вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"12" серпня 2022 р. м. Рівне Справа № 918/302/21
Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання С.Коваль, розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-шифер" про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця"
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-шифер"
про встановлення земельного сервітуту,
за участю представників сторін:
від позивача: І.Гуменюк дов. № 10586 від 11.07.2022,
від відповідача: Х. Романюк, ордер АТ № 1023378 від 09.05.2022,
У квітні 2021 року АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Волинь-шифер" (відповідач), у якому, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, просило встановити земельний сервітут стосовно земельної ділянки площею 0,5750 га, кадастровий номер 5622610100:00:003:0034, цільове призначення - землі транспорту, правовий режим - на праві постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться на території Здолбунівської міської ради Здолбунівського району Рівненської області (згідно з технічною документацією), строком на 5 років, оплата сервітуту - 19 707,78 грн в місяць з ПДВ, для експлуатації, обслуговування, ремонту, реконструкції під'їзної колії ТОВ "Волинь-шифер" з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 07.07.2021 у справі № 918/302/21 у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Господарського суду Рівненської області від 16.07.2021 у справі № 918/302/21 задоволено заяву ТОВ "Волинь-шифер" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, стягнуто з позивача на користь відповідача 56 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 рішення Господарського суду Рівненської області від 07.07.2021 залишене без змін; додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.07.2021 у справі № 918/302/21 змінено, викладено його п. 1, п. 2 резолютивної частини в редакції: "1. Заяву ТОВ "Волинь-шифер" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі - задовольнити частково. Стягнути з АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" на користь ТОВ "Волинь - шифер" 30 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу"; у решті додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.07.2021 залишено без змін.
Додатковою постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2021 задоволено заяву ТОВ "Волинь - шифер" про вирішення питання щодо розподілу судових витрат, стягнуто з позивача на користь відповідача 6 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
18.01.2022 постановою Верховного Суду у складі колегії Касаційного господарського суду касаційні скарги Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-шифер" задоволено частково. Постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.11.2021, додаткову постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.11.2021, рішення Господарського суду Рівненської області від 07.07.2021 та додаткове рішення Господарського суду Рівненської області від 16.07.2021 у справі № 918/302/21 скасовано. Справу № 918/302/21 направлено на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14.04.2022 справу № 918/302/21 передано на розгляд судді О.Андрійчук.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 08.07.2022 у справі № 918/302/21 позов АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" про встановлення земельного сервітуту задоволено частково. Установлено земельний сервітут стосовно земельної ділянки площею 0,5750 га, кадастровий номер 5622610100:00:003:0034, цільове призначення - землі транспорту, правовий режим - на праві постійного користування земельною ділянкою, що знаходиться на території Здолбунівської міської ради Здолбунівського району Рівненської області (згідно з технічною документацією), строком на 5 років, оплата сервітуту - 4 926,95 грн в місяць з ПДВ, для експлуатації, обслуговування, ремонту, реконструкції під'їзної колії ТОВ "Волинь-шифер" з моменту набрання рішенням суду законної сили. У решті позовних вимог відмовлено. Стягнено з ТОВ "Волинь-шифер" на користь АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" 1 135,00 грн судового збору.
15.07.2022 від представника відповідача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі щодо вирішення питання розподілу судових витрат.
Ухвалою суду від 01.08.2022 розгляд заяви ТОВ "Волинь-шифер" про ухвалення додаткового рішення у справі № 918/302/21 призначено на 12.08.2022.
26.07.2022 від представника відповідача надійшло клопотання про проведення судового засідання у цій справі, призначеного на 12.08.2022, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке задоволене ухвалою суду від 01.08.2022.
05.08.2022 від позивача надійшло клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу.
У судове засідання 12.08.2022 з'явилась представник відповідача, представник позивача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду заяви повідомлений належним чином.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному ч. 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 244 цього Кодексу.
Частинами 1-3 ст. 244 ГПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити таке.
