ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
10.08.2022Справа № 910/4746/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., розглянувши матеріали справи у спрощеному позовному провадженні без проведення судового засідання
за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна»
до Акціонерного товариства «Українська залізниця»
про стягнення 4 954, 35 грн.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 4 954, 35 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.06.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).
14.07.2022 від Акціонерного товариства «Українська залізниця» надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зменшення розміру неустойки.
25.07.2022 від Підприємства з іноземними інвестиціями «АМІК Україна» надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
У відповідності до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Частиною третьою статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд -
12.02.2018 між Підприємством з іноземними інвестиціями «АМІК УКРАЇНА» (далі - Позивач) та Акціонерним товариством «Українська залізниця» (далі - Відповідач) було укладено договір про надання послуг № 08906/ЦТЛ-2018/18/158 ( далі - Договір), за умовами якого Відповідач зобов'язався здійснювати перевезення вантажів, надавати вантажний вагон для перевезення, та інші послуги, пов'язані з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах Відповідача, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах Позивача і проведення розрахунків за ці послуги.
На виконання умов Договору була оформлена накладна № 23203179 (далі - Накладна) від 06.10.2021 , за якою Відповідач взяв на себе зобов'язання відправити зі станції Барбаров Білоруської залізниці вантаж у вагоні 73914673 БЧ до станції Кременець Львівської залізниці, про що зазначено у графі 22 Накладної.
Накладна складається з двох частин: паперова накладна засвідчує факт перевезення вантажу на території Білорусії, а електронна - на території України. Факт укладення договору перевезення підтверджується графою 26 Накладної.
Загальна відстань по території Білорусії 272 км. Час перебування вантажу на території Білорусії - 1 доба.
Відповідно до графи 38 електронної Накладної загальна відстань по території України 234 км. Вантаж прибув на станцію призначення Кременець Львівської залізниці 14.10.2021 року та переданий вантажоодержувачу на під'їзній колії, що підтверджується відміткою у графі 27 Накладної.
Таким чином, час перебування вантажу на території України - 7 діб.
Відповідно до графи 32 «Подовження строку доставки» Накладної вантаж був затриманий на 2 доби, тобто строк доставки вантажу подовжено на 2 (дві) доби.
Враховуючи вищезазначене, фактичний строк доставки вантажу становить 8 діб, а загальна відстань 506 км. Відповідно до § 2 Ст. 24 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (далі - УМВС) строк доставки вантажу розраховується: одна доба на кожні розпочаті 200 км. У відповідності до § 2 Ст. 24 УМВС строк доставки вантажу не повинен перевищувати 3 доби.
Беручи до уваги § 3 Ст. 24, який подовжує строк доставки вантажу на 1 добу на операції, пов'язані з відправлення вантажу та на 2 доби згідно з актом загальної форми (що підтверджується написом у графі 32 Накладної), загальний строк доставки вантажу за Накладною не повинен перевищувати 6 діб у відповідності до УМВС.
Таким чином, фактичний строк доставки вантажу становить 8 діб, а загальний строк доставки вантажу не повинен був перевищувати 6 діб, в результаті чого Відповідач прострочив доставку вантажу на 2 доби.
Позивач, посилаючись на допущене відповідачем прострочення термінів доставки вантажу, на підставі УМВС та Статуту залізниць України, нарахував до стягнення з відповідача штрафні санкції у загальному розмірі 4 954, 35 грн.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частинами 1 та 2 статті 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 статті 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 2 статті 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частин першої та другої статті 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, судом встановлено, що безпосереднє перевезення товару відповідачем позивачу, що підтверджується накладною УМВС № 23203179 свідчить про виникнення між сторонами прав та обов'язків за договором перевезення.
Позивач стверджує, що за накладною УМВС від № 23203179 відповідачем були порушені строки доставки.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи на невірний розрахунок позивачем суми штрафу за прострочення доставки вантажу, а саме - нарахування позивачем окремо штрафу за прострочення кожного перевізника. Також відповідач просить зменшити розмір штрафних санкцій.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Частинами 1 та 3 статті 909 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст. 909 Цивільного кодексу України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).
У відповідності до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт" нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно з пунктом 2 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.
Відповідно до пункту 5 Статуту нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту, безпеки руху, охорони праці, громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.
Згідно ст. 4 Статуту залізниць перевезення залізницями вантажів, пасажирів, багажу та вантажобагажу у міжнародному сполученні здійснюється відповідно до угод про залізничні сполучення.
За приписами ст. 10 Цивільного кодексу України чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, є частиною національного цивільного законодавства України.
Правовідносини в Україні щодо перевезення вантажів у міжнародному сполученні регулюються Угодою про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 (надалі - УМВС), яка є чинною для України відповідно до Закону України "Про правонаступництво в Україні" та Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів та згідно якої здійснюється перевезення вантажів у прямому міжнародному залізничному вантажному між станціями у внутрішньому залізничному сполученні країн, залізниці яких приймають участь в даній Угоді, за накладними, передбаченими даною Угодою.
Угода про міжнародні вантажні сполучення встановлює єдині правові норми договору перевезення вантажу у прямому міжнародному залізничному сполученні і в прямому залізничо - поромному сполученні (параграф 1 ст. 3 УМВС).
Згідно зі ст. 6 Статуту накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором на заставу вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
У відповідності до пунктів 22, 23 Статуту залізниць України за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.
Параграфом 1 ст. 14 УМВС передбачено, що у відповідності з договором перевезення перевізник зобов'язується за плату перевезти доручений йому відправником вантаж до станції призначення за маршрутом, погодженим відправником і договірним перевізником, і видати його одержувачу. Параграфом 3 цієї ж статті передбачено підтвердження укладення договору перевезення накладною.
