Провадження № 11-кп/803/2360/22 Справа № 629/205/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 серпня 2022 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220380002721 від 09 жовтня 2016 року, №12017220380002527 від 25 листопада 2017 року, №1201920730000180 від 13 серпня 2019 року, №12021220380000264 від 04 березня 2021 року, за апеляційною скаргою прокурора у провадженні - начальника Близнюківського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2022 року про повернення прокурору обвинувальних актів щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364-1, ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 364-1, ч. 1 ст. 259, ч. 2 ст. 383, ч. 2 ст. 384 КК України,
за участю:
секретаря - ОСОБА_7
прокурора - ОСОБА_5 , -
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2022 року задоволено усне клопотання захисника ОСОБА_8 та обвинувальні акти у кримінальних провадженнях, внесених до ЄРДР за №12016220380002721 від 09.10.2016, №12017220380002527 від 25.11.2017, №1201920730000180 від 13.08.2019, №12021220380000264 від 04.03.2021 щодо ОСОБА_6 повернено прокурору, як такі, що не відповідають вимогам КПК України.
Мотивуючи постановлене рішення, суд послався на те, що об'єднані обвинувальні акти у цих кримінальних провадженнях не містять посилання на висновки судово-товарознавчих експертиз, якими було встановлено розмір завданої матеріальної шкоди, а обвинувальний акт у кримінальному провадженні за №12019220730000180 від 13.08.2019, в порушення вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, не містить достатньо повний виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленим, та в обвинувальному акті у кримінальному провадженні №12017220380002575 від 25.11.2017, при викладі фактичних обставин кримінального правопорушення, прокурором не зазначено місце скоєння правопорушення, що унеможливлює перевірити достовірність підсудності цього провадження. З огляду на ці обставини, суд дійшов висновку про необхідність повернення об'єднаних обвинувальних актів прокурору для усунення недоліків.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу скасувати та призначити новий розгляд суді першої інстанції.
Обгрунтовуючи заявлені вимоги, прокурор посилається на незаконність рішення суду, через допущені істотні порушення вимог кримінального процесуального закону. Так, прокурор вказує, що суд безпідставно повернув обвинувальні акти щодо ОСОБА_6 , оскільки ті повністю відповідають положенням ч. 2 ст. 291 КПК України, в них зазначено виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, зокрема і в частині зазначені місця вчинення кримінального правопорушення в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № №12017220380002575 від 25.11.2017. Разом з цим, прокурор вказує, що твердження суду про відсутність в обвинувальних актах посилання на висновки експертиз, якими встановлено матеріальну шкоду, завдану правопорушеннями, не відповідає вимогам кримінального процесуального закону, оскільки висновки експертів є доказами у провадженні, а, у відповідності до ст. 315 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд не вправі досліджувати докази. З огляду на викладене, прокурор вважає, що ухвала суду підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 291 КПК України визначено вимоги, яким повинен відповідати обвинувальний акт, до яких, зокрема, належить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Виходячи з наведених вимог закону, обвинувальний акт повинен містити саме ті обставини, які прокурор вважає встановленими, та які з позиції сторони обвинувачення, у відповідності з вимогами ст. 91 КПК України, підлягають доказуванню під час судового розгляду.
Колегією суддів встановлено, що обвинувальні акти у провадженні щодо ОСОБА_6 , вказаним вимогам закону відповідають, тому висновки суду щодо необхідності їх повернення, є необгрунтованими.
Так, в обвинувальних актах викладено фактичні обставини вчинення ОСОБА_6 інкримінованих кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікації його дій, а також обставини, що впливають на покарання, в разі його призначення.
Отже, зі змісту обвинувальних актів щодо ОСОБА_6 видно, що в них зазначені всі обов'язкові відомості, про які йдеться в ч. 2 ст. 291 КПК України, тобто ці процесуальній документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам вищезазначеної статті кримінального процесуального кодексу України, так як прокурор з достатньою повнотою відобразив фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, які вважав встановленими, їх правову кваліфікацію з посиланням на положення КК України, та виконав інші вимоги, передбачені законом.
Окрім того, апеляційний суд не погоджується із посиланням суду, як на підставу повернення обвинувальних актів за №12016220380002721 від 09.10.2016, №12021220380000264 від 04.03.2021 відсутність в них посилання на висновки експертиз, якими встановлено розмір завданої матеріальної шкоди, оскільки положення ст. 291 КПК України не містять вимоги про необхідність, при викладенні фактичних обставин чи формулюванні обвинувачення, посилатися на висновки відповідних експертиз, а у відповідності до ст. 84 КПК України, висновки експертиз є процесуальними джерелами доказів, які суд не вправі досліджувати на стадії підготовчого судового засідання.
Разом з цим, апеляційний суд звертає увагу, що повернення обвинувального акту прокурору передбачає не формальну невідповідність такого акту вимогам закону, а наявність у ньому таких недоліків, які перешкоджають суду призначити судовий розгляд.
Водночас, апеляційний суд зауважує, що саме прокурор, як сторона обвинувачення, зобов'язаний доводити обґрунтованість пред'явленого обвинувачення, надаючи вже під час судового розгляду відповідні докази.
Отже, на переконання колегії суддів, суд вийшов за межі попереднього судового розгляду, оскільки фактично вдався до оцінки викладених в обвинувальних актах фактичних обставин кримінального провадження, які підлягають дослідженню виключно на стадії судового розгляду.
Також, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що визначені судом недоліки можуть бути усунені і під час судового розгляду й з ініціативи прокурора в порядку ст. 338 КПК України.
За таких обставин, визнати обґрунтованими наведені мотиви суду колегія суддів не може, оскільки встановлення відповідності зазначених в матеріалах провадження відомостей фактичним обставинам провадження не належить до повноважень суду під час підготовчого судового засідання та, в розумінні вимог ст. 291 КПК України, не є підставою для повернення обвинувального акта прокурору для усунення недоліків, а зазначені недоліки не є такими, що об'єктивно перешкоджають призначенню судового розгляду, хоча і можуть істотно вплинути на висновки суду.
Отже, посилання суду першої інстанції на порушення вимог ст. 291 КПК України, як на підставу повернення обвинувальних актів прокурору, є необґрунтованими.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, з призначенням нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Разом з цим, подане 08.08.2022 клопотання про продовження ОСОБА_6 строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не підлягає задоволенню, оскільки прокурором, в порушення вимог ч. 2 ст. 184, ст. 199 КПК України, не надано доказів на підтвердження того, що стороні захисту було вручено це клопотання завчасно, також, на переконання апеляційного суду, клопотання прокурора є передчасно поданим, та питання доцільності продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути вирішено судом першої інстанції під час підготовчого судового засідання.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у провадженні - начальника Близнюківського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 - задовольнити.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 26 липня 2022 року про повернення прокурору обвинувальних актів щодо ОСОБА_6 - скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
В задоволенні клопотання прокурора у провадженні - начальника Близнюківського відділу Лозівської окружної прокуратури Харківської області ОСОБА_5 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4