15.12.2020 між ТОВ "Волинь - Шифер" (замовник) та АО "Новіков і Партнери" (виконавець) укладено договір № 15/12-20 про надання правової (правничої) допомоги (договір), за умовами п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець протягом дії цього договору приймає на себе зобов'язання надати замовнику за винагороду правову (правничу) допомогу з питань, що цікавлять замовника.
Конкретні питання, щодо яких надається правнича допомога, погоджуються сторонами письмово та зазначаються в протоколах погодження договірної ціни, які є невід'ємною частиною цього договору. Обсяг та зміст правничої допомоги, визначені цим договором та погоджені в протоколах, надаються в наступних формах: надання усних та письмових консультацій, роз'яснень з юридичних питань, довідок по законодавству, складання документів правового характеру, здійснення представництва інтересів замовника в усіх установах, організаціях, підприємствах всіх форм власності, підпорядкування та організаційно-правових форм, в усіх державних органах, включаючи судові установи України всіх рівнів та юрисдикцій (п. 1.2. договору).
Згідно з п. 3.1., 3.2. договору розмір винагороди (гонорару) виконавця за надання правничої допомоги згідно з договором визначається у протоколах погодження договірної ціни, які є невід'ємними додатками до цього договору, та може бути розрахований, виходячи із розцінок виконавця (вартість однієї години правничої допомоги, щомісячна фіксована оплата систематичної правничої допомоги, фіксована оплата за окремий замовлений вид правничої допомоги чи інше) та/або кількості витраченого часу. Оплата правничої допомоги проводиться шляхом перерахування замовником коштів на рахунок виконавця.
Пунктом 3.4. договору передбачено, що підставою для оплати правничої допомоги є підписаний або схвалений сторонами в порядку, передбаченому п. 3.5. договору, Акт прийому наданої правничої допомоги та рахунок, наданий замовнику виконавцем. Замовник зобов'язаний оплатити рахунок, наданий виконавцем, не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту надання виконавцем рахунку. У протоколах погодження договірної ціни сторони можуть узгодити інший порядок оплати правничої допомоги, в тому числі шляхом передоплати.
У п. 7.1. договору визначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання і діє протягом року. Якщо одна із сторін має наміри не продовжувати дію договору на подальше, вона повинна не пізніше одного місяця до закінчення дії договору попередити про це письмово іншу сторону. Якщо жодна із сторін не має таких намірів, договір пролонгується на наступний період, що дорівнює раніше встановленому сторонами терміну дії договору.
У Додатку № 1 до договору ТОВ "Волинь - Шифер" (замовник) та керуючий партнер АО "Новіков і Партнери" (виконавець) Чабан Дмитро Федорович передбачили перелік повноважень, які з метою виконання договору замовник надає виконавцю (в особі усіх юристів/адвокатів - партнерів та/або співробітників виконавця, які можуть діяти разом чи кожен окремо), серед яких: підписувати власноручним підписом та подавати позови, знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів, долучених до справи, одержувати копії судових рішень, брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, задавати питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи, давати усні та письмові пояснення судові, подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб, знайомитися з протоколом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, прослуховувати запис фіксування судового засідання технічними засобами, робити з нього копії, отримувати копії запису фіксування судового засідання технічними засобами, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти, оскаржувати рішення (постанови) і ухвали суду, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, визнати позов повністю або частково, змінити предмет або підставу позову, пред'явити зустрічний позов, укласти мирову угоду на будь-якій стадії розгляду справи, одержувати виконавчі документи, користуватися іншими процесуальними правами, встановленими законом; виконувати інші дії, передбачені законодавством України в інтересах замовника, а саме: вести справи клієнта в судах загальної юрисдикції (загальних, господарських, адміністративних).
