03.08.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1178/21
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В.,
секретар судового засідання за дорученням судді - помічник судді Павлюк У. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ"
про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТЗОВ "СТИЛЬ", оформленого протоколом від 09.07.2021 № 03/21,
за участю представників:
від позивача ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
від відповідача Новак Е.В. ,
ухвалив таке рішення.
1. Предмет позову.
1.1. ОСОБА_1 звернувся з позовом до ТЗОВ "Стиль" про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом від 09.07.2021 № 03/21.
2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.
2.1. Форма судового провадження.
Згідно з ухвалою про відкриття провадження у справі від 07.12.2021 суд вирішив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, оскільки позов подано на захист корпоративних прав.
2.2. Розгляд клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог.
Відповідач заявив клопотання (вх. №21494/21 від 13.12.2021) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного нотаріуса Івано-Франківського районного нотаріального округу Івано-Франківської області Данилюка Олексія Орестовича, у якого перебуває спадкова справа померлого ОСОБА_5 . Вказує, що позов обґрунтовано спадковим правом позивача, а нотаріус є ключовою особою щодо реєстрації спадкових прав громадян і виступає стороною судового провадження у спорах про спадщину.
В підготовчому засіданні 21.02.2022 суд відмовив у задоволенні цього клопотання, оскільки позов подано на захист корпоративних прав і не стосується спору про право на спадщину. Відповідно до ч. 1 ст. 50 ГПК України третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, залучається до участі у справі тоді, коли рішення суду може вплинути на її права або обв'язки щодо однієї із сторін. Як правило, така особа повинна перебувати з однією із сторін у справі в певних матеріальних правовідносинах. Нотаріус у таких правовідносинах з жодною із сторін не знаходиться, і вирішення цього спору не впливає на його цивільні права чи обов'язки.
2.3. Клопотання про витребування доказів.
Відповідач заявив клопотання (вх. №21494/21 від 13.12.2021) про витребування у приватного нотаріуса Данилюка О.О. відомостей про перелік осіб, які є спадкоємцями ОСОБА_5 відповідно до спадкової справи №80/2020, а також витребування належним чином завірених копій спадкових документів, які долучені до позовної заяви, а також належним чином завірених інших документів, що мають відношення до ТЗОВ "Стиль" - установчий договір, статут, корпоративний договір, шлюбний договір, договір про розподіл дивідендів, ухвали суду, судові накази та інші.
В підготовчому засіданні 21.02.2022 суд відмовив у задоволенні вказаних клопотань.
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За приписами ч. 1 , п. 4, 5 ч. 2 ст. 81 ГПК України учасник справи може подати клопотання про витребування доказів у разі неможливості самостійно надати докази і повинен вказати у заяві заходи, яких він вжив для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а також вказати причини неможливості отримати цей доказ самостійно. Відповідач таких обставин не вказав.
2.4. Процесуальні строки.
2.4.1. На підставі ч. 3 ст. 177 ГПК України в підготовчому засіданні 03.02.2022 суд продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.
2.4.2. В судовому засіданні 27.07.2022 суд відповідно до ст. 119 ГПК України поновив позивачу пропущений з поважних причин строк подання доказів та прийняв їх до розгляду.
2.5. Відкладення судового засідання, оголошення перерви.
За клопотаннями позивача та його представників судові засідання щодо розгляду справи по суті відкладались з 04.05.2022 на 18.05.2022, на 07.06.2022, на 23.06.2022. В судове засідання 23.06.2022 позивач та його представники не з'явились, що стало підставою для відкладення розгляду справи на 13.07.2022. За клопотанням представника позивача в судовому засіданні 13.07.2022 суд на підставі ч. 2 ст. 216 ГПК України оголосив перерву до 27.07.2022, з наступним оголошенням перерви до 03.08.2022.
3. Зміст позовних вимог та заперечень на позов, пояснення учасників справи.
3.1. Позовна заява від 02.12.2021№ (вх.№20890/21 від 03.12.2022).
Позов обґрунтовано тим, що позивач згідно із свідоцтвом про право на спадщину за законом від 06.08.2021 набув права власності на спадщину, яка складається з 2/3 частин права на частку в статутному капіталі відповідача, а саме частку в розмірі 70%, яка належала ОСОБА_5 . Вказує на те, що він не зміг здійснити державну реєстрацію своїх корпоративних прав внаслідок прийняття товариством 09.07.2021 оспорюваного рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації, яке було зареєстроване 16.07.2021. Цим же рішенням припиненні повноваження учасника товариства ОСОБА_5 .
