Справа № 577/2439/22
Провадження № 1-кп/577/296/22
"10" серпня 2022 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022200450000532 від 19 липня 2022 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта середня-технічна, одруженого, не працюючого, зареєстрованого АДРЕСА_2 , раніше судимого: 1) 13.03.1996 Конотопським міським судом Сумської області за ст.ст. 229-6 ч. 2, 14 КК України (в редакції Закону 1960 року) до 3 років позбавлення волі; 2) 06.01.1999 Конотопським міським судом Сумської області за ст. 196-1 ч. 1 КК України (в редакції Закону 1960 року) до 9 місяців позбавлення волі; 3) 27.05.2002 Конотопським міським судом Сумської області за ст.ст. 185 ч. 3, 75 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком 1 рік; 4) 05.09.2002 Конотопським районним судом Сумської області за ст.ст. 308 ч. 1, 309 ч. 2, 70, 71, 96 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 5) 25.10.2007 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст.ст. 307 ч. 3, 69, 309 ч. 3, 69, 306 ч. 2, 69, 311 ч. 3, 69, 313 ч. 3, 69, 70 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини майна, 6) 07.03.2013 Бахмацьким районним судом Чернігівської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 5 місяців арешту, 7) 23.11.2015 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 185 ч. 2 КК України до 1 року позбавлення волі, 8) 23.11.2017 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 185 ч.2 КК України до 6 місяців арешту, 9) 20.11.2020 Конотопським міськрайонним судом Сумської області за ст. 309 ч. 1 КК України до 3 місяців арешту, звільнився 06.04.2021 по відбуттю строку покарання, судимості не зняті і не погашені у встановленому законом порядку,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України,-
Встановив :
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 357, ч. 4 185 КК України - привласнення офіційного документу, вчинене з корисливих мотивів та ч.4 ст. 185 КК України - таємному викраденні чужого майна ( крадіжка) вчиненому повторно в умовах воєнного стану.
Прокурор ОСОБА_3 внесла до суду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , яке обґрунтовує наступним.
13 липня 2022 року близько 14:10 год. ОСОБА_4 , рухаючись по вул. Усп.-Троїцькій, в м. Конотоп, біля будинку №132, виявив на землі банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 з NFC-чіпом, видану на ім'я ОСОБА_6 , яку підібрав.
Розуміючи, що банківська картка є офіційним електронним платіжним документом та засобом доступу до чужого банківського рахунку з безконтактним способом оплати, у ОСОБА_4 виник злочинний корисливий умисел, направлений на таємне викрадення за її допомогою чужих грошових коштів, а тому він вирішив залиши її собі, тим самим привласнив втрачену ОСОБА_6 банківську картку.
Крім того, 13 липня .2022 близько 15:40 год., тобто в умовах воєнного стану, введеного на всій території України згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022, та продовженого до 23.08.2022, ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за вчинення злочинів, передбачених ст. 185 КК України, переслідуючи злочинний корисливий умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужих грошових коштів з банківського рахунку, відкритого ОСОБА_6 в АТ «Ощадбанк», разом з неповнолітнім ОСОБА_7 прибув до магазину «Сіверський», який розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Клубна, 95б.
Вибравши товар, ОСОБА_4 , підійшовши до каси та попрохав ОСОБА_7 здійснити оплату його вартості, для чого передав йому знайдену та привласнену банківську картку № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_6 . На вказане прохання ОСОБА_7 погодився, при цьому, не знаючи та не здогадуючись про те, що банківська картка не належить ОСОБА_4 , а її власник не давав згоди на витрачання власних грошових коштів, за допомогою терміналу, обладнаного функцією зчитування сигналу з NFC-чипів, безконтактним способом у присутності ОСОБА_4 , який знаходився поряд, здійснив розрахунок на загальну суму 206,80 гривень.
Після цього близько 15:49 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужих грошових коштів з банківського рахунку, відкритого ОСОБА_6 в АТ «Ощадбанк», прибув до магазину «Олімп», який розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Клубна, 89А, та, використовуючи банківську картку № НОМЕР_1 , без відома та згоди власника, через термінал, обладнаний функцією зчитування сигналу з NFC-чипів, безконтактним способом здійснив оплату за придбаний товар на загальну суму 247 гривень.
Після цього близько 16:03 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужих грошових коштів з банківського рахунку, відкритого ОСОБА_6 в АТ «Ощадбанк», прибув до магазину «Народний», який розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Бр. Лузанів, 58, та, використовуючи банківську картку № НОМЕР_1 , без відома та згоди власника, через термінал, обладнаний функцією зчитування сигналу з NFC-чипів, безконтактним способом здійснив оплату за придбаний товар на суму 58 гривень.
Після цього, близько 16:33 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужих грошових коштів з банківського рахунку, відкритого ОСОБА_6 в АТ «Ощадбанк», прибув до магазину «Народний», який розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Бр. Лузанів, 56, та, використовуючи банківську картку № НОМЕР_1 , без відома та згоди власника, через термінал, обладнаний функцією зчитування сигналу з NFC-чипів, безконтактним способом здійснив оплату за придбаний товар на суму 74 гривень.
