доказів.
Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ подав клопотання від 12.07.2022 №09.50-70-3107 ВИХ-22 (вх.№9315/22 від 13.07.2022) про витребування доказів.
В судовому засіданні В судовому засіданні 02.08.2022 прокурор заявив усне клопотання про залишення без розгляду цього клопотання.
02.08.2022 прокурор заявив усне клопотання про залишення без розгляду цього клопотання.Враховуючи процесуальні права учасників справи, передбачені ст. 42 ГПК України, суд залишив без розгляду клопотання від 12.07.2022 №09.50-70-3107 ВИХ-22 (вх.№9315/22 від 13.07.2022) (протокольна ухвала від 02.08.2022).
2.4.3. Заява про зменшення позовних вимог від 29.07.2022 №09.50-70-3455ВИХ-22 (вх.№10114/22 від 29.07.2022).
Керівник Окружної прокуратури міста Івано-Франківськ подав заяву про зменшення позовних вимог від 29.07.2022 №09.50-70-3455 ВИХ-22 (вх.№10114/22 від 29.07.2022).
Суд на підставі ч. 2 п. 2 ст. 46 ГПК України відмовив у прийнятті цієї заяви, оскільки позивач вправі зменшити розмір позовних вимог до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження (протокольна ухвала від 02.08.2022).
3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.
3.1. Позовна заява від 20.05.2022 №09.50-70-1977 ВИХ-22 (вх.№6444/22 від 20.05.2022).
Позов обґрунтовано тим, що 16.01.20217 між Департаментом житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради, правонаступником якого є позивач, та ТОВ "АНАПА" в особі директора Ганиш Л. В. укладено договір на закупівлю послуг №2/17. Предметом договору було, зокрема, надання послуг з доставки померлих на судмедекспертизу. За фактом вчинення неправомірних дій посадовою особою ТОВ "АНАПА" ОСОБА_1 було відкрито кримінальне провадження №12018090010000831. Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки, завищила обсяги наданих послуг з доставки померлих на судмедекспертизу у період з 31.01.2017 до 28.03.2018, що завдало шкоди місцеву бюджету у сумі 152 953, 68 грн. Згідно з ухвалою Івано-Франківського міського суду від 28.12.2021 у справі № 344/1818/19 ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 367 КК України на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінчення строків давності, а кримінальне провадження закрито на підставі п. 1 ст. 284 КПК України. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту житлової комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду. Шкода на даний час залишається невідшкодованою.
3.2. Відзив на позовну заяву від 15.06.2022 (вх.№ 7480/22 від 17.06.2022).
Відповідач проти позову заперечив. Вказав, що прокурор подав позов з пропущення строку позовної давності. Не погоджується із тим, що Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради про вчинення протиправних дій відносно нього стало відомо 30.01.2019, а саме з моменту ознайомлення із постановою про залучення представника (юридичної особи) в якості потерпілого. У даному випадку прокурор заявив позов у межах кримінального провадження 01.02.2019. Рішенням суду ОСОБА_1 звільнено від кримінальної відповідальності в зв'язку з закінченням строків давності на підставі ст. 49 КК України за нереабілітуючими підставами. Вказане рішення (ухвала) набрало законної сили 05.01.2022.
У позовній заяві прокурор зазначив, що при розгляді Івано-Франківським міським судом кримінального провадження № 12018090010000831 відносно ОСОБА_1 встановлено кримінальні правопорушення, передбачені ст. 367 ч. 1 КК України, які вчинялися у період з 01.01.2017 по 31.03.2018. При цьому прокурору, який представляє інтереси держави в особі Департаменту інфраструктури, стало достовірно відомо про вчинення злочину, що спричинило збитки державі у бюджетній сфері, з часу встановлення наявності достатніх доказів для підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення та, відповідно, повідомлення ОСОБА_1 про підозру, а саме 07.11.2018.
Оскільки, на думку прокурора, строк з 01.02.2019 по 05.01.2022 з врахуванням приписів ст. 265 ЦК України не зараховується до позовної давності, прокурор вважає, що позов заявлено в межах позовної давності.
Відповідач із таким твердженням прокурора не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), перебіг якої відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. При цьому, встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування судом матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.
Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", наведених у ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо. Вказує, що аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі №6-2469цс16 та постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №922/3069/17.
3.3. Письмові пояснення (вх.№7645/22 від 22.06.2022) по справі.