Вказує на такі порушення під час прийняття та реєстрації оспорюваного рішення.
1) Всупереч актуальним відомостям ЄДРЮОФОПГФ в протоколі загальних зборів учасників ТЗОВ "Стиль" від 09.07.2021 № 03/21 вказані недостовірні відомості стосовно того, що ГО "Братство демократичної української молоді" є єдиним учасником товариства і приймає рішення з урахуванням 100% голосів, а директором товариства є Новак Е.В . Згідно з відомостями ЄДРЮОФОПГФ учасниками, засновниками ТЗОВ "СТИЛЬ" є дві особи: ГО "Братство демократичної української молоді" з часткою 30% та ОСОБА_5 з часткою 70%; керівник - ОСОБА_5 .
Відповідно до ст. 28 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" підставою відмови у державній реєстрації змін до відомостей ЄДР, пов'язаних із зміною засновників (учасників) юридичної особи, є: невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом (п.10-3); невідповідність відомостей, зазначених у документах, поданих для державної реєстрації, відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі чи інших інформаційних системах, використання яких передбачено цим Законом (п.10-4).
2) Звертає увагу на те, що згідно з ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. А в ч. 2 цієї норми передбачено, що у разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника.
Вважає, що одночасне прийняття рішення про припинення юридичної особи і про виключення учасника, який володів часткою більше 50%, суперечить наведеній нормі закону.
Пояснює, що не зміг звернутись з заявою про вступ у товариство протягом річного строку, оскільки особи, пов'язані з іншим учасником товариства, свідомо чинили перешкоди в отриманні ним свідоцтва про право на спадщину.
3) Вказує на порушення строків державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, передбачених ч. 1 ст. 15 ЦК України. Даною нормою встановлено строк - три робочих дні. А рішення від 09.07.2021 подано до державного реєстратора 16.07.2021.
Вважає, що оспорюване рішення винесено з метою заволодіння учасником, що володіє часткою 30 % статутного капіталу товариства, всіх майнових та немайнових прав цього товариства.
3.2. Відзив на позовну заяву(вх.№20825 від 28.12.2021).
Відповідач проти позову заперечив. Вказав, що позивач не є суб'єктом корпоративних правовідносин відповідно до ст. 176 ГК України. Не погоджується із твердженням позивача про правову трансформацію корпоративних прав його батька у його особисті корпоративні права з аналогічним обсягом. Посилається на постанову КГС ВС від 01.07.2020 у справі №910/15925/18, де зазначено, що створення умов коли товариство перебуває у прямій залежності від спадкоємця, спадкоємців учасника товариства чи внаслідок вирішення питань між спадкоємцями щодо поділу спадкових прав, їх бажаннями, фантазіями, уявою про свою унікальність для товариства, безальтернативно є протиправними діями щодо товариства.
Вважає, що позивач не є носієм немайнових прав учасника товариства, оскільки в силу ст. 1218, 1219 ЦК України немайнові права, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця не входять до складу спадщини. Стверджує, що свідоцтво про право на спадщину за законом як правовстановлюючий документ не надає позивачу імперативне право на корпоративні права товариства, а надає право на частку в статутному фонді товариства. Така частка має усі ознаки майна, яке на відміну від немайнового права може бути предметом спадщини. А тому між сторонами має місце спір, пов'язаний з корпоративними відносинами між спадкоємцем учасника господарського товариства та товариством з приводу грошового внеску померлого учасника до статутного фонду товариства.
Заперечує факт прийняття рішення про виключення ОСОБА_5 з товариства, оскільки товариство прийняло до відома та відобразило у офіційному документі факт припинення участі в товаристві ОСОБА_5 у зв'язку з його смертю.
3.3. Відповідь на відзив від 03.01.2022 (вх.№53/22 від 04.01.2022).
Ще раз наголошує, що з 17.06.2018 були внесені зміни до законодавства і за приписами ч. 1 ст. 23 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не потрібно рішення загальних зборів учасників товариства про прийняття спадкоємця до товариства. Спадкоємець має право самостійно внести зміни до державного реєстру, пов'язані з набуттям ним корпоративних прав, шляхом подання відповідної заяви та документа, що посвідчує набуття ним прав на частку у статутному капіталі товариства - свідоцтва про право на спадщину.
