«21 » березня 2007 р. м. Чернівці
Колегія судців судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі: головуючого: Чміля І.Х. суддів: Ружило О.А., Галичанського А.Д. при секретарі: Брензило В.В. за участю: ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 7 лютого 2007 року, -
В січні 2007 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Вказувала на те, що з 1987 року перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі.
Від шлюбу вона народила двоє дітей, синів ОСОБА_3, 1988 року народження, та ОСОБА_4, 1991 року народження.
Під час спільного проживання в шлюбі з відповідачем ними було придбано нерухоме майно, а саме: магазин «Любе" розташований АДРЕСА_1, вартістю 9975 грн., нежитлову будівлю, яка розташована в с Іванівні, Кельменецького району, та використовується під магазин, вартістю 3975 грн., а також набуто у власність земельну ділянку площею 0,0141 га. АДРЕСА_1. Все перераховане майно є їх спільною сумісною власністю подружжя.
Справа: 22ц-255 2007 р.
Так як відповідач на добровільний поділ майна не погоджується, то просила суд з врахуванням вимог ч.3 ст. 70 Сімейного Кодексу України, та те, що з нею проживають двоє дітей, а відповідач не надає допомоги на їх утримання, збільшити розмір належної їй частки в майні, та виділити із спільного майна подружжя у власність в натурі приміщення магазину АДРЕСА_1, вартістю 9975 грн., та земельну ділянку площею 0,0141 га АДРЕСА_1, вартістю 8709 грн.
Відповідачу виділити у власність приміщення магазину вартістю 3975 грн., яке знаходиться в с.Іванівці, Кельменецького району.
В ході розгляду справи позивачка уточнила свої позовні вимоги і дала згоду на виплату відповідачу за різницю його частки в спільному майні подружжя грошової компенсації в сумі 6 000 грн. Та просила стягнути на її користь з відповідача половину понесених нею судових витрат.
Рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 7 лютого 2007 року уточнені позовні вимоги позивачки задоволено.
Виділено в рахунок поділу спільної сумісної власності подружжя та визнано за ОСОБА_1 право власності на нежитлову будівлю магазину «Любе" площею 22,40 кв.м. розташовану АДРЕСА_1 вартістю 9975 грн., а також на земельну ділянку площею 0,0141 га вартістю 8709 грн. розташовану АДРЕСА_1.
Виділено ОСОБА_2 та визнано його право власності на нежитлову споруду будівлю магазину площею 31,50 кв.м., яка розташована в с.Іванівці, Кельменецького району, вартістю 3975 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 6 000 грн. грошової компенсації, як різницю його частки у спільній сумісній власності.
Стягнуто з відповідача на користь позивачки 93 грн. 42 коп. в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору, та 15 грн. в рахунок понесених витрат на оплату інформаційно - технічного забезпечення.
На вказане рішення ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу на предмет його скасування в частині стягнення з неї на користь відповідача грошової компенсації замість його частки у спільній сумісній власності, та в частині розподілу судових витрат, та ухвалити нове рішення, яким відступити від рівності часток при поділі майна подружжя, звільнивши її від сплати відповідачу грошової компенсації в сумі 6 000 грн., та стягнути з нього на її користь судові витрати в повному обсязі.
Посилається на те, що судом безпідставно стягнуто з неї на користь відповідача грошову компенсацію в сумі 6 000 грн., мотивуючи уточненням нею в
судовому засіданні позовних вимог, та її згоду на виплату вказаної грошової компенсації. Насправді вона підтримала в суді свої вимоги зазначені в позовній заяві про збільшення її частки в спільному майні подружжя з врахуванням, що на її утриманні знаходиться двоє дітей.
Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступних підстав.
Встановлено, що перебуваючи в шлюбі, сторони придбали на праві спільної сумісної власності нерухоме майно загальною вартістю 22 659 грн.
Відповідно до вимог ст.. 70 Сімейного Кодексу України в разі поділу майна, що є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Отже, виходячи із наведених вимог норм матеріального права, частка кожного із сторін в спільному майні є рівною і складає по 11 329 грн. 50 коп.
Фактично судом виділено позивачці із майна в натурі приміщення магазину «Любе" розташована АДРЕСА_1 вартістю 9975 грн. та земельну ділянку за вказаною вище адресою площею 0,0141 га. вартістю 8709 грн. Всього майна на суму 18 684 грн.
Відповідачу виділено в натурі нежитлове приміщення розташоване в с Іванівні, Кельменецького району, вартістю 3975 грн., що на 7354 грн. менше від належної йому частки.
Виходячи з того, що відповідач погодився на отримання грошової компенсації, а позивачка в судовому засіданні не заперечувала проти її сплати, суд обгрунтовано стягнув з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію вартості його частки у спільному майні подружжя в сумі 6 000 грн.
Доводи апеляційної скарги на те, що судом при поділі майна не було застосовано вимоги ст.. 70 Сімейного Кодексу України щодо збільшення її частки в майні з врахуванням знаходження на її утриманні двох дітей є необгрунтованими, оскільки, навіть після стягнення з неї на користь відповідача грошової компенсації вартість виділеного їй майна в натурі на 1354 грн. перевищує належну їй частку.
Крім того під вимогами ч.3 ст. 70 Сімейного Кодексу України слід розуміти, що суд може відступити від рівності часток подружжя в інтересах дітей при поділі між ними житлової площі, меблів та інших предметів домашнього вжитку.
По даній справі предметом поділу між сторонами було не зазначене вище майно, а заявлялися вимоги щодо поділу нежитлових будівель і земельної ділянки котрі використовувалися сторонами як засоби підприємницької діяльності з метою
отримання прибутків.
Виходячи з наведеного рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням норм матеріального права, та цивільного -процесуального законодавства, а тому підстав для його скасування колегія не знаходить.
Керуючись ст..ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 7 лютого
2007 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 2-х місяців.