ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області
Адреса: 88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2а
e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://zk.arbitr.gov.ua
УХвала
"04" серпня 2022 р. м. Ужгород Справа № 907/62/18
Суддя Господарського суду Закарпатської області Пригара Л.І.
при секретарі судового засідання - Райніш М.І.,
розглянувши матеріали за скаргою Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ про визнання незаконною постанови від 31.03.2021 року ВП № 64169376; визнання бездіяльності приватного виконавця щодо відмови у відновленні ВП № 64169376 неправомірною і зобов'язання приватного виконавця Хорішка О.О. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення ВП № 64169376 у справі № 907/62/18 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз", м. Ужгород про стягнення заборгованості на загальну суму 292789407,14 грн., в т.ч.: основний борг - 195761999,53 грн., 3% річних - 10829443,83 грн., інфляційні втрати - 47392929,44 грн. та пеня - 38805034,34 грн.,
з участю уповноважених представників:
від скаржника (стягувача) - Майданевич Г.А., адвокат,
довіреність № 14-33 від 15.01.2021 року
від боржника - Ландовська М.В., адвокат,
довіреність № 007 Др-32-0121 від 06.01.2021 року
від органу ДВС - не з'явився
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 року у справі № 907/62/18, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року, позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, м. Ужгород на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ суму 292789407,14 грн., в т.ч.: основний борг - 195761999,53 грн., 3% річних - 10829443,83 грн., інфляційні втрати - 47392929,44 грн. та пеня - 38805034,34 грн., та у відшкодування судового збору - суму 616700,00 грн.
На примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 року, залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року у справі № 907/62/18, господарським судом 30.12.2020 року було видано наказ.
Постановою Верховного Суду від 23.02.2021 року касаційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" задоволено частково, постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року у справі № 907/62/18 скасовано, справу передано на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
На адресу суду надійшла скарга Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ про визнання незаконною постанови від 31.03.2021 року ВП № 64169376; визнання бездіяльності приватного виконавця щодо відмови у відновленні ВП № 64169376 неправомірною і зобов'язання приватного виконавця Хорішка О.О. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення ВП № 64169376 у справі № 907/62/18.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.09.2021 року скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ розподілено судді Пригарі Л.І.
Ухвалою суду від 13.10.2021 року розгляд скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ призначено на 03.11.2021 року, зобов'язано приватного виконавця та боржника подати суду письмово висловлену позицію по суті вимог скарги з підтверджуючими документами.
Ухвалою суду від 03.11.2021 року провадження у справі № 907/62/18 з розгляду скарги Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” про визнання незаконною постанови від 31.03.2021 року ВП № 64169376; визнання бездіяльності приватного виконавця щодо відмови у відновленні ВП № 64169376 неправомірною і зобов'язання приватного виконавця Хорішка О.О. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом відновлення ВП № 64169376 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду за наслідками розгляду касаційної скарги АТ "Закарпатгаз" на постанову Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 року у справі № 907/62/18.
Ухвалою суду від 17.12.2021 року провадження у справі № 907/62/18 щодо розгляду скарги АТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” поновлено; розгляд зазначеної скарги призначено на 01.02.2022 року.
Ухвалами суду від 01.02.2022 року, 02.03.2022 року, 31.05.2022 року та 23.06.2022 року судові засідання, призначені для розгляду скарги, відкладались із підстав, наведених в ухвалах суду.
Приватний виконавець у судове засідання 04.08.2022 року не з'явився. Разом з тим, у надісланих на електронну адресу суду письмових поясненнях по суті скарги № 517 від 31.01.2022 року (вх. № 02.3.1-02/605/22 від 01.02.2022 року) просив розглянути таку за його відсутності.
Скаржник просить задоволити скаргу в повному обсязі, вказуючи на те, що ним, як стягувачем, пред'явлено до виконання наказ Господарського суду Закарпатської області від 30.12.2020 року у справі № 907/62/18, внаслідок чого приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хорішком О.О. 16.01.2021 року прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження № 64169376. В подальшому, у зв'язку зі скасуванням Верховним Судом постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року у справі № 907/62/18 та направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, приватним виконавцем на підставі ст. 38 Закону України “Про виконавче провадження” винесено постанову про зупинення виконавчого провадження від 01.03.2021 року. Не погоджуючись із зазначеними діями виконавця, боржник 19.03.2021 року звернувся до Господарського суду Закарпатської області зі скаргою, в якій просив: - визнати незаконною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. від 01.03.2021 року про зупинення виконавчого провадження ВП № 64169376; - визнати незаконною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. щодо відмови у закінченні виконавчого провадження ВП № 64169376; - зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. усунути порушення закону та винести постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 64169376 із виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 30.12.2020 року у справі № 907/62/18.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 року у справі № 907/62/18 скаргу Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” задоволено. Визнано незаконною постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. від 01.03.2021 року про зупинення виконавчого провадження № 64169376; визнано незаконною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. щодо ухилення від закінчення виконавчого провадження № 64169376; зобов'язано приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. усунути порушення, поновити порушене право Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз”, вчинивши виконавчі дії щодо закінчення виконавчого провадження № 64169376 із застосуванням передбачених Законом правових наслідків.
