Справа № 202/4700/22
Провадження № 1-кс/202/3419/2022
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
10 серпня 2022 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , законного представника ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лисичанськ Луганської області, громадянки України, раніше не судимої, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України,-
Слідчий СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 звернулася до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначає, що в провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041400000188, 18.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
18.06.2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.06.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2022 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 год. 15.08.2022.
В той же час залишаються наявними ризики, передбачені пунктом 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України, а тому необхідність продовження дії цього запобіжного заходу на цей час не відпала.
Слідчим також вказано на обставини, що перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, зокрема, на необхідність призначення та отримання висновків молекулярно-генетичної експертизи, призначення та отримання висновків додаткової судової трасологічної експертизи, проведення слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_9 та здійснення низки інших слідчих (розшукових) та процесуальних дій.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши у судовому засіданні доводи прокурора, який клопотання підтримав, думку підозрюваної та її законного представника, які просили обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, думку захисника, який заперечував щодо задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, слідчий суддя приходить до таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022041400000188, 18.06.2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
18.06.2022 року ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України.
19.06.2022 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20.06.2022 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 23-59 год. 15.08.2022.
Відповідно до ч. 1 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Розгляд такого клопотання слідчим суддею здійснюється згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 199 КПК).
Згідно з ч. 1 ст. 176 КПК запобіжними заходами є: особисте зобов'язання, особиста порука, застава, домашній арешт, тримання під вартою. Тримання під вартою вважається найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК).
Крім цього, у статті 178 КПК визначений перелік обставин, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення (1), наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу (2), і на які вказує слідчий, прокурор, недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (3).
Також відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою (1), виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою (2). Стаття 184 КПК, в свою чергу, визначає загальні вимоги до змісту клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу.
Слідчий суддя відмовляє у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою (ч. 5 ст. 199 КПК).
Під час розгляду клопотання слідчому судді слід також враховувати, що строк тримання під вартою може бути продовжений в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати, зокрема, дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів (ч. 3 ст. 197 КПК). При цьому, строк дії ухвали слідчого судді про продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів (ч. 1 ст. 197 КПК).
Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_10 від 05.08.2022 строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено до 18.09.2022.
Слідчий суддя погоджується з доводами сторони обвинувачення про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого кримінального правопорушень, виходячи з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Зокрема, у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року зазначено, що «обґрунтована підозра» означає існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, крім того, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином, вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» зазначено, що «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Отже, слідчий суддя на стадії досудового розслідування для вирішення питання, зокрема, щодо обґрунтованості підозри не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини особи/осіб у вчиненні кримінального правопорушення чи її відсутності, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи/осіб до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування відносно такої особи запобіжного заходу, зокрема, у вигляді тримання під вартою.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, обґрунтованість підозри щодо вчинення інкримінованого кримінального правопорушення ОСОБА_4 є підтвердженою.
При цьому, стороною захисту не зазначено обставин та не надано доказів на підтвердження існування таких обставин, які б очевидно та беззаперечно свідчили про непричасність підозрюваної ОСОБА_4 до кримінального правопорушення, у вчиненні якого йому повідомлено про підозру, або вказували на необґрунтованість повідомленої підозри.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (частина 1 статті 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК (частина 2 статті 177 КПК України).
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені частиною 1 статті 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому КПК не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Слідчим суддею встановлено, що ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити дії, передбачені п.п. 1, 2, 3 частини 1 статті 177 КПК України, які наведені в ухвалі слідчого судді Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 20.06.2022 та існування яких стало підставою для застосування до підозрюваної запобіжного заходу у виді тримання під вартою, на даний час не зменшилися, виходячи з наступного.
Ризик переховування підозрюваної ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та/або суду існує та обумовлений тяжкістю ймовірного покарання та суворістю можливого вироку ( ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років).
Ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, впливати на свідків та потерпілу існує, оскільки досудове розслідування, протягом якого орган досудового розслідування має можливість зібрати докази, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, наразі не завершено.
У клопотанні про продовження строку тримання під вартою надано опис слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які необхідно провести у кримінальному проваджені, зокрема призначити та отримати висновки молекулярно-генетичної експертизи, призначити та отримати висновки додаткової судової трасологічної експертизи, провести слідчий експеримент за участі свідка ОСОБА_9 .
З наданих прокурором пояснень та доданих до клопотання копій документів можна зробити висновок, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не вбачається можливим.
Слідчий суддя враховує наслідки кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим, суспільне ставлення до даного виду злочинів, дані про особу підозрюваної, наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3 ст. 177 КПК України, та вважає, що застосування до ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є недостатнім і не зможе запобігти ризикам передбаченим п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, зважаючи на те, що строк досудового розслідування у провадженні продовжено до 18.09.2022, ще необхідно провести (завершити) ряд слідчих (розшукових) дій та інших процесуальних дій, які раніше не було проведено з об'єктивних причин, слідчий суддя вважає обґрунтованим продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 до 17.09.2022 включно.
Слідчий суддя, враховуючи положення пункту 1 частини 4 статті 183 КПК України, не вбачає підстав для визначення підозрюваній застави.
Керуючись ст. ст. 176-178, 182-184, 193-194, 196-199 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_7 , яке погоджене з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_8 про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, до 17 вересня 2022 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали буде 11.08.2022.
Слідчий суддя ОСОБА_1