м. Вінниця
12 серпня 2022 р. Справа №120/3682/22
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,
розглянувши письмово в місті Вінниці порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом:
ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - ГУ ПФУ у Вінницькій області), в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за період з 01.04.2019 по 30.11.2021;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів з 01.04.2019 по 30.11.2021, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати".
В обґрунтування заявлених вимог позивач вказує про протиправну бездіяльність відповідача щодо не проведення перерахунку та не виплати з 01.04.2019 пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії та невиплати нарахованої пенсії за період з 01.04.2019 по 30.11.2021, на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі №120/9245/21-а.
Ухвалою від 05.05.2022 відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк відповідач подав відзив на позовну заяву у якому вважає позовну заяву необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки, кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Виділені кошти Головному управлінню Бюджетом Пенсійного фонду України на 2021 на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду в сумі 22342651,95 грн, використані в повному обсязі, що забезпечило виплату доплат за судовими рішеннями по 11.11.2019.
Бюджет Пенсійного фонду України на 2022 рік на сьогодні не затверджено.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду буде визначена у бюджеті Пенсійного фонду України на 2022 рік після його затвердження.
Враховуючи вищезазначене, нараховані кошти на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі за №120/9245/21-а Головним управлінням включені до Реєстру судових рішень та виплату буде здійснено в порядку черговості.
До того ж зазначає, що відповідно статті 1 Закону України від 09.07.2003 за №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої за загальним правилом, необмежена в часі.
Підвищення до пенсії, яке є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
З огляду на вищезазначене вважає, що Головним управлінням було проведено перерахунок пенсії відповідно до зобов'язань покладених рішенням суду, а тому правові підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.
Вказує, що Головне управління діє у відповідності до ст.19 Конституції України, якою встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України, відтак при проведенні перерахунків пенсії діяло у спосіб визначений чинним законодавством.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі №120/9245/21-а, серед іншого, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01.04.2019, виходячи з 90% грошового забезпечення, з урахуванням довідки Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, виданої відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.06.2021 по справі №120/7560/21-а, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі №120/9245/21-а, що набрало законної сили 04.11.2021, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 01.04.2019 здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки Центрально - Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції виданої на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 09.02.2021 та постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.06.2021 у справі №120/7560/20-а. Сума доплати з 01.04.2019 по 31.11.2021 становить 878955,32 грн.
У зв'язку з цим, 31.01.2022 позивач звернувся до відповідача з заявою про надання інформації стосовно виконання зазначеного судового рішення з нарахуванням та виплати компенсації втрати частини доходів.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 24.02.2022 за №61/Т-02/8-0200/22 позивача повідомлено, що йому здійснено перерахунок пенсії, відповідно до рішення Вінницького окружного адміністративного.
Позивач, вважаючи протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, звернувся до суду з цією позовною заявою.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" (далі - Закон № 2050-ІІІ, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Стаття 2 Закону № 2050-III визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Відповідно до статті 3 Закону № 2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно зі статтею 4 цього Закону виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
З метою реалізації Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" Кабінет Міністрів України прийняв Постанову від 21.02.2001 №159, якою затвердив Порядок проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - Порядок № 159).
Пунктами 2, 3 вказаного Порядку передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати (далі - компенсація) проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
Компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру: пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат); соціальні виплати (допомога сім'ям з дітьми, державна соціальна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, матеріальна допомога по безробіттю, допомога по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною), допомога по вагітності та пологах, щомісячна грошова сума в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомога дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності, тощо); стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення).
Згідно з пунктом 4 цього Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.
У матеріалах справи відсутні докази виплати позивачу доплати до перерахованої пенсії за спірний період, тобто, дату фактичної виплати перерахованої пенсії на виконання судового рішення від 04.10.2021 у справі №120/9245/21-а, а тому, суд зазначає про відсутність виплати основної суми доходу в розумінні Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за наявності якої можлива виплата суми компенсації.
Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2021 по справа №120/4555/18-а, у постанові від 04.03.2021 у справі №520/34/17.
Так, суд зазначає, що звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.
Як встановлено судом, виплата призначена позивачу за рішенням суду позивачу не була здійснена.
Враховуючи, що у цій справі судом встановлено, що належні позивачу на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 04.10.2021 у справі №120/9245/21-а, а кошти за період з 01.04.2019 по 31.11.2021 у сумі 878955,32 грн є невиплаченими, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності щодо не проведення перерахунку та не виплати з 01.04.2019 пенсії з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду у Вінницькій області здійснити позивачу виплату компенсації втрати частини доходу у зв'язку із порушенням строків його виплати на підставі Закону №2050-III задоволенню не підлягають як передчасні.
Разом з тим, право позивача на отримання компенсації за несвоєчасну виплату пенсії може буде порушеним після виплати заборгованості за відповідний період, та лише за умови не виплати компенсації у тому ж місяці.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
За змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а тому, в задоволені позову слід відмовити.
З урахуванням положень статті 139 КАС України судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправною бездіяльність і зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів з 01.04.2019 по 30.11.2021, відповідно до вимог Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Відповідач - Головне управління Пенсійного Фонду України у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21036, ЄРПОУ: 13322403).
Суддя Крапівницька Н. Л.
Згідно з оригіналом
Суддя
Секретар