Справа № 420/401/20
02 серпня 2022 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Радчука А.А.,
за участю секретаря - Ляшенко Ю.В.,
за участю сторін: представника позивача - не з'явився,
представника відповідача - Пономаренко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці в Одеській області (пр. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39781624) про визнання протиправною та скасування постанови, -
В січні 2020 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просила суд визнати протиправними та скасувати Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07.02.2019р. №ОД1305/1579/АВ/П/ТД-ФС.
В обґрунтування вимог, позивач в цілому зазначив, що Головним управлінням Держпраці в Одеській області порушено чинне законодавство України з огляду на положення ч.2 порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, а саме допущено до проведення перевірки особу, котра не має повноваження державного інспектора з питань праці. Також, позивач стверджує, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 не працювали у магазині “Конфіскат”, а можливо, дані особи були випадковими покупцями та тому знаходилися 18.12.2018 року у приміщенні магазину. Окрім цього, фахівцями ГУ Держпраці в Одеській області не встановлено вказаних осіб на підставі їх паспортних даних. Також, на думку позивача, фахівці ГУ Держпраці в Одеській області порушили свої посадові обов'язки, відібравши пояснення у вказаних осіб без проведення позапланової перевірки. До того ж, фахівці Головного управління не мали права отримувати пояснення від таких осіб без наявності позивача на робочому місці чи його уповноваженої особи, що відповідно унеможливило перевірку документів, які слугували підставою для здійснення позапланового заходу державного нагляду.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року, відмовлено у задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.02.2022 року задоволено частково касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 . Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у справі №420/401/20 - скасовано і направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Скасовуючи рішення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2020 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2021 року Верховний Суд зазначив, що особа, яка працює на посаді робітника торгового залу не може прирівнюватися до керівника об'єкта відвідування або іншої уповноваженої особи позивача, тому особистий підпис ОСОБА_7 на направленні не є доказом того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та її уповноважена особа знали про проведення позапланової перевірки.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 при розгляді справи неодноразово зазначала, що не знала про проведення інспекційного відвідування.
При цьому суди мали з'ясувати чи отримувала ОСОБА_1 документи, які направляли відповідачем поштою.
У постанові про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07 лютого 2019 року №ОД1305/1579/АВ/П/ТД-ФС зазначено про те, станом на 14 січня 2019 року гр. ОСОБА_8 (який представився довіреною особою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , проте жодних підтверджуючих документів не надав) до Управління з питань праці ГУ Держпраці в Одеській області надав ряд документів, за підписом ОСОБА_9 .
Суди попередніх інстанцій взагалі не надали оцінку вказаній обставині та не з'ясували чи було відомо позивачу про проведення щодо фізичної особи-підприємця інспекційного відвідування, надання ОСОБА_8 документів від її імені .
Верховний Суд звертає увагу, що суди не досліджували питання того, чи було належним чином дотримано питання повідомлення позивача про розгляд справи відповідачем про накладення штрафу.
Також у позовній заяві зазначалося про те, що відібрання інспекторами праці пояснень у ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 від 18 грудня 2018 року відбулося до моменту пред'явлення посвідчення, копії направлення на проведення перевірки. Позивач наголошує, що вказані особи насправді були покупцями магазину, а не найманими працівниками. Вказаний аргумент також потребує з'ясування судами.
Вказані обставини мають бути підтверджені або спростовані судами на підставі належних і допустимих доказів.
Ухвалою суду від 18.04.2022 року прийнято справу та призначено до розгляду в порядку загального провадження.
04.05.2022 року до суду надійшов відзив, в якому відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши, що у Головного управління були підстави для проведення перевірки, що встановлено Верховним Судом у постанові від 21.02.2022 року по справі №420/401/20.
Копію направлення на здійснення інспекційного відвідування № 15/01-29-3729 від 14.12.2018 отримала посадова особа ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_7 18.12.2018 для її передачі своєму роботодавцю. ОСОБА_7 займає посаду iз представницькими функціями, адже є робiтником торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », спілкується із клієнтами в інтересах ФОП ОСОБА_1 , є її штатним працівником, виконує роботу під її керівництвом, тому в силу належності свого посадового становища до підприємницької діяльності позивача, була в праві передати направлення ФОП ОСОБА_1
19 грудня 2018 року інспектором праці Кудровим В.В. було складено акт про неможливість проведення інспекційного вiдвiдування № ОД1305/1579/НД iз зазначенням причин неможливості проведення відповідного відвідування ненадання інформації, необхідної для піспекцiйного вiдвiдання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекцiйного відвідування, їх завірених об'єктом вiдвiдування копій або витягів.