Після цього, близько 17:04 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужих грошових коштів з банківського рахунку, відкритого ОСОБА_6 в АТ «Ощадбанк», прибув до магазину «Народний», який розташований за адресою: м. Конотоп, пл. Миру, 6, та, використовуючи банківську картку № НОМЕР_1 , без відома та згоди власника, через термінал, обладнаний функцією зчитування сигналу з NFC-чипів, безконтактним способом здійснив оплату за придбаний товар на загальну суму 143 гривень.
Після цього, близько 17:12 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужих грошових коштів з банківського рахунку, відкритого ОСОБА_6 в АТ «Ощадбанк», разом зі знайомим ОСОБА_8 прибув до аптеки ТОВ «Фарм Союз» №14, яка розташована за адресою: м. Конотоп вул. Садова, 1. Вибравши ліки, ОСОБА_4 попрохав ОСОБА_8 здійснити оплату його вартості, для чого передав йому знайдену та привласнену банківську картку № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_6 . На вказане прохання ОСОБА_8 погодився, при цьому, не знаючи та не здогадуючись про те, що банківська картка не належить ОСОБА_4 , а її власник не давав згоди на витрачання власних грошових коштів, за допомогою терміналу, обладнаного функцією зчитування сигналу з NFC-чипів, безконтактним способом у присутності ОСОБА_4 , який знаходився поряд, здійснив розрахунок за придбаний товар на загальну суму 380,30 гривень.
Після цього близько 17.30 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужих грошових коштів, на прохання ОСОБА_8 надати йому в борг грошей для придбання продуктів харчування, передав в розпорядження останнього знайдену та привласнену банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_6 . У подальшому близько 17.40 год. ОСОБА_8 прибув до магазину ТОВ «ЕКО-маркет», який розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Є. Коновальця, 2, та, використовуючи надану йому ОСОБА_4 банківську картку № НОМЕР_1 , при цьому, не знаючи та не здогадуючись про те, що вона не належить ОСОБА_4 , а її власник не давав згоди на витрачання власних грошових коштів, через термінал, обладнаний функцією зчитування сигналу з NFC-чипів, безконтактним способом здійснив оплату за придбаний товар на загальну суму 789,91 грн.
Після цього близько 18:36 год. ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужих грошових коштів з банківського рахунку, відкритого ОСОБА_6 в АТ «Ощадбанк», прибув до магазину «Народний», який розташований за адресою: м. Конотоп, вул. Бр. Лузанів, 56, та, використовуючи банківську картку № НОМЕР_1 , без відома та згоди власника, через термінал, обладнаний функцією зчитування сигналу з NFC-чипів, безконтактним способом здійснив оплату за придбаний товар на загальну суму 102 грн.
Після цього близько 19 год. ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужих грошових коштів, перебуваючи за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на прохання неповнолітнього пасинка ОСОБА_7 дати йому грошей для придбання продуктів харчування, передав в розпорядження останнього знайдену та привласнену банківську картку АТ «Ощадбанк» № НОМЕР_1 , належну ОСОБА_6 . У подальшому близько 19:10 год. ОСОБА_7 прибув до АЗС «ОКО», яка розташована за адресою: м. Конотоп, пр. Миру, 27, та, використовуючи надану йому ОСОБА_4 банківську картку № НОМЕР_1 , при цьому, не знаючи та не здогадуючись про те, що вона не належить ОСОБА_4 , а її власник не давав згоди на витрачання власних грошових коштів, через термінал, обладнаний функцією зчитування сигналу з NFC-чипів, безконтактним способом здійснив оплату за придбаний товар на загальну суму 90,90 гривень.
Таким чином, вказаними умисними діями, які були об'єднані єдиним корисливим умислом та охоплювати увесь вище вказаний період часу, ОСОБА_4 таємно заволодів грошовим коштами ОСОБА_6 , чим спричинив потерпілому майнову шкоду на загальному суму 2091,91 гривень.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України. Санкція ч.4 ст.185 КК України передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до восьми років, та кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.357 КК України.
Під час досудового розслідування на підставі ухвали слідчого судді Конотопського міськрайонного суду від 25.07.2022 до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.09.2022 року з визначенням застави в розмірі 156 000 гривень. При застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею враховані ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та потреба запобіганню спробам ОСОБА_4 переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення,
Розуміння обвинуваченим тяжкості обвинувачення та покарання, яке йому загрожує, виключно у вигляді позбавлення волі, дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку та підвищує ризик того, що він, перебуваючи на свободі, може вчиняти дії направлені на уникнення кримінального покарання шляхом переховування від суду та залишить місце свого проживання, а також може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Раніше ОСОБА_4 неодноразово засуджувався за вчинення злочинів, зокрема корисливого характеру, обвинувачується у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень протягом року після звільнення з місць позбавлення та в умовах воєнного стану, що вказує на те, що він є особою, схильною до скоєння кримінальних правопорушень.