31.03.2021 року приватним виконавцем, на виконання вимог ухвали Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 року у справі № 907/62/18, винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 64169376.
Поряд із цим, вважаючи висновки суду першої інстанції, викладені у вищевказаній ухвалі, безпідставними та такими, що не відповідають нормам матеріального права, АТ “НАК “Нафтогаз України” оскаржило відповідне судове рішення в апеляційному порядку.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 року у справі № 907/62/18 апеляційну скаргу задоволено: скасовано ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 року та прийнято нове судове рішення, яким у задоволенні скарги Акціонерного товариства “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” відмовлено.
У зв'язку з наведеними обставинами, АТ “НАК “Нафтогаз України” 04.08.2021 року звернулося до приватного виконавця із заявою про відновлення виконавчого провадження із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 30.12.2020 року у справі № 907/62/18.
Листом за вих. № 1496 від 11.08.2021 року виконавець, покликаючись на приписи ч. 1 ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження”, повідомив стягувача про відсутність правових підстав для відновлення виконавчого провадження, оскільки постанова про закінчення виконавчого провадження № 64169376 від 31.03.2021 року не визнана незаконною та не скасована в установленому законом порядку.
Вважаючи бездіяльність приватного виконавця щодо невжиття заходів із відновлення виконавчого провадження № 64169376 неправомірною, оскільки рішення суду у справі № 907/62/18 станом на сьогодні не набрало законної сили та, відповідно, не виконане, АТ “НАК “Нафтогаз України” звернулося до суду з даною скаргою.
Поданим суду відзивом на скаргу на бездіяльність приватного виконавця б/н від 28.10.2021 року (вх. № 02.3.1-02/7794/21 від 29.10.2021 року) представник боржника заперечив щодо доводів стягувача, зазначивши про те, що у зв'язку зі скасуванням постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року, у справі № 907/62/18 відсутнє будь-яке судове рішення, яке набрало законної сили, відтак, у силу приписів п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягало закінченню.
Крім того, представник АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” вказує на наявність підстав для залишення скарги без розгляду, мотивуючи зазначене тим, що вже 08.07.2021 року (дата прийняття Західним апеляційним господарським судом постанови за наслідками апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 року у справі № 907/62/18) скаржнику було відомо про скасування ухвали суду першої інстанції, якою приватного виконавця було зобов'язано закінчити виконавче провадження № 64169376, відтак, строк на оскарження бездіяльності останнього зійшов 19.07.2021 року. У той же час, АТ “НАК “Нафтогаз України” звернулося до приватного виконавця із вимогою відновити виконавче провадження лише 04.08.2021 року, що, на думку боржника, є підставою для застосування судом приписів ст. ст. 118, 341 ГПК України.
01.02.2022 року на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. по суті скарги, в яких останній зазначив про те, що жодна стаття Закону України “Про виконавче провадження” не містить механізму відновлення виконавчого провадження за самостійним рішенням виконавця за умови скасування рішення суду, що стало підставою для винесення останнім відповідного процесуального рішення. Разом з тим, приватний виконавець визнає той факт, що виконавче провадження № 64169376 підлягає відновленню, оскільки ухвала Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 року у справі № 907/62/18 скасована. Відтак, приватний виконавець звертає увагу суду на наявність підстав для задоволення скарги АТ “НАК “Нафтогаз України” в частині скасування постанови про закінчення виконавчого провадження № 64169376 від 31.03.2021 року.
В надісланих на електронну адресу суду письмових поясненнях щодо скарги б/н від 26.05.2022 року (вх. № 02.3.1-02/2661/22 від 27.05.2022 року) представник боржника вказав, що відмова приватного виконавця у відновленні виконавчого провадження є обґрунтованою та правомірною, оскільки скаржник, у порушення ч. 1 ст. 41 Закону України “Про виконавче провадження”, не надав виконавцеві судового рішення, яким постанова про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2021 року була б скасована чи визнана судом незаконною. Крім того, АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” вкотре наголосило на факті пропуску стягувачем процесуального строку для оскарження бездіяльності приватного виконавця, зазначаючи, при цьому, що скаржник, як зацікавлена сторона виконавчого провадження, зобов'язаний був відстежувати дату отримання приватним виконавцем вимоги щодо його відновлення.