У своїх письмових пояснення відповідач вказує, що на підтвердження розміру завданої шкоди прокурор посилається на довідку перевірки Управління західного офісу Держаудитслужби від 27.06.2018 в якості залученого спеціаліста щодо використання коштів, які були використані з місцевого бюджету на оплату послуг з доставки померлих на судово-медичну експертизу за період 2017 - 2018 роки від 27.06.2018 (далі - довідка перевірки) та висновок експерта від 25.09.2018. Зі змісту зазначеної довідки прослідковується, що перевірка окремих питань фінансово-господарської діяльності проведена відповідно до звернення Івано-Франківського ВП Головного управління національної поліції в Івано-Франківській області від 14.06.2018 №9259/108/24-2018. За висновком експерта від 25.09.2018 експертиза стосувалась не визначення розміру завданих збитків, а перевірки правильності довідки Держаудитслужби. Перед експертом було поставлено питання "Чи підтверджується документальною довідкою перевірки Управління західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 27.06.2018 в якості залученого спеціаліста щодо використання коштів, які були виділені з місцевого бюджету на оплату послуг з доставки померлих на судово-медичну експертизу за період 2017 - 2018 роки ?".
Однак, експерт вийшов за межі поставленого питання, вказавши, що завищення у сумі 156 278, 76 грн документально не підтверджується, а підтверджується 152 953, 68 грн. Згідно із правовою позицією Верховного Суду у справі 243/2194/18 (постанова від 17.09.2019) "прокурор та слідчий не мають повноважень призначати ревізії та перевірки, а КПК не передбачено право або обов'язок спеціаліста встановлювати дотримання або порушення окремих питань фінансово-господарської діяльності шляхом проведення перевірки з питань, які відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 5 ст. 69 КПК можуть бути предметом експертного дослідження, зазначений доказ, отриманий унаслідок такої не передбаченої цим Кодексом перевірки чи ревізії, згідно з положеннями п. 2 ч. 3 ст. 87 КПК є недопустимим".
Відповідач вказує, що позивач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження розміру завданої шкоди.
Крім того, відповідач зазначає, що в ході розгляду кримінальної справи ТОВ "АНАПА" було замовлено експертне дослідження в Івано-Франківській філії Київської незалежної судово-експертної установи. Згідно із висновком експерта від 22.07.2019 №0001 загальна кількість перевезень здійснених ТОВ "АНАПА" на виконання умов договору про закупівлю послуг №2/17 від 16.01.2017 становить 481 перевезень на загальну суму 799 681, 74 грн. В той час, як заактовано було 505 доставок на загальну суму 839 582, 70 грн. Тобто різниця склала суму 39 900, 96 грн. ТОВ "АНАПА" платіжним дорученням від 01.02.2019 №171 повернула вказані кошти. Однак факт часткового погашення заборгованості при поданні позовної заяви не враховано.
3.4. Відповідь на відзив від 22.06.2022 № 09.50-70-2587 ВИХ-22 (вх.№7745/22 від 23.06.202).
Прокурор вказує на необґрунтованість та помилковість правової позиції відповідача. Згідно із ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 ЦК України ). Проте відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, має свої особливості, які полягають у тому, що згідно зі статтею 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні може бути пред'явлено не до будь-якої особи, а виключно до підозрюваного чи обвинуваченого, що у свою чергу вказує на початок перебігу в такому випадку строку позовної давності, а саме з моменту повідомлення особі про підозру, тобто коли особа визначена слідчим як така, у відношенні якої достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення (ст. 276 КПК України). Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі №452/435/17. Отже, позивачу (Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради) про вчинення протиправних дій відносно нього стало відомо 30.01.2019 під час ознайомлення із постановою про залучення представника (юридичної особи) як потерпілого.
Раніше Департамент не міг дізнатись про спричинення йому збитків, оскільки згідно зі ст. 222 КІІК України відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим. Матеріалами кримінального провадження № 12018090010000831 встановлено, що до того часу, поки Департамент не був залучений як потерпілий, відомості кримінального провадження йому не розголошувались. Окрім того, прокурору, який представляє інтереси держави в особі Департаменту інфраструктури, стало достовірно відомо про вчинення злочину, що спричинило збитки державі у бюджетній сфері, з часу встановлення наявності достатніх доказів для підозри особі у вчиненні кримінального правопорушення та, відповідно, повідомлення ОСОБА_1 про підозру, а саме 07.11.2018. Враховуючи наведені обставини, про наявність збитків раніше не могло бути відомо ні позивачу, ні прокурору.
