Справа №521/11258/22
Пр. №2-о/521/217/22
09 серпня 2022 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Сегеди О.М.,
при секретарі - Наумець К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
встановив:
У серпні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеною заявою, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Маріуполь, Донецької області померла його мати - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України.
Заявник зазначав, що на підтвердження смерті матері, йому на окупованій території, а саме «Бюро судово-медичної експертизи» у м. Маріуполь, Донецької області 28 липня 2022 року було видано лікарське свідоцтво про смерть №587 та довідку про причину смерті №587.
Стверджував, що при зверненні до відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) із заявою про державну реєстрацію смерті матері ОСОБА_2 , йому було відмовлено, оскільки видане свідоцтво про смерть не відповідає умовам діючого законодавства та не створює правових наслідків, бо видане на тимчасово окупованій території України.
Зазначав, що в даний час він позбавлений можливості реєстрації в законному порядку факту смерті ОСОБА_2 в органах РАЦС, оскільки видане свідоцтво про смерть є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України з тих підстав, що воно видане на окупованій території і не має ніякої юридичної сили.
Встановлення факту смерті ОСОБА_2 необхідно йому для державної реєстрації смерті матері та видачі свідоцтва про смерть.
Посилаючись на дані обставини, заявник просив суд встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Маріуполь, Донецької обл., громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України - в м. Маріуполь, Донецької області у віці 81 року.
Заявник в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, надав через канцелярію суду заяву, згідно якої підтримав заявлені вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити та розглянути заяву за його відсутності (а.с. 30).
Представник заінтересованої особи Одеський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України (а.с. 22).
Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вважає, що заява ОСОБА_1 про встановлення факту смерті ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є рідним сином ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.8).
У зв'язку з військовою агресію Російської Федерації проти України впроваджено воєнний стан відповідно до Указу Президента України та Верховного головнокомандувача ОСОБА_4 від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Пpo введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-ХІ. 21 травня 2022 року Верховна Рада України за поданням Президента України продовжила строк воєнного стану в країні.
На підтвердження смерті ОСОБА_2 у м. Маріуполі Донецької області було видано лікарське свідоцтво про смерть № 578 від 28 липня 2022 року та довідку про причину смерті № 587 від 28 липня 2022 року, діагноз - атеросклеротичне захворювання серця, яка видана (далі мовою оригіналу) «Республиканским бюро судебно-медицинской зкспертизы ДНР ( АДРЕСА_1 )». При цьому, саме свідоцтво про смерть, не видано (а.с. 6-7).
В матеріалах справи наявна розписка свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які підтвердили факт смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦК України державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть.
З метою реєстрації факту смерті матері заявник звернувся до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) з відповідною заявою та наявними документами.
Судом встановлено, що листом відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 03 серпня 2022 року, ОСОБА_1 було відмовлено в державній реєстрації смерті ОСОБА_2 , оскільки копія остаточного лікарського свідоцтва про смерть не відповідає умовам діючого законодавства та не створює правових наслідків, оскільки видане на тимчасово окупованій території України (а.с. 10).
Відповідно до ч.ч. 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.
Отже, заявник позбавлений можливості реєстрації в законному порядку факту смерті ОСОБА_2 в органах РАЦС, оскільки видане йому на окупованій території копія остаточного лікарського свідоцтва про смерть його матері є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не має ніякої юридичної сили.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасового окупованих територій України від 25 травня 2022 року № 100, оновлено перелік територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 18 травня 2022 року, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25 квітня 2022 року № 75, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 квітня 2022 року за № 453/37789 (в редакції наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 20 травня 2022 року № 98). Так, відповідно до Додатку до вказаного Наказу (який постійно оновлюється) Маріупольську міську територіальну громаду віднесено до територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Враховуючи викладене та приймаючи до уваги постанову Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» від 17 березня 2015 року, до даних правовідносин підлягають застосуванню положення ст. 317 ЦПК України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Згідно п. п. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створює правових наслідків.
Тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території (ст. 1 ч. 2 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для про ведення державної реєстрації смерті є рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час.
Не надаючи оцінки легітимності документам, виданим на тимчасово окупованій території, оскільки за законом такі документи є таким, що не відповідає умовам діючого законодавства України і не створюють правових наслідків, тому що видані органами та/або особами, передбаченими частиною другою ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», суд має виходити із самого факту смерті особи.
Будь-які докази, які свідчать про протилежне, у суду відсутні. Іншого способу захистити свої права заявник не має.
Відповідно до ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Зокрема, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 8 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Встановлення факту смерті має для заявника юридичне значення, оскільки потрібно йому для державної реєстрації смерті матері та отримання свідоцтва про смерть.
Докази, що містяться у справі, зокрема, копія лікарського свідоцтва про смерть та довідки про причину смерті, видане на тимчасово окупованій території, підтверджують факт смерті ОСОБА_2 .
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті.
За таких обставин, суд вважає, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка свідчать про наявність підстав для встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Маріуполь, Донецької обл., громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України - в м. Маріуполь, Донецької області у віці 81 року.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 317 ЦПК України дане рішення підлягає негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 259, 263-265, 315, 319 ЦПК України, суд
вирішив:
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) - задовольнити.
Встановити факт смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Маріуполь, Донецької області, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України - в м. Маріуполь, Донецької області у віці 81 року.
Вказане рішення є підставою для відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) для державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Маріуполь, Донецької області, громадянки України, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на території України - в м. Маріуполь, Донецької області у віці 81 року, та видачі свідоцтва про смерть.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя: О.М. Сегеда