Справа № 183/2771/22
№ 1-і/183/88/22
10 серпня 2022 року м. Новомосковськ
Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області клопотання прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харківської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженню за № 12021221100000808 відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Ківшарівка м. Куп'янськ Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 15.10.2010 року Куп'янським міськрайонним судом за ч.1 ст.309, ч.2 ст.309 та ч.1 ст.317 КК України до 3 років позбавлення волі;
- 25.06.2015 року Куп'янським міськрайонним судом за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна та 17.01.2020, звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям строку покарання,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК України,
До Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області надійшло клопотання прокурора Куп'янської окружної прокуратури Харківської області про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженню за № 12021221100000808 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що у провадженні Куп'янського міськрайонного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за № 12021221100000808 відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК України.
В зазначеному кримінальному провадженні відносно обвинуваченого ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який неодноразово продовжувався ухвалами Куп'янського міськрайонного суду Харківської області.
Також, згідно з ч. 6 ст. 615 КПК України строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 продовжено до 24.06.2022 року, і останній тримається в ДУ «Харківський слідчий ізолятор».
Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.06.2022 року продовження ОСОБА_5 строк тримання під вартою до 14.08.2022 року.
Таким чином, прокурор звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під ватрою на 60 днів, мотивуючи свою позицію тим, що ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які враховувалися слідчим суддею при обранні та судом при продовженні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не змінилися та продовжують існувати, нових обставин для зміни запобіжного заходу стосовно обвинуваченого не з'явилося, тому продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 необхідне для забезпечення розгляду кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, мотивуючи обставинами, викладеними в ньому.
Захисник ОСОБА_4 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження її підзахисному ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки жодних об'єктивних даних, які би свідчили про існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, на які посилається прокурор у своєму клопотанні не надано. Вважає доводи, на які посилається прокурор виключно припущеннями. Також вважає, що відсутність у суду матеріалів кримінального провадження унеможливлює розгляд вказаного клопотання на підставі ст. 331 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Суд, вислухавши думку учасників судового провадження, вирішуючи клопотання прокурора, дійшов такого висновку.
Розпорядженням Голови Верховного Суду №11/0/9-22 від 18.03.2022 року «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану», відповідно до ч. 7 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану змінено територіальну підсудність судових справ Балаклійського районного суду Харківської області за Новомосковським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
За положеннями ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, передбаченим частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги ч. 2 ст. 177 КПК України, відповідно до якої підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Суд звертає увагу на лист Верховного Суду від 03.03.2022 року № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», згідно з яким вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу, суд може зважати на попередню оцінку окремих фактичних обставин, здійснену ним при вирішенні попередніх клопотань у цьому кримінальному провадженні на підставі відповідних матеріалів, і не здійснювати надмірного витребування матеріалів у сторін кримінального провадження.
Так, суд враховує ухвалу Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 24.02.2022 року (справа 628/582/22; провадження № 1-кп/628/166/22) про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24.04.2022 року.Суд дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК України, та наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Вирішуючи питання доцільності продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання ОСОБА_5 під вартою, суд враховує наступне.
Суд вважає, що вказаний у клопотанні прокурора ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеним, продовжує існувати. Про його наявність та продовження існування свідчить те, що відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 2 ст. 308 КК України, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років з конфіскацією майна, з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років. Отже, будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує реальний ризик того, що обвинувачений може переховуватися від суду, враховуючи що матеріали кримінального провадження перебувають на стадії судового розгляду.
Беручи до уваги, що обвинувачений офіційно зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , та у зв'язку з веденням воєнного стану на території України та активними бойовими діями на території Харківської області, ризик переховування останнього та неявки до суду у разі перебування на волі є обґрунтованим.
В контексті практики ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості цього обвинуваченого переховуватися від суду, суд вважає, що існує достатньо висока ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих злочинів, може вдатися до відповідних дій.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що обвинувачений ОСОБА_5 є особою, яка офіційно не працевлаштована, що свідчить про відсутність постійного й достатнього законного джерела доходу, а відтак наявна висока імовірність вчинення нового кримінального правопорушення.
Обговорюючи питання про можливість усунення вказаних ризиків у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання ОСОБА_5 під вартою, суд вважає, що встановлені щодо цього обвинуваченого ризики з числа передбачених ст. 177 КПК України є виключно вагомими та не можуть бути усунуті у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання його під вартою.
З урахуванням наведеного, з огляду на конкретні обставини справи, суд доходить висновку, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_5 виконання ним своїх процесуальних обов'язків, клопотання прокурора підлягає задоволенню, запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід продовжити.
З вищезазначених підстав, а також того, що захисником ОСОБА_4 будь-яких об'єктивних даних, які би безумовно вказували на зміну або відсутність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, які раніше слугували підставою для обрання та продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суду не надано, суд відхиляє доводи захисника як необґрунтовані.
Розглядаючи питання щодо застосування застави, суд виходить з того, що ч. 3 ст. 183 КПК України покладає на слідчого суддю, суд обов'язок при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Враховуючи те, що при застосуванні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно з ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28.12.2021 року останньому було визначено розмір застави, суд вважає за необхідне визначити в своїй ухвалі розмір застави на умовах, визначених ухвалою слідчого судді від 28.12.2021 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 183, 196, 197, 199, 331, 350, 371, 372, 615 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 - задовольнити.
ПродовжитиОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 08 жовтня 2022 року.
Визначити заставу у розмірі 90 800,00 грн., із умовами її внесення відповідно до ухвали слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 28 грудня 2021 року.
Повний текст ухвали складено і оголошено 11 серпня 2022 року о 08 годині 40 хвилин.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Оскарження ухвали про продовження строку тримання під вартою, зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання та не зупиняє судовий розгляд кримінального провадження.
Суддя ОСОБА_1