12 серпня 2022 р. Справа № 440/10426/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 р. (ухвалене суддею Сич С.С.) по справі № 440/10426/21
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Полтавській області про зобов'язання вчинити певні дії,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (в подальшому - ФОП ОСОБА_1 ) звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просила: визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області у вигляді відмови зняти актуальність зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік за реєстраційним № 5773821, поданому 31.01.2020 р. (вважати Звіт неподаним), та видалити з інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 відомості про наявність в боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 11016,72 грн., який виник на підставі вищевказаного Звіту; зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області зняти актуальність зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік за реєстраційним № 5773821, поданому 31.01.2020 р. (вважати Звіт неподаним) та видалити з інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 відомості про наявність в боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 11016,72 грн., який виник на підставі вищевказаного Звіту.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 р. позов задоволено частково, а саме: визнано протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Полтавській області, що полягає у не наданні в інформаційній системі статусу "Історія подання" Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми № Д5 (річна) за 2019 рік від 21.01.2020 р. (реєстраційний номер 5773821), поданому позивачкою; зобов'язано Головне управління ДПС у Полтавській області надати в інформаційній системі статус "Історія подання" Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми № Д5 (річна) за 2019 рік від 21.01.2020 р. (реєстраційний номер 5773821), поданому позивачкою; визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо нарахування та обліковування в інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код класифікації доходів бюджету 71040000) суми недоїмки єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн., що внесена до інтегрованої картки 11.02.2020 р.; зобов'язано Головне управління ДПС у Полтавській області вилучити з інтегрованої картки платника податків ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код класифікації доходів бюджету 71040000) суму недоїмки єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн., яка внесена до інтегрованої картки 11.02.2020 р.; в іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 р. в частині задоволення позовних вимог та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в подальшому - Закон № 2464-VI), Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Позивачка подала до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 28.01.2017 р., що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з 01.02.2017 р. позивачка перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку і звітності (2 група), що підтверджується витягом з Реєстру платників єдиного податку від 14.06.2019 р. №1916033401602.
Позивачка отримує пенсію по інвалідності 3 гр. з дитинства, що підтверджується копією пенсійного посвідчення від 23.02.2018 р.
21.01.2020 р. позивачкою до контролюючого органу подано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік від 21.01.2020 р., в якому зазначено суму нарахованого єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн.
11.02.2020 р. до інтегрованої картки позивачки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код класифікації доходів бюджету 71040000) внесена та обліковується сума недоїмки єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн., що підтверджується витягами з інтегрованої картки.
ОСОБА_1 звернулася до Кременчуцького управління Головного управління ДПС у Полтавській області із заявою, в якій просила зняти актуальність зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік як такий, що помилково поданий 21.01.2020 р., реєстраційний № 5773821.
За результатами розгляду вищевказаної заяви, листом Головного управління ДПС у Полтавській області № ФОП/1300/16-31-33-25 від 03.03.2020 р. позивачці повідомлено, що у разі самостійного визначення такими платниками бази нарахування єдиного внеску, сплата єдиного внеску здійснюється на загальних підставах. Порядком № 435 не передбачено повторне подання Звіту за один і той же період після граничного терміну подання Звіту, також Порядком № 435 не передбачено самостійне виправлення зазначеного типу помилок. Пунктом 16 розділу ІІ Порядку, затвердженого наказом Мінфіну від 14.04.2015 р. № 435, визначено, що відповідальним за правильність та достовірність заповнення Звіту є страхувальник. Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що письмове звернення від такого платника щодо визнання Звіту нечинним немає законодавчих підстав, оскільки пунктом 16 розділу ІІ Порядку № 435 визначено, що відповідальним за правильність і достовірність заповнення Звіту є страхувальник.
03.04.2020 р. ГУ ДПС у Полтавській області винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-10660-51/3064, якою позивача повідомлено, що станом на 31.03.2020 р. заборгованість зі сплати єдиного внеску ОСОБА_1 скаладає 11016,72 грн. та зобов'язано позивачку сплатити недоїмку в розмірі 11016,72 грн.