Скаржник на електронну адресу суду надіслав пояснення до відзиву боржника на скаргу б/н, б/д (вх. № 02.3.1-02/3012/22 від 15.06.2022 року), в яких зауважив, що станом на сьогодні існує остаточне судове рішення щодо скарги АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” на бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О. щодо ухилення від закінчення виконавчого провадження № 64169376 - постанова Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі № 907/62/18, де встановлено, що виконавче провадження № 64169376 після скасування в касаційному порядку постанови суду апеляційної інстанції підлягало саме зупиненню на підставі статті 38 Закону України “Про виконавче провадження”, а закінчення виконавчого провадження є незаконним та таким, що не відповідає нормам вищезазначеного Закону та обставинам даної справи. В частині доводів боржника про пропуск строку на оскарження бездіяльності приватного виконавця скаржник зазначає про те, що після надходження 29.07.2021 року до приватного виконавця повного тексту постанови Західного апеляційного господарського суду від 08.07.2021 року у справі № 907/62/18, яка, у свою чергу, мала слугувати підставою для відновлення виконавчого провадження № 64169376, і де встановлено неправомірність та незаконність закінчення виконавчого провадження № 64169376, останній не вчиняв дії з відновлення зазначеного виконавчого провадження. Відтак, НАК “Нафтогаз України” звернулася до приватного виконавця Хорішка О.О. з відповідним зверненням про відновлення виконавчого провадження і вже після отримання 25.08.2021 року негативної відповіді обґрунтовано подала скаргу на бездіяльність із дотриманням процесуальних строків, визначених ст. 341 ГПК України та ст. 74 Закону України “Про виконавче провадження”.
Представник боржника через канцелярію суду подала додаткові письмові пояснення б/н від 15.07.2022 року (вх. № 02.3.1-02/3625/22 від 15.07.2022 року), в яких наголосила на тому, що постанова Західного апеляційного господарського суду, на яку скаржник посилається як на підставу для відновлення виконавчого провадження, не є постановою про визнання незаконною та скасування постанови приватного виконавця Хорішка О.О. про закінчення виконавчого провадження від 31.03.2021 року. Як стверджує боржник, жодних висновків щодо незаконності чи скасування зазначеної постанови суди не робили, оскільки така ними не розглядалася та була відсутня в матеріалах справи. Стосовно наявності підстав для залишення скарги НАК “Нафтогаз України” без розгляду, представник АТ “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” зазначає, що виявивши той факт, що виконавець після отримання постанови суду із 29.07.2021 року не вчиняв дії із відновлення виконавчого провадження № 64169376, скаржник, замість звернення до суду зі скаргою, звернувся до виконавця з листом про відновлення виконавчого провадження, що, у свою чергу, призвело до пропущення ним строків для оскарження у судовому порядку.
Оцінивши та проаналізувавши доводи учасників процесу, викладені ними в письмових заявах по суті скарги, заслухавши пояснення уповноважених представників стягувача і боржника, озвучені останніми в ході судового засідання, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у господарських справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
За змістом до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Як вбачається з матеріалів справи, виконавче провадження № 64169376, у межах якого оскаржується бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка О.О., було відкрите останнім на підставі наказу Господарського суду Закарпатської області № 907/62/18 від 30.12.2020 року.
Зі змісту вищевказаного наказу випливає, що він був виданий на примусове виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 року та постанови Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року, тобто, фактично відображає резолютивну частину рішення суду першої інстанції, залишеного в силі за наслідками його апеляційного перегляду.
Як встановлено судом за матеріалами справи, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. постановою від 16.01.2021 року відкрив виконавче провадження № 64169376 із виконання наказу Господарського суду Закарпатської області від 30.12.2020 року № 907/62/18. Проте, в подальшому Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду постановою від 23.02.2021 року у справі № 907/62/18 скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року, а справу № 907/62/18 передав на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.03.2021 року зупинив дію рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 року у справі № 907/62/18 до завершення апеляційного провадження, призначив справу до розгляду, і наведені обставини, у свою чергу, свідчать про те, що рішення суду першої інстанції не набрало законної сили.
01.03.2021 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Хорішко О.О. виніс постанову про зупинення виконавчого провадження № 64169376, що в подальшому була оскаржена боржником до суду в межах справи № 907/62/18. Крім того, предметом оскарження виступала бездіяльність приватного виконавця в частині невжиття заходів щодо закінчення виконавчого провадження № 64169376 із примусового виконання наказу Господарського суду Закарпатської області № 907/62/18 від 30.12.2020 року.
