11 серпня 2022 року
м. Київ
справа №824/384/20-а
адміністративне провадження № К/990/15714/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Білак М.В.,
суддів - Губської О.А., Калашнікової О.В.,
перевіривши касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 824/384/20-а за позовом ОСОБА_1 до Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства енергетики та захисту довкілля України, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Вижницької районної державної адміністрації та Національного природного парку "Вижницький" про визнання бездіяльності протиправною,
22 червня 2022 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 30 червня 2022 року касаційну скаргу Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 824/384/20-а залишено без руху.
Визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження та установлено скаржнику строку для подання заяви із зазначенням інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів.
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення скаржником отримано ухвалу Верховного Суду від 30 червня 2022 року - 04 липня 2022 року.
13 липня 2022 року на виконання ухвали про залишення без руху, від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку скаржник вказує, що вперше касаційну скаргу було подано в межах встановленого законодавством строку, визначеного частинами першою-другою статті 329 КАС України.
Водночас ухвалами Верховного Суду від 07 грудня 2021 року, від 29 грудня 2021 року, від 15 лютого 2022 року, 12 квітня 2022 року, від 20 травня 2022 року, 09 червня 2022 року Верховний Суд повертав касаційні скарги Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України у справі №824/384/20-а, оскільки вони не містили підстав касаційного оскарження передбачених частиною четвертої статті 328 КАС України.
Скаржник вважає, що поважними є причини пропуску строку на касаційне оскарження, оскільки вперше звернулись у строк визначений частинами першою-другою статті 329 КАС України та в подальшому у розумний строк усували недоліки касаційних скарг, що були повернуті Судом.
Також, автор касаційної скарги зазначає, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України законом України від 24 лютого 2022 року №2102- ІХ було затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».
Торгово-промислова палата України листом від 28 лютого 2022 року №2024/02.0-7.1 засвідчила форс-мажорні обставини ( обставини непереборної сили), а саме військову агресію Російської Федерації проти України та вказала, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об'єктивними обставинами.
У зв'язку із наведеним представник відповідача перебувала на обліку як внутрішньо переміщена особа, а тому була обмежена у доступі до приміщення Міндовкілля та матеріалів цієї справи.
Ще одним аргументом поважності пропуску строку на касаційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №824/384/20-а представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України зазначає рішення ЄСПЛ та положення статті 6 Конвенції щодо права на доступ до суду, яке також поширюється на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення, якщо таке право передбачено національним законодавством. Відповідно, поновлення пропущеного строку на апеляційне чи касаційне оскарження судового рішення є механізмом забезпечення певної гнучкості та пропорційності при вирішенні питання про допуск скаржника до апеляційного чи касаційного судів.
Посилаючись на вищезазначені доводи, представник відповідача просить поновити строк на касаційне оскарження рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі №824/384/20-а.
Оцінивши наведені обставини та обґрунтування причин пропуску строку, вирішуючи клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження колегія суддів виходить з наступного.
Щодо доводів про звернення до Суду вперше у строк визначений частинами першою-другою статті 329 КАС України та в подальшому у розумний строк подачі касаційних скарг з усунутими недоліками, Верховний Суд зазначає таке.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Строк звернення до суду, як одна із складових гарантії "права на суд", може і має бути поновленим, лише у разі наявності достатніх на те поважних причин.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Це обґрунтовується змістом частини восьмої статті 169 КАС України, відповідно до якої скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.
Також скаржник повинен довести, що повернення вперше та вдруге поданих касаційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Поряд з цим Суд касаційної інстанції зазначає, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об'єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов'язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку.
Крім того, Верховний Суд наголошує, що касаційна скарга Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 824/384/20-а поверталась Верховним Судом шість разів.
У кожній ухвалі про повернення касаційної скарги Верховним Судом було детально розписано які мають бути у касаційній скарзі зазначені належні та обґрунтовані підстави касаційного оскарження, передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Таким чином, посилання скаржника на той факт, що з кожним наступним разом усувались недоліки касаційної скарги є необґрунтованими, оскільки вони знову повертались Верховний Судом, як такі, що не містять підстав касаційного оскарження.
Колегія суддів, не заперечує проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, проте зазначає, що таке право не є абсолютним.
Щодо посилань представника відповідача на введення воєнного стану, як непереборної сили, що унеможливлює звернення до суду в строк передбачений першою-другою статті 329 КАС України та неможливості доступу представника до приміщення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Верховний Суд зазначає таке.
Постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду у справі №824/384/20-а прийнята 16 листопада 2021 року.
Ухвалами від 26 листопада 2021 року, від 07 грудня 2021 року, від 29 грудня 2021 року та від 15 лютого 2022 Верховний Суд вже повертав касаційні скарги Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, тобто до 24 лютого 2022 року, що спростовує доводи представника відповідача про поважність пропуску строку у зв'язку із введенням воєнного стану в Україні.
Щодо неможливості доступу до приміщення Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України представника, яка мала статус внутрішньо переміщеної особи Верховний Суд зазначає, що ухвалами від 20 травня 2022 року та 09 червня 2022 року Верховний Суд знову повернув касаційні скарги, які не містили належних обґрунтувань підстав касаційного оскарження, що спростовує неможливість працівників відповідача подати належним чином оформлені касаційні скарги.
Крім того, колегія суддів вважає недоречними посилання скаржника на практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як підставу для поновлення строку на касаційне оскарження, оскільки висновки цього суду направленні на встановлення порушень Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і захист прав людини (у виключних випадках - юридичної особи), а не органів державної влади.
Правові висновки ЄСПЛ в порядку аналогії не можуть бути застосовані для захисту прав та інтересів суб'єктів владних повноважень, оскільки законодавство України побудовано, зокрема, на основі конституційного принципу, коли права, свободи людини та їх гарантії визначають спрямованість діяльності держави, а не навпаки.
Тобто, визначені законодавством права, свободи людини та їх гарантії не можуть бути притаманними органам державної влади, так як головним обов'язком останніх є утвердження і забезпечення прав і свобод людини.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05 березня 2020 року у справі № 9901/511/19.
Ураховуючи обставини справи, зазначені скаржником причини пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, яка оскаржує судове рішення, і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести подані касаційні скарги у відповідність до статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.
Суд зауважує, що подання первинної касаційної скарги у встановлений законом строк не передбачає зупинення строку на касаційне оскарження для нього та можливості у зв'язку з цим у подальшому безкінечно подавати касаційні скарги.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України сторони, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту, для чого, як особи, зацікавлені у її поданні, повинні вчиняти всі можливі та залежні від них дії, використовувати всі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Також, Суд вважає за необхідне зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011).
Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Крім того, суд касаційної враховує тривалість строку пропущеного строку - майже сім місяців з ухвалення постанови суду апеляційної інстанції, обставини пропуску строку звернення до суду, які залежали виключно від волевиявлення скаржника, непереборних обставин скаржником не доведено, а Судом не встановлено.
Таким чином наведені скаржником причини пропуску строку касаційного оскарження судових рішень не дають достатніх і переконливих підстав визнання поважними причин пропуску такого строку та його поновлення.
За змістом пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи вищевикладене, відсутність відповідних доказів щодо поважності підстав пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 333 КАС України за наслідками розгляду заяви скаржника щодо усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись пунктом 4 частини першої статті 333 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у задоволенні заяви Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2021 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 листопада 2021 року у справі № 824/384/20-а.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями і оскарженню не підлягає.
СуддіМ.В. Білак О.А. Губська О.В. Калашнікова