12 серпня 2022 року справа № 580/2332/22
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання правомірної відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати неправомірною відмову відповідача у зарахуванні до трудового стажу позивача період роботи з 03.07.1979 по 28.02.1993 на Черкаській фабриці “Індтрикотаж”, яке з 18.01.1993 реорганізоване в Черкаське обласне трикотажне об'єднання “Фанг”; період роботи з 01.03.1993 по 31.01.2004 на Державному підприємстві “Арніка”, яке 28.12.1995 переіменоване в ТОВ “Фірма “Арніка”; період роботи з 01.02.2004 по 28.02.2006 у ПП ОСОБА_2 ; період роботи з 01.07.2006 по 20.09.2007 у ТОВ “Фірма «Арніка”;
- зобов'язати відповідача зарахувати до трудового стажу позивача період роботи з 03.07.1979 по 28.02.1993 на Черкаській фабриці “Індтрикотаж”, яке з 18.01.1993 реорганізоване в Черкаське обласне трикотажне об'єднання “Фанг”; період роботи з 01.03.1993 по 31.01.2004 на Державному підприємстві “Арніка”, яке з 28.12.1995 переіменовано в ТОВ “Фірма “Арніка”; період роботи з 01.02.2004 по 28.02.2006 у ПП ОСОБА_2 ; період роботи з 01.07.2006 по 20.09.2007 у ТОВ “Фірма “Арніка”, та призначити пенсію з моменту настання пенсійного віку.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що у зв'язку із досягненням 60-річного відку звернулася до відповідача 01.03.2022 із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”. Листом від 01.04.2022 №2300-0204-8/14224 відповідач повідомив позивача про те, що її страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 . Позивач вважає вказану відмову протиправною та такою, що порушує її право на соціальний захист.
Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 30.05.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі за даним позовом без повідомлення учасників справи (письмове провадження).
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
З трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 вбачається, що в період з 03.07.1979 по 28.02.1993 позивач займала посаду в'язальниці на Черкаській фабриці “Індтрикотаж” яке з 18.01.1993 реорганізоване в Черкаське обласне трикотажне об'єднання “Фанг”
У період з 01.03.1993 по 31.01.2004 позивач працювала на Державному підприємстві “Арніка”, яке з 28.12.1995 перейменовано в товариство з обмеженою відповідальністю “Фірма “Арніка” в'язальницею;
З 01.02.2004 по 28.02.2006 позивач обіймала посаду старшого продавця у приватного підприємця ОСОБА_2 .
Позивач у період з 01.07.2006 по 20.09.2007 працювала у ТОВ “Фірма “Арніка” в'язальницею.
Відповідно до архівної довідки Державного архіву Черкаської області від 14.09.2020 №М-31 у документах архівного фонду Черкаської обласної фабрики “Інтрикотаж” у відомостях нарахування заробітної плати працівникам фабрики за період з січня 1984 року по грудень 1990 року та за січень-грудень 1992 року наявні відомості про заробітну плату ОСОБА_1 .
Згідно архівної довідки Державного архіву Черкаської області від 15.10.2020 №М-36 у документах архівного фонду Черкаської обласної фабрики “Інтрикотаж” у відомостях нарахування заробітної плати працівникам фабрики за 1984 - 1990, 1992 рр. ОСОБА_1 значиться в'язальницею ІІІ розряду ательє “Дніпряночка” з січня 1984 року по грудень 1990 року та з січня по квітень 1992 року.
Архівною довідкою Державного архіву Черкаської області від 16.11.2021 №М-29 підтверджується наявність отримання позивачем заробітної плати у Черкаській обласній фабриці “Інтрикотаж” (з 1993 року - Черкаського обласного трикотажного об'єднання “Фанг”).
30.03.2022 у зв'язку із досягненням 60-річного віку позивач звернулась до відповідача із заявою в якій просила призначити їй пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Листом від 01.04.2022 №2300-0204-8/14224 відповідач повідомив позивача про те, що її страховий стаж становить 23 роки 10 місяців 28 днів. До страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки титульна сторінка документа не засвідчена в організації, яка видавала трудову книжку.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо зарахування до її страхового стажу періодів роботи згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 та призначенні їй пенсії за віком, позивач звернулась з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV страховий стаж - це період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (ч. 2 ст. 24 Закону №1058-IV).
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону №1058-ІV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років.
Статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 05.11.1991 №1788-XII (далі Закон №1788-XII) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до пункту 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
З аналізу наведених норм слідує, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності останньої або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Судом встановлено, що згідно записів у трудовій книжці серії НОМЕР_1 позивач у період з 03.07.1979 по 28.02.1993 працювала на Черкаській фабриці “Індтрикотаж”, яке з 18.01.1993 реорганізоване в Черкаське обласне трикотажне об'єднання “Фанг” в'язальницею, у період з 01.03.1993 по 31.01.2004 обіймала посаду в'язальниці на Державному підприємстві “Арніка”, яке з 28.12.1995 перейменовано в ТОВ “Фірма “Арніка”, у період з 01.02.2004 по 28.02.2006 працювала старшим продавцем у ПП ОСОБА_2 , у період роботи з 01.07.2006 по 20.09.2007 обіймала посаду в'язальниці у ТОВ “Фірма “Арніка”.
Разом з тим, вказані обставини підтверджуються архівними довідками Державного архіву Черкаської області від 14.09.2020 №М-31, від 15.10.2020 №М-36 та від 16.11.2021 №М-29.
Щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , оскільки титульна сторінка документа не засвідчена в організації, яка видавала трудову книжку, суд зазначає про таке.
Відповідно до п.4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Отже, недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для особи, якій належить трудова книжка, а отже, не може впливати на особисті права.
На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 21.02.2018 у справі №687/975/17.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що відповідач протиправно не зарахував до страхового стажу позивача період роботи з 03.07.1979 по 28.02.1993 на Черкаській фабриці “Індтрикотаж”, яке з 18.01.1993 реорганізоване в Черкаське обласне трикотажне об'єднання “Фанг”, з 01.03.1993 по 31.01.2004 на Державному підприємстві “Арніка”, яке з 28.12.1995 перейменовано в ТОВ “Фірма “Арніка”, з 01.02.2004 по 28.02.2006 у ПП ОСОБА_2 , з 01.07.2006 по 20.09.2007 у ТОВ “Фірма “Арніка”.
Отже вказані періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача.
Щодо позовної вимоги про призначення позивачу пенсії, суд зазначає наступне.
При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Разом з тим, враховуючи положення статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, захист прав у сфері публічно-правових відносин можливий у спосіб зобов'язання відповідача прийняти певне рішення чи зобов'язання вчинити певні дії.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).
Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Враховуючи те, що станом на момент звернення до відповідача із заявою про призначення пенсії позивач досягла 60-річно віку та за наявності необхідного страхового стажу, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та призначення їй пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV.
Суд зазначає, що за загальним правилом, встановленим ст.45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією. Позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою 30.03.2022.
За вказаних обставин, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 01 березня 2022 року.
Згідно з частиною 2 статті 77 КАС України в справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За таких обставин, суд, за правилами встановленими статтею 90 КАС України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на задоволених позовних вимог, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору у сумі 992 грн 40 коп., підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 72, 76, 90, 241-246, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області щодо зарахування до страхового стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 03.07.1979 по 28.02.1993 на Черкаській фабриці “Індтрикотаж”, яке з 18.01.1993 реорганізоване в Черкаське обласне трикотажне об'єднання “Фанг”, з 01.03.1993 по 31.01.2004 на Державному підприємстві “Арніка”, яке з 28.12.1995 перейменовано в ТОВ “Фірма “Арніка”, з 01.02.2004 по 28.02.2006 у ПП ОСОБА_2 , з 01.07.2006 по 20.09.2007 у ТОВ “Фірма “Арніка”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська обалсть, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) періоди роботи з 03.07.1979 по 28.02.1993 на Черкаській фабриці “Індтрикотаж”, яке з 18.01.1993 реорганізоване в Черкаське обласне трикотажне об'єднання “Фанг”, з 01.03.1993 по 31.01.2004 на Державному підприємстві “Арніка”, яке з 28.12.1995 перейменовано в ТОВ “Фірма “Арніка”, з 01.02.2004 по 28.02.2006 у ПП ОСОБА_2 , з 01.07.2006 по 20.09.2007 у ТОВ “Фірма “Арніка”.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська обалсть, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) призначити з 30 березня 2022 року ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (вул. Смілянська, 23, м. Черкаси, Черкаська обалсть, 18001, код ЄДРПОУ 21366538) судові на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 копійок.
Копію рішення направити учасникам справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду в строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