Прокурор також звертає увагу, що відповідно до ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору. У спірних правовідносинах ТОВ "АНАПА" обов'язки із виконання договору, а саме підписання документів щодо його виконання, які в подальшому стали підставою для оплати за надані послуги, поклало на директора товариства - ОСОБА_1 . При цьому, збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послу і за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.906 ЦК України). Учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено ( ст. 224 ГК України). Учасником господарських відносин у вказаному випадку є ТОВ "АНАПА". Відповідно до ст. 226 ГК України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
3.5. Заперечення (вх.№ 7972/22 від 28.06.2022).
Відповідач не погоджується з наведеними доказами з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Отже вказана норма наділяє потерпілого правом подати цивільний позов під час кримінального провадження до наступних суб'єктів:1) підозрюваного, 2) обвинуваченого, 3) фізичної чи юридичної особи яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння. Аргумент прокурора про те, що цивільний позов згідно з ч. 1 ст. 128 КПК України може бути пред'явлено виключно до підозрюваного чи обвинуваченого, не ґрунтується на нормі закону. Обґрунтовуючи позов прокурор посилається дві обставини а саме:
- обставину вчинення директором ТОВ "АНАПА" фізичною особою ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КПК України, при виконанні договору по закупівлю послуг від 16.01.2017 №2/17, укладеного між ТОВ "АНАПА" та Департаментом, внаслідок чого було завдано шкоду у розмірі 152 953, 68 грн;
- що шкода була завдана при виконанні господарського зобов'язання, а тому, згідно зі ст. 902 ЦК України та ст. 224, 226, 228 ГК України відшкодовується виконавцем (тобто у нашому випадку юридичною особою, яка була учасником договору).
В даному спорі ТОВ "АНАПА" виступає юридичною особою, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого. Якщо прокурор та позивач відстоюють позицію, що ТОВ "АНАПА" несе цивільно-правову відповідальність за шкоду, завдану кримінальним правопорушенням, яке вчинила працівник товариства ОСОБА_1 , то цивільний позов в кримінальному провадженні відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України мав заявлятись до ТОВ "АНАПА", а не ОСОБА_1 . Якщо такий позов до ТОВ "АНАПА" заявлений не був, то підстав для застосування положень ч. 2 ст. 265 ЦК України не має. Якщо в рамках кримінального провадження цивільний позов був заявлений до обвинуваченого, тобто ОСОБА_1 , то положення ч. 1 ст. 265 ЦК України щодо перебігу позовної давності у разі залишення позову без розгляду можуть бути застосовані виключно у випадку пред'явлення цивільного позову до ОСОБА_1 , а не до юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого.
3.6. Письмові пояснення керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська (вх.№8613/22 від 13.07.2022).
Прокурор заперечив щодо доводів відповідача про неправомірність висновку експерта і що експерт вийшов за межі поставленого питання. Згідно із п. 2.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (надалі - Інструкція), орієнтовний перелік вирішуваних питань під час проведення економічної експертизи є, у тому числі:
- чи підтверджуються документально висновки перевірки у частині, що стосується завищення обсягу і вартості виконаних робіт, з урахуванням висновків інших видів експертиз?
- чи підтверджуються документально висновки акта перевірки щодо нецільового використання бюджетних коштів, отриманих підприємством (найменування) за бюджетною програмою (назва програми)?
Відповідності до п. 3.3 Інструкції разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими документами можуть бути прибуткові та видаткові накладні, податкові накладні, ордери, та інші первинні і зведені документи бухгалтерського та податкового обліку і звітності.
Таким чином, твердження відповідача, що експерт не вправі перевіряти висновки інших спеціалістів не ґрунтується на нормах законодавства.
Щодо твердження відповідача, що експерт вийшов за межі поставленого питання зазначає, що згідно з ч. 3 ст. 102 КПК України, якщо при проведенні експертизи будуть виявлені відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не ставилися питання, експерт має право зазначити про них у своєму висновку. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини (п. 8 ст. 98 ГПК України).
Щодо висновку експерта, складеного на замовлення ТОВ "АНАПА".