За протоколом № 2 від 26.04.2021 погодження договірної ціни до договору правнича допомога, яка надається виконавцем включає: представництво інтересів замовника в Господарському суді Рівненської області у зв'язку із розглядом справи 918/302/21 за позовом АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до ТОВ "Волинь - Шифер" про встановлення земельного сервітуту , та виконання пов'язаних із таким представництвом дій: ознайомлення із матеріалами справи, правовий аналіз наданих замовником документів, зібрання необхідних доказів у справі, підготовка всіх необхідних процесуальних документів (відзиву, заперечення на відповідь на відзив, письмових пояснень, заяв, клопотань тощо) та інших документів, складання яких с необхідним для належного виконання умов договору.
Відповідно до п. 2.1. - 2.3. протоколу № 2 сторони домовились, що розмір виконавця за надання правничої допомоги відповідно до п. 1.1. Протоколу становить: 4 000,00 грн без ПДВ за одну годину надання правничої допомоги юристами/адвокатами - партнерами та/або співробітниками виконавця. Розмір винагороди виконавця за участь адвоката - співробітника виконавця у одному судовому засіданні дорівнює одній годині надання правничої допомоги та становить 4 000,00 грн. Сума винагороди виконавця, зазначена у п. 2.1. Протоколу, розраховується відповідно до вартості однієї години та загальної кількості часу витраченого виконавцем у зв'язку з наданням правничої допомоги відповідно до протоколу. Загальна вартість наданої правничої допомоги зазначається виконавцем в деталізації до рахунку на оплату правничої допомоги, де зазначається зміст наданої правничої допомоги, кількість витраченого виконавцем часу на надання правничої допомоги та вартість правничої допомоги. Замовник здійснює оплату правничої допомоги у повному обсязі після завершення надання послуг виконавцем. Завершенням надання правничої допомоги за цим Протоколом вважається момент прийняття Господарським судом Рівненської області судового рішення, яким завершується розгляд справи у суді першої інстанції. Виконавець протягом 3 (трьох) днів з моменту завершення надання правової допомоги передає замовнику рахунок та деталізацію рахунку, а також Акт прийому наданої правничої допомоги. Замовник зобов'язаний оплатити рахунок, наданий виконавцем не пізніше 5 (п'яти) робочих днів з моменту його отримання.
Як установлено судом, відповідач під час першого розгляду справи отримав таку правничу допомогу.
28.05.2021 - здійснення правового аналізу матеріалів позовної заяви у справі, пошук актуальної судової практики та підготовка і направлення відзиву на позовну заяву суду та позивачу; 26.05.2021 - здійснення правового аналізу відповіді на відзив, підготовка та направлення заперечень суду та позивачу; 26.05.2021 - участь у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) з урахування поданого 18.05.2021 відповідного клопотання; 11.06.2021 - здійснення правового аналізу заяви по зміну предмету позову, підготовка та направлення до суду та позивача письмових пояснень з урахуванням заяви по зміну предмету позову; 16.06.2021 - участь у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) з урахування поданого 28.05.2021 відповідного клопотання; 07.07.2021 - участь у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) з урахування поданого 22.06.2021 відповідного клопотання. Загальна кількість годин, яку витратив виконавець під час першого розгляду справи, склала 14 год.
08.07.2021 між сторонами підписано Акт № 1 прийому надання правничої допомоги, де зазначено, що відповідач надавав правничу допомогу згідно з протоколом та договором на загальну суму 56 000,00 грн.
08.07.2021 АО "Новіков і Партнери" виставлено ТОВ "Волинь-Шифер" рахунок - фактуру № 08/07 на оплату правничої допомоги відповідно до Акту № 1 від 08.07.2021 на суму 56 000,00 грн.
09.07.2021 ТОВ "Волинь-Шифер" перерахувало АО "Новіков і Партнери" 56 000,00 грн на оплату правничої допомоги відповідно до Акту №1 від 08.07.2021, що підтверджується платіжним дорученням № 1151 від 09.07.2021.
Щодо витрат, понесених відповідачем під час повторного розгляду справи, то слід зазначити таке.