Звертає увагу на те, що строк для прийняття спадщини переривався саме за заявою учасника ГО "Братство демократичної української молоді" Лотоцької Н.В. і що він звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину 14.07.2020, тобто протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини. А тому мав можливість звернутися до державного реєстратора для проведення реєстрації як учасника товариства.
Зауважує, що ст. 23 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не обмежує спадкоємця строком подання заяви про вступ до товариства, проте чітко визначає умови та обмежує строк, протягом якого товариство може прийняти рішення про виключення померлого учасника.
Враховуючи обставини зупинення вчинення нотаріальної дії по видачі йому свідоцтва про право на спадщину, вважає, що період часу з 14.07.2020 до 06.08.2021 є проміжком, на який переривався перебіг строку, встановленого ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". Відповідно до ч. 10 ст. 11 ГПК України вважає за можливе застосувати аналогію закону, а саме положення ст. 263 ЦК України.
4. Обставини справи, оцінка доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, суд встановив таке.
4.1. Згідно з проколом загальних зборів учасників ТЗОВ «СТИЛЬ» (надалі -Товариство) №03/21 від 09.07.2021 в цей день були проведені загальні збори учасників Товариства. Присутні: Степанов С.В. - представник єдиного учасник (засновника) Товариства, учасник (засновник) ГО "Братство демократичної української молоді", Новак Е. В. - директор Товариства на підставі протоколу загальних зборів учасників від 10.06.2021. Зазначено, що загальні збори учасників Товариства з урахуванням фізичної смерті учасника (засновника) ОСОБА_5 , приймають усі рішення з урахуванням 100% сукупності голосів діючих учасників (засновників).
Цими загальними зборами учасників Товариства прийняті такі рішення:
1. Обрати головою загальних зборів учасників Товариства - Степанова С.В. , а секретарем загальних зборів учасників Товариства - Новака Е.В .
2. Погодити припинення участі у Товаристві учасника (засновника) ОСОБА_5 у зв'язку з його фізичною смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 та погодити рішення учасника (засновника) Товариства про ліквідацію Товариства.
3. Ліквідувати відповідно до положень розділу 13 Статуту Товариства, ст. 104, 110 ЦК України, ч. 2 ст. 23 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" Товариство, ЄДРПОУ 22187660, що утворене 05.12.1995 та зареєстроване Галицькою райдержадміністрацією за №125.
4. Затвердити ліквідаційну комісію підприємства у складі особи - ліквідатора Новака Е.В. Покласти на Новака Н.Е. усі без винятку повноваження ліквідатора юридичної особи згідно з ЦК України і чинного законодавства України з правом передачі прав ліквідатора підприємства іншим особам відповідно до спеціального режиму погодження дій ліквідатора. Затвердити строк 70 календарних днів для пред'явлення вимог.
5. Визнати розпорядником майнових прав Товариства - ГО "Братство демократичної української молоді".
6. Передати усі без винятку майнові та немайнові права, пов'язані з цивільною правоздатністю Товариства, а також права власності, права користування, права володіння, права розпорядження будь-яким майном, що належних Товариству на користь учасника (засновника) - ГО "Братство демократичної української молоді".
4.2. Відповідно до витягу з ЄДРЮОФОПГФ станом на 25.11.2021 та станом на 07.12.2021 Товариство знаходиться в стані припинення, 16.07.2021 зареєстровано рішення засновників (учасників) Товариства щодо припинення юридичної особи в результаті її ліквідації. Відомості про комісію з припинення: Новак Е.В. - ліквідатор. Перелік засновників (учасників): ГО "Братство демократичної української молоді" - розмір частки 150, ОСОБА_5 - розмір частки 350; кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_5 .
4.3. ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 ).
4.4. На підставі заяви ОСОБА_1 від 14.07.2020 йому було видано свідоцтво про право на спадщину за законом від 06.08.2021, зареєстрованого в реєстрі за №1698, відповідно до якого він є спадкоємцем майна ОСОБА_5 - 2/3 частини права на частку в статутному фонді Товариства з розміром внеску до статутного фонду в грошовому виразі 350, 00 грн. Це свідоцтво про право на спадщину підтверджує виникнення права власності на вищезазначену спадщину.