20.05.2020 р. позивачка звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просила: визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДФС у Полтавській області від 03.04.2020 р. № Ф-10660-51/3064, зняти актуальність зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік за реєстраційним № 5773821, поданого 31.01.2020 р.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 р. у справі №440/2561/20 позов ФОП ОСОБА_1 задоволено.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2020 р. у справі № 440/2561/20 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 року по справі № 440/2561/20 скасовано в частині зобов'язання Головного управління ДПС у Полтавській області зняти актуальність зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік за реєстраційним № 5773821, поданого позивачкою 31.01.2020 р., в інтегрованій картці платника податків та прийнято в цій частині постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в справі № 440/10426/21, апеляційний суд виходив з того, що позовна вимога в частині зобов'язання відповідача зняти актуальність зі Звіту в інтегрованій картці позивачки шляхом виключення інформації про податковий борг на суму сумі 11016,72 грн є передчасною та не підлягає задоволенню, оскільки вимога про сплату боргу скасована рішенням суду, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що податковий орган, за наслідками судового розгляду не відкоригує відомості в інтегрованій картці.
28.12.2020 р. позивачка звернулася до відповідача з заявою про зняття актуальності зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за формою № Д5, за результатами розгляду якої листом ГУ ДПС у Полтавській області № 2210/6/16-31-24-01-14 від 04.02.2021 р. ОСОБА_1 позивача повідомлено, що позивачкою 21.01.2020 р. самостійно подано в електронному вигляді Звіт № 5773821 з таблицею 1 за 2019 рік, у якій платником податків відображені нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з січня по грудень 2019 року в сумі 11016,72 грн. В інтегрованій картці платника податків ОСОБА_1 по єдиному внеску станом на 02.02.2021 р. податковий борг складає 11016,72 грн., який відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464 є недоїмкою.
Вважаючи протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області, що полягають у відмові зняти актуальність зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік за реєстраційним № 5773821, поданого 31.01.2020 р. (вважати Звіт неподаним), та дії відповідача, що полягають у відмові видалити з інтегрованої картки платника податків ФОП ОСОБА_1 відомості про наявність в боргу (недоїмки) з єдиного внеску в сумі 11016,72 грн., який виник на підставі вищевказаного звіту, позивачка звернулася до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нараховуючи та обліковуючи в інтегрованій картці позивачці по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код класифікації доходів бюджету 71040000) суму недоїмки єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн. відповідач діяв з порушенням вимог чинного законодавства.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом № 2464-VI.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Недоїмка - сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені цим Законом, обчислена податковим органом у випадках, передбачених цим Законом (п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI).
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464-VI, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до ч. 4 ст. 8 Закону № 2464-VI, порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Процедура нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування страхувальниками, визначеними Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів Державною фіскальною службою України та її територіальними органами встановлена Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 р. № 449 (в подальшому - Інструкція № 449).
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 р. № 2148-VIII перше речення частини четвертої статті 4 Закону № 2464-VI викладено в такій редакції: особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Аналіз вищевказаної норми законодавства вказує, що від сплати за себе єдиного внеску звільняються фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, а з врахуванням змін, внесених Законом № 2148-VIII, також члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах, та за наявності двох обов'язкових умов, а саме: є пенсіонерами за віком або інвалідами, після законодавчих змін - отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
Таким чином, оскільки позивачка є фізичною особою-підприємцем, яка обрала спрощену систему оподаткування, та отримує пенсію по інвалідності, то вона є особою, яка звільняється від сплати за себе єдиного внеску.
Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI особи, зазначені у пунктах 4 та 5-1 частини першої цієї статті, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно із ст. 12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 цього Закону, у тому числі особи, які навчаються у вищих навчальних закладах за денною формою навчання, а також в аспірантурі та докторантурі, іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Зазначені особи можуть брати добровільну участь у солідарній системі або в накопичувальній системі пенсійного страхування, або одночасно в обох системах відповідно до укладеного договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) згідно із Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Оскільки в матеріалах справи відсутній договір про добровільну участь позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, то помилкова подача позивачем звіту не свідчить про добровільну участь у системі страхування.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 04.09.2019 р. у справі №806/1503/16.
Договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування позивач не укладав, тому подання позивачем до контролюючого органу Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2019 рік від 21.01.2020 р. не є підставою для добровільної участі позивача у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачка звільнена від сплати за себе єдиного внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону № 2464-VI, то помилкове подання позивачкою Звіту не тягне виникнення у неї обов'язку зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Крім того, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2020 р. у справі № 440/2561/20 визнано протиправною та скасовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) Головного управління ДПС у Полтавській області від 03.04. 2020 року № Ф-10660-51/3064 (в цій частині рішення суду набрало законної сили).
