Єдиний унікальний номер справи 752/22361/20
Провадження №22-ц/824/2427/2022
11 серпня 2022 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Суханова Є.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 травня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування,
У листопаді 2020 року позивач звернувся до суду із позовом до Прат «Європейський страховий альянс», ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування, в якому просив стягнути з відповідачів на свою користь страхове відшкодування у розмірі 50 000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що 13.12.2019 року відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участі транспортного засобу «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , транспортного засобу «Пежо» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «МАН» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок зазначеної аварії транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Постановою Одеського апеляційного суду від 13.03.2020 року у справі № 522/481/20, ОСОБА_2 було визнано винним у настанні зазначеної аварії. Відповідно до свідоцтва про реєстрацію Н280781 (Литовська республіка) позивач є власником транспортного засобу «Пежо» н.з. НОМЕР_2 . Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс», відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ/8865006. Позивач вказує, що він 19.12.2019 року звернувся до страхової компанії, надав транспортний засіб на огляд, однак, страхове відшкодування йому виплачено не було, в зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав.
В ході розгляду справи представник позивача змінив позовні вимоги та просив стягнути із відповідача ПрАТ «Європейський страховий альянс» несплачену частину страхового відшкодування в розмірі 21352,65 грн. В обґрунтування змін позовних вимог зазначено, що страхова компанія безпідставно відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, та з урахуванням розміру завданого збитку, в результаті пошкодження належного позивачу автомобіля, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню зазначена сума страхового відшкодування. Статус ОСОБА_2 , було замінено на третю особу.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 11 травня 2021 року в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
09 липня 2021 року до Київського апеляційного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він не погоджуючись із доводами викладеними у апеляційній скарзі, просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав:
В ході розгляду справи судом було встановлено, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_4 (Литовська республіка), ЗАТ «Клоріта» є володільцем, а ОСОБА_4 є власником, - транспортного засобу «Пежо» н.з. НОМЕР_2 .
13.12.2019 року об 11-45 год. в м. Одесі відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі транспортного засобу «Форд» д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , транспортного засобу «Пежо» н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_1 та транспортного засобу «МАН» д.н.з. НОМЕР_3 , під керуванням водія ОСОБА_3 . Внаслідок зазначеної аварії транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
Постановою Одеського апеляційного суду від 13.03.2020 року у справі № 522/481/20, ОСОБА_2 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «Європейський страховий альянс», відповідно до полісу ОСЦПВВНТЗ № АМ/8865006.
19.12.2019 року позивач звернувся до ПрАТ «Європейський страховий альянс» із повідомленням страхувальника про подію із транспортним засобом.
15.01.2020 року ПрАТ «Європейський страховий альянс» з метою необхідності прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування повідомила позивача про необхідність подачі додаткових документів з огляду на іноземну реєстрацію автомобіля.
08.04.2020 року представник позивача звернувся до ПрАТ «Європейський страховий альянс» із претензєію про виплату страхового відшкодування, долучивши до неї копію постанови суду та переклад свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.
Відповідно до листа ПрАТ «Європейський страховий альянс» від 23.04.2020 року, страхова компанія повідомила представника позивача про необхідність надання документів щодо автомобіля.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив із того, що в ході розгляду справи стороною позивача не було доведено порушення відповідачем прав позивача, не надано доказів звернення позивача у встановленому законом порядку до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування із долученням документів, які передбачені законом.
Свою незгоду сплачувати вартість пошкодження авто позивача відповідач обґрунтовував лише тим, що фактично заяву про виплату страхового відшкодування позивач не надавав, оскільки подав до страхової компанії лише повідомлення про настання ДТП, а після вимоги про надання додаткових документів подав вже претензію, яка з точки зору відповідача не може вважатися заявою в розумінні ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». З такими твердження відповідача погодився й суд першої інстанції.
Проте, колегія суддів апеляційного суду не погоджується із вищевказаними твердженнями з огляду на наступне:
Вимоги до заяви про виплату страхового відшкодування передбачені ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». В зазначеній статті також вказано перелік документів, які має надати особа, яка звертається до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. Фактично, подана ОСОБА_1 претензія відповідає усім вимогам, які висуває ст. 35 Закону до заяви. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 ПрАТ «Європейський страховий альянс» були наданій й документи щодо права власності позивача на авто та постанову суду про винну у вчиненні ДТП особу.
За таких умов, колегія суддів апеляційного суду вважає, що підстави для відмови у виплаті страхового відшкодування у ПрАТ «Європейський страховий альянс» були відсутні.
Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 19 червня 2019 року у справі №465/4621/16-к зробила висновок, що у постанові КЦС від 21 серпня 2018 року у справі № 227/3573/16-ц касаційний суд висловився про необхідність стягнення страхового відшкодування не зважаючи на те, що позивач не звертався до страховика із заявою про відшкодування шкоди і за таким відшкодуванням звернувся безпосередньо до суду в межах необхідного строку, а в постанові ККС від 30 серпня 2018 року у справі № 732/865/16-к посилання страховика на те, що потерпілий не звертався до нього із заявою про виплату страхового відшкодування, було відхилено касаційним судом.
У постанові колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26 березня 2018 року у справі № 910/426/17 суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій і зазначив таке: «потерпіла особа не зобов'язана звертатися до особи, у якої застраховано цивільно-правову відповідальність заподіювача шкоди. Таке право, враховуючи висновок, викладений у рішенні Конституційного Суду України від 9 липня 2002 року № 15-рп/2002, може бути реалізоване безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду. Можливість судового захисту не може бути поставлена законом, іншими нормативно-правовими актами в залежність від використання суб'єктом правовідносин інших засобів правового захисту. Держава може стимулювати вирішення правових спорів у межах досудових процедур, однак їх використання є правом, а не обов'язком особи, яка потребує такого захисту».
У системному зв'язку зі статтею 36 положення підпункту 37.1.4 пункту 37.1 статті 37 цього Закону щодо неподання заяви про страхове відшкодування впродовж установлених цим пунктом строків як підстави для відмови у відшкодуванні стосуються випадків, коли впродовж цих строків потерпілий взагалі не здійснював волевиявлення, спрямованого на одержання компенсації - не звертався ані до страховика (або МТСБУ), ані до суду. Якщо ж особа впродовж цих строків подала позовну заяву до суду, вона здійснила відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права.
Крім цього, у підпункті 37.1.3 пункту 37.1. статті 37 вищезазначеного Закону передбачено іншу підставу для відмови у відшкодуванні - невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на його отримання, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Таким чином, у зазначеній нормі втілено загальний принцип недопустимості формального підходу до вирішення питання про здійснення або нездійснення компенсації і надання пріоритету зовнішній формі юридично значущих дій або бездіяльності над їх змістом і наслідками. Адже підставою для відмови у відшкодуванні визнаються не будь-які порушення регламентованої цим законом процедури, а лише ті, що призвели до неможливості встановлення обставин, які мають істотне значення для вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для здійснення виплат і визначення їх розміру.
Таким чином, позивач, звернувшись у листопаді 2020 року до суду із позовною заявою про стягнення невиплаченого страхового відшкодування із відповідача за страховим випадком, що відбувся 13.12.2019 року, в межах встановленого ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» річного строку здійснив відповідне волевиявлення, обравши на власний розсуд один з альтернативно можливих способів захисту свого порушеного права, та вирішив реалізувати своє право на отримання страхового відшкодування безпосередньо шляхом подання відповідного позову до суду в межах необхідного строку.
Окремо колегія суддів апеляційного суду звертає увагу й на зміст постанови Верховного Суду від 08 квітня 2019 року у справі №910/14693/17, в якій зазначено, що відповідно до пункту 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Крім того, власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб. Порушення митних правил ввезення автомобілів на територію України може бути предметом адміністративної відповідальності особи, яка ввезла такий транспортний засіб. Зазначені обставини не є підставою звільнення від цивільної відповідальності учасників страхових відносин відповідно до статті 993 ЦК України та статті 27 Закону України «Про страхування».
Належний розмір завданого збитку був визначений самим відповідачем у своєму відзиві на позов, з чим погодився й позивач та змінив позовні вимоги. Відповідає визначений розмір завданого збитку й матеріалам справи.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.
Окрім того, згідно положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційний суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, з ПрАт «Європейський страховий альянс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання позову у розмірі 840, 80 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 261, 20 грн., а всього 2 102 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 376, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 11 травня 2021 року скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс», третя особа: ОСОБА_2 про стягнення страхового відшкодування задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28, літ. А, код ЄДРПОУ 19411125) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) несплачену частину страхового відшкодування у розмірі 21 352 ( двадцять одна тисяча триста п'ятдесят дві) гривні 65 коп.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс» (03038, м. Київ, вул. Ямська, буд. 28, літ. А, код ЄДРПОУ 19411125) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) судовий збір за подання позову у розмірі 840 (вісімсот сорок гривень) 40 коп. та за подання апеляційної скарги у розмірі 1 261 (одна тисяча двісті шістдесят одна) гривня 20 коп., а всього 2 102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 коп.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
Є.М. Суханова