Суворовський районний суд міста Одеси Справа № 523/8787/22
Провадження №1-кп/523/1434/22
09.08.2022 р. Суворовський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження у кримінальному провадженні за №12022167490000121 від 02.07.2022 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, із середньою освітою, не працюючого, пенсіонера, інваліда 2-групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення за встановлених органами дізнання (досудового розслідування) наступних обставин.
02.07.2022р., приблизно о 17год. 30хв., у Офромєєва, який знаходився за місцем свого проживання - АДРЕСА_1 , в ході розмови із ОСОБА_4 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, розпочався словесний конфлікт. Після чого, ОСОБА_5 діючи з мотивів особистих неприязних відносин в ході раніше виниклого словесного конфлікту із ОСОБА_4 , переслідуючи прямий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень, діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, з метою заподіяння шкоди здоров'ю останній, наніс декілька ударів рукою в область голови та декілька ударів ногами область тулубу останньої. Своїми протиправними діями, ОСОБА_5 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження:
- один синець в лобній області справа; - по одному синцю в області правого та лівого ока з крововиливом в білкову оболонку та кон'юнктиву лівого ока; - множинні (6 шт.) синці в області правого передпліччя; - два синця в область лівого передпліччя; - один синець на передній поверхні лівої гомілки. Зазначені ушкодження не були небезпечними для життя, мають незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більш як шість днів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані матеріали кримінального провадження №12022167490000121, вважає доведеним, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України.
За вимогами частини 2 статті 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом дізнання (досудового розслідування) обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Відповідно до заяви від 29.07.2022р., потерпіла ОСОБА_4 не заперечує щодо розгляду обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, без її участі. Потерпілій стороні також роз'яснено, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України, у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку на підставі розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені у результаті досудового розслідування обставини.
Згідно заяви від 29.07.2022р., обвинувачений ОСОБА_5 в присутності захисника - адвоката ОСОБА_6 , беззаперечно визнав свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, а також згідний із встановленим дізнанням (досудовим розслідуванням) обставинами та розглядом обвинувального акту за його відсутності.
Офромєєву роз'яснено зміст встановлених у результаті досудового розслідування обставин, а також те, що відповідно до ч.2 ст.302 КПК України у разі надання згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку, він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини. Сорока згодний на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні. Добровільність беззаперечного визнання винуватості Офромєєвим, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акту за її відсутністю підтвердив захисник - адвокат ОСОБА_6 .
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, оцінивши всі обставини у сукупності, суд приходить до висновку, що вина Офромєєва у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ч.1 ст.125 КК України - умисне легке тілесне ушкодження, доведена в повному обсязі.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд приймає до уваги характер і обставини вчиненого кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_5 є особою раніше не судимою, скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, вперше притягається до кримінальної відповідальності, не працюючий, пенсіонер, інвалід 2-групи, маючий постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується задовільно.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_5 , передбачені ст.66 КК України, суд визнає: повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які обтяжують покарання Офромєєву, передбачені ст.67 КК України, судом не встановлено.
Згідно зі статтями 50,65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження вчинення нових злочинів. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
На підставі викладеного, при визначенні виду та міри покарання по даному кримінальному провадженню, враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини кримінального провадження, беручи до уваги особу ОСОБА_5 , який є особою раніше не судимою, скоїв кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії кримінальних проступків, вперше притягається до кримінальної відповідальності, не працюючого, пенсіонера, інваліда 2-групи, маючого постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується задовільно, приймаючи до уваги наявність обставин, які пом'якшують покарання обвинуваченому - повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину та відсутність обставин, які обтяжують покарання, з метою запобігання вчиненню обвинуваченим нових кримінальних правопорушень, суд приходить до висновку про те, що виправлення останнього можливе без його ізоляції від суспільства, із призначенням покарання у виді штрафу.
В даному випадку, за переконанням суду, покарання у виді штрафу, передбаченого санкцією ст.125 КК України, повністю досягне мети його призначення та призведе до позитивних змін в особистості обвинуваченого, які створять у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки.
Водночас, вирішуючи питання про необхідність реального відбування обвинуваченим покарання у виді штрафу за вчинений кримінальний проступок, судом враховується, що статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
При цьому, суд також враховує правову позицію Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, висловлену у Постанові від 28.05.2020 року (справа №753/13972/17; провадження №51-986км20), згідно якої, Верховний суд зазначив, що законодавцем саме суду надано дискреційні повноваження щодо визначення виду та міри покарання за вчинення того чи іншого злочину.
Крім того, приймаючи таке рішення, суд серед іншого враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004.
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена і в міжнародних документах з прав людини, зокрема у статті 10 Загальної декларації прав людини 1948 (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року), статті 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права 1966, статті 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод 1950.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.110, 373-374, 382 КПК України, суд-
ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 850гривень.
Відповідно до положень ч.1 ст.394 КПК України, вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя: ОСОБА_1