4.5. Державний реєстратор на підставі ст. 28 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" відмовив у державній реєстрації заяви від 27.08.2021 про внесення змін у складі засновників (учасників) Товариства, оскільки 16.07.2021 проведено державну реєстрацію рішення про припинення юридичної особи в результаті її ліквідації.
4.6. Подані позивачем докази з приводу прийняття спадщини свідчать про таке.
ОСОБА_1 26.06.2020 подав заяву про прийняття спадщини. На його користь відмовились від прийняття спадщини ОСОБА_9 (заява від 26.06.2020 за №1045) та ОСОБА_10 (заява від 01.07.2020).
Представник ОСОБА_11 - Лотоцька Н. В. подала заяву від 13.06.2020 про зупинення нотаріальної дії по видачі свідоцтва про право на спадщину на усе майно померлого ОСОБА_5 у зв'язку з переглядом заочного рішення про розірвання шлюбу. ОСОБА_11 видала довіреність від 03.06.2020 (м. Тель-Авів, держава Ізраїль) на представників - Новака Едуарда Вікторовича та Лотоцьку Наталію Василівну .
Галицький районний суд Івано-Франківської області розглядав цивільну справу №341/1185/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_11 про усунення від права на спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_11 до ОСОБА_1 про усунення від права на спадкування. Згідно з рішенням суду від 01.06.2022 первісний позов задоволено, в задоволенні зустрічного позову відмовлено. На даний час рішення не набрало законної сили.
5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
5.1. Відповідно до ч. 1 ст. 167 ГК України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.
Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав (ч. 3 ст. 167 ГК України)
Правовий статус товариства з обмеженою відповідальністю, порядок його створення, діяльності та припинення, права та обов'язки учасників регулюється ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (ст. 1) - надалі "Закон".
Питання переходу частки учасника до спадкоємця передбачені в ст. 123 Закону.
Зокрема, в ч. 1 цієї норми визначено, що у разі смерті учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця без згоди учасників товариства.
У разі смерті, оголошення судом безвісно відсутнім або померлим учасника - фізичної особи чи припинення учасника - юридичної особи, частка якого у статутному капіталі товариства становить менше 50 відсотків, та якщо протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини, встановленого законодавством, спадкоємці (правонаступники) такого учасника не подали заяву про вступ до товариства відповідно до закону, товариство може виключити учасника з товариства. Таке рішення приймається без врахування голосів учасника, який виключається. Якщо частка такого учасника у статутному капіталі товариства становить 50 відсотків або більше, товариство може приймати рішення, пов'язані з ліквідацією товариства, без врахування голосів цього учасника (ч. 2 ст. 23 Закону).
З огляду на викладене, позивач, який успадкував право на частку в статутному фонді Товариства, має право на набуття корпоративних прав без згоди учасників товариства.
5.2. Проте момент набуття права на частку у статутному капіталі (права власності) та момент набуття права з частки (права участі в господарському товаристві) різняться та можуть не збігатися у часі. Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто відомості Єдиного державного реєстру виконують функцію оголошення прав на частку невизначеному колу третіх осіб (постанови ВП ВС від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14-ц, від 30.06.2020у справі № 19/028-10/13). Тому особа набуває статус учасника товариства, що надає йому можливість реалізовувати права з частки, з моменту державної реєстрації. Така правова позиція викладена в постанові ВП ВС від 08.06.2021 у справі № 906/1336/19.
5.3. В постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі №906/262/20 зазначено таке.
За змістом ст. 1219 ЦК України та ч.1 ст. 23 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", якими передбачено спадкування саме частки учасника господарського товариства, у разі смерті (ліквідації) учасника товариства спадкоємцем (правонаступником) спадкується не право на участь, а право на частку в статутному (складеному) капіталі (п. 7.30.).
Від права на частку слід відрізняти корпоративні права учасника, так звані "права з частки". Корпоративні права учасника визначаються часткою в статутному капіталі господарського товариства, тобто корпоративні права обумовлені наявністю в особи прав на частку в статутному капіталі господарського товариства. Корпоративні права, на відміну від права на частку, не можуть бути об'єктом права власності. У разі відсутності в особи права на частку в статутному капіталі товариства в неї відсутні і корпоративні права. Відповідно, у разі припинення в особи права власності на частку, як наслідок припиняються і її корпоративні права учасника товариства. Однак з набуттям особою права власності на частку у статутному капіталі товариства така особа автоматично не набуває корпоративних прав (п. 7.34.)
