справа №176/1455/22
провадження №1-кс/176/149/22
Іменем України
29 липня 2022 р. Слідчий суддя Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , судового розпорядника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жовті Води в залі суду клопотання заступника начальника СВ ВП №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваної
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Новошахтинськ Ростовської області Росії, громадянки України, не працюючої, не заміжньої, неповнолітніх (малолітніх) дітей на утриманні не маючої, не маючої інвалідності, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , судимості не маючої,
в рамках кримінального провадження №12022041220000292, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
за участю: прокурора ОСОБА_5 , слідчого ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_6 , захисника - адвоката ОСОБА_7 ,-
До Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання заступника начальника СВ ВП №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12022041220000292, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Дане клопотання мотивоване тим, що 28 липня 2022 року до чергової частини Відділення поліції №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшла заява від ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , про те, що невідома особа жіночої статі, перебуваючи у нього вдома, за вищевказаною адресою, вчинила крадіжку грошових коштів, чим спричинила йому матеріальну шкоду на загальну суму 20 000 гривень.
28 липня 2022 року відомості про вчинений злочин внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022041220000292 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, за фактом крадіжки, вчиненої в умовах воєнного стану.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року№ 2102-ІХ, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" на території України введено воєнний стан із 05 години ЗО хвилин 24 лютого 2022 року, який продовжено Указом Президента України №259/2022 від 18 квітня 2022 року, строком на 30 діб, тобто до 25 травня 2022 року, який продовжено Указом Президента України №341/2022 від 17 травня 2022 року, строком на 90 діб, тобто до 25 серпня 2022 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 28 липня 2022 року, приблизно о 11 год. 55 хв., точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, перебувала в м. Жовті Води Дніпропетровської області поблизу будинку АДРЕСА_4 , де вирішила продати належний їй мед, що знаходився у скляній банці об'ємом 1 л. З метою реалізацію майна останні піднялася до кв. АДРЕСА_5 за місцем проживання раніше невідомого їй ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , де запропонувала останньому придбати у неї меду у 1 л. скляній банці на що останній погодився та запросив ОСОБА_6 до коридору своєї квартири. Перебуваючи в коридорі кв. АДРЕСА_5 за місцем проживання ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , помітила як потерпілий з рюкзака який лежав на підлозі в коридорі квартири дістав чорний шкіряний гаманець в якому знаходилися грошові кошти купюрами по 500 та 200 грн. та передавши останній грошові кошти знову поклав гаманець з грошима до рюкзака та залишив його на підлозі в коридорі квартири. Побачивши грошові кошти у гаманці ОСОБА_9 у ОСОБА_6 раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, визначивши предметом свого злочинного посягання грошові кошти належні ОСОБА_9 остання з метою відволікти увагу потерпілого ОСОБА_9 попрохала надати їй води на, що потерпілий погодився та пішов на кухню своєї квартири набирати води.
У той час 28 липня 2022 року приблизно о 12 год. 00 хв. більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_6 перебуваючи на вказаному місці, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, цілковито усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливу мету, з метою наживи розуміючи, що потерпілий не бачить та не контролює її злочинні дії, таємно з гаманця який знаходився у рюкзаку на підлозі квартири викрала грошові кошти в сумі 20000 (двадцять тисяч) грн., що належать потерпілому ОСОБА_9 та пішла з місця скоєння кримінального правопорушення та викраденим майном розпорядилася на власний розсуд.
Таким чином, своїми умисними протиправними діями, ОСОБА_6 завдала потерпілому ОСОБА_9 , матеріального збитку на загальну суму 20000 (двадцять тисяч) гривень.
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями вчинила таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, тобто злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України.
28 липня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.
Обґрунтованість пред'явленої ОСОБА_6 підозри підтверджується наступними матеріалами кримінального провадженні:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 , який дав покази, що він проживає за адресою: АДРЕСА_3 . 28 липня 2022 року приблизно о 12.00 год. до нього прийшли дві раніше незнайомі йому жінки ромської національності, які запропонували йому придбати в них мед, на що він погодився. Після того, як він розрахувався за мед, одна жінка ромської національності очікувала його в коридорі його квартири, а інша жінка ромської національності, яка перебувала на сходинковому майданчику під'їзду, попросила його принести води для автомобіля, на що він погодився і увійшов на кухню, а гаманець з грошовими купюрами, який знаходився у рюкзаку, залишив у коридорі квартирі, де на той час перебувала жінка ромської національності. Після того, як він передав пляшки з водою жінці ромської національності, яка очікувала його в коридорі, остання пішла з його квартири. Коли жінки ромської національності пішли з його квартири, він вирішив перевірити наявність грошових коштів, які зберігались у гаманці, то виявив, що з гаманця зникли 20 000грн, купюрами номіналом по 500 грн. та 200 грн. У вчиненні крадіжки грошових коштів він підозрює жінок ромської національності, які продавали йому мед;
- протоколом допиту в якості підозрюваної ОСОБА_6 , яка свою вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнала у повному обсязі, розкаюється у вчиненому, та виявила добровільне бажання видати викрадені нею грошові кошти;
- протоколом огляду місця події від 28.07.2022, під час якого виявлено та вилучено два сліди дактилоскопічного походження, які було перекопійовано на дві липкі стрічки та наклеєно на фрагмент аркушу паперу, та поміщено до спеціального пакету НПУ ЕХР 0219838; ® Постановою про визнання та залучення в якості речового доказу від 28.07.2022; • Протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 28.07.2022;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2022 за участю свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2022 за участю свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2022 за участю свідка ОСОБА_10 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 28.07.2022;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2022 за участю свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2022 за участю свідка ОСОБА_11 ;
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 28.07.2022 за участю свідка ОСОБА_11 ;
- відомості, що характеризують особу ОСОБА_6 .
