Справа № 756/3391/22
Провадження № 2/756/3500/22
03 серпня 2022 року місто Київ
Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Ткач М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Тагієва Р.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Києва в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Оболонського районного суду міста Києва через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне подружнє життя з відповідачем не склалося, у зв'язку з чим вважає необхідним розірвати шлюбні відносини. В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що позивач перебуває у шлюбі з ОСОБА_2 з 17 жовтня 2020 року, який був зареєстрований Виконавчим комітетом Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, актовий запис №23. Зазначає, що шлюбні відносини між сторонами припинились з червня 2021, спільне господарство не ведеться, тому просить розірвати шлюб. Крім того, просив стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн. та судовий збір у розмірі 992,40 грн.
Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 27 червня 2022 року відкрито спрощене позовне провадження.
01.08.2022 на електронну пошту суду та через канцелярію до суду від відповідача надійшли пояснення по справі, в яких між іншим зазначає, що від шлюбу у подружжя народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спільне проживання та ведення побуту між нею та позивачем фактично припинилось в березні 2021 року. З огляду на це, проти розірвання шлюбу не заперечує, а в частині відшкодування витрат на правничу допомогу просить відмовити, у зв'язку тим, що витрати не є обґрунтованим та не є пропорційними до предмету позову.
Позивач у судове засідання не з'явився, про час та місце повідомлявся належним чином. При цьому, подав до суду заяву, у якій просив розглядати справу за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, про час та місце повідомлялася належним чином. При цьому, подала заяву у якій просила розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає в частині розірвання шлюбу, та заперечує проти стягнення з неї витрат на правову допомогу в повному обсязі.
Враховуючи, що в судове засідання не з'явились всі учасники справи, відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Сімейного Кодексу України побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини 2 статті 36 та статті 51 Сімейного кодексу України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України).
За правилом частини 2 статті 104 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Судом встановлено, що 17 жовтня 2020 року між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ), ІНФОРМАЦІЯ_3 , був зареєстрований шлюб Виконавчим комітетом Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, актовий запис №23 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 17 жовтня 2020 року.
Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 28 квітня 2021 року.
Згідно ст. 51 Конституції України та ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді дружини і чоловіка, примус до шлюбу не допускається.
Шлюбні відносини між сторонами фактично припинилися, через різні погляди на сімейне життя.
Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористався даним правом та звернувся до суду з цим позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до норм сімейного законодавства, добровільність шлюбу - одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз», підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків.
Судом було встановлено, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин являється те, що спільне життя позивача з відповідачем не склалося та припинено. Подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе. З матеріалів справи вбачається, що сторони спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя та збереження шлюбу неможливе, надання строку на примирення - недоцільне.
Згідно ч. 2 ст. 114 Сімейного Кодексу України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Ураховуючи вищевикладене, те, що позивач з часу подання позову до суду наполягає на розірванні шлюбу, відповідач не заперечив проти розірвання шлюбу, суд з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, приходить до висновку, що підстав для збереження сім'ї не вбачається, і шлюб між сторонами необхідно розірвати, оскільки збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат на правову допомогу у розмірі 9 000, 00 грн., суд дійшов наступного висновку.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом.
Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно положень ч. 1, 2 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі.
Склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
У обґрунтування понесених позивачем витрат на правничу допомогу, адвокат Шаповалов А.М. подав договір №11-05/22 від 11.05.2022 про надання правової допомоги підписаний між ОСОБА_1 та АБ ЮК'Шаповалов та партнери» в особі директора Шаповалова А.М., додаткову угоду №1/1 до договору №11-05/22 про надання правової допомоги, Додаток №1 до Договору №11-05/22 про надання правової допомоги , акт виконаних робіт №1 до додатку №1 від 11.05.2022, ордер про надання правової (правничої) допомоги, детальний опис робіт (надання послуг) від 13.05.2022, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, платіжне доручення від 13.05.2022.
11.05.2022 між АБ ЮК «Шаповалов та Партнери» в особі директора Шаповалова А.М. та ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової допомоги №11-05/22, відповідно до умов якого адвокат взяв на себе зобов'язання надати правову допомогу.
Згідно п. 5. Договору, ціна виконання доручення визначається сторонами у додаткових угодах.
Згідно п.1 Додатку №1 до Договору №11-05/22 про надання правової допомоги від 11.05.2022, підписаного ОСОБА_1 та АБ ЮК'Шаповалов та партнери» в особі директора Шаповалова А.М., юридичний супровід в Оболонському районному суді міста Києва по справі про розірвання шлюбу, який укладений між ОСОБА_1 до ОСОБА_4 (9000).
Відповідно до п.2 Додатку №1 до Договору №11-05/22 про надання правової допомоги від 11.05.2022, вартість робіт, вказаних у п.1 цього Додатку, складає 9 000,00 грн, оплата робиться в момент підписання адвокатської угоди у повному розмірі та кожне судове засідання або виїзд до органу адвокату оплачується додатково у розмірі 00 гривень 00 копійок.
Згідно акта виконаних робіт №1 до Додатку №1 до Договору №11-05/22 про надання правової допомоги від 11.05.2022, сума, що належить до сплати замовником складає 9000,00 грн.
Відповідно до детального опису робіт (надання послуг) від 13.05.2022, позивачу була надана професійна правнича допомога, а саме: усна юридична консультація щодо встановленої проблематики, вивчення документів, укладення договору про надання правничої допомоги - кількість витраченого часу дві години ( вартість 2000 грн.);написання позовної заяви, узгодження її тексту, написання детального опису робіт виконаних адвокатом, формування пакету документів до позовної заяви, направлення позовної заяви до Оболонського районного суду м.Києва - кількість витраченого часу понад п'ять годин (вартість 7000 грн.). На загальну суму 9000,00 грн.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копію платіжного доручення від 13.05.2022 про перерахування АБ ЮК'Шаповалов та партнери» коштів у розмірі 9000,00 грн.
Верховний Суд в постанові від 28.12.2020 року по справі № 640/18402/19 дійшов висновку, що розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Крім того, слід зазначити, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України), що узгоджується з практикою Верховного Суду, зокрема, постановою від 22.01.2021 року в праві 925/1137/19.
За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із : 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При встановленні гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Слід також зазначити, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07. 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Враховуючи викладене, оцінивши наявні у матеріалах справи докази та доводи сторін, перевіривши відповідність заявленої до стягнення суми наданому обсягу адвокатських послуг, беручи до уваги доводи відповідача щодо завищення розміру заявлених позивачем витрат на правову допомогу, а також ураховуючи критерій складності справи, ціну позову, досвід адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4879/10 від 31.05.2012), принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про достатність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 793,92 грн. з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору при поданні до суду процесуальних документів, в електронній формі. При цьому, слід зазначити, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі, зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 12-13, 76- 81, 141, 259, 263-265, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 17 жовтня 2020 року Виконавчим комітетом Немішаївської селищної ради Бородянського району Київської області, актовий запис № 23, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 793 (сімсот дев'яносно три) гривні 92 копійок та витрати на правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Шлюб вважати розірваним після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про сторін:
1. Позивач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 );
2. Відповідач - ОСОБА_6 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , останнє відоме місце проживання : АДРЕСА_1 ).
Суддя М.М. Ткач