Справа № 148/920/22
Провадження №2/148/382/22
10 серпня 2022 року Тульчинський районний суд Вінницької області в складі: судді Штифурко Л.А.,
секретаря Немирівської Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
В червні 2022 позивач звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обгрунтування позовних вимог зазначила, що 02.05.1987 вона уклала шлюб з відповідачем, який зареєстровано Відділом РАЦС у м. Тульчин Вінницької області, актовий запис № 35. Неповнолітніх дітей вони не мають. Однак розривати шлюб в добровільному порядку через органи ДРАЦСу відповідач відмовляється. Сімейне життя у сторін не склалося по причині відсутності спільних інтересів, різних поглядів на життя та відсутності взаєморозуміння. Сторони стали чужими один для одного, їх сім'я розпалася остаточно, вони припинили підтримувати шлюбні відносини. За таких обставин позивач вважає неможливим подальше сумісне життя та збереження сім'ї. Тому просить шлюб між нею та відповідачем розірвати, після розірвання шлюбу залишити їй прізвище « ОСОБА_3 » та стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
В судове засідання позивач не з'явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. Від неї до суду надійшла заява, в якій вона просить розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечила.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про причину своєї неявки суд не повідомив, відзиву не подав.
За таких обставин у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України суд розглянув справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечила проти такого порядку вирішення спору.
У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 02.05.1987, судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано Відділом РАЦС м. Тульчина Вінницької області 02.05.1987, про що зроблено актовий запис № 35. Після реєстрації шлюбу прізвище позивача змінено з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_3 » (а.с. 8).
За змістом ст. 24 СК України шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до ст.110 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.
Судом встановлено, що спільне подружнє життя між сторонами не склалось. Як встановлено з матеріалів справи, шлюбні відносини сторони не підтримують, спільного господарства не ведуть. Позивач не має наміру зберегти сім'ю. Свого наміру на збереження сім'ї відповідач теж не висловив. За таких обставин суд доходить висновку, що шлюб сторін носить лише формальний характер, у зв'язку з чим вважає можливим його розірвати, оскільки подальше його збереження буде суперечити інтересам сторін.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Підстав для відновлення позивачу дошлюбного прізвища суд не вбачає, оскільки вона виявила бажання надалі іменуватися прізвищем « ОСОБА_3 ».
Відповідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно вимог ст.141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 992,40 грн. ( а.с. 1).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 104, 105, 110, 112, 113, 114 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 76-81, 141, ст. 211, ст. 263- 265, 280-282 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Відділом РАЦС м. Тульчина Вінницької області 02.05.1987 року, актовий запис № 35 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) гривні 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Л.А. Штифурко