Справа № 420/7357/22
12 серпня 2022 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Іванова Е.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» до Одеської митниці (з урахуванням заяви про зміну предмету позову вх.№ЕП/17896/22 від 27.06.2022 року) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене листами від 29.03.2022 року №7.10-2/28.1-01/13-6658, від 20.05.2022 року за №7.10-2/28.1-01/13/9832 та зобов'язання відповідача надати дозвіл позивачу на внесення змін до митної декларації від 16.03.2022 року №UА 500020/2022/006242.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відмова Одеської митниці внести зміни до митної декларації щодо визначення вірного коду товару (графа 33) та до графи 47 «В» (розрахунки митних платежів) є протиправною, оскільки правильний код товару ввезеного позивачем, підтверджений всіма відповідними доказами, які було додани зокрема при поданні митної декларації від 16.03.2022 року №UА 500020/2022/006242. Позивачем зазначено, що митний орган з самого початку повинен був за результатами перевірки поданих позивачем митної декларації та документів у встановленому порядку оформити позивачу картку відмови у зв'язку з невідповідністю інформації у митній декларації та наданих документах, натомість відповідач здійснив митне оформлення товару саме з помилковим кодом УКТЗД.
Таким чином позивач зазначив, що в результаті відмови у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації та прийняття оскаржуваного рішення позивач по перше не може належним чином здійснювати бухгалтерський облік товару, оформити правильно податкові накладні, оскільки УКТЗЕД є обов'язковим реквізитом податкової накладної, та по друге позивач сплатив збільшену суму митної вартості (мито) та на теперішній час не має можливості звернутись з відповідною заявою про її повернення.
Враховуючи все вищенаведене та вважаючи такі дії щодо відмови у наданні дозволу на внесення змін протиправними позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
27.06.2022 року на електрону адресу суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов, з якого вбачається, що 16.03.2022 року посадовою особою митного органу відповідно до статті 269 Митного кодексу України внесені зміна до графи 31 митної декларації від 16.03.2022 року №UА 500020/2022/006242 та оформлено аркуш коригування відповідно до заяви декларанта від 16.03.2022 року №Б/Н, який був автоматично надісланий засобом електронного зв'язку за допомогою електронної бази даних АСМО «Інспектор».
Також позивачу неодноразово повідомлялось листами відповідача про неможливість внесення змін до граф 33, 47 «В» МД від 16.03.2022 року №UА 500020/2022/006242.
Таким чином митний орган діяв у відповідності до чинного законодавства та в межах своїх повноважень, у зв'язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.
Ухвалою суду від 13.06.2022 року відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
З огляду на завершення 30-ти денного терміну для подання заяв по суті справи, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Дослідивши адміністративний позов, відзив відповідача, інші письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному і об'єктивному дослідженні, проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом під час розгляду справи встановлено наступне.
27.01.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» (довіритель) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (повірений) укладено договір доручення №270121, згідно якого зокрема повірений зобов'язується від імені та за рахунок довірителя надавати останньому послуги з митного оформлення вантажів та майна довірителя, що переміщується через митний кордон України, а також представляти довірителя в будь-яких органах державного контролю. Звернення до яких є необхідним для отримання дозвільних документів при митному оформленні вантажів довірителя (п.1 Договору) (а.с.35-36).
Так, з метою здійснення митного оформлення товару в режимі імпорт (випуск для вільного обігу) декларантом позивача Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 або декларант позивача) 16.03.2022 року була подана електронна митна декларація №UA500020/2022/006242 за формою МД-2 (далі - МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року), де у графі 31 зазначено назву товару L-LYSINE SULPHATE MIN 98,5% та в графі 33 код товару УКТЗЕД 2309909690. Також у вказаній МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року здійснено розрахунки митних платежів за зазначеним кодом УКТЗЕД за ставкою 10% від вартості товару та склало 726 691,72 грн. і 20% ПДВ відповідно 1 598 721,78 грн. (а.с.26).
Поряд з цим, як встановлено судом та не заперечується відповідачем до вищезазначеної МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року додано відповідні документи для здійснення митного оформлення (а.с.19-25,28-43), а саме:
- пакувальний лист б/н від 16.12.2021 року;
- комерційний інвойс №DX212828 від 16.12.2021 року;
- коносамент COSU6320277420 від 21.12.2021 року;
- наряд №279 від 14.03.2022 року;
- сертифікат походження №21С3702В0887/00833 від 16.12.2021 року;
- сертифікат страхування №ВСО53635012100032487 від 20.12.2021 року;
- зовнішньоекономічний контракт №20072020 від 20.07.2020 року;
- додаткова угода №1 від 01.09.2021 року;
- договір доручення №270121 від 27.01.2022 року з брокером ФОП ОСОБА_2 ;
- сертифікат аналізу №б/н від 13.12.2021 року.
16.03.2022 року митий орган розглянув надану МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року з доданими до неї документами та списав з спеціального рахунку митні платежі у зазначених у такій МД розмірах.
Однак після прийняття МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року декларантом позивача виявлені помилки у поданій МД, а саме:
- у графі 31 назва товару «L-LYSINE SULPHATE MIN 98,5%», замість правильної відповідно до поданих документів «L-LYSINE HCL MIN 98,5%»;
- у графі 33 код товару УКТЗЕД зазначено 2309909690, замість вірного коду товару УКТЗЕД відповідно до поданих документів «2922410000»;
- у графі 47 та «В» не вірно розраховано митні платежі, оскільки ставка мита з урахуванням вірного коду товару УКТЗЕД 2922410000 відповідно до Закону України «Про Митний тариф України» від 04.06.2020 року №674-IX дорівнює 6,5%, тоді як в зазначеній МД ставка дорівнює 10%.
З підстав вищенаведеного того ж дня декларантом позивача направлено до митного органу заяву із зазначенням вказаних вище помилок та з проханням відповідно до ст.269 Митного кодексу України надати дозвіл на внесення змін до митної декларації №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року (а.с.44).
29.03.2022 року відповідачем надано лист-відповідь №7.10-2/28.1-01/13/6658 на вищезазначене звернення позивача, де зокрема зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що відсутні підстави для внесення змін до МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року до граф 33, 47 та «В» у зв'язку з відсутністю нових відомостей або причин для внесення змін. Декларантом було самостійно визначено код товару, з яким митний орган, при здійсненні контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД, погодився. Митні платежі були стягнуті в повному обсязі. Разом з тим відповідачем зазначено про можливе внесення змін лише до графи 31, шляхом подання заяви, форми встановленій додатком 3 до Положення про митні декларації, щодо заповнення та оформлення аркушу коригування виключно у графі 31 зазначеної МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року. Враховуючи наведені обставини митним органом повідомлено позивача про не можливість внесення змін до митного декларації від 16.03.2022 року №UA500020/2022/006242 за письмовим зверненням декларанта від 16.03.2022 року (а.с.45).
Враховуючи вищенаведену відповідь митного органу, позивачем 20.04.2022 року направлено на адресу відповідача заяву про надання йому дозволу на внесення змін до МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року, а саме виправити допущену помилку у графі 31 вказаної МД (а.с.47-48).
За результатом розгляду вищенаведеної заяви декларанта позивача від 20.04.2022 року відповідачем виготовлено аркуш коригування митної декларації №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року та внесено відповідні зміни до графи 31, а саме зазначено вірну назву товару відповідно до поданих документів «L-LYSINE HCL MIN 98,5%» (а.с.49).
05.05.2022 року ФОП ОСОБА_1 (декларант позивача) направив ще одну заяву про надання дозволу на внесення змін до МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року, де просив виправити помилки допущені в графі 33, 47 та «В», про які вже зазначалось вище (а.с.50).
20.05.2022 року відповідачем розглянуто заяву декларанта позивача та у відповідь листом №7.10-2/28.1-01/13/9832 зокрема зазначено про те, що згідно пункту 33 Положення про митні декларації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року №450 (далі - Положення про митні декларації), за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно додатку 3 Положення про митні декларації підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації, підтверджується документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Так, відповідачем зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що відсутні підстави для внесення змін до МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року до граф 33, 47 та «В» у зв'язку з відсутністю нових відомостей або причин для внесення змін. Декларантом було самостійно визначено код товару, з яким митний орган, при здійсненні контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД, погодився. Митні платежі були стягнуті в повному обсязі (а.с.52-53).
Таким чином не погоджуючись з відмовами відповідача у наданні дозволу на внесення змін до МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Податковий кодекс) податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Згідно пункту 20 частини 1 статті 4 Митного кодексу України (далі - Митний кодекс) митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
Відповідно до частин 1, 3 статті 257 Митного кодексу, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Згідно частини 1 статті 258 Митного кодексу, під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
Частинами 1, 2, 7 статті 269 Митного кодексу встановлено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана.
У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації. Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначає Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України №450 від 21 травня 2012 року (далі - Положення №450).
Згідно пункту 37 Положення №450, після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом: подання з метою сплати митних платежів у випадках, передбачених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової декларації та оформлення її митним органом; подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устатковання та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом; заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.
Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 цього Положення.
Оформлений митним органом аркуш коригування є невід'ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.
Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі: необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов'язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету; необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією; необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов'язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа. Електронні копії аркушів коригування зберігаються в локальних базах даних митних органів та Єдиній автоматизованій інформаційній системі митних органів України окремо від електронних копій відповідних митних декларацій (електронних митних декларацій), без внесення змін до таких електронних копій митних декларацій (електронних митних декларацій).
Таким чином, аркуш коригування заповнюється та оформлюється, зокрема, при необхідності виправлення відомостей, пов'язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв'язку із скасуванням рішення митного органу.
Порядок оформлення митним органом аркуша коригування, форму якого наведено в додатку 4 до Положення №450, визначений Порядком оформлення аркушу коригування, затвердженим наказом Міністерства фінансів України №1145 від 06.11.2012 року.
Відповідно до пункту 3 Порядку №1145, аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення №450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією (далі - МД), у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі.
Згідно пункту 34 Положення №450 не дозволяється: внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.
За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд у постанові від 23 листопада 2020 року по справі №809/984/18 (№ К/9901/373/19) зазначив, що на підставі системного тлумачення статті 46 Податкового кодексу та статей 257, 267, 269 Митного кодексу, а також з урахуванням приписів підзаконних нормативно-правових актів, можливо дійти правового висновку, що до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін.
Як вже встановлено судом та підтверджується матеріалами справи декларант позивача неодноразово звертався до Одеської митниці з заявою про надання дозволу на внесення змін до митної декларації №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року.
Звернення позивача з заявою про внесення змін до митної декларації було обумовлено виявленням відповідних помилок, оскільки згідно документів поданих до МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року вбачається відмінності товару про який в ній йдеться та товару про який йдеться в доданих документах, зокрема у графах 33, 47 та «В».
У свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, листами від 29.03.2022 року №7.10-2/28.1-01/13/6658 та від 20.05.2022 року №7.10-2/28.1-01/13/9832, Одеською митницею відмовлено декларанту позивача у внесенні змін до митної декларації у зв'язку з тим, що згідно пункту 33 Положення про митні декларації, за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно додатку 3 Положення про митні декларації підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації, підтверджується документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Так, відповідачем зазначено, що за результатами перевірки встановлено, що відсутні підстави для внесення змін до МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року до граф 33, 47 та «В» у зв'язку з відсутністю нових відомостей або причин для внесення змін. Декларантом було самостійно визначено код товару, з яким митний орган, при здійсненні контролю правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТЗЕД, погодився. Митні платежі були стягнуті в повному обсязі.
Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у справі №809/984/18 (адміністративне провадження №К/9901/373/19) висловлено правову позицію у справі з тотожними правовідносинами, відповідно до якої, до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення 450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.
Верховним Судом зазначалось, що Конституцією України визначено юридичну силу закону як основного джерела права та його місце в системі нормативно-правових актів.
Відмінністю закону від інших нормативно-правових актів, є прийняття його вищим представницьким органом державної влади. Пунктом 3 частини першої статті 85 Конституції України закріплено, що прийняття законів належить до повноважень Верховної Ради України. У випадку суперечності норм підзаконного акта нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Аналогічного висновку дійшов також Верховний Суд у постанові від 23.11.2020 року по справі №809/853/18.
В межах розгляду даної справи, відповідач відмовив у внесенні змін з формальних підстав, що свідчить про незаконність таких рішень.
Водночас суд враховує той факт, що при поданні декларантом позивача МД №UA500020/2022/006242 від 16.03.2022 року надавались всі необхідні до неї документи з яких зокрема можливо встановити те, що товар не відповідає товару зазначеного в МД, те ж саме стосується й коду УКТЗЕД та відповідно митних розрахунків.
Крім того суд враховує, те, що позивач 03.08.2021 року та 28.09.2021 року вже ввозив на територію України та здійснював митне оформлення аналогічного товару (код УКТЗЕД 2922 41 00 00) придбаного у цього ж самого постачальника (ZHUCHENG DONGXIAO BIOTECHNOLOGY CO. LTD) за ставною 6,5% (а.с.54-57).
Враховуючи вищевикладене, зважаючи на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що Одеською митницею протиправно відмовлено позивачу у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації з посиланням на відсутність законних підстав.
Таким чином суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача, оформлене листами від 29.03.2022 року №7.10-2/28.1-01/13-6658, від 20.05.2022 року за №7.10-2/28.1-01/13/9832 в частині, що стосується відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» внести зміни до митної декларації від 16.03.2022 року №UА 500020/2022/006242 до граф 33, 47, та «В».
Також, частиною 4 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що такий спосіб захисту, як зобов'язання Одеської митниці надати дозвіл позивачу на внесення змін до митної декларації від 16.03.2022 року №UА 500020/2022/006242, буде ефективним та належним засобом захисту порушених прав позивача.
У п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Таким чином, на підставі статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з'ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Згідно частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час подання позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 гривень, який підлягає відшкодуванню.
Керуючись вимогами ст.ст. 2, 6-11, 241-246 КАС України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» до Одеської митниці - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці, оформлене листами від 29.03.2022 року №7.10-2/28.1-01/13-6658, від 20.05.2022 року за №7.10-2/28.1-01/13/9832 в частині, що стосується відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» внести зміни до митної декларації від 16.03.2022 року №UА 500020/2022/006242 до граф 33, 47, та «В».
Зобов'язати Одеську митницю надати дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» на внесення змін до митної декларації від 16.03.2022 року №UА 500020/2022/006242.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 гривень.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросеплай» (45624, Волинська область, Луцький район, село Великий Омеляник, вул. Володимирська, буд.3Б, код ЄДРПОУ 36770782).
Відповідач - Одеська митниця (вул.Івана та Юрія Лип, 21-а, м.Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631).
Суддя Іванов Е.А.