Пунктом 1 підрозділу 4 розділу 4 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 р. № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за № 751/28881 (надалі - Порядок, чинний до 05.04.2021 р.) встановлено, що для відображення в ІКП даних Звітних документів використовуються облікові показники (операції) щодо нарахування/ зменшення/ збільшення/ виключення з обліку. Звітні документи зі статусом Повністю введено (крім документів зі станами обробки Вважається неподаним або Історія подання) автоматично обробляються інформаційною системою органів ДФС в частині відображення даних, що впливають на стан розрахунків платника із бюджетом, в ІКП.
Згідно із пунктом 2 підрозділу 2 розділу 4 цього Порядку прийняття Звітного документа є обов'язком контролюючого органу.
При прийманні поданих платниками Звітних документів здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов'язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України. Інші показники, зазначені у Звітному документі, до його прийняття перевірці не підлягають.
Відмова посадової особи контролюючого органу прийняти Звітний документ з будь-яких причин, не визначених статтями 48 та 49 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України, у тому числі висунення будь-яких умов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
При відсутності зауважень до оформлення Звітного документа він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання органом ДФС.
Якщо Звітний документ оформлено з порушеннями, платнику надається письмове повідомлення про відмову у його прийнятті із зазначенням причин такої відмови. Звітний документ реєструється в інформаційній системі органів ДФС з ознакою «Вважається неподаним» та інформацією про причини відмови у прийнятті.
Дані Звітних документів, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи органів ДФС у терміни, встановлені регламентом комп'ютерної обробки Звітних документів (далі - Регламент комп'ютерної обробки).
Після повного внесення даних Звітного документа такий документ отримує статус «Повністю введено».
Для звітних документів, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.
Відповідальними за приймання та реєстрацію Звітних документів незалежно від способу подання є відповідні структурні підрозділи органів ДФС згідно з функціональними обов'язками та порядком приймання та реєстрації Звітних документів органами ДФС.
Таким чином, вимогами законодавства, чинного на час подання позивачкою Звіту передбачено встановлення таких ознак документа: «Вважається неподаним», «Повністю введено», «Історія подання», а "зняття актуальності" на час подання позивачем відповідного Звіту законодавство України не містило. Законодавством України не було передбачено права або обов'язку контролюючого органу встановлювати ознаку Звіту "знята актуальність" або "неактуальний".
Прийняття Звітного документа є обов'язком контролюючого органу, при прийманні поданих платниками Звітних документів здійснюється виключно контроль щодо наявності/достовірності обов'язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України, а інші показники, зазначені у Звітному документі, до його прийняття перевірці не підлягають.
Відповідно до пункту 2 підрозділу 2 розділу 4 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 р. № 5, який набрав чинності 05.04.2021, прийняття Документа звітності є обов'язком податкового органу.
Під час приймання поданих платниками Документів звітності здійснюється контроль щодо наявності/достовірності обов'язкових реквізитів, визначених пунктами 48.3, 48.4 статті 48 розділу II Кодексу, а для звітності з єдиного внеску - визначених Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905 (в поальшому - Порядок № 435). Інші показники, зазначені у Документі звітності, до його прийняття перевірці не підлягають.
Відмова посадової особи територіального органу ДПС прийняти Документ звітності з будь-яких причин, не визначених статтями 48, 49 розділу II Кодексу та Порядком № 435, у тому числі висунення будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такого зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, суми бюджетного відшкодування, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо), забороняється.
У разі відсутності зауважень до оформлення Документа звітності він вважається прийнятим та реєструється датою фактичного отримання податковим органом, а для звітності з єдиного внеску, направленої поштовим відправленням, датою отримання відділенням поштового зв'язку від платника єдиного внеску поштового відправлення зі звітністю.
Якщо Документ звітності оформлено з порушеннями, платнику у терміни, встановлені пунктом 49.11 статті 49 розділу II Кодексу, надається або надсилається письмове повідомлення про відмову у його прийнятті (для звітності з єдиного внеску у формі Повідомлення про визнання звітів страхувальників (роботодавців) щодо сум нарахованого єдиного внеску такими, що не подавались) із зазначенням причин такої відмови. Документ звітності зберігається в інформаційній системі з ознакою «Вважається неподаним» та інформацією про причини відмови у прийнятті.
Дані Документів звітності, поданих платниками на паперових носіях, переносяться до інформаційної системи з обов'язковою перевіркою відповідності паперовому носієві у терміни, встановлені Регламентом комп'ютерної обробки звітності.
Після повного внесення даних Документа звітності такий документ отримує статус «Повністю введено».
Для Документів звітності, поданих засобами електронного зв'язку в електронній формі, статус «Повністю введено» вважається присвоєним за умовчанням.