У даному контексті суд зазначає, що питання, пов'язані із примусовим виконанням судових рішень і рішень інших органів, врегульовані Законом України “Про виконавче провадження”, що є спеціальним законом, яким державний та приватний виконавці керуються при примусовому виконанні рішень суду та інших органів (посадових осіб).
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження”, примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках - на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.
З аналізу наведеної правової норми випливає, що закінчення виконавчого провадження відбувається, зокрема, у разі: 1) скасування або 2) визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або 3) у разі визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Будь-яких інших підстав наведена норма не містить. Положення пункту 5 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження” не наділяють державного виконавця повноваженнями щодо прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження у разі перегляду рішення суду в апеляційному порядку.
Такі правові висновки Верховного Суду щодо застосування пункту 5 частини першої статті 39 Закону України “Про виконавче провадження” викладені в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 року у справі № 925/1239/17.
Разом з тим, як свідчать матеріали даної справи, рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 року, на виконання якого було видано наказ від 30.12.2020 року, не було скасоване або визнано нечинним ні судом апеляційної інстанції, ні судом касаційної інстанції. Відсутні і докази того, що наказ Господарського суду Закарпатської області від 30.12.2020 року у справі № 907/62/18 був визнаний таким, що не підлягає виконанню.
Аналогічних висновків дійшов Західний апеляційний господарський суд у постанові від 08.07.2021 року, що прийнята за наслідками апеляційного перегляду ухвали Господарського суду Закарпатської області від 29.03.2021 року у справі № 907/62/18 та залишена в силі постановою Верховного Суду від 01.11.2021 року.
Крім того, апеляційний суд у зазначеній постанові встановив також відсутність правових підстав, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України “Про виконавче провадження”, для закінчення виконавчого провадження № 64169376.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду, зокрема, в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, суд звертає увагу на те, що закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом попередньо, рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 року у справі № 907/62/18 було оскаржене боржником до суду апеляційної інстанції, який ухвалою від 15.10.2019 року поновив Акціонерному товариству “Оператор газорозподільної системи “Закарпатгаз” строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та відкрив апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою. Ця ухвала є чинною та не скасованою в установленому законом порядку.
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду постановою від 23.02.2021 року у справі № 907/62/18 скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020 року, а справу № 907/62/18 передав на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
Західний апеляційний господарський суд ухвалою від 25.03.2021 року зупинив дію рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 року у справі № 907/62/18 до завершення апеляційного провадження, призначив справу до апеляційного розгляду.
З наведеного випливає, що апеляційне провадження у справі № 907/62/18 станом на сьогодні не завершене, відтак, наявні підстави саме для зупинення виконавчого провадження, а не для його закінчення, як це знайшло свій вияв у даному конкретному випадку.
Аналогічний висновок Верховного Суду щодо застосування статті 38 Закону України “Про виконавче провадження” викладений у пункті 7.34. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2021 року у справі № 925/1239/17.
Із приводу доводів боржника про пропуск стягувачем строку на оскарження бездіяльності приватного виконавця суд зазначає наступне.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17-ц, щодо тлумачення змісту частини п'ятої статті 74 Закону України “Про виконавче провадження” в частині обмеження строком оскарження рішень та дій виконавця, посадових осіб органів ДВС, триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов'язаний із тривалим та безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: 1) усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; 2) виконанням обов'язку відповідним суб'єктом.
Таким чином, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів ДВС є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
За таких обставин та враховуючи те, що приватним виконавцем станом на сьогодні не усунуто порушення права стягувача та не відновлено виконавче провадження № 64169376, суд відхиляє доводи представника боржника про пропуск стягувачем строку на оскарження бездіяльності приватного виконавця та доходить висновку про задоволення скарги в повному обсязі.
Керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 234, 339, 340, 341, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України,
1. Скаргу Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ б/н від 06.09.2021 року (вх. № 02.3.1-02/6290/21 від 06.09.2021 року) у справі № 907/62/18 задоволити.
2. Визнати незаконною постанову про закінчення виконавчого провадження № 64169376 від 31.03.2021 року, винесену приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Хорішком Олександром Олександровичем.
3. Визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича щодо невжиття заходів з відновлення виконавчого провадження № 64169376.
4. Зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Хорішка Олександра Олександровича усунути порушення (поновити порушене право Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”), вчинивши виконавчі дії щодо відновлення виконавчого провадження № 64169376.
5. На підставі ст. 235 Господарського процесуального кодексу України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Апеляційна скарга на ухвалу суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ухвали). Ухвала може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду.
6. Ухвалу надіслати сторонам спору та органу ДВС.
7. Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по даній справі - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Повну ухвалу складено та підписано 12.08.2022 року
Суддя Пригара Л.І.