11 серпня 2022 року
м. Київ
cправа № 910/5438/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій КОЛАН» (далі - ПАТ «КОЛАН», скаржник)
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2022
у справі № 910/5438/17
за заявою ПАТ «КОЛАН»
про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 за нововиявленими обставинами у справі
за позовом ПАТ «КОЛАН»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авто - Оптимал»
про припинення порушення прав інтелектуальної власності,
ПАТ «КОЛАН» 04.08.2022 (згідно з поштовими відмітками на конверті) звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №910/5438/17, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Протоколом передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 08.08.2022 для розгляду касаційної скарги у справі №910/5438/17 визначено колегію суддів у складі: Малашенкової Т.М. - головуючий, Булгакової І.В., Колос І.Б.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.08.2022 у зв'язку з перебуванням судді Колос І.Б. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/5438/17, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), судді: Бенедисюк І.М., Булгакова І.В.
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги ПАТ «КОЛАН» у контексті оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №910/5438/17 відмовлено у задоволенні клопотання ПАТ «КОЛАН» про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/5438/17 та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.
Оскаржуване судове рішення мотивоване тим, що доводи скаржника, які наведені у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження визнанні судом необґрунтованими. Інших підстав, які можуть свідчити про поважність підстав пропуску процесуального строку скаржником не наведено, доказів, які свідчили б про те, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії - не додано, а тому у відкритті апеляційного провадження слід відмовити на підставі частини четвертої статті 261 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Касаційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване судове рішення є таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права, є незаконним та необґрунтованим і таким, що суперечить сталій практиці Верховного Суду, відповідно до якої запровадження на території України воєнного стану є підставою для поновлення процесуальних строків.
Приписами статті 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Аналогічні положення закріплено і в частині першій статті 17 ГПК України за якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно з приписами частини другої статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Отже, право на подання апеляційної скарги може бути реалізовано виключно у строк, встановлений ГПК України, а процесуальним наслідком пропуску такого строку є втрата права на вчинення стороною відповідної процесуальної дії.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
При цьому, відповідно до частини третьої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Так, Північним апеляційним господарським судом встановлено таке.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/5438/17 відмовлено у задоволенні заяви ПАТ «КОЛАН» про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 20.06.2018 у справі №910/5438/17 за нововиявленими обставинами.
Не погоджуючись із вищевказаною ухвалою суду, ПАТ «КОЛАН» 13.06.2022 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/5438/17.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.07.2022 у справі №910/5438/17 апеляційну скаргу ПАТ «КОЛАН» залишено без руху, надано скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зокрема, шляхом наведення інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження.
ПАТ «КОЛАН» 15.07.2022 подало заяву на усунення недоліків апеляційної скарги.
У клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт посилався на те, що повний текст судового рішення останній отримав 19.02.2022, однак із запровадженням воєнного стану на території України з 24.02.2022 позивачу знадобився додатковий час для підготовки та подання апеляційної скарги. Також, скаржник вказує, що діяльність товариства була призупинена та працівники підприємства були вимушені евакуюватись.
Водночас Північний апеляційний суд визнав такі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.02.2022 у справі № 910/5438/17 неповажними.
При цьому судом враховано, що товариство є юридичною особою та рівноправним учасником судового процесу, а тому недотримання скаржником вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням суб'єкта господарювання. Скаржником не надано жодних доказів, що свідчали б про відновлення діяльності даного підприємства. Інших підстав, які можуть свідчити про поважність підстав пропуску процесуального строку скаржником не наведено, доказів, які свідчили б про те, що він не мав можливості вчасно здійснити відповідні процесуальні дії - не додано. Можливість вчасного подання апеляційної скарги залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для відновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку не вбачається.
З огляду на зазначене правильне застосування судом апеляційної інстанції норм ГПК України під час ухвалення оскаржуваного судового рішення є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо застосування чи тлумачення цих норм.
Доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не викликають сумнівів щодо правомірності застосування судом норм права.
Верховний Суд приймає до уваги, що суд розглянув справу по суті ще у червні 2018 році. Скаржник скористався своїм правом на оскарження судових рішень як в апеляційному, так і в касаційному порядках. Наразі ПАТ «КОЛАН» намагається здійснити перегляд судового рішення саме за нововиявленими обставинами, в якій він же був позивачем, заявником.
Колегія суддів відзначає, що представник позивача приймав участь у судовому засіданні 08.02.2022, за результатом проведення якого постановлена ухвала про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Повний текст ухвали виготовлений - 11.02.2022, а тому строк на її оскарження закінчився 21.02.2022. Водночас апеляційну скаргу скаржник подав лише 13.06.2022, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження зазначеної ухвали апеляційного господарського суду на 4 місяці.
Разом з тим колегія суддів враховує і той факт, що місцезнаходження ПАТ «КОЛАН» є м.Полтава. Водночас ані м. Полтава, ані Полтавська область не входили та не входять станом на зараз до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), у відповідності до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 № 75, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.04.2022 за № 453/37789, з подальшими змінами та доповненнями.
Відповідно до частини другої статті 293 ГПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".
Частиною четвертою статті 11 Господарського процесуального кодексу України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Суд зазначає, що право на доступ до суду, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права (рішення ЄСПЛ від 12.07.2001 у справі "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II проти Німеччини").
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права, умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Поряд з цим Верховний Суд враховує, що у постанові від 18.05.2021 у справі №914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
Враховуючи викладене, колегія суддів визнає касаційну скаргу необґрунтованою та відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ПАТ «КОЛАН» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2022 у справі №910/5438/17 на підставі частини другої статті 293 ГПК України, оскільки у даній справі правильне застосовування судами попередніх інстанцій норм процесуального права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Керуючись статтями 174, 234, 235, частиною другою статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Науково-дослідний і конструкторсько-технологічний інститут емальованого хімічного обладнання і нових технологій КОЛАН» на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2022 у справі № 910/5438/17.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Малашенкова
Суддя І. Бенедисюк
Суддя І. Булгакова