Справа 556/1381/22
Номер провадження 3/556/684/2022
10.08.2022 року Суддя Володимирецького районного суду Рівненської області, Л.О.Котик, розглянувши матеріали, що надійшли від Вараського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителька АДРЕСА_1 , приватний підприємець, -
За ч.1 ст.184 КУпАП,
Згідно Протоколу про адмінстративне правопорушення від 13.07.2022 року серії ВАВ №408808, ОСОБА_1 ухилялася від виконання батьківських обов'язків щодо виховання малолітнього сина , який порушив п. 6.1 ПДР, в результаті чого травмувався, чим вчинила правопорушення, передбачене за ч.1 ст. 184 КУпАП.
Для розгляду справи про вчинення адміністративного проступку ОСОБА_1 до суду з'явилася, вину не визнала і суду і пояснила, що добросовісно виконує свої батьківські обов'язки і жодним чином від них не ухиляється. Вказала, що її син ОСОБА_2 виховується у повній сім'ї. Після того як її син ОСОБА_2 впав з велосипеда вона зателефонувала до лікарні, викликали швидку допомогу. Її син отримав тілесні ушкодження, наразі він себе добре почуває. Після того, що трапилося, вони з чоловіком спілкувалися з сином, він зробив для себе висновки. На майбутнє син запевнив її , що буде дортримуватись правил дорожнього руху.
Судом встановлено, що дії ОСОБА_1 , описані у протоколі про адміністративне правопорушення, не відповідають складу правопорушення, визначеного ч. 1 ст. 184 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановлено факт неналежного виконання нею батьківських обов'язків стосовно свого малолітнього сина, але в чому саме полягають ці діяння (дія чи бездіяльність) не зазначено. Крім того, вказаний факт не тільки не відповідає диспозиції ч. 1 ст. 184 КУпАП, але і не розкриває об'єктивної сторони вказаного правопорушення.
Так, об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає у трьох різних формах: ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов навчання дитини; ухилення від обов'язків щодо забезпечення необхідних умов виховання дитини.
Вказані обставини не дають підстав для висновку щодо наявності складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП в діяннях ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються в тому числі місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення.
В матеріалах адміністративної справи, а саме в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено в чому саме виражається ухилення ОСОБА_1 від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей, та не зазначено анкетні дані дитини.
Відповідно до ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст.255 КУпАП.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
При цьому суд зобов'язаний розглядати справу в межах тверджень про вчинення адміністративного правопорушення, викладених стосовно особи у протоколі про адміністративне правопорушення.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово посилався на те, що провадження у справах про адміністративні правопорушення, за гарантіями може прирівнюватися з кримінальним для цілей застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.39 рішення «Лучанінова проти України» від 09.09.2011 року (заява №16347/02), п.1 резолютивної частини рішення «Швидка проти України від 30.10.2014 року (заява №17888/12)), обґрунтовуючи їх, зокрема, як характером законодавчого положення, яке порушувалося (КУпАП), так і профілактичною та каральною метою стягнень, передбачених цим положенням.
Відповідно до ст. 129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують Європейську конвенцію з прав людини та основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» («Malafeyevaу Russia», рішення від 30 травня 2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelinу.Russia» заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
За викладених обставин, оскільки суть та обов'язкові ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, належно не викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, а обставини, які підлягають доказуванню у цій справі, про які зазначено раніше, не доведені, суд вважає вину ОСОБА_1 , не доведеною достатніми та беззаперечними доказами, а тому провадження у справі підлягає закриттю відповідно до п.1 ст.247, п.3 ч.1 та ч.2 ст.284 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.33, ч.1 ст.184, ст.ст. 247, 265, 283, 284, 285 КУпАП, суд,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.184 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови, до Рівненського апеляційного суду через Володимирецький районний суд Рівненської області.
Суддя: