Справа №587/495/21 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-кп/816/546/22 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами
Іменем України
18 липня 2022 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Суми кримінальне провадження № 587/495/21 за апеляційними скаргами прокурора ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 на вирок Сумського районного суду Сумської області від 13.09.2021, за яким
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Суми, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий
визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
учасників судового провадження:
прокурора - ОСОБА_9 ,
потерпілої - ОСОБА_10 ,
обвинуваченого - ОСОБА_11 ,
установила:
В поданих апеляційних скаргах:
- прокурор ОСОБА_6 просить скасувати вирок суду та постановити новий вирок, яким ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, та йому призначити покарання у виді штрафу в розмірі 3000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн із позбавленням права керувати т/з строком на 1 рік, в іншій частині вирок суду залишити без змін, оскільки обвинувачений є пенсіонером і суд згідно ч. 3 ст. 61 КК не мав права призначати покарання у виді обмеження волі;
- захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_12 просить змінити вирок суду відносно його підзахисного в частині вирішення цивільного позову КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» та Департаменту фінансів Сумської облдержадміністрації про стягнення витрат, пов'язаних з перебуванням потерпілої на стаціонарному лікуванні, відмовивши у їх задоволенні в повному обсязі, оскільки зазначені в них суми витрат не підтверджені належними доказами, відсутнє в них і посилання на нормативно-правові акти, на підставі яких розраховується конкретна сума витрат, отриманого лікування.
Вироком Сумського районного суду Сумської області від 13.09.2021 ОСОБА_11 визнаний винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, і йому призначене покарання у виді 2-х років обмеження волі з позбавленням права керування т/з строком на 1 рік. На підставі ст. 75 КК, ОСОБА_11 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. На підставі ст. 76 КК, покладені обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Стягнуто на користь Департаменту фінансів Сумської облдержадміністрації 1475,16 грн витрат, пов'язаних з стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_10 , та на користь КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня 29390,34 грн витрат, пов'язаних з стаціонарним лікуванням потерпілої ОСОБА_10 .
Згідно вироку, 23.01.2021 близько 07:50 ОСОБА_11 , керуючи технічно справним автомобілем «RENAULT Trafic», р. н. НОМЕР_1 автодорогою Т-1909 «Суми-Лебедин» у напрямку м. Лебедин Сумської області із перевищенням допустимої швидкості, під час руху на ділянці 11 км + 700 м неподалік від с. Ополонське Сумського району Сумської області, порушив вимоги п. 2.3б, 12.1 ПДР і допустив виїзд керованого ним т/з за межі проїзної частини і його перекидання, внаслідок чого пасажир автомобіля ОСОБА_10 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого судового рішення, доводи прокурора ОСОБА_9 , потерпілої ОСОБА_10 , які підтримали апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, доводи обвинуваченого ОСОБА_11 , який підтримав апеляційну скаргу свого захисника, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданих апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає з таких підстав.
Висновки суду першої інстанції про винуватість ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК, за обставин, викладених у вироку, в апеляційних скаргах прокурора та захисника ОСОБА_13 не оскаржуються.
Що стосується доводів прокурора про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність при призначені ОСОБА_11 основного покарання за ч. 1 ст. 286 КК у виді штрафу, то колегія суддів вважає їх обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони відповідають вимогам Закону України про кримінальну відповідальність.
Зокрема, відповідно загальних засад призначення кримінального покарання, передбачених ст. 65 КК, суд призначає покарання, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу у межах, установлених в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення та враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Призначаючи ОСОБА_11 покарання суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК є нетяжким злочином, дані про особу обвинуваченого, який характеризується позитивно, раніше не судимий, наявність пом'якшуючих покарання обставин - визнання вини, каяття у вчиненому, сприяння у розкритті злочину, відсутність претензій морального і матеріального характеру зі сторони потерпілої, відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Разом з тим, суд першої інстанції призначив ОСОБА_11 основне покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення у виді 2 років обмеження волі з позбавленням права керування т/з строком на 1 рік.
Санкцією ч. 1 ст. 286 КК передбачене основне покарання у виді штрафу від 3000 до 5000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправних робіт на строк до 2 років, або арештом на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 3 років, та додаткове у виді позбавлення права керувати т/з на строк до 3 років. При цьому згідно вимог ч. 3 ст. 61 КК обмеження волі не застосовується до осіб, що досягли пенсійного віку.
ОСОБА_11 є пенсіонером, що підтверджується наявним у кримінальному провадженні пенсійним посвідченням (а. к. п. 48), а тому доводи апеляційної скарги прокурора в цій частині підлягають задоволенню, вирок суду першої інстанції зміні (п. 4 ч. 1 ст. 408 КПК). При цьому колегія суддів ураховує, що ОСОБА_11 вчинив нетяжкий злочин, раніше не судимий, є пенсіонером, має позитивні характеристики, щире розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, будь-які претензії з боку потерпілої відсутні. Обставин, що обтяжують покарання не встановлено.
Колегія суддів вважає, що обвинуваченому ОСОБА_11 необхідно призначити основне покарання у виді штрафу у мінімальному розмірі, встановленому санкцією ч. 1 ст. 286 КК, що буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, а також справедливим та сприятиме меті, визначеній ст. 50 КК.
Доводи апеляційної скарги прокурора про ухвалення нового вироку задоволенню не підлягають, оскільки не відповідають вимогам кримінального процесуального закону (ст. 420 КПК), так як відповідно до правової позиції ВП ВС (постанова від 07.12.2021 у справі № 617/775/20), зміна покарання у виді позбавлення чи обмеження волі, від відбування якого особу було звільнено з випробуванням на підставі ст. 75 КК, на штраф не є погіршенням правового становища обвинуваченого.
Що стосується тверджень апеляційної скарги захисника ОСОБА_13 про необґрунтованість витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_10 , які підлягають стягненню з обвинуваченого на користь Департаменту фінансів Сумської облдержадміністрації та КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня», то вони не відповідають вимогам закону і задоволенню не підлягають, оскільки саме внаслідок неправомірних дій обвинуваченого потерпіла отримала тілесні ушкодження та знаходилась з 23.01.2021 до 11.02.2021 включно на стаціонарному лікуванні в КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» у хірургічному торакальному відділенні.
Згідно довідки-розрахунку від 15.02.2021 № 11 на лікування потерпілої ОСОБА_10 лікарнею були витрачені кошти в сумі 30865,50 грн, які були визначені КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» відповідно «Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого ПКМУ від 16.07.1993 № 545.
Зокрема, даним Порядком передбачено що, сума коштів, що підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та щоденної вартості його лікування. Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від кримінального правопорушення на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.
Згідно ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.07.2017 № 2168-VIII та ПКМУ від 05.02.2020 № 65 «Деякі питання реалізації програм державних гарантій медичного обслуговування населення у 2020 році» з 01.04.2020 фінансування КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» здійснюється НСЗУ за програмами медичних гарантій, на які укладено договір між підприємством та НСЗУ та додатково, на підставі пп. ґ п. 3 ч. 1 ст. 90 БК, лікарні з обласного бюджету виділяються кошти для покриття вартості комунальних послуг та енергоносіїв.
Вартість одного ліжко-дня у хірургічному торакальному відділенні складає 1624,50 грн (з них 77,64 грн витрати на комунальні послуги). Отже фактичні витрати закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_10 за 19 днів становлять 30865,50 грн, з них 1475,16 грн витрати на оплату комунальних послуг.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, задовольняючи у повному обсязі цивільний позов у кримінальному провадженні Департаменту фінансів Сумської облдержадміністрації та КНП СОР «Сумська обласна клінічна лікарня» про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_11 витрат на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_10 в розмірі 1475,16 грн та 29390,34 грн відповідно, дотримався вимог закону, а тому вирок суду першої інстанції в цій частині є законним і обґрунтованим та підлягає залишенню без зміню
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418 і 419 КПК України,
постановила:
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 задовольнити частково, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Сумського районного суду Сумської області від 13.09.2021 відносно ОСОБА_14 змінити в частині призначеного покарання у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та призначити йому покарання за ч. 1 ст. 286 КК України у виді штрафу у розмірі три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн.
В іншій частині вирок суду залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на ухвалу може бути подана безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4