12.08.2022 Справа №914/1833/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Горецької З.В., розглянувши без виклику представників сторін
заяву про забезпечення доказів у справі
за позовом: Акціонерного товариства «Аграрний фонд», м. Київ
до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства «Медвежа воля», Львівська область, Дрогобицький район, село Медвежа
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Медвежа воля», Львівська область, Дрогобицький район, село Медвежа
про визнання недійсним правочину
10.08.2022 до Господарського суду Львівської області області надійшла заява про забезпечення доказів шляхом витребування у ПрАТ «Медвежа воля», ТзОВ «Медвежа воля» та приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Легеди Миколи Миколайовича належним чином засвідчену копію акту приймання - передачі від 14.05.2018, посвідченого приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легеда М.М. серія та номер: 416; 417 та інші документи, що підтверджують державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо переданого нерухомого майна.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву передано на розгляд судді Горецькій З.В.
Заява про забезпечення доказів обґрунтована тим, що Господарським судом Львівської області на виконання рішення по справі №914/627/18 видано наказ, який ПрАТ «Медвежа воля» не виконало. Згідно відповіді від 29.06.2022 №4828 державний виконавець Пиць А.А. повідомив, що у ПрАТ «Медвежа воля» відсутні кошти або майно для виконання наказу Господарського суду Львівської області від 18.03.2019. Поряд з цим, АТ «Аграрний фонд» 09 грудня 2021 року стало відомо, що ПрАТ «Медвежа воля» на підставі акту приймання-передачі від 14.05.2018, підписаного між приватним акціонерним товариством «Медвежа воля» та товариством з обмеженою відповідальністю «Медвежа воля», що посвідчений приватним нотаріусом Дрогобицького районного нотаріального округу Легедою Миколою Миколайовичем (серія та номер: 416; 417), прийнято рішення щодо відчуження об'єктів нерухомого майна на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Медвежа воля». Дані рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень нерухомого майна було прийнято з 17.05.2018 по 18.05.2018. Вказаний акт приймання-передачі від 14.05.2018 підписано в той час коли у приватного акціонерного товариства «Медвежа воля» існувала заборгованість перед АТ «Аграрний фонд».
Згідно з інформацією Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна від 09.12.2021 нерухоме майно в кількості 9 об'єктів, на підставі акту приймання-передачі від 14.05.2018 передано у власність ТзОВ «Медвежа воля» (код ЄДРПОУ - 42123708, реєстрацію якого, як юридичної особи проведено 10.05.2018).
З метою витребування належним чином засвідченої копії акту приймання - передачі нерухомого майна від 14.05.2018 та інших документів, що підтверджують державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) щодо переданого нерухомого майна, АТ «Аграрний фонд» направлено запит від 23.06.2020 №7.4-04/3/677 до ПрАТ «Медвежа воля», ТОВ «Медвежа воля» та приватного нотаріуса Дрогобицького районного нотаріального округу Легеди Миколи Миколайовича. Відповіді на вказаний запит не надходило.
Враховуючи, що АТ «Аграрний фонд» не має можливості самостійно отримати витребовувані докази та подати їх до суду на підтвердження обґрунтованості своїх позовних вимог, заявник просить заяву про забезпечення доказів задовольнити.
Розглянувши подану заяву про забезпечення доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 110 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Частиною 2 статті 110 Господарського процесуального кодексу України визначено, що способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов'язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.
З аналізу наведених приписів статті 110 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що визначальною умовою для забезпечення доказів - це існування підстав припускати, що засіб доказування (банківська виписка, яка свідчить про рух коштів) може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Тобто, заходи забезпечення доказів вживаються судом з метою збереження доказу, на який посилається учасник справи, та запобіганню неможливості або утрудненню подання учасником справи такого доказу до суду у майбутньому для доведення обґрунтованості своєї правової позиції.
Підставою для забезпечення доказів є побоювання учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, що вони будуть втрачені або подача потрібних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Забезпечення доказів це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, це насамперед спосіб одночасно запобігти їх імовірній втраті у майбутньому і ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/845/18, від 09.10.2019 у справі № 9901/385/19.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Положеннями пунктів 4 - 5 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язкові вимоги, яким повинна відповідати заява про забезпечення доказів, а саме: докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.
Натомість, як вбачається із поданої заяви про забезпечення доказів, всупереч вищезазначеним приписам чинного процесуального законодавства, заявником не вказується та не надається жодних доказів на підтвердження того, що такий засіб доказування, як витребування доказів може бути втрачений, або збирання чи подання відповідного доказу стане згодом неможливим або утрудненим.
Звертаючись до суду з заявою про забезпечення доказів, заявник не зазначив обставини, не навів та відповідно не обґрунтував підстав, за існування яких можна припустити, що засіб доказування може бути втрачений, або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим. Окрім того, суд звертає увагу позивача, що станом на дату розгляду відповідної заяви до матеріалів справи не долучено жодних доказів, які б заперечували чи оспорювали ті докази, якими обґрунтовує свою позицію заявник. Крім того в позовній заяві заявлено клопотання про витребування доказів зазначених в заяві про забезпечення доказів.
Отже, розглянувши заяву АТ «Аграрний фонд» про забезпечення доказів, оцінивши її у відповідності з вимогами процесуального закону, суд дійшов висновку, що така станом на дату її розгляду не є належним чином обґрунтованою та підтвердженою поданими доказами, а тому не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 110-112, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства про забезпечення доказів (вх. № 2537/22 від 10.08.2022) - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки передбачені розділок IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено 12.08.2022.
Суддя Горецька З.В.