Згідно із ч. 1 ст. 101 ПІК України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Відповідно до ст. 7-1 ЗУ "Про судову експертизу" підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб. Водночас, відповідач не долучив документ, що є підставою для проведення експертного дослідження. Відповідно до висновку підставою для дослідження стала заява (а не договір) ТОВ "АНАПА".
Окрім того, згідно з ч. 7 ст. 98, ч. 5 ст. 101 ГПК України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків. Аналогічна норма міститься у ч. 2 ст. 102 КПК України. Однак, висновок експертного дослідження, складений на замовлення ТОВ "АНАПА", не є висновком експерта, а є дослідженням, яке не містить вказівки про попередження експерта про кримінальну відповідальність, а тому не може бути належним та допустимим доказом у вказаній справі.
Окрім того, на дослідження експерту відповідач надав договірну документацію, рішення виконавчого комітету та акти про надання інформаційних послуг (адрес) для здійснення доставки померлих на судмедекспертизу між ТОВ ''Роял-Таксі'' та ТОВ "АНАПА" та інформаційний лист про надання інформаційних послуг ТОВ "Роял-Таксі" за період з 01.01.2017 по 30.03.2018. Водночас, відповідності до п. 3.3 Інструкції разом з документом про призначення експертизи (залучення експерта) експерту слід надати документи бухгалтерського та податкового обліку, які містять вихідні дані для вирішення поставлених питань (матеріали інвентаризації, акти ревізій, табелі, наряди, акти приймання виконаних робіт, трудові договори, розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги податкові декларації, баланси та інші первинні і зведені документи бухгалтерського :-а податкового обліку і звітності тощо). Однак, експерт під час проведення експертного дослідження вказані документи не досліджував. Висновок експертного дослідження суперечить як даним журналу судмедекспертизи, так і відомостям із журналу, який надав сам відповідач, оскільки дослідження проведено не на підставі журналів чи актів надання послуг із доставки померлих, а актів надання інформаційних послуг.
3.7. Заява (вх.№10003/22 від 26.07.2022) про визнання позову.
Відповідно до ст. 191 ГПК України відповідач визнав позов в частині стягнення 112 953, 68 грн. Вказав, що наслідки визнання позову, передбачені ГПК України йому відомі.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Встановлюючи обставини справи, суд виходить з того, що відповідач визнав позов в частині стягнення 112 953, 68 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.
Тому суд встановив такі обставини.
4.1. За наслідками кримінального провадження № 12018090010000831 відносно ОСОБА_1 01.02.2019 було скеровано обвинувальний акт за ч. 2 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області для розгляду по суті.
4.2. Відповідно до ст. 127, 128 КПК України у вказаному кримінальному провадженні прокурор пред'явив цивільний позов
4.3. 15.12.2021 змінено обвинувачення в суді, оскільки встановлено достатньо доказів для обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди державним інтересам.
4.4. Згідно з ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 28.12.2021 у справі № 344/1818/19 звільнено ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 367 КК України, на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності, а кримінальне провадження на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України закрито. Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду.
4.5. Як встановлено рішенням Івано-Франківського міського суду, 28.11.2016 зареєстровано юридичну особу - ТОВ "АНАПА" з організування поховань і надання суміжних послуг. Керівником вказаного товариства відповідно до протоколу № 1 загальних зборів учасників ТОВ "АНАПА" від 28.11.2016 призначено ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 7.13 Статуту ТОВ "АНАПА" директор вирішує усі питання діяльності товариства; діє від імені Товариства в межах встановлених законодавством України та Статутом товариства, має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Таким чином, ОСОБА_1 була наділена адміністративно-господарськими та організаційно-розпорядчими функціями, а тому відповідно до ч. 3 ст. 18 Кримінального кодексу України є службовою особою.
Департамент житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради (далі - Департамент) 09.12.2016 оголосив про проведення процедури закупівлі послуг: ДК 016:2010-96.03.1 послуги похоронні та послуги суміжні, ДК 021:2015-98370000-7 поховальні та супутні послуги (послуги з доставки померлих на судмедекспертизу).
За результатами оголошеної процедури закупівлі 27.12.2016 ТОВ "АНАПА" визнано переможцем цих відкритих торгів.
Між Департаментом в особі директора Смушака М.В. та ТОВ "АНАПА" в особі директора ОСОБА_1 16.01.2017 укладено договір про закупівлю послуг № 2/17.