Приймання та реєстрація Документів звітності незалежно від способу подання здійснюється відповідними структурними підрозділами територіальних органів ДПС згідно з функціональними обов'язками та Регламентом комп'ютерної обробки звітності.
Відповідно до п. 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також недотримання вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 цього Кодексу, контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови: 49.11.1. у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання; 49.11.2. у разі отримання такої податкової декларації особисто від платника податку або його представника - протягом трьох робочих днів з дня її отримання.
Таким чином, з 05.04.2021 р. прийняття Звітного документа є обов'язком контролюючого органу, при прийманні поданих платниками Звітних документів здійснюється виключно контроль щодо їх заповнення на предмет дотримання пунктів 48.3 та 48.4 статті 48, а також вимог абзаців першого - третього пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, а для звітності з єдиного внеску щодо наявності/достовірності обов'язкових реквізитів, визначених Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 23 квітня 2015 року за № 460/26905, інші показники, зазначені у Звітному документі, до його прийняття перевірці не підлягають.
З 05.04.2021 р. нормами законодавства передбачено встановлення таких ознак документа: «Повністю введено», «Вважається неподаним», «Історія подання» (присвоюється відповідно до пункту 4 цього підрозділу), «Видалений» (присвоюється у зв'язку з помилковою реєстрацією посадовою особою територіального органу ДПС поданого на паперовому носієві Документа звітності)). Такої ознаки документа як "зняття актуальності" на даний час законодавство України не містить. Законодавством України також не передбачено права або обов'язку контролюючого органу встановлювати ознаку Звіту "знята актуальність" або "неактуальний".
Таким чином, обов'язкові реквізити, визначені пунктами 48.3, 48.4 статті 48 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України у поданому позивачем Звіті відповідали критеріям наявності/достовірності, у податкового органу були відсутні підстави для надання Звіту позивача статусу «Вважається неподаним», а з 05.04.2021 р. відсутні обставини, за яких в силу наведених вище норм Звіту позивача можливо було б присвоїти статус «Вважається неподаним», тому позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Головного управління ДПС у Полтавській області у вигляді відмови зняти актуальність зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік за реєстраційним № 5773821, поданого 31.01.2020 р. (вважати Звіт неподаним), та зобов'язати Головне управління ДПС у Полтавській області зняти актуальність зі Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік за реєстраційним № 5773821 поданого 31.01.2020 р. (вважати Звіт неподаним), - необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Згідно із п. 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Відповідно до п. 3 розд. ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 15.05.2018 № 511), фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему, та члени фермерського господарства звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони отримують пенсію за віком або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Звіт зазначеними особами не подається.
Таким чином, позивачка звільнена від сплати за себе єдиного внеску за 2019 рік та не мала обов'язку подавати Звіт про нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2019 рік.
Відповідно до пункту 2 підрозділу 2 розділу 4 Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 07.04.2016 р. № 422 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.05.2016 р. за № 751/28881 (чинного до 05.04.2021), якщо після подання Звітного документа платник податків подає до граничного строку подання новий Звітний документ із виправленими показниками, поданий раніше Звітний документ стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
Дані Звітного документа, який отримує ознаку стану обробки «Історія подання», після настання граничного строку сплати грошового зобов'язання за таким Звітним документом виключаються з ІКП. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).
Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують звітні документи, для яких відповідальними за адміністрування відповідного податку підрозділами проводяться нарахування у ручному режимі (крім ПДВ) (наприклад, якщо відповідно до пункту 46.4 статті 46 глави 2 розділу ІІ Податкового кодексу України платник податків подає разом з таким Звітним документом доповнення, складені за довільною формою (податковий компроміс, введення у зв'язку з податковою реформою нових податків тощо).
Вказане проведення нарахувань здійснюється підрозділами, відповідальними за адміністрування відповідного податку, у період до настання граничної дати сплати грошового зобов'язання та відображається в ІКП з використанням облікових показників (операцій) щодо нарахування/ зменшення/ збільшення таких зобов'язань, пені.
Згідно із підпункту 1 підрозділу 4 розділу 4 Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 р. № 5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2021 р. за № 321/35943, який набрав чинності 05.04.2021, документи звітності зі статусом «Повністю введено» (крім документів зі станами обробки «Вважається неподаним» або «Історія подання» (присвоюється відповідно до пункту 4 цього підрозділу) або «Видалений» (присвоюється у зв'язку з помилковою реєстрацією посадовою особою територіального органу ДПС поданого на паперовому носієві Документа звітності)) та показники щодо сум грошових зобов'язань, самостійно визначених платником, які в автоматичному режимі не були відображені в ІКП, потрапляють до реєстру «Нерознесені декларації (розрахунки)».
Підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, відпрацьовує реєстр «Нерознесені декларації (розрахунки)» у терміни, визначені Регламентом комп'ютерної обробки звітності.
Якщо Документ звітності не підлягає рознесенню до ІКП, то підрозділ, відповідальний за адміністрування платежів, виключає його з реєстру «Нерознесених декларації (розрахунків)».
Відповідно до пункту 4 підрозділу 4 розділу 4 цього Порядку, якщо після подання Документа звітності платник подає до граничного строку подання новий Документ звітності із виправленими показниками, поданий раніше Документ звітності стає недіючим та отримує ознаку стану обробки «Історія подання».
Документи звітності зі статусом «Повністю введено», які набули ознаки стану обробки «Вважається неподаним», «Історія подання», «Видалений», після настання граничного строку сплати грошового зобов'язання за такими Документами звітності, автоматично обробляються інформаційною системою в частині виключення з обліку раніше рознесених до ІКП сум грошових зобов'язань. Вказане виключення проводиться датою отримання такої ознаки стану обробки та з використанням відповідних облікових показників (операцій).
Крім того, ознаку стану обробки «Історія подання» отримують Документи звітності, щодо яких за рішенням суду або підрозділів податкового органу вищого рівня, відповідальних за адміністрування платежів, у підсистемі, що забезпечує обробку податкової звітності та платежів, передбачено скасування реєстрації (ідентифікацію недіючими).
Інструкція № 449 не передбачає можливості подання Звітного документу із виправленими показниками, проте позивач звільнений від сплати за себе єдиного внеску на підставі частини 4 статті 4 Закону №2464-VI та не мав обов'язку його подавати, а контролюючому органу було достовірно відомо про цю обставину та було достовірно відомо про факт помилкового подання позивачем у електронній формі відповідного Звіту, беручи до уваги те, що у контролюючого органу не було підстав для надання ознаки стану обробки Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік від 21.01.2020 р., реєстраційний номер № 5773821, «Вважається неподаним», суд дійшов висновку, що Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску по формі № Д5 (річна) за 2019 рік від 21.01.2020 р., реєстраційний номер № 5773821, контролюючий орган повинен був присвоїти в інформаційній системі ознаку «Історія подання».
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.04.2016 р. № 422 (чинного до 05.04.2021 р. ), з метою обліку нарахованих і сплачених сум податків, зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску органами ДФС відкриваються ІКП за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника податків з бюджетами та цільовими фондами за відповідним видом платежу.
Згідно із Порядком ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2021 р. № 5, який набрав чинності 05.04.2021 р., інтегрована картка платника (далі - ІКП) - форма оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску (далі - платежі), що ведеться за кожним видом платежу (пункт 2 розділу І).
ІКП містить інформацію про облікові операції та облікові показники, які характеризують стан розрахунків платника з бюджетами та фондами загальнообов'язкового державного соціального і пенсійного страхування за відповідним видом платежу та відповідною адміністративно-територіальною одиницею (пункт 1 розділу ІІ цього Порядку).
Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2020 р. до інтегрованої картки податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код класифікації доходів бюджету 71040000) внесена та обліковується сума недоїмки єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн., що підтверджується витягами з інтегрованої картки
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що інформація по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування містить помилкову інформацію та облікові показники про недоїмку єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн., оскільки у позивачки відсутній обов'язок сплачувати єдиний внесок.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним способом захисту прав позивачки є визнання протиправною бездіяльності відповідача, яка полягає у не наданні в інформаційній системі статусу "Історія подання" Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми № Д5 (річна) за 2019 рік від 21.01.2020 р. (реєстраційний номер 5773821), поданому позивачкою; зобов'язання відповідача надати в інформаційній системі статус "Історія подання" Звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску форми № Д5 (річна) за 2019 рік від 21.01.2020 р. (реєстраційний номер 5773821), поданому позивачкою; визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та обліковування в інтегрованій картці позивачки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код класифікації доходів бюджету 71040000) суми недоїмки єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн., що внесена до інтегрованої картки 11.02.2020 р.; зобов'язання відповідача вилучити з інтегрованої картки позивачки по єдиному внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (код класифікації доходів бюджету 71040000) суми недоїмки єдиного внеску в розмірі 11016,72 грн., яка внесена до інтегрованої картки 11.02.2020 р.
Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Hirvisaari v. Finland” від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі “Ruiz Torija v. Spain” від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 28.12.2021 р. по справі № 440/10426/21 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич