Справа № 591/2263/22
Провадження № 1-кс/591/1869/22
12 серпня 2022 року м. Суми
Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора - ОСОБА_3 , захисника - ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Суми клопотання заступника начальника відділу - начальника 2 відділення слідчого відділу управління Служби безпеки України в Сумській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111 КК України,-
встановив:
Слідчий звернувся до суду з наведеним клопотанням, узгодженим з прокурором, яке прокурор підтримала та мотивувала тим, що здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22022200000000048 від 02.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 України. Оскільки заявлені раніше ризики не зменшились та не відпали, а завершити досудове розслідування у встановлені законом терміни неможливо, в зв'язку зі значним обсягом слідчих та процесуальних дій, просила продовжити застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Захисник та підозрюваний заперечили проти заявленого клопотання, мотивуючи це необґрунтованістю підозри, а також недоведеністю ризиків, їх припущення, просили обрати більш м'який запобіжний захід.
Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши надані до клопотання матеріали та докази подані сторонами, суд приходить наступних висновків.
Як було встановлено під час розгляду клопотання, що управлінням Служби безпеки України в Сумській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №22022200000000048 від 02.06.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Ухвалою від 17.06.2022 року до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Постановою від 08.08.2022 року строк досудового розслідування продовжено до трьох місяців.
Виходячи з приписів ч.ч. 3, 5 ст. 199 КПК України, при розгляді клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, прокурор (слідчий) повинен довести суду наявність обставин стосовно того, що заявлені раніше ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання під вартою та наявність обставин, що перешкоджають завершенню досудового слідства.
З клопотання про продовження строку запобіжного заходу вбачається, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, існують реальні ризики того, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення, незаконно впливати на свідків і вчиняти інші кримінальні правопорушення чи продовжити ті, у яких підозрюється, і застосування до нього більш м'яких запобіжних заходів є недостатнім для запобігання визначеним ризикам.
Наявність обґрунтованої підозри підтверджується сукупністю наданих стороною обвинувачення доказів відповідно п. 1 ч. 1 ст. 178, ч. 1 ст. 194 КПК: протоколами допитів свідків, проведення НСРД, а будь-які докази, які б викликали сумніви в обґрунтованості підозри на цій стадії процесу у кримінальному провадженні відсутні.
Таким чином, наявні у теперішній час докази для визнання підозри обґрунтованою є достатніми, а доведення факту вчинення кримінальних правопорушень є завданням подальшого досудового розслідування. При цьому незважаючи на те, що на стадії застосування запобіжного заходу, слідчий суддя/суд зобов'язані дослідити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК, а також встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення докази наявність обставин, зазначених в ч. 1 ст. 194 КПК, в той же час цей же слідчий суддя/суд позбавлений процесуальної можливості встановлювати будь-які обставини злочину та давати безпосередньо оцінку доказам його вчинення.
Відповідно усталеної судової практики ЄСПЛ висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу фактичних обставин кримінального правопорушення та підозрюваної особи (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців тощо), її поведінки під час досудового розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади, способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків тощо).
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Виходячи з наведеного вище, мають місце заявлені у клопотанні ризики того, що ОСОБА_5 із-за тяжкості покарання, що йому загрожує в разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду і вчиняти інші кримінальні правопорушення. Урахування тяжкості кримінальних правопорушень у цьому випадку має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за вчинене кримінальне правопорушення підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитися від слідства й суду та іншим чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, що узгоджується з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої небезпека ризику переховування від органів досудового розслідування і суду може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з інформацією про матеріальний, соціальний стан особи та інше.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування (рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови», §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти (рішення у справах «Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини»).
Тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» (заява № 33977/96 від 26.07.2001) ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Є обґрунтованим і ризик, передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки на цьому етапі досудового розслідування проведений ще не весь комплекс необхідних слідчих дій, не встановлені всі обставини, що мають значення для досудового розслідування, в тому числі місце знаходження речей і документів, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні і містять відомості про обставини кримінальних правопорушень.
Ризик незаконного впливу на свідків підтверджується тим, що в ході досудового розслідування допитана значна кількість осіб, показаннями яких обґрунтовується повідомлена ОСОБА_5 підозра, тому він може вчинити певний тиск на учасників кримінального провадження, в тому числі шляхом використання телекомунікаційних мереж.
З урахуванням конкретних обставин вчинення правопорушень, які інкримінуються підозрюваному, наслідків вчинених дій, слідчий суддя вважає, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який полягає у необхідності захисту високих стандартів охорони прав і інтересів суспільства, а тому приходить до переконання, що більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою не забезпечить запобігання встановленим ризикам, що є виправданим та необхідним елементом з огляду на інші обставини і визначає потребу в триманні підозрюваного під вартою.
Вирішуючи питання про ув'язнення, слідчий суддя враховує і наявність об'єктивної потреби у цьому, зважуючи на всі обставини, що свідчать «за» і «проти» наявності справжнього публічного інтересу, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи. При цьому згідно положень ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також судової практики ЄСПЛ, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від національного суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства; право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.
На підставі вищевикладеного клопотання підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193,194, 196, 197, 199 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк тримання під вартою до 24 години 00 хвилин 16 вересня 2022 року без визначення розміру застави.
Роз'яснити, що учасники процесу не позбавлені права звернення до суду у встановленому законом порядку з клопотанням про зміну чи скасування запобіжного заходу впродовж розгляду справи з підстав, визначених КПК України.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Контроль за виконанням ухвали покласти на заступника начальника відділу слідчого відділу управління СБУ в Сумській області ОСОБА_6 .
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою - з моменту вручення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_7 -Когер