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 т. 177 КПК України, які обумовлюють застосування запобіжного заходу.
Зокрема, ризик переховування від органів досудового розслідування або суду, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що ОСОБА_6 малолітніх дітей на утриманні не має, не одружена, офіційно не працює, постійного джерела доходу не має, за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , не проживає, із близьких родичів є син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає в будинку своїй невістки ОСОБА_13 за адресою: АДРЕСА_2 , що свідчить про те, що у неї не має стійких соціальних зв'язків за місцем проживання та відсутнє будь-яке джерело доходу, а також враховуючи те, що злочин у якому вона підозрюється, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та у разі доведення її вини передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, то існує реальний ризик, що підозрювана ОСОБА_6 може вчинити спроби переховатися від органів досудового розслідування чи суду.
Ризик незаконного впливу на потерпілого та свідка у цьому ж кримінальному провадженні, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, а тому вона може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_9 та свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , шляхом вмовляння чи підбурювання до дачі неправдивих показань чи безпідставної відмови від дачі показань. Також свідків, з числа знайомих ОСОБА_6 , яких остання буде вмовляти та підбурювати до дачі неправдивих показань, або безпідставної відмови від дачі показань.
Крім того, ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обґрунтовується тим, що ОСОБА_6 раніше притягалась до кримінальної відповідальності, в тому числі і за вчинення тяжких корисливих злочинів, судимість за які в силу ст. 89 КК України погашена, вчинила кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії тяжких кримінальних правопорушень, яке посягає на одне з найцінніших соціальних благ - право власності, враховуючи тяжкість покарання, що загрожує їй у разі доведення її вини, можливість вчинити спроби переховатися від органів досудового розслідування та (або) суду, а також враховуючи те, що ОСОБА_6 офіційно ніде не працює, постійного джерела доходу не має, існує ризик, що ОСОБА_6 з метою збагачення може продовжити свою злочинну діяльність, тобто знову вчинить умисні тяжкі корисливі злочини.
На думку слідчого, викладені факти свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт.
Прокурор ОСОБА_5 та слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримали клопотання за обставин викладених в ньому та просили застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Підозрювана ОСОБА_6 та її захисник - адвокат ОСОБА_7 , в судовому засіданні не заперечували у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Слідчий суддя, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Так, згідно із п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;
2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;
3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Частиною 1 статті 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно вимог ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Оскільки поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини.
Так, за загальною практикою Європейського суду з прав людини, що склалась з рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» (Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom) від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Анологічна позиція Європейського суду з прав людини викладена у рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року. Одночасно, у даному рішенні наголошується на тому, що підозра буде вважатися обґрунтованою лише у випадку, коли вона ґрунтується на відомостях, що об'єктивно пов'язують підозрюваного із вчиненим кримінальним правопорушенням. Це означає, що у слідчого мають бути докази, які вказують на причетність особи до вчинення кримінального правопорушення (показання свідків, потерпілих, речові докази, протоколи слідчих дій тощо).
Із всього вище викладеного слідує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною.
В судовому засіданні встановлено, що 28 липня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, про яке іде мова в клопотанні підтверджується наданими письмовими доказами.
Таким чином, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, виходячи лише з фактичних даних, що містяться в матеріалах клопотання, слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо можливої причетності ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Крім того, слідчий суддя погоджується з існування на теперішній час ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи те, що ОСОБА_6 не має стійких соціальних зв'язків за місцем проживання та відсутнє будь-яке джерело доходу, а також враховуючи те, що злочин у якому вона підозрюється, а саме за ч. 4 ст. 185 КК України, згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та у разі доведення її вини передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років, слідчий суддя погоджується з наявністю ризиків його переховуватися від органів досудового розслідування або суду та вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
У той же час, доводи слідчого щодо наявності ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, безпідставними та здебільшого абстрактними. Будь-яких підтверджуючих доказів того, що ОСОБА_6 будь-коли раніше намагалася або буде намагатися незаконно впливати на свідків або потерпілого органом досудового розслідування не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Вирішуючи питання про наявність підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя враховує вимоги п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
За глибоким переконанням слідчого судді, застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту є достатнім для уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та для забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Застосування зазначеного запобіжного заходу з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку і кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Будь-яких обставин, які б свідчили про те, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного наразі не встановлено.
Зважаючи на викладене, з метою не допущення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вважаю необхідним застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 131, 132, 176-178, 181, 193, 196 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання заступника начальника СВ ВП №5 Кам'янського РУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_4 , погоджене із прокурором Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту до підозрюваної ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження №12022041220000292, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Новошахтинськ Ростовської області Росії, громадянки України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до 26 вересня 2022 року включно, заборонивши їй цілодобово залишати помешкання за адресою: АДРЕСА_2 .
На період застосування цілодобового домашнього арешту покласти на ОСОБА_6 обов'язки:
- прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися із помешкання, де вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за винятком необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану, шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи, залежно від стадії кримінального провадження;
- утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні №12022041220000292;
- не відвідувати будь-які розважальні заклади.
Роз'яснити підозрюваній, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за її поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому вона перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань.
Копію ухвали направити до Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області для належного виконання.
Орган Національної поліції повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя Жовтоводського міського суду
Дніпропетровської області ОСОБА_14