Справа №173/798/22
Провадження №2/173/523/2022
10 серпня 2022 р. Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області
В складі: головуючого - судді Петрюк Т.М.
При секретареві - Рудовій Л.В.
За участю: позивача - ОСОБА_1 .
Розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду, в м. Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
24.06.2022 року до суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з позовом про розірвання шлюбу до відповідача, ОСОБА_2
01.07.2022 року отримана довідка про реєстрацію місця проживання відповідача - фізичної оосби.
Ухвалою Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 01.07.2022 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 10.08.2022 року.
Учасникам розгляду справи роз'яснені права та обов'язки відповідно до ст. 43, 44, 49 ЦПК України.
В судовому засіданні 10.08.2022 року оголошена вступна та резолютивна частина рішення.
Згідно заявлених позовних вимог позивач просить розірвати шлюб, укладений між ним та відповідачкою, зареєстрований 08 липня 2006 року, у відділі реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис 68.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступне: 08 липня 2006 року він уклав шлюб з відповідачкою по справі, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис 68.
Від даного шлюбу вони мають двох дітей: доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Подружні стосунки між ними розлагодились, зникло взаємопорозуміння і взаємоповага, стали частими сварки за багатьма життєвими обставинами. Шлюбні відносини і ведення спільного господарства між ними припинено близько трьох років тому. Вважає, що подальше перебування у шлюбі суперечитиме його інтересам та інтересам їхніх дітей, що й стало причиною звернення до суду.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити, пояснивши що шлюбні відносини вони не підтримують протягом трьох нього. І у нього, і у відповідачки фактично склались інші сім'ї, тому строк для примирення просив не надавати.
Відповідач в судове засідання не з'явилася, про дату час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки від 23.07.2022 року.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.
За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.
Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред'явлений позов, тобто, законодавець пов'язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб'єктивних прав або законних інтересів позивача.
Суд, з'ясувавши зміст позовних вимог, вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, приходить до таких висновків.
Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 08 липня 2006 року позивач уклав шлюб з відповідачкою по справі, який був зареєстрований у відділі реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис 68, що підтверджується свідоцтвом про шлюб.
В період шлюбу у сторін народилось двоє дітей: донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей, в яких сторони записані батьками дітей.
За доводами позивача судом встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини і спільне проживання три роки тому, відповідач будь-яких доводів на спростування даного факту не надала. Тому даний факт суд вважає встановленим.
Причиною розпаду сімейних відносин стало відсутність між сторонами взаємопорозуміння, взаємоповаги, взаємодопомоги. Втрата почуття любові один до одного.
Зазначені обставини, на думку суду створюють неможливі умови для подальшого спільного проживання сторін та збереження шлюбних стосунків.
Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, - чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознаками раси, національності або релігії одружуватись і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання шлюбу.
Позивач настоює на розірванні шлюбу.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що припинення шлюбних відносин між сторонами має стійкий характер і шлюбні відносини та спільне проживання сторони не бажають відновлювати, а причини, які спонукали позивача на розірвання шлюбу є обґрунтованими, подальше проживання сторін та їх примирення стало не можливим, шлюб між сторонами потрібно розірвати так як подальше перебування сторін у шлюбі на думку суду суперечитиме їхнім інтересам.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України - Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України - Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Судом встановлено, що сторони не підтримують шлюбних відносин протягом тривалого періоду часу, позивач настоює на розірванні шлюбу, тому виходячи із принципу добровільності (вільної згоди чоловіка і жінки) шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше перебування сторін у шлюбі буде мати наслідком примушення позивача до шлюбних відносин, та втратить одну з основних його підстав - добровільність.
За даних обставин суд приходить до висновку про наявність підстав для розірвання шлюбу.
Дане рішення приймається судом у відповідності із способом захисту обраним позивачем та передбаченим нормами Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 113 СК України - особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Після розірвання шлюбу суд вважає за можливе залишити відповідачці прізвище, обране при реєстрації шлюбу « ОСОБА_2 », оскільки клопотань про відновлення дошлюбного прізвища відповідачкою не заявлено.
Відповідно до ст. 115 СК України рішення суду після набрання ним законної сили надсилається органу державної реєстрації актів цивільного стану громадян для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати по сплаті судового збору суд вважає за можливе покласти на позивача, оскільки з відповідачкою залишаються проживати неповнолітні діти.
На основі ст. 110, 112 Сімейного Кодексу України, керуючись ст. 12, 13, 89, 141, 142, 259, 263, 264, 265, 268, 273 ЦПК України суд,-
Позовні вимоги за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 08 липня 2006 року, у відділі реєстрації актів цивільного стану Верхньодніпровського районного управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис 68, між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючим за адресою: АДРЕСА_2 , і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище, обране при реєстрації шлюбу - « ОСОБА_2 ».
Після набрання рішенням законної сили його копію направити Верхньодніпровському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Кам'янському районі Дніпропетровської області Південно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 992.40 грн. покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення.
Повний текст рішення виготовлений 14.08.2022 року.
Суддя Петрюк Т.М.
Направлене до ЄДРСР: 15.08.2022 року
Дата набрання законної сили: 14.09.2022 року