З наведених норм права вбачається, що між сторонами спору на підставі залізничної накладної № 23165158 виникли правовідносини з перевезення вантажу залізницею у міжнародному сполученні між Республікою Білорусь та Україною.
Умовами статті 24 УМВС передбачено, що якщо відправником і перевізником не погоджене інше, термін доставки визначається на весь шлях прямування вантажу і не повинен перевищувати терміну, обчисленого виходячи з норм, які містяться у цій статті.
Термін доставки вантажу визначається виходячи з таких норм:
для контейнерів - 1 доба на кожні розпочаті 150 км;
для інших відправлень - 1 доба на кожні розпочаті 200 км.
Термін доставки вантажу збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу.
Строк доставки вантажу продовжується на весь час затримки на шляху слідування з причин, що не залежать від перевізника.
Перебіг терміну доставки вантажу починається з 0.00 годин дня, наступного за днем укладення договору перевезення, і закінчується в момент передачі одержувачу повідомлення про прибуття вантажу, при цьому неповну добу розраховують як за повну.
Строк доставки вважається дотриманим, якщо вантаж прибув на станцію призначення до спливу строку доставки і перевізник повідомив отримувача про прибуття вантажу і можливості передачі вантажу в розпорядження отримувача. Порядок повідомлення отримувача визначається національним законодавством, що діє в місці видачі вантажу.
Згідно статті 23 Статуту дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій.
Як вбачається із залізничної накладної № 23203179:
- 06.10.2021 - день укладення договору (графа 26);
- відстань перевезення по території Білорусії - 272 км (графа 38 Розділу А);
- відстань перевезення по території України - 234км (графа 38 Розділу Е);
- вантаж - Бензин Моторний (графа 15);
- провізна плата по території Білорусії 1 531, 30 BYN (білоруських рублів) (графа 48 Розділу А);
- провізна плата по території України - 16 514, 50 грн (графа 51 Розділу Е).
Розрахунок терміну доставки вантажу.
272 км +234 км = 506 км (загальна відстань перевезення);
506 км - 200 км/добу = 2,53 ~ 3 доби (округлюється до повної доби),
З доби + 1 доба = 4 доби (відповідно до параграфу 3 ст. 24 УМВС збільшується на 1 добу на операції, пов'язані з відправленням вантажу).
Збільшення на 2 доби відповідно до акту загальної форми.
Таким чином, кінцевий термін доставки вантажу - 12.10.2021.
Однак, з незалежних від Позивача обставин вантаж доставлено 14.10.2021, чим допущено прострочення доставки на 2 доби.
Відповідно до параграфу 3 ст. 37 УМВС, перевізник несе відповідальність за перевищення терміну доставки
У силу приписів параграфу і ст. 45 УМВС якщо перевізником не було дотримано термін доставки вантажу, обчислений відповідно до ст. 24 «Термін доставки вантажу», перевізник сплачує відшкодування за перевищення терміну доставки у вигляді неустойки.
Згідно параграфу 2 статті 45 УМВС розмір неустойки за перевищення терміну доставки вантажу визначається виходячи з провізної плати того перевізника, який допустив перевищення терміну доставки, та величини (тривалості) перевищення терміну доставки і розраховується, як відношення перевищення терміну доставки (в добах) до загального терміну доставки, а саме:
- 6% провізної плати при перевищенні терміну доставки не більше однієї десятої загального терміну доставки;
- 18% провізної плати при перевищенні терміну доставки більше за одну десяту, але не понад три десятих загального терміну доставки;
- 30% провізної плати при перевищенні терміну доставки понад три десятих загального терміну доставки.
Так, для визначення величини (тривалості) перевищення терміну доставки кожного із перевізника позивачем наведено наступний розрахунок:
Загальна сума провізної плати за перевезення вантажу по території України становить 16 514, 50 грн. провізної плати, яка зазначена в графі 51 електронної накладної * 30 % (тридцять відсотків) = 4 954, 35 грн. (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири грн. 35 коп.) неустойки за перевищення строку доставки вантажу.
Перевіривши правильність наданого позивачем розрахунку неустойки за прострочення доставки вантажу, суд дійшов висновку про його обґрунтованість.
Відповідно до параграфу 1 статті 47 УМВС позов може бути пред'явлено тільки після пред'явлення відповідної претензії і тільки до того перевізника, до якого булла пред'явлена претензія.
Параграфом 2 статті 47 УМВС передбачено момент виникнення права на пред'явлення претензії та позову, за умовами якого право пред'явлення претензії та позову про відшкодування за недостачу, пошкодження (псування) вантажу, а також за перевищення строку доставки, виникає з дня видачі вантажу одержувачеві.
Матеріалами справи, зокрема, накладними та розрахунком ціни позову підтверджується факт затримки доставки вантажу залізницею, а відповідачем вказані обставини не спростовані, доказів оплати претензії суду не надано.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача штрафу підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача.
Згідно з частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1.Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Стягнути з АКЦІОНЕРНОГО ТОВРИСТВА «УКРАЇНСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ» (03150, м. Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь ПІДПРИЄМСТВА З ІНОЗЕМНИМИ ІНВЕСТИЦІЯМИ «АМІК Україна» (Україна, 04071, місто Київ, ВУЛИЦЯ ВЕРХНІЙ ВАЛ, будинок 68; ідентифікаційний код 30603572) неустойку за перевищення терміну вантажу в розмірі - 4 954 (чотири тисячі дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. 35 коп. та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн. 00 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Алєєва