Єдиний унікальний номер справи 753/13798/18
Провадження №22-ц/824/2419/2022
11 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Суханова Є.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди,
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди.
Предметом даного позову є стягнення 62 266, 33 грн., з яких: 50 766, 33 грн. вартість відновлюваного ремонту, 1 500, 00 грн. витрати на проведення експертного автотоварознавчого дослідження та 10 000 грн. моральної шкоди. Підставою для звернення до суду із даним позовом, позивач вказує відшкодування Моторним (транспортним) страховим бюро України шкоди у розмірі 6 000 грн., якої виявилось недостатньо, а тому позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь різницю між фактичним розміром завданої шкоди та сумою страхового відшкодування.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідачів.
Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав:
В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 у справі № 761/44600/17, 27 листопада 2017 року, о 12 год. 00 хв., водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Дачія», д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Києві, по вул. Толстого, 2, не врахував дорожньої обстановки, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на транспортний засіб «Шкода», д.н.з. НОМЕР_2 . В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби зазнали механічних пошкоджень. ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, внаслідок якого відбулася вказана дорожньо-транспортна пригода, та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.
Відповідно до ст. 82 ч. 6 ЦПК України, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язкова для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
На виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» цивільно-правова відповідальність володільця транспортного засобу «Дачія», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент настання ДТП (27.11.2017) була застрахована у ПрАТ «Європейський страховий союз», відповідно до умов полісу серії АМ №1435723, що підтверджується інформацією з єдиної централізованої бази даних (ЦБД) МТСБУ. За вказаним полісом, розмір страхової суми (ліміту відповідальності страховика) за шкоду майну становить 100000,00 грн.
Протоколом засідання Президії МТСБУ №418/2018 від 22.03.2018 була затверджена гранична сума виплат страхового відшкодування на одного потерпілого за договорами внутрішнього страхування, укладеними ПрАТ CK «Європейський страховий союз» у розмірі 6 000,00 гривень. Наказом МТСБУ №3587 від 17.04.2018 затверджена виплата позивачу страхового відшкодування шкоди, заподіяної в результаті ДТП, у розмірі 6 000,00 грн.
Відповідно до платіжного доручення №903871 від 18.04.2018 року та виписки по особовому рахунку, відкритому на ім'я позивача, на виконання вказаних рішень МТСБУ здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 6000,00 грн.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, складеного 24 грудня 2017 року №802/17 судовим експертом Ковалем Ігорем Миколайовичем,
- вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda SUPERB, д.н. НОМЕР_2 , становить 56 766,33 (п'ятдесят шість тисяч сімсот шістдесят шість гривень 33 копійки) гривень;
- вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Skoda SUPERB, д.н. НОМЕР_2 , становить 40 393,79 (сорок тисяч триста дев'яносто три гривні 79 копійок) гривень.
При цьому, відповідно до вказаного висновку вартість матеріального збитку з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу та втрати товарної вартості становить 40 393,79 грн.
Залишаючи позов без задоволення суд першої інстанції зазначив про передчасність заявлення позовних вимог про стягнення з відповідачів на користь позивача різниці між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.
Колегія суддів апеляційного суду частково погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції було встановлені підстави для деліктної відповідальності відповідача ОСОБА_2 за завдання позивачу шкоди внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП), що мала місце 27.11.2017 року, а саме винесення Шевченківським районним судом міста Києва постанови від 19 січня 2018 року у справі №761/44600/17. Матеріали справи не містять доказів оскарження відповідачами вищевказаної постанови.
Позивач вказував на необхідність солідарної відповідальності обох відповідачів, однак підстав для такої солідарної відповідальності не навів, а тому, колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції щодо встановлення підстав для деліктної відповідальності саме ОСОБА_2 за завдання шкоди володільцю транспортного засобу Skoda SUPERB, д.н. НОМЕР_2 внаслідок ДТП, яке мало місце 27.11.2017 року.
Звертаючись до суду із позовом, позивачем належним чином обґрунтував розмір завданої шкоди, а також витрати, понесенні останнім на проведення експертного товарознавчого дослідження.
При цьому, відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад автомобіля), були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін зняти з виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості (при відшкодуванні збитків).
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 04.07.2018 року у справі №755/18006/15-ц зазначила, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Оскільки з матеріалів справи вбачається, що затверджена гранична сума виплати ПрАт «Європейський страховий союз» потерпілим грошових коштів становить 6 000 грн., позивач як потерпіла особа не позбавлений права вимагати відшкодування шкоди на підставі загальних правил, передбачених Цивільним кодексом України, оскільки, можливість звернення до страховика ПрАТ «Європейський страховий союз» є обмеженою та призводить до неможливості відшкодування шкоди завданої потерпілому, а передбачена МТСБУ страхова виплата є недостатньою. Таким чином, позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення.
Статтею 1194 ЦК України встановлено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, відшкодування шкоди особою, яка завдала шкоду, можливе лише за умови, що згідно з Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика (МТСБУ) не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
У постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18) Велика Палата Верховного Суду вказала, що покладення обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").
Таким чином, обов'язок з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування покладається на страховика.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18) вказано, що у разі, якщо деліктні відносини поєдналися з відносинами обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов'язанні в межах суми страхового відшкодування є страховик завдавача шкоди. Такий страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов'язаним суб'єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у порядку, передбаченому Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Після такої виплати деліктне зобов'язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно із цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виникло обов'язку з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених статтею 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. У такому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Таким чином, з урахуванням наведеного підлягає стягненню у рахунок відшкодування шкоди саме з винної у ДТП особи - ОСОБА_2 різниця між вартістю шкоди та сумою страхового відшкодування, яка складає 50 766, 33 грн.
В позовні заяві позивачем була заявлена вимога про стягнення з відповідачів на його користь моральної шкоди у розмірі 10 000 грн.
Приписами статті 23 ЦК України встановлено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Таким чином, враховуючи зазначене вище, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 5 000 грн. відповідає засадам розумності та справедливості, а також обставинам справи та наслідкам, що наступили для позивача, який зазнав моральних страждань та втрат немайнового характеру.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Окрім того, згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 1 296, 83 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 945, 24 грн., а всього 3 242, 07 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 22 квітня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про стягнення матеріальних збитків та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) 50 766 (п'ятдесят тисяч сімсот шістдесят шість) гривень 33 коп. в якості відшкодування шкоди від дорожньо-транспортної пригоди, 1 500 (одну тисячу п'ятсот) гривень 00 коп. витрат на проведення експертного автоварознавчого дослідження, 5 000 ( п'ять тисяч) гривень 00 коп. моральної шкоди.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судовий збір за подання позову у розмірі 1 296 (одна тисяча двісті дев'яносто шість) гривень 00 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 945 (одна тисяча дев'ятсот сорок п'ять) гривень 24 коп., а всього 3 242 ( три тисячі двісті сорок дві) гривні 07 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
Є.М. Суханова