Таким чином, свідоцтво про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства, не є доказом вступу до товариства та, відповідно, виникнення у спадкоємця учасника, який помер, корпоративних прав учасника товариства (п. .7.35.). Аналіз законодавчих приписів, наведених у цій постанові, у сукупності дає підстави для висновку, що свідоцтво про право на спадщину - частку у статутному капіталі товариства, давало спадкоємцю право вимагати прийняття його до учасників Товариства, яке не могло бути заперечене іншими учасниками Товариства (п. 7.36.).
5.4. Вирішуючи господарський спір, суд з'ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної у відповідних вимогах. В іншому випадку у позові слід відмовити (постанова ОП КГС ВС від 14.06.2019 у справі N 910/6642/18, п. 8.5).
5.5. При вирішенні питання, чи існує у позивача корпоративне право чи інтерес, суд враховує те, що в ст. 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України, встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 № 18-рп/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в ч.1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", яке треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.
Охоронюваний законом інтерес у корпоративних спорах визначається правовим положенням учасників корпоративних відносин, в тому числі може бути опосередкований правомірними очікуваннями набуття корпоративних прав. Мотиваційна складова законного інтересу у корпоративних відносинах це усвідомлене прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом у правовідносинах, які регулюються корпоративним законодавством. Така правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 06.04.2021 у справі № 906/262/20 (п. 7.50. -7.53.), яку суд враховує відповідно до приписів ч. 4 ст. 236 ГПК України.
Тому після набуття позивачем згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 06.08.2021 права на частку у статутному капіталі Товариства, він має право на захист охоронюваного законом інтересу в корпоративних правовідносинах.
5.6. Оцінюючи наявність порушення відповідачем цього інтересу внаслідок прийняття оспорюваного рішення, суд враховує, що оспорюване рішення прийняте Товариством 09.07.2021, тобто до набуття позивачем права на частку у статутному капіталі Товариства. А тому законний інтерес позивача цим рішенням не порушений.
Така правова позиція викладена, зокрема, в постанові КГС ВС від 30.04.2020 у справі №924/497/19.
Наведене є самостійною і достатньою підставою для відмови в позові і не потребує оцінки судом інших доводів сторін.
6. Висновки суду.
6.1. Враховуючи викладене, в позові належить відмовити.
7. Судові витрати.
7.1. В судовому засіданні 03.08.2022 представник позивача заявив клопотання про відкладення вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Оскільки представники позивач не вказали жодної з поважних причин, які перешкодили подати докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, то у суду відсутні підстави для відкладення вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення.
7.2. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України. Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
7.3. При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 270 грн (квитанція про сплату від 02.12.2021 № 46933).
Відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, враховуючи відмову в позові, судовий збір покладається на позивача.
7.4. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
В позовній заяві позивач навів попередній розрахунок судових витрат, який складається тільки з судового збору. Попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу - не подавав.
Представник позивача Черепій О. Р. до клопотання про відкладення розгляду справи від 06.06.2022 (вх. №6851/22 від 06.06.2022), подану без КЕП, долучив ксерокопію договору про надання правничої допомоги №517/21 від 10.11.2021, який укладено між позивачем та Адвокатським об'єднанням "Перша колегія адвокатів України". Ця копія договору відповідно до ч. 2 ст. 91 ГПК України в установленому порядку не засвідчена.
Інших доказів, які підтверджують витрати позивача на професійну правничу допомогу, не подано. За таких обставин відповідно до вимог ст. 126 ГПК України позивач не довів витрати на професійну правничу допомогу, і питання про їх розподіл не підлягає вирішенню.
Керуючись ст. 2, 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 256 ГПК України, суд
Відмовити в позові ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ" (вул. Міцкевича, 49А, м. Бурштин, Івано-Франківська область, 77111, ідентифікаційний код 22187660) про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТЗОВ "СТИЛЬ", оформленого протоколом від 09.07.2021 № 03/21.
Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15.08.2022.
Суддя О. В. Малєєва