Інспектором праці Кудрєвим В.В. була складена Вимога про надання документів № ОД1305/1579/ПД, якою ФОП ОСОБА_1 зобов'язано у строк до 09:00 год. 14.01.2019 надати документи, необхiднi для проведення iнспекційного відвідування та вищевказані Акт № ОД1305/1579/НД вiд 19.12.2018 р. та вимога № ОД1305/1579/ПД від 19.12.2018р. були на адресу позивача поштовим відправленням за №6502033921575 вiд 19.12.2018р. цінним листом з описом вкладення.
15 січня 2019 року актом інспекційного відвідування № ОД1305/1579/AB було зафіксовано, що стан додержання вимог законодавства про працю ФОП перевірявся на пiдставi наданих документів. Також, в ході інспекційного відвідування було проведено iнформацiйно-роз'яснювальну роботу щодо належного працевлаштування працівників.
У розділі III акту інспекційного відвідування № ОД1305/1579/AB Biд 15.01.2019 зафіксовано, що під час виходу 18 грудня 2018 року за адресою АДРЕСА_2 (магазин взуття «Конфіскат»), Фахівцями Головного управління були вiдiбранi письмові пояснення у осіб, які знаходились у приміщенні магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та виконували посадові обов'язки з обслуговування. Відповідно до наданих пояснень були встановлені особи працівників: ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 .
При цьому, у відповідному акті було зазначено, що дослідження кадрової та бухгалтерської документації, наданої ФОП ОСОБА_1 , ведення якої передбачено законодавством про працю (наказів з кадрової роботи, табелів обліку використання робочого часу, розрахункових відомостей та інших) факт перебування ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 документального підтвердження не знайшов.
Поштовим відправленням за № 6502033940324 вiд 16.01.2019 цінним листом з описом вкладення ОСОБА_1 було направлено акт інспекційного відвідування № ОД1305/1579/AB від 15.01.2019.
21 сiчня 2019 року інспектором праці Кудровим В.В. було винесено до ФОП ОСОБА_1 припис про усунення виявлених порушень № ОД1305/1579/AB/T вiд 21.01.2019, направлений рекомендованим листом за № 6502033943200 вiд 21.01.2019.
25 січня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Байдюком Сергієм Васильовичем було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ОД1305/1579/АВ/П/ТД. Враховуючи, що акт інспекційного відвідування № ОД1305/1579/AB було складено 15.01.2019, вiдповiдне рішення прийнято у передбачений десятиденний термiн.
30 січня 2019 року рекомендованим листом за № 6502033946101 позивачу було направлено повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу iз зазначенням дати, часу та місця відповідного розгляду, тобто за сім днів до дати розгляду справи щодо накладення штрафу, призначеного на 07 лютого 2019 року, з боку відповідача дотримано нормативні приписи Порядку № 509, питання належного отримання кореспонденції залишається на позивачеві.
07 лютого 2019 року, розглянувши справу про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог трудового законодавства, тодішнім першим заступником начальника Головного управління Байдюком Сергієм Васильовичем була прийнята постанова № ОД1305/1579/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог статей 21, 24 Кодексу законів про працю України, за використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці п'яти осіб без належного оформлення трудових відносин, а саме ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у розмірі 625 950 (шістсот двадцять п'ять дев'ятсот п'ятдесят) гривень.
08 лютого 2019 року разом з супровідним листом № 15/01-1297 від 08.02.2019 ФОП ОСОБА_1 було направлено рекомендованим листом за № 6504408862710 постанову про накладення штрафу № ОД1305/1579/АВ/ПТД-ФС від 07.02.2019.
Враховуючи вищевикладене відповідач зазначає, що позиція Головного управління залишається незмінною - правомірно прийнята у межах, на підставі та у спосіб, передбачені нормами Порядку № 509 постанова № ОД1305/1579/АВ/П/ТДФС від 07.02.2019, прийнята на виконання приписів трудового законодавства, направлена на захист порушених трудових прав 5 осіб, підлягає залишенню у силі, а необгрунтовані позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 по справі № 420/401/20, підлягають залишенню без задоволенню.
Ухвалою суду від 09.06.2022 року по справі було призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 21.06.2022 року, занесеною до протоколу судового засідання було витребувано у відповідача: докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 знала що відносно неї проводиться інспекційне відвідування та отримувала документи, які направляли відповідачем поштою; докази на підтвердження того, що ОСОБА_8 є довіреною особою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ; докази щодо повідомлення позивача про розгляд справи відповідачем про накладення штрафу; докази на підтвердження того, що ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 були найманими працівниками позивача, а не покупцями.
06.07.2022 року до суду надійшли письмові пояснення відповідача, в яких зазначено, що на усі питання, які суд зазначив 21.06.2022, Головне управління вже виклало свою правову позицію, докази перебувають в матеріалах справи. При цьому в матеріалах справи наявні підтвердження належної реалізації контролюючих повноважень Головного управління та обґрунтованого притягнення позивача до відповідальності за порушення трудових прав 5 осіб.
Ухвалою суду від 19.07.2022 року було закрито підготовче провадження, а справу призначено до розгляду по суті.
В судовому засіданні 02.08.2022 року, яке було проведено в режимі відеоконференції, представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
Представник позивача в судове засідання 02.08.2022 року не з'явився, надав до суду клопотання, про проведення судового засідання за його відсутності, у зв'язку з неможливістю прибути до суду через знаходження в цей час в іншому судовому засіданні.
Заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Головним державним інспектором відділу з питань трудових відносин Головного управління Кудрєвим В.В. (службове посвідчення №1579), головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів Головного управління Голінським П.І. (службове посвідчення №1663), заступником начальника відділу контролю за дотриманням законодавства про працю Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради Сорочан Т.М. (службове посвідчення №938), відповідно до ст. 259 Кодексу законів про працю України, ч. 3 ст. 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, п. 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі - Порядок №295, який був чинним на момент спірних правовідносин), у період з 18 грудня 2018 року по 19 грудня 2018 року проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .
За наслідками інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 фахівцем контролюючого органу складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю від 15 січня 2019 року №ОД1305/1579/АВ, у висновках якого наголошено на використанні фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 праці п'ятьох найманих працівників, зокрема, ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , без належного оформлення трудових правовідносин, що призвело до порушення вимог ч.3 ст.24 Кодексу законів про працю України.
25 січня 2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. винесено Рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ОД1305/1579/АВ/П/ТД, яким прийнято до розгляду справу про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 за фактичний допуск працівників до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівників на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, та податків, розгляд якої призначено на 07 лютого 2019 року о 10год. 30 хв. у приміщенні Головного управління Держпраці в Одеській області.
25 січня 2019 року Головним управлінням Держпраці в Одеській області складено Повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу №12, яке 30 січня 2019 року було надіслано на адресу позивача.
За результатами розгляду справи про накладення штрафу, на підставі Акта інспекційного відвідування від 15 січня 2019 року № ОД1305/1579/АВ, першим заступником начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Байдюк С.В. 07 лютого 2019 року винесено постанову № ОД1305/1579/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, якою на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 накладено штраф у сумі 625 950 грн.
Позивач, вважаючи протиправною зазначену постанову, звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з цим позовом.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.259 КЗпП України встановлено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами-підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному КМУ.
Постановою КМУ “Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” від 26.04.2017р. за №295, затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок 295)
Відповідно до п. 1 Порядку 295, цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю.
У відповідності до п.2 Порядку №295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об'єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Відповідно до пп. 3 п. 5 Порядку №295, інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту.
Згідно з пп.2.1.1 п.2.1 Положення про Департамент аналітики та контролю Одеської міської ради, затверджене Рішенням Одеської міської ради “Про створення департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради” за №2729-VII від 14.12.2017р., основними завданнями Департаменту, у тому числі, є здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю на території м.Одеси.
Приписами пп.2.2.1 п.2.2 Положення про Департамент аналітики та контролю Одеської міської ради, затвердженого Рішенням Одеської міської ради “Про створення департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради” за №2729-VII від 14.12.2017р., передбачено, що відповідно до поставлених завдань Департамент здійснює державний контроль за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю, у формі інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин).
Як вбачається із матеріалів справи, що заступником директора Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради на ім'я начальника ГУ Держпраці в Одеській області Калайди М.І. надіслано Лист від 12.12.2018р. за №02-24/1036, в якому запропоновано, на підставі п.1 Розпорядження КМУ 649-р від 5.09.2018р. “Про заходи, спрямовані на детінізацію відносин у сфері зайнятості населення”, спільно здійснити заходи контролю щодо детінізації трудових відносин у суб'єктів господарювання, що реалізують товари побутового вжитку, у тому числі, і щодо ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .
У зв'язку із надходженням вказаного листа, 13.12.2020р. головним державним інспектором відділу з питань трудових відносин Соболь К. на ім'я начальника ГУ Держпраці в Одеській області Калайди М.І. скерована Інформаційна довідка з проханням прийняти рішення щодо доцільності організації проведення контрольних заходів окреслених у ній суб'єктів господарювання, у тому числі, ФОП ОСОБА_1 , за листом Департаменту згідно пп.3 п.5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою КМУ від 26.04.2017р. №295.
У зв'язку із цим, з метою реалізації ст.259 КЗпП України, відповідно до Порядку №295, ГУ Держпраці в Одеській області прийнято Наказ “Про проведення інспекційного відвідування” від 14.12.2018р. за №1885, пунктом 1 якого посадовим особам контролюючого органу доручено здійснити з 18.12.2018р. по 19.12.2018р. (включно) позаплановий захід державного контролю за додержанням законодавства про працю у формі інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_2 .
На підставі наказу, 14.12.2018р. ГУ Держпраці в Одеській області видано Направлення за №15/01-29-3729 на здійснення інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , яка здійснює господарську діяльність за вказаною адресою, в якому, серед іншого, зазначено, що предметом заходу державного контролю є додержання вимог законодавства про працю, зокрема, належного оформлення трудових відносин.
Отже, з урахуванням положень пп.3 п.5 Порядку №295 та наданої відповідачу інформації з Департаменту аналітики та контролю Одеської міської ради, у ГУ Держпраці були підстави для проведення перевірки.
Про наявність підстав для проведення перевірки також зазначав Верховний Суд у постанові від 21.02.2022 року по справі №420/401/20.
Відповідно до п. 8 Порядку 295, про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.
Відповідно до п. 11 Порядку 295, Інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:
1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;
2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;
3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;
4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;
5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;
6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;
7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.
Відповідно до п. 16 Порядку №295, у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.
Як встановлено судом, о 19.12.2018р. інспектором ГУ Держпраці в Одеській області Кудрєвим В.В. здійснено спробу інспекційного відвідування у ФОП ОСОБА_1 , під час якого Направлення на проведення інспекційного відвідування та службові посвідчення пред'явлено посадовій особі ФОП ОСОБА_1 - ОСОБА_7 (Наказ №К-03 від 11.10.2018р. про прийняття на роботу з 12.10.2018р.; займає посаду робітника торгового залу магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”), про що свідчить її особистий підпис на копії направлення.
Разом з цим, суд зазначає, що відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами). Статтею 245 ЦК України визначено, що форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Статтею 34 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-ХІІ “Про нотаріат” визначено, що однією з нотаріальних дій, які вчиняють нотаріуси, є посвідчення правочинів, в тому числі довіреностей.
У відповідності до ч. 1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Суд зазначає, що особа, яка працює на посаді робітника торгового залу не може прирівнюватися до керівника об'єкта відвідування або іншої уповноваженої особи позивача, тому особистий підпис ОСОБА_7 на направленні не є доказом того, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та її уповноважена особа знали про проведення позапланової перевірки.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача у відзиві на те, що ОСОБА_7 займає посаду iз представницькими функціями, адже є робiтником торгового залу магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », спілкується із клієнтами в інтересах ФОП ОСОБА_1 , є її штатним працівником, виконує роботу під її керівництвом, тому в силу належності свого посадового становища до підприємницької діяльності позивача, була в праві передати направлення ФОП ОСОБА_1 , з огляду на той факт, що відповідно до положень Порядку №295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об'єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі (п. 8 Порядку 295), а не особу, яка, в даному випадку, вправі передати направлення ФОП ОСОБА_1 .
Фактично посадовими особами відповідача було встановлено тільки те, що ОСОБА_7 є працівником позивача.
При цьому доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 видавалась довіреність на представлення інтересів фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , до суду не надано.
З огляду на зазначене суд дійшов висновку, що станом на 19.12.2018 року ОСОБА_1 не була обізнана щодо проведення заходу контролю щодо неї.
19.12.2018р. інспектором праці Кудрєвим В.В. було складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування за №ОД1305/1579/НД із зазначенням неможливості проведення відповідного відвідування: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, їх завірених об'єктом відвідування копій або витягів .
Відповідно до п.12 Порядку №295, вимога інспектора праці про надання об'єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов'язковою для виконання.
Положеннями п.18 Порядку №295 передбачено, що у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.
Відповідно до пп.2 п.11, п.12, п.18 Порядку №295, інспектором праці Кудрєвим В.В. було складено Вимогу про надання документів за №ОД1305/1579/ПД, якою ФОП ОСОБА_1 зобов'язано у строк до 9:00 год. 14.01.2019р. надати документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.
При цьому, акт №ОД1305/1579/НД від 19.12.2018р. та вимога №ОД1305/1579/ПД від 19.12.2018р. були надіслані на адресу позивача - АДРЕСА_3 , поштовим відправленням за №6502033921575 від 19.12.2018р. цінним листом з описом вкладення.
Разом з цим відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що позивач отримувала вищезазначені акт та вимогу.
При цьому, як зазначає позивач у позовній заяві, станом на 14.01.2019 року довіреною особою ФОП було надано до ГУ Держпраці в Одеській області наступні документи: копія паспорта громадянки України ОСОБА_1 та копія ІПН; копія виписки з єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; копія витягу з реєстру платників єдиного податку від 26.09.2018p. №1815213400947; відомості нарахування та виплати заробітної плати за жовтень та листопад 2018р.; табелі обліку використання робочого часу за жовтень та листопад 2018р.; копії наказів щодо прийняття працівників на роботу та звільнення.
Зазначенні обставини узгоджуються зі змістом Акту інспекційного відвідування фізичної особи від 15.01.2022 року за №ОД1305/1579/АВ, відповідно до якого, станом на 14.01.2019p. гр. ОСОБА_8 (який представився довіреною особою ФОП, проте жодних підтверджуючих документів не надав) до Управління з питань праці Головного управління Держпраці в Одеській області на вимогу вiд 19.12.2018р. № ОД1305/1579/ПД надав вищенаведені документи.
Таким чином суд дійшов висновку, що станом на 14.01.2019 позивачу було відомо, що щодо неї відбувається інспекційне відвідування
15.01.2019р. посадовими особами контролюючого органу проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 , за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування фізичної особи за №ОД1305/1579/АВ, у висновках якого встановлено порушення вимог ст.21,24 КЗпП України, а саме встановлено використання працю п'ятьох найманих працівників без належного оформлення трудових правовідносин.
Зазначеним Актом інспекційного відвідування №ОД1305/1579/АВ було зафіксовано, що стан додержання вимог законодавства про працю ФОП перевірявся на підставі наданих документів.
Як вбачається із розділу ІІІ Акту інспекційного відвідування за №ОД1305/1579/АВ від 15.01.2019р., що під час виходу 18.12.2018р. за адресою АДРЕСА_2 (магазин взуття “Конфіскат”), посадовими особами контролюючого органу були відібрані пояснення у осіб, які знаходились у приміщенні магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” та виконували посадові обов'язки з обслуговування. Відповідно до наданих пояснень були встановлені особи працівників: ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_9 .
Водночас, у вказаному Акті зазначено, що дослідженням кадрової, та бухгалтерської документації, наданої ФОП ОСОБА_1 , ведення якої передбачено законодавством про працю (наказів з кадрової роботи, табелів обліку використання робочого часу, розрахункових відомостей та інших), не знайшов документального підтвердження факт перебування усіх вищезазначених осіб у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 .
Положеннями п.2 ч.5 ст.50 ЗУ “Про зайнятість населення” встановлено, що роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.
Приписами ст.2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.
У відповідності до ч.1 ст.21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
За правилами ч.3 ст.24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому КМУ.
Отже, відповідач вважав, що в порушення вимог ст. 21, 24 КЗпП України, ФОП ОСОБА_1 використовувала працю п'ятьох осіб без належного оформлення трудових відносин. Відповідні порушення трудового законодавства були зафіксовані в акті інспекційного відвідування за №ОД1305/1579/АВ від 15.01.2019р.
При цьому, поштовим відправленням за №6502033940324 від 16.01.2019р. цінним листом з описом вкладення ОСОБА_1 контролюючим органом було направлено акт інспекційного відвідування за №ОД1305/1579/АВ від 15.01.2019р.
Пунктом 19 Порядку №295 передбачено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.
21.01.2019р. інспектором праці Кудрєвим В.В. було винесено до ФОП ОСОБА_1 припис про усунення виявлених порушень за №ОД1305/1579/АВ/П від 21.01.2019р., направлений позивачу рекомендованим листом за №6502033943200 від 21.01.2019р.
Механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП України та ч.2-7 ст.53 ЗУ “Про зайнятість населення” визначають норми Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджені постановою КМУ від 17.07.2013р. за №509, що діяли у відповідній редакції на момент прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу (далі - Порядок №509).
Так, п.3 Порядку №509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.
Як встановлено судом, 25.01.2019р. першим заступником начальника контролюючого органу Байдюком С.В. було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу за №ОД1305/1579/АВ/П/ТД. Враховуючи, що акт інспекційного відвідування за №ОД1305/1579/АВ було складено - 15.01.2019р., відповідне рішення прийнято у передбачений десятиденний термін.
У відповідності до п.6 Порядку №509, про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб'єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п'ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.
30 січня 2019р. контролюючий орган своїм рекомендованим листом за №6502033946101 - ОСОБА_1 було направлено повідомлення про розгляд справи щодо вирішення питання про накладення штрафу із зазначенням дати, часу та місця відповідного розгляду, тобто за сім днів до дати розгляду справи щодо накладення штрафу, призначеного на 07 лютого 2019р.
Таким чином суд дійшов висновку, що відповідачем було дотримано порядок повідомлення позивача про розгляд відповідачем справи про накладення штрафу.
Разом з цим відповідачем не надано до суду доказів на підтвердження того, що позивач отримувала вищезазначене повідомлення про розгляд справи.
Відповідно до п. 7 Порядку 509, справа розглядається за участю представника суб'єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.
В подальшому, 07.02.2019р., розглянувши справу про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог трудового законодавства, першим заступником начальника Головного управління Байдюком С.В. було прийнято постанову за №ОД1305/1579/АВ/П/ТД-ФС про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення вимог ст.21,24 КЗпП України, за використання ФОП ОСОБА_1 праці п'яти осіб без належного оформлення трудових відносин, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , у розмірі 625 950грн.
В якості однієї з підстав для визнання протиправною постанови позивач наголошує, що вказані особи насправді були покупцями магазину, а не найманими працівниками.
В свою чергу відповідач зазначає, що посадовими особами контролюючого органу були відібрані пояснення у осіб, які знаходились у приміщенні магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ” та виконували посадові обов'язки з обслуговування. Відповідно до наданих пояснень були встановлені особи працівників: ОСОБА_10 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В матеріалах справи наявні пояснення зазначених осіб.
Разом з цим зі змісту пояснень неможливо встановити чи дійсно вищезазначені особи працюють у позивача, оскільки відповідні графи не заповнені, а саме: де особа працює, на якій посаді, за якою адресою, яка заробітна плата, чи укладався трудовий договір, режим роботи тощо.
Фактично усі письмові пояснення по суті поставлених питань є незаповненими, що унеможливлює встановлення факту, що вищенаведені особи працюють у позивача.
При цьому, як вже зазначалось судом, інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.
Відповідачем не надано до суду доказів аудіо-, фото- або відеофіксації, які можуть підтвердити факт роботи вищезазначених осіб у ФОП ОСОБА_1 .
З огляду на вищенаведені обставини, у сукупності, суд дійшов висновку, що контролюючим органом та його посадовими особами не було доведено належними та допустимими доказами порушення ФОП ОСОБА_1 трудового законодавства у частині фактичного допуску працівників до роботи без належного оформлення трудових відносин, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що постанова №ОД1305/1579/АВ/П/ТД-ФС від 07.02.2019р. є протиправною та належить до скасування.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі “Серявін та інші проти України” від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії” від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Бендерський проти України” від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов належить до задоволення.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав Відповідачем у справі, або якщо Відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Позивачем, за звернення до суду з даним адміністративним позовом, було сплачено судовий збір у розмірі 6259,50 грн.
У зв'язку з задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 6259,50 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 205, 229, 242-246, 255, 293, 295 КАС України, суд -
Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці в Одеській області (пр. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39781624) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07 лютого 2019 року №ОД1305/1579/АВ/П/ТД-ФС.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці в Одеській області (пр. Шевченка, 2, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 39781624) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6259 (шість тисяч двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 50 коп.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Повний текст рішення складено та підписано 12.08.2022 року.
Суддя А.А. Радчук