Крім того, обвинувачений не працював до затримання, є наркозалежним, що також свідчить про високий ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень.
Так, згідно практики Європейського суду з прав людини рішення суду про застосування до підозрюваного запобіжного заходу повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
За встановлених обставин, які є вагомими, інший, більш м'який запобіжний захід є недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні і у випадку застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу є розумні підстави вважати, що він буде переховуватись від органу досудового розслідування та суду, вчинятиме інші кримінальні правопорушення.
При цьому, таке обмеження прав обвинуваченого на свободу не суперечить положенням ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки існують ознаки суспільного інтересу, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають принцип поваги до особистої свободи.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 обвинувачується в умисному кримінальному правопорушенні, який скоєно з корисливих мотивів, вважає необхідним визначити заставу в розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що буде достатнім для виконання покладених на нього обов'язків .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримує клопотання та пояснила, що зазначені в клопотанні ризики та обставини були враховані під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу під час досудового розслідування, на даний час ризики не змінилися, не перестали існувати, тому за цих же підстав інші види запобіжного заходу, в тому числі і домашній арешт, не забезпечать належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечує проти обрання йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою, прохає застосувати домашній арешт. Його підтримує захисник ОСОБА_5 , прохає суд обрати до підзахисного домашній арешт, враховуючи, що всі слідчі дії з ОСОБА_4 проведені, він визнає себе винним, розкаюється. На її переконання, домашній арешт забезпечить в повній мірі процесуальну поведінку обвинуваченого.
.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до висновку про задоволення клопотання прокурора.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України суд під час підготовчого судового засідання за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки.
Відповідно до положень ст. 194 ч. 1, 4 КПК України для обрання запропонованого запобіжного заходу необхідна наявність трьох умов: наявність обґрунтованої підозри, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які вказує прокурор, і недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.
ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років .
У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_4 неодноразово (дев'ять разів) засуджувався за вчинення злочинів, зокрема корисливого характеру, кримінальні правопорушення, в яких обвинувачується в цьому провадженні , вчинене протягом року після звільнення з місць позбавлення та в умовах воєнного стану, обвинувачений ніде не працював і вказані обставини вказують на схильність його до протиправної діяльності, що також свідчить про високий ризик повторного вчинення кримінальних правопорушень.
Під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Ризики, які враховувалися під час його застосування на даний час не змінилися, не перестали існувати.
При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення Європейського Суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»). Також, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для обмеження свободи особи має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.
За обставин кримінального провадження, відомостей про особу обвинуваченого, запобіжний захід особисте зобов'язання не може бути застосований стосовно ОСОБА_4 , оскільки, враховуючи дані, що характеризують особу обвинуваченого, його неодноразове притягнення до кримінальної відповідальності, відсутні підстави вважати, що він буде виконувати покладені на нього обов'язки; запобіжний захід особиста порука не може бути застосована до ОСОБА_4 оскільки відсутні особи, які можуть виступити в ролі поручителів та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та забезпечити його належну поведінку; запобіжний захід у виді домашнього арешту не може бути застосований до ОСОБА_4 , враховуючи його схильність до вчинення кримінальних правопорушень, до того ж, вчинених під час воєнного стану.
За обставин кримінального провадження, відомостей про особу обвинуваченого, наявність обвинувачення у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення в умовах воєнного стану, на переконання суду, більш м'який запобіжний захід не зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання покладених обов'язків.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку задовольнити клопотання прокурора і обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк до шістдесяти днів з метою запобігання спробам вчинити інше кримінальне правопорушення та ухилитися від суду.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення обвинуваченим обов'язків, визначених відповідно до положень ст. 194 КПК України. Враховуючи обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 тяжкого злочину , відомості про його особу, суд вважає, що розмір застави, виходячи з 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 156 000 гривень, буде повною мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Виходячи з встановлених в судовому засіданні обставин, обвинуваченого ОСОБА_4 , в разі внесення ним застави, слід зообов'язати з'являтися на виклики до суду, не відлучатися з населеного пункту за місцем проживання, повідомляти суд про зміну місця проживання, роботи, навчання.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182,183, 194,197 КПК України,
Постановив:
Обрати обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 07 жовтня 2022 року до 24 години.
Визначити розмір застави ОСОБА_4 шістдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 156 000 (сто п'ятдесят тисяч ) гривень, при внесенні яких на рахунок : Одержувач: ТУДСА України в Сумській області, Код: 26270240, назва банку: ДКСУ м. Київ,МФО: 820172, р/р: UA558201720355249001000008869 , призначення платежу: застава, дата, номер ухвали суду, прізвище, ім'я, по-батькові платника застави, ОСОБА_4 з-під варти звільнити. Роз'яснити обвинуваченому, що в разі внесення застави на спеціальний рахунок, він зобов'язаний : з'являтися на виклики до суду, не відлучатися з населеного пункту за місцем проживання, повідомляти суд про зміну місця проживання , роботи, навчання.
Ухвала може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду суд на протязі п'яти днів з дня її оголошення.
СуддяОСОБА_1