01.05.2022 протоколом № 9 погодження договірної ціни до договору про надання № 15/12-20 від 15.12.2020 сторони дійшли згоди про те, що правнича допомога за цим договором включає: представництво інтересів замовника в Господарському суді Рівненської області у зв'язку із новим розглядом справи 918/302/21 за позовом АТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Львівська залізниця" до ТОВ "Волинь - Шифер" про встановлення земельного сервітуту , та виконання пов'язаних із таким представництвом дій: ознайомлення із матеріалами справи, правовий аналіз наданих замовником документів, підготовка всіх необхідних процесуальних документів (усних чи письмових пояснень, заяв, клопотань тощо) та інших документів, складання яких є необхідним для належного виконання умов договору.
Відповідно до п. 2.1. протоколу № 9 сторони домовились, що розмір виконавця за надання правничої допомоги відповідно до п. 1.1. протоколу становить: 4 000,00 грн без ПДВ за одну годину надання правничої допомоги юристами/адвокатами - партнерами та/або співробітниками виконавця. Розмір винагороди виконавця за участь адвоката - співробітника виконавця у одному судовому засіданні дорівнює одній годині надання правничої допомоги та становить 4 000,00 грн.
Під час повторного розгляду справи відповідач отримав таку правову допомогу: 09.05.2022 - підготовка та подання письмових пояснень (з урахуванням постанови суду касаційної інстанції); 06.06.2022-підготовка та подання заперечень на письмові пояснення позивача; 08.06.2022 - участь у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) з урахування поданого 01.06.2022 відповідного клопотання; 08.07.2022 - участь у судовому засіданні (в режимі відеоконференції) з урахування поданого 29.06.2022 відповідного клопотання. Загальна кількість годин, яку витратив виконавець під час повторного розгляду справи, склала 5 год. та 30 хв.
11.07.2022 між сторонами підписано Акт № 8 прийому надання правничої допомоги, де зазначено, що відповідач надавав правничу допомогу згідно з протоколом та договором на загальну суму 22 000,00 грн.
11.07.2022 АО "Новіков і Партнери" виставлено ТОВ "Волинь-Шифер" рахунок - фактуру № 11/07 на оплату правничої допомоги відповідно до Акту № 8 від 11.07.2022 на суму 22 000,00 грн.
Отже, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становить 78 000,00 грн.
У свою чергу, позивач заперечує проти задоволення заяви відповідача про вирішення питання розподілу судових витрат, обґрунтовуючи це тим, що під час нового розгляду судом першої інстанції ухвалою від 18.04.2022 запропоновано учасникам справи надати письмові пояснення з урахуванням вказівок постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду. На виконання цієї ухвали відповідачем подані письмові пояснення від 09.05.2022, що і є першою заявою по суті спору під час нового розгляду, проте в наданих поясненнях відсутній попередній орієнтовний розрахунок судових витрат. Згідно з рахунком №11/07 від 11.07.2022 адвокатом відповідача надано такі послуги: 09.05.2022 підготовка та подання письмових пояснень (з урахуванням постанови Касаційного господарського суду від 18.01.2022), підготовка та подання заперечень на письмові пояснення АТ "Укрзалізниця". Послуга "подання" документів не є правничою допомогою у розумінні Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Також ГПК України не передбачає такого процесуального документу як "заперечення на письмові пояснення", тому подання такого документу є безпідставним та не відповідає критерію необхідності та розумності. У протоколі № 9 погодження договірної ціни зазначено, що вартість однієї години становить 4 000,00 грн. При цьому у протоколі та договорі не визначено вартість послуг, яка надавалася менше години. Тобто у договорі не визначено, що вартість послуги менше години, визначається пропорційно витраченому часу. Таким чином необґрунтовано визначено вартість 0,5 год. у 2 000,00 грн. Наданий рахунок-фактура №11/07 від 11.07.2022 не є належним доказом у справі, оскільки стосується оплати відповідно до акту № 8 від 01.05.2022, який відсутній у матеріалах справи. Виходячи з викладеного, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи щодо співрозмірності заявленої суми компенсації, навмисного збільшення часу для