Надалі, в період з 01.01.2017 до 31.03.2018, ОСОБА_1 , неналежно виконуючи свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них, не перевірила обсяги заактованих послуг з доставки померлих на судмедекспертизу, які були завищеними та не відповідали обсягам фактично виконаних, підписала акти про надання послуг з доставки померлих на судмедекспертизу на загальну суму 839 582, 70 грн. Вказані кошти були перераховані Департаментом на рахунок ТОВ "АНАПА" у період з 31.01.2017 до 28.03.2018. Відповідно до висновку судово-економічної експертизи завищення обсягу наданих послуг ТОВ "АНАПА" за період з 01.01.2017 до 31.03.2018 становить 152 953, 68 грн.
4.6. Згідно із платіжним дорученням від 01.02.2019 №171 ТОВ "АНАПА" повернуло Департаменту інфраструктура, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради завдану шкоду у сумі 40 000 грн, що підтверджено листом позивача від 05.07.222 №17/24-15/1803
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
5.1. Як передбачено ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків (ч. 1 ст. 1172 ЦК України).
Встановлені обставини справи свідчать про те, що внаслідок неправомірної поведінки директора відповідача ОСОБА_1 . Департаменту була завдана шкода на суму 152 953, 68 грн, яка полягає в оплаті послуг, які не були надані.
5.2. Враховуючи те, що відповідач повернув позивачу 40 000 грн, невідшкодованою залишилась шкода в розмірі 112 953, 68 грн.
6. Висновки суду.
6.1. Враховуючи вищевикладене, позов належить задовольнити частково - стягнути шкоду в розмірі 112 953, 68 грн, відмовити у стягненні 40 000 грн.
7. Судові витрати.
7.1. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи
7.2. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
8. Розстрочення виконання рішення.
8.1. Відповідач в заяві про визнання позовних вимог (вх.№10003/22 від 26.07.2022) просив розстрочити виконання рішення, зважаючи на введення в Україні військового стану, складну економічну ситуацію, значні затримки в оплаті послуг бюджетними замовниками. Просить встановити такий графік сплати присуджених до стягнення сум: до 31.08.2022 - 10 000 грн; до 30.09.2022 - 10 000 грн; до 31.10.2022 - 10 000 грн; до 30.11.2022 - 10 000 грн; до 31.12.2022 - 10 000 грн; до 31.01.2023 - 10 000 грн; до 28.02.2023 - 10 000 грн; до 31.03.2023 - 10 000 грн; до 30.04.2023 - 10 000 грн; до 31.05.2023 - 10 000 грн; до 30.06.2023 - 10 000 грн; до 31.07.2023 - 2 953. 68 грн.
8.2. У вирішенні цієї заяви прокурор поклався на розсуд суду. Позивач вважав, що з метою дотримання балансу інтересів сторін належить визначити менший період розстрочення.
Як передбачено ч. 1 ст. 239 ГПК України, суд, який ухвалив рішення, може розстрочити його виконання, про що зазначає в рішенні. Підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 331 ГПК України).
Суд вважає, що наведені відповідачем обставини є підставою для розстрочення виконання рішення. Проте з метою дотримання балансу інтересів сторін належить визначити щомісячний платіж в сумі 15 000 грн з оплатою залишку в останній місяць розстрочення.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анапа" (вул. Побутова, 3, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 40985711) на користь Департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради (вул. Незалежності, 7, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018, ідентифікаційний код 37794186) 112 953, 68 грн (сто дванадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три гривні шістдесят вісім копійок) шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Відмовити в позові в частині стягнення 40 000 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Анапа" (вул. Побутова, 3, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 40985711) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/ м.Київ/ 22030106, код 37993783, банк - Казначейство України (ЕАП), рахунок UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 222030106) судовий збір в розмірі 1 832, 18 грн (одна тисяча вісімсот тридцять дві гривні вісімнадцять копійок).
Розстрочити виконання рішення суду в частині стягнення 112 953, 68 грн, встановивши такий графік сплати присуджених до стягнення сум:
- до 31.08.2022 - 15 000 грн,
- до 30.09.2022 - 15 000 грн,
- до 31.10.2022 - 15 000 грн,
- до 30.11.2022 - 15 000 грн,
- до 31.12.2022 - 15 000 грн,
- до 31.01.2023 - 15 000 грн,
- до 28.02.2023 - 15 000 грн,
- до 31.03.2023 - 7 953,68 грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15.08.2022.
Суддя О. В. Малєєва