Справа №760/3667/22 Головуючий у суді І інстанції Криворот О.О.
Провадження № 33/824/1719/2022 Доповідач у суді ІІ інстанції Ігнатченко Н.В.
2 серпня 2022 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Ігнатченко Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду апеляційну скаргу адвоката Євсєєва Вячеслава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 на постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 2 червня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого водієм-експедитором в ТОВ «Аква Віта», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 (адреса згідно протоколу про адмінправопорушення: АДРЕСА_2 ),
за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 214812 від 11 січня 2022 року водій ОСОБА_1 11 січня 2022 року о 23.39 годині у м. Києві по проспекту Відрадному, 24,керував транспортним засобом «MITSUBISI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився у встановленому законом порядку проводився на місці за допомогою приладу «Драгер», результатпозитивний і становить1.88 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 2 червня 2022 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, та стягнуто судовий збір в розмірі 496 грн в дохід держави.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Євсєєв В.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження даної постанови, скасувати оскаржувану постанову і провадження в справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, не оспорюючи факт знаходження в стані алкогольного спяніння, але категорично заперечуючи факт керування транспортним засобом, оскільки його автомобіль не рухався, він намагався переночувати в салоні автомобіля, використовуючи двигун автомобіля для опалення салону. ОСОБА_1 в протоколі зазначив, що не керував, тому що не був у змозі.
Крім цього апелянт зазначає, що в протоколі про адміністративне правопорушення невірно зазначено місце проживання ОСОБА_1 , що не відповідає його фактичному проживанню та реєстрації, і в протоколі є закреслення та виправлення в графі адреса. Вказані обставини в суді першої інстанції він не мав можливості довести, оскільки судове засідання проведено у його відсутність, без належного повідомлення про час та день розгляду справи за місцем проживання: АДРЕСА_2 . Клопотання про відкладення розгляду справи було зареєстровано 1 червня 2022 року, однак судом першої інстанції не розглянуто.
Суд розглянув адміністративний протокол без перегляду відео з камери поліцейського та без поясненя ОСОБА_1 та допиту свідка. Рапорт працівника поліції, як зацікавленої особи, не може бути покладено як доказ в основу судового рішення. Тому апелянт вважає що докази, на які посилається суд першої інстанції в постанові фактично не доводять вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Суд не розібрався керував чи не керував ОСОБА_1 транспортним засобом.
Захисник просив поновити строк на оскарження вказаної постанови, мотивуючи клопотання тим, що ОСОБА_1 не було відомо про ухвалення постанови 2 чеврня 2022 року, оскільки він надіслав клопотання про перенесення слухання справи на інший день за неможливості його прибути в судове засідання. Дізнався про існування оскаржуваної постанови лише 10 червня 2022 року, про що адвокат підписався на останній сторінці справи.
При апеляційному перегляді справи ОСОБА_1 та його адвокат підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисника, вивчивши матеріали справи, апеляційну скаргу і обставини викладені в ній, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова місцевого суду є законною, обґрунтованою, підстави для її скасування - відсутні, а апеляційна скарга такою, що не підлягає до задоволення з огляду на наступне.
За змістом ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником та в окремих випадках прокурором.
Твердження апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, викладені в апеляційній скарзі, матеріалами справи про адміністративне правопорушенняне спростовуються, тому строк на подачу апеляційної скарги підлягає поновленню.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, підлягають до з'ясування питання чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, рішення приймається на підставі доказів оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Вивченням матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції згідно з нормами КУпАП всебічно, повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку доказам у їх сукупності та ухвалив постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП. Висновки суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованими, що підтверджується дослідженими доказами та ґрунтується на вимогах закону.
Як вбачається з матеріалів справи, протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 214812, 11 січня 2022 року о 23.39 годині в м. Києві по проспекту Відрадному, 24 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «MITSUBISI LANCER», д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку проводився на місці за допомогою приладу «Драгер», результат позитивний і становить 1.88 проміле, чим порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП(а.с. 2), чим спростовується пояснення апелянта щодо некерування транспортним засобом, оскільки в протоколі зазначено всі обставини та пункт ПДР, який було порушено особою, що притягується до адміністративної відповідальності
Крім цього, в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 особисто вказав «в зв'язку з керуванням я помилково не зміг керувати транспортним засобом».
Також в судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 пояснив, що перебував в автомобілі на проїжджій частині проспекту Відрадний, двигун автомобіля приводив в рух, при цьому перебував в нетверезому стані, вживав пиво.
Доводи апелянта щодо зазначеної невірної адреси його місяця проживання в протоколі про адміністративне правопорушення, то апеляційний суд зауважує, що відповідно до даних з бодікамери на запитання поліцейського про місце проживання, ОСОБА_1 особисто вказав дану адресу, і декілька разів повторив номер будинку та квартири. Щодо виправлення в адресі, а саме в протоколі між цифрами «16» та «9» поставлено «/», ніяким чином не вказує на невірно записану адресу зі слів самого ОСОБА_1 та не виправдовує його в скоєному ним правопорушенні за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положеннями ст. 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як вбачається з матеріалів справи та оскаржуваного судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За змістом п. 2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
Окрім цього, відеозаписом із нагрудної бодікамери інспектора, зафіксовано обставини викладені в протоколі, які є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15.11.18).
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Реалізувавши своє право володіти та керувати автомобілем, ОСОБА_1 тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9а ПДР України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами викладеними вище.
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Протокол підписаний особою, яка його склала.
Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки сп'яніння, виявлені працівниками поліції 11 січня 2022 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п. 1,2,3,4 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного чи іншого сп'яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку на місці за допомогою приладу «Драгер», результат склав 1.88 проміле.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України задекларовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до пункту 11 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Уповноважені підрозділи органів Національної поліції наділені владними управлінськими функціями, та вжиття відповідних заходів, а тому оскарження їх дій та прийнятих ними рішень носить публічно-правовий характер та має розглядатись адміністративним судом в порядку визначеному КАС України.
Відповідно до положень ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
За наслідками перевірки рішення суду першої інстанції в межах доводів, викладених в апеляційній скарзі, та наданих поясненнях, встановлено, що при розгляді матеріалів справи про адміністративне правопорушення, місцевим судом належним чином були досліджені докази, що містяться в матеріалах справи, яким суд першої інстанції надав належну оцінку та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу,заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. v. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Враховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку, що постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 2 червня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.
Керуючись положеннями статті 294 КУпАП, Київський апеляційний суд, -
Клопотання адвоката Євсєєва Вячеслава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити та поновити ОСОБА_1 у строк на апеляційне оскарження постанови Солом'янського районного суду міста Києва від 2 червня 2022 року.
Апеляційну скаргу адвоката Євсєєва Вячеслава Володимировича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Солом'янського районного суду міста Києва від 2 червня 2022 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Н.В. Ігнатченко