необґрунтованих послуг, а також зважаючи на принципи співмірності та розумності судових витрат, а також те, що обсяг виконаної роботи під час розгляду справи, яка не вимагала значних витрат часу та вмінь для формування правової позиції, відшукання доказів, спростування позовних вимог; наявність іншої подібної судової справи, за якими адвокат здійснює представництво інтересів ТОВ “Волинь-Шифер” за позовами АТ “Українська залізниця” з аналогічним предметом спору, вартість витрат на правничу допомогу є завищеною. До поданих матеріалів відповідачем подано лише одне платіжне доручення про сплату ТОВ "Волинь-Шифер" адвокатському об'єднанню коштів за надання правничої допомоги, хоча термін оплати згідно з договором минув. Крім цього, 24.02.2022 розпочато повномасштабні військові дії проти України, у зв'язку з чим з 24.02.2022 по 23.08.2022 (згідно з Указом Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022 “Про затвердження Указу Президента України “Про продовження строку дії воєнного стану в Україні”) в Україні введено воєнний стан. АТ “Укрзалізниця” в умовах воєнного стану працює в посиленому режимі. Всі можливі кошти товариства йдуть на забезпечення безперебійної стабільної роботи товариства. Російське повномасштабне військове вторгнення на нашу землю призвело до фактичного закриття портів, через які Україна до того експортувала сільськогосподарську продукцію споживачам усього світу. Закриття портів та сама військова агресія російської федерації проти України також призвели до зниження обсягів перевезення вантажних перевезень залізничним сполученням, що у свою чергу спричинило недоотримання прибутку АТ “Укрзалізниця”. Укрзалізниця робить всі рейси зі сходу в напрямку заходу України евакуаційними рейсами і закриває продаж квитків на них (безкоштовними). АТ “Українська залізниця” є стратегічним підприємством залізничного транспорту, яке після початку збройної агресії виконує евакуаційні рейси, перевезення військових та військових вантажів по всій Україні, а відповідні рейси є безкоштовними для людей. Систематично здійснюються ракетні обстріли залізничної інфраструктури та позивач власними силами, засобами та коштами здійснює відновлення інфраструктури з метою підтримки обороноздатності нашої держави. До повномасштабної військової агресії проти України основним джерелом доходу позивача було комерційне перевезення вантажів, однак після початку військових дій комерційні перевезення значно скоротились, а в деяких регіонах повністю припинились. Тобто, позивач наразі, докладаючи всіх зусиль для збереження життів людей та зміцнення обороноздатності країни, несе значні витрати для виконання таких завдань при одночасному значному зменшенні доходу від здійснення своєї основної підприємницької діяльності. Загальновідомість фактів військової агресії, виконання відповідачем евакуаційних рейсів, здійснення перевезення для потреб Збройних Сил України, ракетні обстріли об'єктів залізничної інфраструктури підтверджуються органами державної влади та місцевого самоврядування України, безліччю публікацій у національних та міжнародних засобах масової інформації, а також не заперечується агресором. Тому просить суд відмовити у задоволенні клопотання відповідача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та зменшити її розмір до 0,00 грн.
За положеннями п. 4 ст. 1, ч. 3 та 5 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості; ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
У ч. 3 ст. 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Частинами 1, 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Однак розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог ч. 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).
За змістом положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Проте, слід розділяти поняття "зменшення судових витрат" та "розподіл судових витрат". Розділяючи ці поняття, детальніше зазначаємо таке.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Проте, у ч. 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 статті 129 ГПК України, визначені також положеннями ч. 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу.
Відтак, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 129 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.
При цьому обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч. 5, 6 ст.126 ГПК України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 11.02.2021 у справі № 920/39/20.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як судом із фактичних обставин справи, у цій справі (з урахування першого та повторного розгляду справи) проведено п'ять судових засідань, в яких представник відповідача приймав участь; представником відповідача підготовлено чотири заяви по суті спору, одні письмові пояснення та п'ять клопотань про проведення судових засідань у цій справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення. Частина з наданих послуг - направлення (надсилання) для суду та позивача у справі документів тощо не є професійною правничою допомогою в розумінні норм процесуального права, оскільки такі дії не потребують спеціальних професійних навичок, відповідно, не підлягають відшкодуванню. Окрім того, витрати, пов'язані із відправленням поштової кореспонденції належними та допустимими доказами не підтверджені.
Також, як установлено судом з комп'ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду", на розгляді Господарського суду Рівненської області перебували дві аналогічні справи (№ 918/302//21 та № 918/303/21) між тими самими сторонами, з аналогічних підстав із залученням одного і того ж АО, за подібним предметом спору - встановлення земельного сервітуту, лише за різними земельними ділянками. В обох справах подавалися заяви про відшкодування витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги. Ураховуючи, що справи № 918/302/21 та № 918/303/21 є аналогічними та правові позиції відповідача були однаковими, суд вважає, що надання послуг адвокатом у справі № 918/303/21 не потребувало здійснення адвокатом додаткового правового аналізу, вивчення судової практики та джерел права, а підготовка ідентичних за змістом процесуальних документів не вимагала значних витрат часу представником, що, у свою чергу, не призводило до збільшення обсягу юридичної роботи адвоката. Крім того, спірні правовідносини регулюється нормами ЦК України та ЗК України, а тому великої кількості законів і підзаконних нормативно-правових актів, які підлягають дослідженню адвокатом і застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Суд констатує, що не існує єдиного арифметичного алгоритму для визначення (обчислення) витрат на професійну правничу допомогу, а тому суд повинен у кожному конкретному випадку, керуючись положеннями ст. 126, 129 ГПК України, визначати розмір таких витрат та їх розподіляти, наводячи відповідні мотиви прийнятих рішень стосовно цих витрат.
З огляду на викладене суд, проаналізувавши подані відповідачем докази стосовно розміру понесених витрат на правову допомогу, а також клопотання позивача про відмову у стягненні судових витрат (зменшення до 0,00 грн), ураховуючи доцільність цих витрат з урахуванням складності справи та обсягу наданої послуги, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача та про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 40 000,00 грн, понесених у зв'язку з розглядом справи в місцевому господарському суді.
У силу вимог п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак витрати, пов'язані із наданням правничої допомоги, в сумі 20 000,00 грн покладаються на позивача, а решта - на відповідача.
Щодо вимог відповідача про стягнення судових витрат, понесених ним в судах апеляційної та касаційної інстанцій, то оцінка розміру таких витрат може здійснюватися лише тим судом, в якому правнича допомога надавалися, щодо повноважень місцевого господарського суду, то останній уповноважений виключно видати наказ на виконання постанов, ухвалених за результатами вирішення вказаного питання.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 244, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-шифер про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" " (вул. Гоголя,1, м. Львів, 79007, ідентифікаційний код 40081195) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинь-шифер" (вул. Шевченка,1, м.Здолбунів, Рівненська область, 35700, ідентифікаційний код 31729043) 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні решти вимог заяви про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат, пов'язаних із наданням професійної правничої допомоги, відмовити.
Позивач (боржник): Акціонерне товариство "Українська залізниця" (вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03680, ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (вул. Гоголя,1, м. Львів, 79007, ідентифікаційний код 40081195).
Відповідач (стягувач): Товариство з обмеженою відповідальністю "Волинь-шифер" (вул. Шевченка,1, м.Здолбунів, Рівненська область, 35700, ідентифікаційний код 31729043).
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Повне додаткове судове рішення складене та підписане 12.08.2022.
Суддя О. Андрійчук